АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Використана література. Предмет і методи господарського права

Читайте также:
  1. AГIOГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА
  2. V. РЕКОМЕНДОВАНІ НОРМАТИВНІ АКТИ І ЛІТЕРАТУРА
  3. Американська література 20 ст.
  4. Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
  5. Базова література
  6. Базова література
  7. Використана література
  8. Використовувана література
  9. Давньоіндійська література
  10. Дана робота може бути використана класними керівниками 5-11 класів загальноосвітніх шкіл.
  11. Джерела та література

Предмет і методи господарського права


План

1. Поняття господарського права.

2. Суб’єкти господарського права.

3. Господарські правовідносини.


 

1. Господарське право це самостійна галузь права, яка визначає основні засади господарювання і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання і іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Зміст предмету господарського права складається з 2 понять.

1. Господарської діяльності.

2. Організ. правові форми суб’єкту господарювання.

Відповідно до закону «Про економ. самост. основ суб’єктом господарства є підприємства різних організаційно-правових форм видів діяльності, яка здійснюється підприємством, як суб’єктами господарства в цілому становить народногосподарствий комплекс пр. господ. діяльн. базується на 2 концептуа. праці.

1. Дозволено в се що не заборонено законом.

2. Суб’єкти господар. повинні вчиняти так, к визначають нормативно-правові акти (це й при стос.суб’єк., які здійснюють контроль і управління у сфері господарювання.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення і реалізацію продукції (товарів) виконання робіт, надання послуг. (господ. діяльн.) перед. різноманітні види діяльності які як правило здійснюються для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Врегулювання господарських відносин в господарському праві відбув за допомогою 3 методів.

1. Імперативних приписів – визначає дотримання суб’єктами господарювання певних норм поведінки, визначених у нормативно-правових актах.

2. Метод Автономних рішень – передбачає, що суб’єкти господ. для здійснення господарської діяльності самостійно приймають певні правові норми.

3.Метод рекомендацій – за даним методом законодавець не зобов’язує, а рекомендує суб’єктам господарюванням типові моделі процесуального певних правовідносин.

В свою групу імперативний методи поділяється на два види методів, які забезпечують державне керівництво економікою.

- Адміністративним

- Економічним.

Адміністративний метод – це спосіб впливу держави, коли необхідний суспільству результат досягається прямим наказом компетентного органу, що підлягає обов’язковому виконанню:

1. Державна реєстрація суб’єктів господарювання

2. Реєстрація деяких видів господарів

3. Ліцензування

4. Встановлення податкових ставок, та інших платежів, тощо.

Економічні методи – це такі способи впливу держави на господарські правовідносини, коли необхідний суспільний результат досягається шляхом економічної заінтересованості виконавців, до них відносяться:

1. Встановлення податкових пільг.

2. Державне кредитування суб’єк. господар.

3. Надання дотацій.

3. Застосування господарсько-правих санкцій у сфері господарювання. У сучасних застосовуються у комплексі.

2. Суб’єктами господарських правовідносин є – організації, підприємства які мають ряд ознак закріплених господарським законодавством:

1. Наявні певної організаційно-правової форми.

2. Юридично-відокремлена і закріплено за суб’єктом майно у вигляді основних фондів і обігових коштів і інших цінностей (Баланс).

3. Господарська правосуб’єктність.

З урахування особливостей функцій суб’єктів господарювання, законодавство визначає, їх правове становище і відносить до суб’єктів господ. права, а саме:

 

- підприємства та їх структури підрозділи;

- об’єднання підприємств.

- фінансові і посередницькі інститути

- органи держ. вик. види і інші.

Органи, які забезпечують управління і контроль за діяльністю суб’єктів.

Названі суб’єкти можуть здійснювати господарську діяльність після проведення держ. реєстру і отримання статусу юридичної особи.

Фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність проходять держ. реєстр без ств. юр. особи, але мають статус суб’єктів підпр. діял. Адже порівнянь з цим правом коло суб’єктів у господарському праві значно обмежено це юридичні особи і підприємці.

3. На підставі узагальнення указаних господарські правовідносини це визначення, що господарські правовідносини, це врегульовані нормами права суспільні відносини, котрі виникають у сфері господ.діляьності та /або організацій /керівництва такою діяльністю.

Характеризується особливим суб’єктив. складом (юр.особи і підприємці), а також бюджетним організаційних майнових елементів.

Відповідно до ст. 3 ч.4 ГК сферу господарських відносин становлять господарсько виробничі організаційно господ. внутрішньо господарські.

Господарсько-виробничі – є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання, при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Орган. госп. – відп. –визначаються відносини, що складаються між суб’єктами господ та суб’єкт. організаційно господ. повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньо господарські відносини складаються між організаційною структурою (під уст. Організація) і тт. структурними підрозділами в особі керівників підрозділів а також наявним складом працівників відповідно до штатного розпису.

Ст. 4. ГК визначає, що значну частину правовідносин, які вимагають в процесі здійснення господарської діяльності регулюють коло галузі права зок.- цим. Трудове, земельне, аграрне, еконлогічен, банкове.

ст. 4 передбачає розмежування правовідносин з іншими галузями права.

 

 


Використана література

1. Щербина Валентин Степанович Господарське право.- К: Юрінком Інтер, 2005.-

2. Щербина Валентин Степанович Господарське право України.- К.: Юрінком Інтер, 2002.-

3. Робоча програма з дисципліни "Господарське право" для студентів юридичного факультету.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 13с.

4. Пилипенко Анатолій Якович, Щербина Валентин Степанович Господарське право.- К.: Вентурі, 1996.- 288с.

5. Щербина В.С.,Пронська Г.В.,Вінник О.М.,Беляневич О.А.,Повар П.О.,Годун С.В. Господарське право.- К: Юрінком Інтер, 2001.- 320с.

6. Методичні рекомендації з дисципліни "Господарське право України" для студентів юридичного факультету (денної та заочної форми навчання).- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 51с.

7. Щербина В.С. (Щербина, Валентин Степанович) Господарське право України: Навчальний посібник для студ.юридичних вузів і факультетів.- К.: Атіка, 1999.- 336с.

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)