АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Багатозначність слова і проблема порушення норм слововживання

Читайте также:
  1. A З порушенням синтезу пре-бета-ліпопротеїнів
  2. D. Определение звука в слове (начало, середина, конец слова)
  3. II. Розгляд справ про адміністративні правопорушення
  4. III. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення
  5. IV. Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  6. IХ. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства
  7. V. Вставьте пропущенные слова (a-e). Переведите предложения на русский язык
  8. VI. Вставьте в текст пропущенные слова и словосочетания. Дайте им определения.
  9. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  10. VIII. Деякі аспекти діловодства у справах про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  11. VIII. Словарь терминов
  12. WORDS AND EXPRESSIONS – СЛОВА И ВЫРАЖЕНИЯ

А Слова можуть мати не одне, а кілька значень. Цю їх властивість і називають багатозначністю. Багатозначність закладена в самій природі слова, що узагальнює певну ознаку, яка може бути властива також іншим предметам чи явищам. Наприклад, слово дзвоник це і "1. Невеличкий предмет у вигляді порожнистої, зрізаної знизу груші, в середині якої підвішено ударник, серце", і "2. Прилад для подавання звукових сигналів, що нагадують звуки цього предмета (електричний дзвоник)", і "3. Самі звукові сигнали, певні характерні звуки", і "4. Рослина з кольоровими квітками, що своєю формою нагадують маленькі дзвони". Як видно з наведеного прикладу, слово фактично завжди узагальнює не одну, а кілька важливих ознак предмета або явища, у даному разі його призначення - видавати звуки - і його форму, а це ще збільшує можливість і навіть неминучість багатозначності.

Для розуміння узагальнюючої сутності слова велике значення має таке висловлювання В. І. Леніна: "Склянка є, безперечно, і скляний циліндр і інструмент для пиття. Але склянка має не тільки ці дві властивості або якості або сторони, а безмежну кількість інших властивостей, якостей, сторін, взаємовідношень і "опосереднень" з усім іншим світом".

Як правило, найбільш багатозначними є слова, що здавна існують у мові. Помічено також, що багатозначність слова залежить від частоти вживання слова в мові. Багатозначними є, наприклад, слова давати, держати, дерти, діставати, добрий, дорога, дрібний, другий, дух і под.

Багатозначність слів здебільшого не заважає взаєморозумінню між людьми, оскільки слова при мовному спілкуванні завжди виступають у мовленні в певному контексті, в словесному оточенні і в конкретній мовленнєвій ситуації. Наприклад, слово день означає: "1. Частину доби від сходу до заходу сонця. Люблю блискучий день, коли земля цвіте. (М. Риль-ський.) 2. Час, який дорівнює 24 годинам, добу. Дні минають, минають місяці,- село навік замовкло, оніміло і кропивою поросло. (Т. Шевченко.) 3. Календарну дату, встановлену для чого-небудь. День Перемоги, день відвідування, День учителя. 4. Час, період у житті людини, народу. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. (М. Коцюбинський.) У кожному з наведених речень чи словосполучень значення слова день виступає цілком виразно. Треба, однак, добре знати і розуміти значення слів, щоб належно користуватися ними, бо неправильно вжите слово може спричинитися до неясності або й перекручення думки. Наприклад, в українській літературній мові слово погруддя означає "скульптурне зображення верхньої частини людського тіла": Простінки між завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів. (Леся Українка.) А ось у реченні Марта позіхнула і натягла на погруддя ковдру слово погруддя вжито неправильно. Помилкове вживання слова призвело до серйозного порушення змісту речення. І слово крапка, і слово точка в українській мові багатозначні. Але в значенні знака, який використовується на письмі, вживається в літературній мові лише слово крапка. Тому помилковим є використання слова точка у такому, скажімо, реченні: Треба нарешті поставити всі точки над "і".



 

Щоб правильно вживати слова, недостатньо знати їх точне значення, необхідно ще враховувати особливості лексичної сполучуваності, тобто їх здатність поєднуватися один з одним. Нерідко слова з однаковим значенням можуть мати різне лексичне поєднання.

 

Сполучуваність слів певною мірою обмежена. Слова можуть не поєднуватися через їх смислову несумісність, наприклад, некоректні поєднання типу "сперся ліктем спиною". Крім того, об'єднання деяких слів у словосполучення неможливе через граматичну природу (мій - плисти, близько — веселий). Об'єднанню слів можуть перешкоджати і лексичні особливості. Так, прийнято говорити заподіяти горе, неприємності, але не можна сказати заподіяти радість, задоволення.

 

Залежно від обмежень, що регулюють сполучуваність слів, розрізняють три основні її типу. Семантичну (від терміна "семантика" - значення слова), граматичну (точніше - синтаксичну) і лексичну.

‡агрузка...

 

Семантична сполучуваність порушена, наприклад, у такому випадку: Вчитель запропонував нам написати контрольну роботу усно. При порушенні сполучуваності може виникати небажаний додатковий сенс: Наприклад: необхідно прискорити врегулювання кровопролиття. У виступах ораторів часто спостерігається порушення лексичної сполучуваності: голос цифр невтішний.

 

Порушення лексичної сполучуваності може бути продиктоване свідомим прагненням автора вислову здивувати незвичністю поєднання слів.

 

Порушення лексичної сполучуваності як яскравий стилістичний прийом створення комічного ефекту лежить в основі жартів; ми потерпіли перемогу і більше не має права зволікати; генія визнали живцем.




При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.36 сек.)