Причини порушень слухової функції

Існують різні погляди на причини виникнення порушень слуху На теперішній час найчастіше виділяють три групи причин і факто­рів, які викликають патологію слуху або сприяють її розвитку.

До першої групи відносяться причини і фактори спад­кового характеру, що призводять до змін у структурі слухо­вого апарату і розвитку спадкового зниження слуху.Спадкові фактори відіграють значну роль у виникненні порушень глуху у дітей. На думку Р. Д. Горлі, Б. В. Конигсмарка, на долю спадково обумовлених факторів припадає 30-50% дитячої глухоти. При цьому автори підкреслюють, що в двох третинах випадків спадково обумовленої туговухості відмічають наявність синдромальної туговухості у поєднанні із захворюваннями майже всіх органів і систем організму (з аномаліями зовнішнього вуха, захворюваннями очей, кістково-м'язової системи, з патологією нервової, ендокринної систем тощо).

Спадковий фактор набуває значення, якщо слух відсутній або знижений у когось з батьків. Можливість народження глухої дитини у такій ситуації е надзвичайно високою. Захворювання слуху мо­жуть успадковуватись як за домінантними, так і рецесивними ознаками. Рецесивні ознаки проявляються не у кожному поколінні.

Другу групу складають фактори ендо- або екзогенно­го впливу на орган слуху плоду (при відсутності спадково обу­мовленого фону), що обумовлює прояв вродженої туговухості. Серед причин, які викликають вроджену туговухість, перш за все виділяють інфекційні захворювання матері в першій половині вагітності. Із інфекційних захворювань найбільш небезпечною є червінка (краснуха); також негативно впливають на розвиток слу­хового аналізатора і його функціонування грип, кір, скарлатина. Інфекційний паротит, токсоплазмоз та інші. Одним із факторів, які призводять до виникнення даної патології, є інтоксикації ва­гітної жінки, особливо небезпечним є вживання медикаментозних препаратів, зокрема, антибіотиків. Також до цієї групи шкідливих впливів відносять вживання алкоголю, нікотину, наркотичних ре­човин, отруєння хімічними препаратами, продуктами харчування тощо. До цієї групи відносяться також травми матері у період ва­гітності (особливо в перші три місяці), несумісність крові матері і плоду за резус-фактором або групою крові, що викликає розвиток гемолітичної хвороби новонародженого.

Третю групу складають фактори, які впливають на орган слуху дитини в один із періодів її розвитку і призводять до виникнення набутого зниження слуху. Ці причи­ни є досить різноманітними. Найбільш часто до порушень слу­хової функції призводять наслідки гострого запального процесу в середньому вусі (гострий середній отит). У деяких випадках порушення слуху виникає внаслідок ушкодження внутрішнього вуха і стовбура слухового нерва.

За даними деяких авторів, понад 50% порушень слуху в дітей виникають внаслідок використання у процесі лікування ототоксичних антибіотиків, до яких підносяться стрептоміцин, мономіцин, неоміцин, канаміцин та ін. Також призвести до по­рушень слуху можуть травми, особливо в ділянці вушної рако­вини у скроневих частинах голови, захворювання порожнини носа, особливо аденоїдні розростання тощо.

Визначення причин виникнення порушень слухової функції в деяких випадках є досить складним. Це обумовлюється, по-перше, можливим впливом відразу декількох шкідливих фак­торів, по друге, одна і та ж причина може викликати спадкову, вроджену або набуту туговухість,

У дітей з порушеннями слуху всіх груп можливі ще й додат­кові первинні порушення різноманітних органів і систем. Відомі декілька форм спадкового порушення слуху, яке поєднується з порушеннями зору, шкіри, нирок та інших органів (синдром Ушера, Лльстрема, Варденбурга, Альпорта, та ін.). При вродженій глухоті або туговухості, яка виникла внаслідок захворювання матері в перші два місяці вагітності червінкою, як правило, спостерігається порушення зору (катаракта) і вроджена кардіопатія (тріада Грига). При цьому захворюванні у народженої дитини може спостерігатися також мікроцефалія і загальна мозкова недостатність.

Водночас складні, комплексні порушення, які включають пору­шення слуху та інших систем, можуть виникати під впливом різних причин і у різний час. Отже, при комплексних порушеннях у дітей окрім вад слухової функції можуть виявлятись ще й наступні:

• порушення діяльності вестибулярного апарату;

• різні варіанти порушення зору;

• мінімальна мозкова дисфункція, яка призводить до виник­нення затримки психічного розвитку;

• дифузне ушкодження мозку, яке призводить до олігофренії;

• порушення мозкових систем, що призводить до виникнення дитячого церебрального паралічу або інших змін у регуляції діяльності рухової сфери;

• локальні порушення слухомовленнєвої системи мозку (кірко­вих і підкіркових утворень);

• захворювання центральної нервової системи і всього організ­му, які призводять до психічних захворювань (шизофренія, маніакально-депресивний психоз толю);

• важкі захворювання внутрішніх органів серця, легень, нирок, печінки, які призводять до загального;

• можливість глибокої соціально-педагогічної занедбаності

Поиск по сайту: