АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інфляційний розрив як наслідок надмірних сук. видатків. Графічна і математична інтерпретація інфляційного розриву

Читайте также:
  1. A. Розрив печiнки
  2. AГIOГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА
  3. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
  4. III. Зменшення державних видатків.
  5. Анемія внаслідок порушення кровотворення.
  6. Б) індексація доходів – форма повернення населенню грошей,втрачених внаслідок інфляції
  7. Блок 23. БІОСФЕРА. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
  8. Визначення потенційного ВВП на основі розриву ВВП. Вплив безробіття на динаміку ВВП.
  9. Визначення рівноважного обсягу національного виробництва у кейнсіанських моделях мультиплікатора. Зміна рівноваги та мультиплікативний ефект. Рецесійний та інфляційний розрив.
  10. Внаслідок суперечливості соціальних відносин однією з форм соціальної взаємодії суб'єктів стає соціальний конфлікт.
  11. Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП: графічна інтерпретація, гранична схильність до імпорту, мультиплікатор видатків у відкритій економіці.
  12. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України

Можлива ситуація, коли заплановані інвестиції перевищують рівень заощаджень, який відповідає повній зайнятості. Тоді сук. попит на товари і послуги перевищить розміри випуску при повній зайнятості, ціни почнуть зростати, і в економіці утвориться інфляційний розрив. При ньому реальне вир-во товарів і послуг не може зростати і забезпечити стан ек. рівноваги у т. Е, оскільки фірми працюють на межі своїх вир. можливостей.

На графіку сук. видатків інфл. розрив являє собою вертикальну відстань між кривою сук. видатків і бісектрисою кута в точці, яка відповідає потенційної зайнятості УР.

Надлишковий попит, який є наслідком зростання інвестицій вище рівня I=S може призвести лише до інфляції, коли реальний випуск не зростає, а зростає лише номінальний ВВП.


16. Кейнсіанська критика неокласичного положення про державне невтручання в економіку.

Після економ. кризи 30-х рр. Джон Мейнард Кейнс вирішив переглянути класичні уявлення про економічний механізм.Новий економічний світогляд Кейнс подав у своїй книзі «Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей». На противагу класичній теорії ринкового саморегулювання і державного невтручання в економіку він запропонував альтернативну макроекономічну теорію, в основі якої лежить державне регулювання економіки. Це явище отримало в науці назву «кейнсіанської революції».На відміну від класиків, прихильники кейнсіанської теорії відстоюють думку, що ринковий механізм самостій­но не може гарантувати досягнення в економіці повної зайнятості. Повна зайнятість за рахунок лише ринкових регуляторів — це не закономірність, а випадковість. Для підтвердження цього положення кейнсіанці наводять кілька аргументів, які заперечують здатність ринкового механізму самозабезпечувати повну зайнятість: 1) відкида­ється положення про те, що відсоткова ставка гарантує забезпечення рівноваги між заощадженнями та інвестиціями; її прихильники вважають, що власники заощад­жень та інвестори — це зовсім різні економічні групи, які в процесі прийняття рішень про заощадження та їх перет­ворення в інвестиції керуються неоднаковими мотивами. При цьому відсоткова ставка не відіграє ролі єдиного чинника. Крім неї на рівень заощаджень впливають також інші фактори, які не відображають прагнення людей одер­жувати доходи від заощаджень. 2) кейнсіанці ставлять під сумнів класичне положення про високу еластичність цін і заробітної плати, особливо в бік зниження останньої при зменшенні сукупного попиту. Це пояснюється двома обставинами: 1.наявність монополій, які стри­мують зниження цін, і профспілок, які стримують змен­шення заробітної плати, що перешкоджає адекватному зниженню цін і заробітної плати в короткостроковому періоді і протидіє відновленню сукупної пропозиції на рівні потенційного ВВП. 2.якщо навіть припу­стити можливість зниження заробітної плати внаслідок падіння сукупного попиту і попиту на ринку праці, то це не викличе зростання сукупного доходу працюючих і тому не забезпечить відновлення їхнього попиту на рівні потенційного ВВП.Таким чином, згідно з кейнсіанською теорією, не про­позиція створює попит, а навпаки, попит створює власну пропозицію. Тому головним об'єктом державного втру­чання в економіку повинен бути сукупний попит, який в кейнсіанській теорії дістав назву “ефективний попит”. Це означає, що збільшуючи сукупний попит, держава може ефективно впливати на рівень виробництва. Спираючись на концепцію «ефективного попиту», кейнсіанці пропону­ють два методи активізації і стимулювання сукупного попиту: 1)за рахунок збільшення державних закупок або зниження податків;2)за рахунок зниження відсоткових ставок за кредит, що підніме «граничну ефективність капіталу» і збільшить інвестиції приватного сектора економіки.Розглядаючи роль фіскальних і грошово-кредитних інструментів в стимулюванні сукупного попиту, кейнсіанці віддають перевагу першим. Це пояснюється тим, що під час спаду виробництва інвестиції слабо реагують на зниження відсоткової ставки. Отже, за цих умов грошово-кредитна політика е неефективною. Тому головну увагу слід приділяти не зниженню відсоткової ставки, а фіскаль­ній політиці на основі збільшення державних інвестицій, надання пільгових кредитів тощо.Звичайно, використання державного бюджету для стимулювання сукупного попиту може породжувати бюд­жетний дефіцит. За цих умов кейнсіанці пропонують використовувати державні займи, податки і в певних ме­жах грошову емісію.Важливу роль в кейнсіанській теорії відіграє мультиплі­катор інвестицій. Але ефект мультиплікатора за різних умов може бути різним. Найбільшу величину він має за умов наявності в економіці невикористаних потужностей і вільної робочої сили. При наявності резервних потуж­ностей досягається «дешеве» нарощування випуску про­дукції за рахунок незначних додаткових інвестицій. Тому в умовах недостатності сукупного попиту держава може за рахунок бюджетних витрат забезпечувати значний мультиплікативний ефект.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)