Відео. Гіпертензивне серце

Конфігурація серця при гіпертонічній хворобі

Концентрична і ексцентрична гіпертрофія міокарда

При об’єктивному дослідженні серцево-судинної системи виявляється гіпертрофія лівого шлуночка (поширення меж серця вліво), підвищений АТ, зміни з боку частоти і ритмічності пульсу.

Відео Об'єктивне дослідження

Відео. Гіпертензивне серце

Хворі на артеріальну гіпертензію найчастіше скаржаться на головний біль, відчуття тяжкості в голові, запаморочення, нудоту, розлади зору, шум у вухах, деколи на біль в ділянці серця, задишку під час фізичного навантаження, безсоння, дратівливість.

Пульс твердий, напружений, артеріальний тиск підвищенний.

При огляді і пальпації ділянки серця відзначають посилений,часто зміщений назовні і вниз верхівковий поштовх. Перкуторно знаходять розширення межІ серцевої тупості вліво. Аускультативно вислуховують послаблений І тон над верхівкою серця, акцент ІІ тону над аортою.

На ЕКГ – ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Рентгенологічно визначають гіпертрофію лівого шлуночка.

З боку очного дна спостерігаються звуження артерій і розширення вен (симптом Салюса).

Внаслідок порушення ниркового кровообігу в сечі виявляється незначна альбумінурія,поодинокі еритроцити. Якщо розвивається ниркова недостатність, то визначається гіпостенурія і поліурія.

Нелікована артеріальна гіпертензія може привести до таких ускладнень,як крововилив у мозок, гіпертонічне серце, гіпертонічна енцефалопатія, стенокардія, інфаркт міокарда, гостра і хронічна серцева недостатність, аритмії і раптова смерть, зморщення нирок з хронічною никовою недостатністю.

Всім хворим із підвищенним артеріальним тиском проводять обов’язкові обстеження (загальний аналіз крові, кров на креатинін, цукор, холестерин, калій, натрій; загальний аналіз сечі, проба за Земницьким, Нечипоренком; реєстрація ЕКГ, рентгенологічне дослідження серця і легень, очне дно.

При підозрі на симптоматичну артеріальну гіпертензію проводять допоміжні дослідження: ультразвукове дослідження нирок і наднирників, ехокардіографія, тригліцериди і холестерин ліпопротеїдів високої густини в плазмі крові; рівень сечової кислоти в плазмі крові, радіоізотопне дослідження нирок, екскреторна урографія, ангіографія судин нирок, комп’ютерна томографія мозку, біопсія нирок з гістологією, сеча на адреналін, норадреналін, 17-ОКС, альдостерон.

МЕТА ЛІКУВАННЯ – зниження смертності від серцево-судинних захворювань. Чим вищий АТ, тим вищий ризик мозкового інсульту, ішемічної хвороби серця та передчасної смерті. Довготривала АГ призводить до ураження органів-мішеней, у тому числі – гіпертрофії лівого шлуночка, серцевої недостатності, ураження нирок аж до розвитку ниркової недостатності тощо. Навіть невелике підвищення АТ несе в собі істотний ризик для здоров'я. Так, 60 % серцево-судинних ускладнень спостерігається у хворих з помірним підвищенням діастолічного АТ – не вищим за 95 мм рт. ст., оскільки такі хворі складають переважну більшість серед осіб з підвищеним артеріальним тиском.

Коментар Робочої групи:

Досягнення мети лікування можливе тільки у разі максимального зниження сумарного ризику розвитку серцево-судинних ускладнень і передбачає:

- досягнення та підтримання цільового рівня АТ – <140/90 мм рт. ст.;

- модифікацію факторів ризику (припинення тютюнопаління, дотримання здорової дієти, обмеження вживання солі та алкоголю, підвищення фізичної активності тощо);

- ефективне лікування супутніх клінічних станів (цукрового діабету, гіперхолестеринемії тощо).

Важливою складовою успішного лікування є підвищення поінформованості пацієнтів та залучення їх до активної участі в процесі довготривалого лікування, постійне підтримання мотивації щодо виконання рекомендацій медичного персоналу по прийому фармакологічних препаратів та дотриманню заходів немедикаментозної корекції.

Поиск по сайту: