АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ

Читайте также:
  1. Аналіз ефективності використання викор с/г угідь
  2. Аналіз ефективності використання оборотних коштів на підприємстві
  3. Аналіз ефективності використання основних фондів
  4. Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємстві
  5. Аналіз ефективності використання підприємством трудових ресурсів
  6. Аналіз забезпеченості, інтенсивності і ефективності використання основних засобів підприємства
  7. Аналіз стану та ефективності використання основних засобів ставить на
  8. Аналітичний огляд наукових публікацій на тему : «Процентна політика НБУ та оцінка її ефективності»
  9. Визначення показників ефективності використання трудових, матеріальних та технічних ресурсів
  10. Визначення показників ефективності інвестицій у проекти розвитку підприємства в наступному році
  11. Визначити тактику подальшого лікування.
  12. Головні аспекти комплексної (інтегральної) соціальної ефективності застосування правових норм

нормалізація отоскопічної картини;

відновлення слухової функції.

ПРОФІЛАКТИКА

Профілактика ССО полягає в своєчасному та адекватному лікуванні патологічних процесів в порожнині носа, приносових пазух та носової і ротової частин глотки.

 

ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ

- диспансерний нагляд за пацієнтами після одужання 2 роки

 

Начальник управління Р.О.Моісеєнко


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від 21.04.2005 № 181

 

ПРОТОКОЛ

ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ХВОРИХ НА СЕНСОНЕВРАЛЬНУ ПРИГЛУХУВАТІСТЬ

Сенсоневральна приглухуватість (далі СНП) (шифр – Н 90.3) – це приглухуватість, обумовлена ураженням внутрішнього вуха, нейронів слухового шляху, слухової зони кори головного мозку, що супроводжує цілий ряд захворювань.

Розрізняють:

1. гостра стадія – до 1 місяця.

2. підгостра – від 1 до 3 місяців.

3. хронічна – понад 3 місяці (стабільна, або прогресуюча).

Причини:

- нейроінфекції;

- інтоксикаційні стани;

- вірусні та мікробні інфекції;

- запалення середнього вуха;

- аутоімунні реакції;

- черепно-мозкові травми;

- патологія вагітності та пологів;

- порушення кровообігу та згортання крові;

- генетичні дефекти;

- обтяжена спадковість;

- застосування ототоксичних антибіотиків;

- пухлини вуха, тощо;

- судинні порушення та інші.

 

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

Клінічні.

Гостра, або раптова СНП починається гостро, або повільно. Хворих непокоїть зниження слуху, іноді шум у вусі та запаморочення. Отоскопія – без змін.

Аудіологічні.

Ігрова аудіометрія - зниження слуху різного ступеня при тимпанограмі типу “А”.

Суб’єктивна аудіометрія – рівною мірою підвищення порогів сприйняття повітряно- та кістково-проведених звуків. Кістково-повітряний інтервал відсутній. Тимпанограма типу “А”.

Дані об’єктивної аудіометрії (реєстрація слухових викликаних потенціалів) відповідають даним суб’єктивної.

 

ЛІКУВАННЯ

Лікування необхідно починати максимально швидко після початку гострого захворювання.

В лікуванні хворих з СНП можна виділити базисну терапію, яка показана незалежно від особливостей захворювання.

Схема базисної терапії СНП:

1. Препарати, що покращують метаболічні процеси в нервовій тканині:

- ноотропи під контролем артеріального тиску.

- амінокислоти.

2. Вітаміни груп А, В, Е.

3. Препарати, що покращують кровообіг в нервовій тканині:

- антагоністи іонів кальція.

- похідні пуріна.

- похідні никотинової кислоти

- трентал

4. Біогенні стимулятори.

5. Фізіотерапія:

- ендауральний ультрафонофорез розчину дібазолу та новокаїну;

- ендауральний електрофорез пірацетаму;

- ендауральний електрофорез еуфіліну;

- гіпербарична оксигенація;

6. Гіпосенсибілізуюча терапія.

На додаток до базисної схеми:

1. При гострій СНП лікування треба починати з внутрішньовенного крапельного введення 250,0 Реосорбілакту (або 5 % розчину глюкози) з дегідратаційними та кортикостероїдними препаратами на протязі трьох днів.

Якщо початок, або загострення захворювання пов’язане з вірусною, або бактеріальною інфекцією, призначають, відповідно, противірусні, або антибактеріальні не ототоксичні медикаменти разом з гіпосенсибілізуючими на 5 днів.

При розвитку СНП внаслідок прийому ототоксичних антибіотиків доцільно призначати 5 % розчин унітіолу внутришньом’язово 3 рази на протязі першої доби і по одному разу в наступні 7 днів.

Після цього переходять до базисної схеми.

2. При підозрі на аутоімунну СНП в базисну схему слід включити кортикостероїдні препарати на протязі 10 днів (за схемою в залежності від препарату), а потім призначити вілозен інтраназально (для стимуляції проліферації лімфоцитів), а потім тимоген внутрішньом'язово на протязі 10 днів (для диференціації лімфоцитів).

3. при раптовій глухоті і підозрі на тромбоемболію лабіринтної артерії в базисну схему включають антикоагулянти прямої і непрямої дії (під контролем коагулограми), гірудотерапію, ендауральний електрофорез лізуючих ферментів.

4. Лікування хронічної СНП проводиться базисною терапією в залежності від етіологічного чинника з метою профілактики погіршення слуху.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)