АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Модель кругообігу у відкритій економіці за участю держави

Читайте также:
  1. C) екі факторлы модель
  2. GAP модель: (модель разрывов)
  3. Автокорреляция в остатках. Модель Дарбина – Уотсона
  4. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
  5. Аддитивная модель временного ряда
  6. Академіна модель освіти
  7. Американская модель
  8. Американская модель управления.
  9. Анализ деловой активности предприятия. Факторная модель Дюпон.
  10. Антиінфляційна політика держави
  11. Антиінфляційна політика держави.
  12. Апарат держави: поняття та структура

 

1 – товарний потік імпорту;

2 – грошовий потік розрахунків за імпорт;

3 – товарний потік експорту;

4 – грошовий потік розрахунків за експорт;

5 – перерахунок грошових коштів із-за кордону до країни (посилки, перекази);

6 – перерахунок грошових коштів з країни за кордон.

 


У моделі економічного кругообігу уряд (держава) виконує чотири функції:

1) здійснює на відповідних ринках державні закупки ресурсів та продуктів і внаслідок цього несе відповідні витрати. Змінюючи обсяг держзакупок, уряд впливає на сукупний попит в економіці та, як результат, на обсяг виробництва;

2) надає домогосподарствам і підприємствам суспільні блага, медицини, армії, міліції тощо);

3) для здійснення своїх витрат уряд формує державні доходи за пов’язані з утриманням бюджетної сфери (освіти, науки, культури, рахунок збирання податків: податки на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, непрямі податки (ПДВ, акцизи);

4) здійснює трансфертні платежі – пенсії, стипендії, виплати по безробіттю та страхуванню, дотації, субсидії.

Валові податки за мінусом трансфертних платежів є чистими податками.

Трансферти є інструментом перерозподілу доходів (ресурсів і товарів) між окремими домогосподарствами. До трансфертів належать пенсії, стипендії та інші види соціальної допомоги.

 

При розв’язанні задач на кругообіг поряд з основними секторами розглядається фінансовий сектор (фінансовий ринок), через який відбувається рух грошових (фінансових) ресурсів, що визначає відтворювальні процеси в економіці.

Система макрорахунків – це сукупність кореспондуючих між собою рахунків, побудованих за принципом подвійного бухгалтерського запису. Скільки секторів, стільки і рахунків.

Система рівнянь для розрахунку макропоказників у закритій економіці без державних дій:

Y внп по доходах = Y нд +A;

Y внп по видатках = C + Iв;

Y чнп по доходах = Y нд = Y внп – А;

Y чнп по видатках = С + (Iв – А) = С + Ir;

Y нд по доходах = Y нд;

Y нд по видатках = С + S.

Умова рівноваги в економіці: S = Ir

Система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників у відкритій економіці без державних дій (додається сектор „закордон”):

Y внп по доходах = Y нд +A;

Y внп по видатках = С + Iв + NX = C + Iв + (X – M);

Y чнп по доходах = Y нд = Y внп – А;

Y чнп по видатках = С + (Iв – А) + NX;

Y нд по доходах = Y нд;

Y нд по видатках = С + S + (Z a → ά – Zά → a).

перерах. перерах.

за кордон із-за кордону

 

Питання 2. Система рівнянь для визначення макроекономічних показників у відкритій економіці з державними діями

1. Сукупний кінцевий попит в економіці (AD):

2. Валовий національний продукт (YВНП):

А + ∑ факторних доходів – дотації (субсидії) підприємствам = = А + зарплата + % + рента + непрямі податки + прибуток корпорацій + +доходи від власності – дотації (субсидії) підприємствам,

де прибуток корпорацій = прямі податки + дивіденди + +нерозподілений прибуток корпорацій;

3. Чистий національний продукт (YЧНП):

∑ факторних доходів – дотації (субсидії) підприємствам = зарплата + % + рента + непрямі податки + прибуток корпорацій + +доходи від власності – дотації (субсидії) підприємствам,

де прибуток корпорацій = прямі податки + дивіденди + +нерозподілений прибуток корпорацій;

4. Національний доход (YНД):

зарплата + % + рента + прибуток корпорацій + +доходи від власності,

де прибуток корпорацій = прямі податки + дивіденди + +нерозподілений прибуток корпорацій;

непрямі податки + дотації (субсидії) підприємствам.

5. Особистий доход (PI):

прямі податки – відрахування на соціальні заходи – – нерозподілений прибуток корпорацій + трансферти домогосподарствам.

6. Доход у розпорядженні, або використовуваний доход (DI):

індивідуальні податки – неподаткові платежі.

 

Питання 3. Валовий національний продукт і валовий внутрішній продукт, способи їх вимірювання. Номінальний, реальний, фактичний і потенційний ВНП (ВВП).

ВНП (валовий національний продукт) – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом року резидентами даної країни як на її території, так і на території інших країн (за кордоном).

Кінцеві товари і послуги (кінцева продукція) – це продукція, яка пройшла повний цикл обробки і призначена для споживання населенням.

Проміжна продукція (проміжне споживання) – це продукція виробничого призначення (сировина, напівфабрикати, верстати тощо).

До резидентів економіки належать:

1) фізичні особи, які постійно проживають в даній країні;

2) юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність в межах країни протягом не менш одного року;

3) громадяни, які тимчасово проживають за межами країни і здійснюють там господарську діяльність, але праця яких оплачується за рахунок бюджету своєї країни (працівники посольств, представництв, військовослужбовці підрозділів, які дислоковані на території інших країн);

4) тимчасові і сезонні працівники, які зайняті за кордоном менш одного року або працюють вахтовим методом;

5) студенти, що навчаються в інших країнах за обміном.

ВВП (валовий внутрішні продукт) – це ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої протягом року резидентами і нерезидентами даної країни лише на її території.

Існують три способи вимірювання ВВП (ВНП):

1) за потоком видатків (метод кінцевого використання):

Під час застосування цього методу до ВВП (ВНП) не включаються витрати на придбання товарів, що вироблені у минулі роки, а також витрати на купівлю проміжної продукції, що дозволяє запобігти подвійного рахунку.

2) за потоком доходів (розподільчий метод):

А + ∑ факторних доходів – дотації (субсидії) підприємствам = = А + зарплата + % + рента + непрямі податки + прибуток корпорацій + +доходи від власності – дотації (субсидії) підприємствам,

де прибуток корпорацій = прямі податки + дивіденди + +нерозподілений прибуток корпорацій.

Під час застосування розподільчого методу взаємозв’язок між ВНП і ВВП відображає формула:

ВНП = ВВП + чисті факторні доходи з-за кордону.

Чисті факторні доходи з-за кордону =

= доходи, які отримані громадянами даної країни за кордоном –

– доходи іноземців, які отримані на території даної країни.

3) за валовою доданою вартістю (виробничий метод):

ВВПВДВ = ВВ – ПС,

де ВВ – валовий випуск (валова продукція національного виробництва);

ПС – проміжне споживання.

Додана вартість – це різниця між вартістю продукції, що вироблена фірмою, і сумою, яка сплачена іншим фірмам за придбану сировину, матеріалу та іншу проміжну продукцію.

Цей метод дозволяє врахувати внесок окремих фірм та окремих видів (сфер) виробничої діяльності у створення ВВП (ВНП).

Валовий випуск (ВВ) – це сукупна ринкова вартість товарів і послуг, що вироблені протягом року в економіці країни в базових цінах, які не включають акцизний збір, ПДВ (податок на додану вартість) і мито.

Причини, з яких показник ВВП (ВНП) не завжди точно характеризує добробут нації:

1) деякі товари і послуги, що створені і спожиті в домогосподарствах, не надходять на ринок і, як наслідок, не мають ринкової ціни; вони враховуються на рівні витрат;

2) врахування тіньової економіки;

3) недосконалість організації обліку зростаючого числа виробників у ринковій економіці;

4) проблема врахування втрат від забруднення навколишнього середовища.

Види ВВП (ВНП):

1) номінальнийВВП (ВНП) – це продукт, підрахований у поточних цінах (у цінах поточного року);

2) реальнийВВП (ВНП) – це продукт, який оцінюється в постійних (порівняних або базових) цінах, тобто без врахування інфляції;

ВВПреальний = = .

Дефлятор ВВП – це ціновий індекс, що показує зміни середнього рівня цін у виробничо-промисловому секторі країни. Для визначення дефлятора ВВП використовується індекс Пааше, тобто індекс, де в якості ваги використовується набір благ поточного періоду.

Індекс Пааше визначається за формулою:

де Pio, Pit – ціни і -го блага відповідно в базовому (0 -ому) році і поточному (t -ому) році;

Qit – кількість і -го блага у поточному (t -ому) році.

Від дефлятора ВВП слід відрізняти індекс споживчих цін, що показує зміни середнього рівня цін „кошика” товарів і послуг, що споживаються середньою міською сім’єю.

Для визначення індексу споживчих цін використовується індекс Ласпейреса, тобто індекс, де в якості ваги використовується набір благ базового періоду. Індекс Ласпейреса визначається за формулою:

де Pio, Pit – ціни і -го блага відповідно в базовому (0 -ому) році і поточному (t -ому) році;

Qiо – кількість і -го блага у базовому (0 -ому) році.

Індекс Фішера усереднює значення індексів Ласпейреса і Пааше. Для його визначення застосовується формула:

Індекс Фішера характеризує загальний індекс цін (Іц), який використовується для оцінки темпів інфляції в країні..

Якщо індекс цін Іц < 1, то номінальний ВВП коригується в бік збільшення, що називають інфліюванням ВВП. Якщо індекс цін Іц > 1, то номінальний ВВП коригується в бік зменшення, що називають дефліюванням ВВП.

3) фактичнийВВП (ВНП) – це продукт, що дійсно, фактично вироблений в даному періоді;

4) потенційнийВВП (ВНП) – це продукт, який може бути вироблений в умовах повної зайнятості ресурсів.

Повна зайнятість ресурсів досягається, якщо в економіці існує природний рівень безробіття (4–6 % на рік), природний рівень інфляції (3–4% на рік) та природний рівень завантаження потужностей (80–85% від виробничої потужності).

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)