АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Яка з подій не характерна для гіперінфляції?

Читайте также:
  1. Для каких заболеваний характерна эозинофилия
  2. З книжки Анатолія Кузнєцова, очевидця описуваних подій
  3. Облік доходу від надзвичайних подій
  4. Правила формування назв системних подій і операцій.
  5. Установіть хронологічну послідовність подій, які відображено в цитованих документах.
  6. Цикличность как характерная особенность рыночной экономики. Экономический цикл, его фазы. Теории экономических циклов.
  7. Цикличность – характерная черта рыночной экономики. Интернальные и экстернальные теории экономических циклов.
  8. Чим характерна клініка доброякісних пухлин носа?
  9. Яка з подій періоду сталінських репресій збіглася в часі з голодомором в Україні?

А. Ціни зростають на тисячі, десятки тисяч і навіть мільйони відсотків за рік.

Б. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей.

В. Фірми посилено вкладають гроші в інвестиційні товари, внаслідок чого обсяг національного виробництва різко збільшується і виходить за межі потенційного.

Г. Вартість життя зростає, тому наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підвищення цін.

 

 

ТЕМА 8. Зайнятість і соціальний захист населення

Невід'ємною рисою ринкової економіки і одним з проявів макроекономічної нестабільності є безробіття. Безробіття – тимчасова незайнятість економічно активного населення, такий стан ринку праці, коли величина пропозиції робочої сили перевищує обсяг попиту на неї.

Згідно міжнародним стандартам, які розроблені Міжнародною організацією праці (МОП) все населення країни можна представити як економічно активне та економічно неактивне (пасивне) населення.

Щоб отримати дані про економічно активне населення необхідно із загальної чисельності населення відняти:

· дітей у віці до 16 років;

· осіб пенсійного віку;

· тих, хто знаходиться в спеціальних закладах (психіатричних клініках, в'язницях, колоніях, виправних закладах і тому подібне);

· тих, хто потенційно має можливість працювати, але не працює і не шукає роботу з тих або інших причин (домогосподарки, учні і студенти денної форми навчання, особи без певного місця проживання).

Залишок і є економічно активною частиною населення, яка за офіційною статистикою складає робочу силу країни. Таким чином, економічно активне населення або робоча сила – це населення працездатного віку, яке складається із зайнятих і безробітних.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб і яка приносить їм дохід в грошовій або іншій формі.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать громадяни, які працюють за наймом на підприємствах, незалежно від форм власності, або самостійно забезпечують себе роботою, тобто зайняті підприємницькою, індивідуальною трудовою або творчою діяльністю, особи, які знаходяться на оплачуваних посадах в органах державної влади, управління і суспільних об'єднаннях, особи, які проходять службу в Збройних Силах України і тому подібне.

Безробітними в Україні визнаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і обов'язково зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, які шукають роботу, готові та здатні приступити до відповідної роботи.

Рівень використання робочої сили можна проілюструвати за допомогою показників рівня зайнятості та рівня безробіття.

Рівень зайнятості визначається відношенням кількості зайнятих до загальної кількості працездатних.

Рівень безробіття вимірюється шляхом співставлення чисельності безробітних з наявною робочою силою.

Людина може потрапити до складу безробітних з різних причин. Це може відбутися в результаті чинників, які лежать з боку самого працівника, а можливо і з незалежних від нього причин. Людина може бути безробітним внаслідок того, що шукає вигідніше місце роботи, або місце роботи у зв'язку з переїздом в інший регіон. А може втратити роботу в результаті структурних змін або кризових явищ в економіці.

Розрізняють фрикційне, структурне та циклічне безробіття.

Фрикційне безробіття – тимчасове безробіття, яке пов'язане з добровільним або вимушеним пошуком роботи в результаті професійного, вікового або регіонального переміщення робочої сили. Цей вид безробіття виникає тому, що і робочі місця і люди є неоднорідними, а тому повинен бути певний проміжок часу на пошук відповідного місця роботи. Причиною даного виду безробіття може бути закінчення терміну дії контракту на попередньому місці роботи, звільнення в результаті порушення трудової дисципліни, закінчення вузу, зміна місця проживання, пошук вигіднішого місця роботи та тому подібне. До фрикційного безробіття належить також і так зване сезонне безробіття, обумовлене в основному сезонним характером природних чинників. Істотною особливістю даного виду безробіття є наявність певних знань і умінь працівників, які можна продати на ринку праці в даний момент.

Фрикційне безробіття є неминучим для будь-якого суспільства і певною мірою бажаним явищем для економіки. Пошук і отримання продуктивнішої і вище оплачуваної роботи сприяє збільшенню доходів зайнятого населення, підвищенню рівня життя їх сімей, зростанню обсягів національного виробництва за рахунок раціонального перерозподілу трудових ресурсів.

Але попит на робочу силу є похідним від попиту на готову продукцію, яку вона виготовляє. Оскільки з часом структура споживання змінюється, то відповідно змінюється і попит на працівників. Певні професії і види робіт не знаходять попит на ринку праці, застарівають. В результаті структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту. Це викликає структурне безробіття – безробіття, яке засвідчує невідповідність знань, умінь, навичок працівників потребам виробництва та вимогам працедавців. Цей вид безробіття виникає в результаті не тільки змін структури споживання, а також і структурної перебудови національної економіки, в результаті технологічного переоснащення виробничих процесів. Структурне безробіття є тривалішим, ніж фрикційне, оскільки безробітні не можуть отримати роботу без відповідного оволодіння новими знаннями, навичками, перепідготовки або перекваліфікації. Саме необхідність наявності певного часу на підвищення або перекваліфікацію є специфікою даного виду безробіття.

Циклічне безробіття – це безробіття, яке виникає в результаті зменшення сукупного попиту на робочу силу в періоди економічного спаду і депресії у всіх галузях і регіонах країни. Оскільки в період економічного спаду зменшується сукупний попит на товари і послуги, знижуються загальні обсяги національного виробництва, то закономірно і зниження зайнятості населення.

Природне безробіття включає фрикційне і структурне безробіття і є внутрішньою (природною) потребою будь-якої економіки. Це означає, що повна зайнятість досягається за умови відсутності циклічного безробіття.

Формулу рівня безробіття можна використовувати і для визначення рівнів фрикційного, структурного та циклічного безробіття

Рівень фрикційного безробіття = ,

Рівень структурного безробіття = ,

Рівень циклічного безробіття = .

Природний рівень безробіття = Рівень фрикційного безробіття + Рівень структурного безробіття.

Загальний рівень безробіття, як правило, перевищує природний, тому надмірне (циклічне) безробіття приводить до значних економічних втрат. І головною з них є втрата товарів і послуг, які б могла отримати держава за умови відсутності надмірного безробіття.

Відомий американський економіст Артур Оукен емпіричним шляхом встановив зв'язок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виготовленого ВВП. Цей зв'язок відомий в даний час як закон Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний його рівень на 1%, то втрати ВВП складають 2-3%. Щоб визначити відхилення фактичного ВВП від потенційного ВВП використовують формулу:

,

де Y – фактичний ВВП, тобто ВВП, створений за аналізований період;

Y* – потенційний (максимально можливий) ВВП;

β – коефіцієнт Оукена, коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття. Він розраховується окремо для кожної країни і має значення в межах від 2 до 3. Найчастіше значення коефіцієнта приймають за 2,5;

u – фактичний рівень безробіття, виражений в долях;

u* – природний рівень безробіття, виражений в долях.

Різниця між фактичним і природним рівнем безробіття – це і є циклічний рівень безробіття.

Взагалі, безробіття – це багатоаспектне явище, яке приводить до суперечливих наслідків.

Безробіття – це резервна армія праці. З одного боку, це означає, що в суспільстві неповною мірою використовується трудовий потенціал країни. А з іншої – це все ж таки резерв, причому дуже важливого ресурсу, який украй необхідний країні для здійснення розширеного відтворення, структурної перебудови економіки.

Безробіття є порушенням макроекономічної рівноваги на ринку праці, яке відбувається, наприклад, в результаті активізації діяльності профспілок або ухвалення урядом закону про мінімальну заробітну плату. Але саме це ж підвищення безробіття обмежує агресію профспілок, їх вимоги до підвищення заробітної плати і тим самим підсилює стимули до розвитку підприємництва.

Люди побоюються потрапити до складу безробітних, тому що це означає відсутність постійного місця роботи, постійного доходу, зниження рівня споживання, скорочення заощаджень, втрату кваліфікації. Але страх втратити роботу і стати безробітним – якнайкращий стимул якісної та продуктивної праці і дотримання виробничої дисципліни.

Безумовно, люди по-різному сприймають різні види безробіття. Зростання безробіття приводить до соціальної напруги, погіршує психічне здоров'я нації, підсилює злочинність.

Відмічене вище пояснює, що державна політика зайнятості і соціального захисту займає значне місце у державному регулюванні.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)