АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Список літератури. ТЕМА: Духовні пошуки ХІХ століття: культурно – національне відродження в Україні

Читайте также:
  1. IV. Список использованнЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ИСТОЧНИКОВ
  2. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
  3. Аналіз наукової літератури
  4. Библиографический список
  5. Библиографический список
  6. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  7. Библиографический список
  8. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  9. Библиографический список
  10. Библиографический список
  11. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  12. Библиографический список

Лекція – конференція

(навчальний проект)

ТЕМА: Духовні пошуки ХІХ століття: культурно – національне відродження в Україні

Проектна група:Калита О.П., доцент, к. пед. н. ,студенти юридичного факультету (гр.ПБі-15-1 – ПБ-15-4)

МЕТА:

- простежити особливості становлення української національної культури у ХІХ – на початку ХХ століття;

- з'ясувати роль громадських культурно-освітніх інституцій, української літератури, наукової інтелігенції у формуванні національної свідомості та у просвіті українського народу;

- розвивати вміння аналізувати та узагальнювати культурно-історичні процеси, критично їх осмислювати;

- виховувати почуття національної гідності, глибоку повагу до культурно-історичної спадщини українського народу, високі духовно – моральні якості громадянина-патріота своєї держави.

ЗАВДАННЯ:

простежити розвиток історіографії, фольклористики, етнографії, мовознавства у ХІХ ст.;

– дослідити особливості розвитку освіти у ХІХ ст.;

– з'ясувати основні тенденції становлення та розвитку нової української літератури, специфіку мистецьких напрямів цього періоду;

– визначити роль інтелігенції у культуротворчому процесі, зокрема

Т. Г. Шевченка як фундатора ідеї національно-духовного відродження.

 

Актуальність:відродження України як держави неможливе без духовного оновлення її народу, формування нових духовно-ціннісних орієнтирів, культурного відтворення нації. Тому важливим є повернення ідеалів, вироблених попередніми поколіннями. Український народ протягом віків оберігав, примножував, передавав від покоління до покоління свої звичаї та традиції, історичну спадщину – народні знання, народну мудрість, народне мистецтво. Без них немає народу, духовності, культури. Зберегти, відтворити й примножити культурні надбання – це один із шляхів до відновлення історичної пам'яті, формування національної свідомості, до незалежної Української держави.

Ті питання, які хвилювали українську інтелігенцію тоді, залишаються, на жаль, актуальними й сьогодні: правдиве змалювання історичних подій; збереження українських національних звичаїв, традицій, фольклору, мови як основи самобутності нації, головного чинника культуротворення; виховання національно свідомої інтелігенції.



Тематичні напрямки роботи

1. Передумови культурно-національного відродження в Україні у ХІХ ст.

2. Ідеал народності в українській культурі ХІХ ст. Розвиток історіографії, фольклористики, етнографії, мовознавства.

3. Розвиток освіти та науки в Україні у ХІХ столітті.

4. Розвиток української літератури: провідні тенденції та художні стилі.

5. Становлення українського професійного театру та музики.

6. Розвиток образотворчого мистецтва. Модерністські напрями і течії.

7. Архітектура другої половини ХІХ ст.

 

План семінарського заняття

1. Освіта і просвіта в українській культурі у ХІХ столітті.

2. Фольклористика й етнографія. Розвиток української науки: П.Чубинський, П.Житецький, М.Зібер, С.Подолинський, П.Юркевич та ін.

3. Розвиток української літератури: провідні тенденції та художні стилі.

4. Становлення українського професійного театру та музики.

5. Розвиток образотворчого мистецтва. Модерністські напрями і течії.

6. Архітектура другої половини ХІХ ст.

Перелік питань для самостійної роботи

1. Культурний поступ на західноукраїнських землях.

2. Кирило-Мефодіївське товариство й культурне самоутвердження української нації.

3. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ століття.

4. Українська література ХІХ ­– початку ХХ століття.

Список літератури

Основна :

1. Богуцький Ю.П., Андрущенко В.П., Безвершук Ж.О., Новохатько Л.М. Українська культура в європейському контексті.

2. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – 2002.

3. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11т., 12.кн. – К., 1991.

4. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ– ХХ ст. – К., 1993.

5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К., 2003.

6. Костомаров Н.И. Исторические произведения. – К., 1989.

7. Крип’якевич І. Історія української культури. – К., 2002.

8. Культура українського народу: Навчальний посібник / В.М. Русанівський, Г.Д. Вервес, М.В. Гончаренко та ін. – К., 1994.

‡агрузка...

9. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.

10. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

11. Семчишин М. Тисячоліття української культури. – К., 1993.

12. Українська культура: Лекції/ За ред. Д. Антоновича. – К., 1993.

13. Українська художня культура: Навчальний посібник. – К., 2004.

14. Шейко В.М., Білоцерківський В.Я. Історія української культури: Навчальний посібник. – К., 2009.

Додаткова :

1. Історія української культури. – Вінніпег, 1964.

2. Історія українського мистецтва: У 6т. К., 1966 – 1970.

3. Нариси історії української інтелігенції: У 3 т. – К., 1994.

4. Семчишин М. Тисяча років української культури. – Львів, 1993.

5. Степовик Д.В. Українське мистецтво першої половини ХІХ ст.. – К., 1962.

6. Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.

7. Франко І. Історія української літератури //Зб. Тв..: У 50 т. – К., 1983. – Т. 40.

8. Чижевський Д. Історія української літератури: від початків до доби реалізму. – Нью-Йорк, 1956.

 

Та читайте од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тої коми,
Все розберіть… та спитайте
Тоді себе: що ми?
Чиї сини? Яких батьків?
Ким? За що закуті?

Т. Шевченко

 

Кінець ХУІІІ ст. – доба справжньої жалоби на Україні. Увійшовши до складу Росії як суверенна держава, Україна повністю втрачає автономію. Ліквідовано гетьманське правління (1764), зруйнувано Січ(1775) – гніздо козацької вольності, скасовано Генеральний суд, генеральне та полкове управи. Почалося повне переведення України до великоросійськиих порядків, зросійщення. За нею закріплюється назва «Малоросія». Росія формувала зденаціоналізований пересічний тип імперської людини. Приблизно в такий спосіб два століття по тому формували образ радянської людини. Катерина ІІ доклала всіх зусиль, щоб українці обрусіли, «чтобы век и имя гетманов исчезло, не токмо персона какая была произведена».

Запровадження кріпацтва(1783), скасування чинності магдебурзького права (1831) та Литовського статуту (1840) на Правобережжі поклали край виборності урядовців, неросійському судочинству, а отже, і всякій автономії України, яка фактично стала безправною колонією Російської імперії. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини також перебували на колоніальному становищі.


1 | 2 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.007 сек.)