АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сучасна класифікація розмірів щитоподібної залози (ВООЗ, 1994)

Читайте также:
  1. Вибір розмірів блоку
  2. Вибір способів формування ООД у тих, кого навчають з теми «Класифікація способів захисту інформації», та способи реалізації
  3. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
  4. Види (класифікація) спеціальних суб’єктів злочину
  5. Види банкетів,їх класифікація та характеристика.
  6. Визначення власного капіталу, його класифікація.
  7. Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
  8. Вогнепальна зброя. Класифікація
  9. Вопрос Класифікація господарських договорів.
  10. Гігієнічна класифікація умов праці.
  11. Джерела права ЄС: поняття й класифікація
  12. Еволюція грошей. Сучасна грошова система

Ступені

0 - Зоба немає

І - Розміри долей більше дистальної фаланги великого пальця. Зоб пальпується, але не

візуалізується; або в щитоподібній залозі пальпується один чи кілька вузлів

ІІ - Зоб пальпується і візуалізується.

Але пальпація не є точним методом визначення розмірів щитоподібної залози, особливо на початкових стадіях захворювання.

●Найбільш доступним та інформативним засобом візуалізації щитоподібної залози є ультрасонографія (УЗД).

За міжнародними нормативами при використанні УЗД у осіб старше 18 років зоб (збільшення об’єму щитоподібної залози) діагностується, якщо об’єм залози у жінок перевищує 18 мл, у чоловіків – 25 мл.

В результаті епідеміологічних обстежень дітей в регіонах з адекватним забезпеченням йодом спеціалістами ВООЗ та Міжнародного комітету по Контролю йододефіцитних захворювань (МККЙДЗ) розроблені нормативні показники об’єму щитоподібної залози, розрахованих відносно площі поверхні тіла та віку дітей від 6 до 15 років.Щитоподібна залоза вважається збільшеною, якщо її об’єм перевищує верхню межу для даного віку або площі поверхні тіла (табл.1 і 2).

 

Таблиця 1. Верхня межа нормальних значень (97 перцентиль) об'єму ЩЗ (мл) у дітей у віці 6-15 років, які проживають в умовах нормального забезпечення йодом (ВООЗ та МККЙДЗ, 1997)

 

Вік (років) Хлопчики Дівчатка
5,4 4,9
5,7 6,3
6,1 6,7
6,8 8,0
7,8 9,3
9,0 9,8
10,4 11,7
12,0 13,8
13,9 14,9
16,0 15,6
Дорослі Чоловіки до 25,0 Жінки до 18,0

 

Для приблизного, але більш простого застосування в практиці можна використовувати рекомендації (Hegedeus et al.):

- об’єм залози у дітей до 3-х років у нормі = кількість років х 2;

- об'єм залози у дітей від 3-х до 18 років (хлопчики) у нормі = кількості років;

- об'єм залози у дітей від 3-х до 18 років (дівчатка) у нормі = кількість років – 1,5-2 см3.

 

Кольорове допплерівське картирування щитоподібної залози розширює діагностичні можливості

ультразвукового методу. В нормі кровотік визначається у верхніх і нижніх полюсах часток. Васкуляризація усередині вузла підвищує імовірність його злоякісності, кровотік по периферії характерний для доброякісних вузлів. Дифузне посилення кровотоку характерне для дифузного токсичного зоба.



●Для оцінки функціональної активності щитоподібної залози визначають базальні рівні тиреоїдних гормонів і тиротропіну в крові.

◘ Визначення ТТГ в сироватці крові.

Визначення рівнів тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3) в сироватці крові.

Таблиця 2. Рівні тиреоїдних гормонів та ТТГ в крові (Kaplan S.A., 1982)(цит. за Н.П.Шабалов, 2003)

 

Вік FT4 (пмоль/л) Т4 (нмоль/л) Т3 (нмоль/л) ТТГ (мОД/л)
Недоношені 6,4-20,6 25,7-83,7 0,2-0,77 0,8-5,2
Пуповинна кров (термінові пологи) 1,6-28,3 95,2-167,3 0,2-1,15 1,0-17,4
1-3 дні 28,3-68,2 151,9-290,9 0,5-3,32 1,0-17,4
1-2 тижні 20,6-48,9 126,1-213,6 3,84 1,7-9,1
2 тиж.-4 міс. 11,6-28,3 90,1-193,0 1,8-3,7 1,7-9,1
4-12 міс. 9,0-24,5 100,4-213,5 1,7-4,3 0,8-8,2
1-5 років 10,3-29,6 94,0-193,0 1,6-4,1 0,8-8,2
5-10 років 9,0-27,0 82,3-171,2 1,44-3,7 0,7-7,0
10-15 років 7,7-25,7 72,0-150,6 1,3-3,3 0,7-5,7
Дорослі 7,7-25,7 51,0-154,0 1,2-3,5 0,5-10,0
Вагітні, І триместр 9-26 - - 0,3-4,6
Вагітні, ІІ і ІІІ триместр 6-21 117-181 1,8-3,8 0,8-5,2

 

Функціональні проби: проба з тироліберином, супресивна проба з Т3. Застосовують рідко.

Серологічні дослідження

Маркери аутоімунного ураження щитоподібної залози.

˅Антитіла до тиреоглобуліну, тиреопероксидази, другого колоїдного антигену. Визначення титрів даних антитіл в сироватці використовують для діагностики аутоімунного ураження ЩЗ.

˅Антитіла до рецепторів ТТГ. Рецепторні антитіла, які при взаємодії з рецепторами призводять до стимуляції ТТГ аденілатциклази і відповідно стимуляції синтезу та вивільнення тиреоїдних гормонів в кров –тиреостимулюючі антитіла. Рецепторні антитіла, які пригнічують стимулюючу дію ТТГ на даний фермент, – тиреоблокуючі антитіла.

‡агрузка...

Тиреостимулюючі антитіла є головним патогенетичним фактором дифузного токсичного зоба та тиреотоксикозу при хронічному тиреоїдиті.

З тиреоблокуючими антитілами пов'язують первинний гіпотиреоз.

Маркери раку щитоподібної залози.

˅Визначення рівня тиреоглобуліну перед видаленням новоутворення не має діагностичного значення і є високоінформативним в післяопераційному контролі за хворими з диференційованими формами раку після тиреоїдектомії з наступною радіойодтерапією.

˅Визначення рівня кальцитоніну в сироватці крові. Підвищення вмісту кальцитоніну є маркером медулярного раку щитоподібної залози.

˅Проби з інфузією кальцію використовують для виявлення та підтвердження медулярного раку щитоподібної залози. Вони грунтуються на тому, що кальцій стимулює викид кальцитоніну як з нормальних С-клітин щтоподібної залози, так і з клітин медулярного раку, але клітини пухлини набагато сильніше реагують на кальцій. Застосовують коротку та тривалу проби з інфузією кальцію.

●За допомогою методів комп'ютерної та ЯМР-томографії можна отримати дані про локалізацію та структуру як щитоподібної залози, так і оточуючих тканин, особливо при загрудинній її локалізації.

●У разі виявлення вузлів у щитоподібній залозі після ультразвукового обстеження проводять тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію з подальшим цитологічним дослідженням пунктату. Цей метод вважають єдиним доопераційним методом, що дозволяє оцінити структурні зміни і цитологічну характеристику вузлового утворення. У дітей біопсію використовують як основний метод діагностики і диференціальної діагностики новоутворень ЩЗ.

Рентгенографія ділянки ЩЗ допомагає отримати дані щодо локалізації та розмірів вузлів. Можна діагностувати загрудинний зоб зі здавлюванням трахеї та стравоходу, визначити ділянки кальцифікації, що характерні для раку ЩЗ, особливо медулярного.

●Існують також методи ангіографії та лімфографії ЩЗ з використанням контрастних речовин. Але рентгенологічні методи діагностики захворювань ЩЗ у дітей майже не застосовують.

 

Захворювання щитоподібної залози класифікують переважно за ознаками порушення її функції та розмірів.

Виділяють захворювання зі зниженням та підвищенням функціїї щитоподібної залози, а також без порушення її функції.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.155 сек.)