АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вродженого гіпотиреозу

Читайте также:
  1. ІІ. Клітинні фактори системи вродженого імунітету.

●Діагноз вродженого гіпотиреозу базується на підставі анамнезу захворювання, життя, обстеження матері, наявності клінічних симптомів, характерних для вродженого гіпотиреозу та гормонального обстеження дитини.

●Найбільш складна діагностика в період новонародженості, коли клінічні симптоми хвороби незначні, неспецифічні, навіть відсутні, що може бути зумовлено захисною дією материнських гормонів або наявністю легких та стертих форм гіпотиреозу.

●Вираженість симптомів вродженого гіпотиреозу залежить від причини і тяжкості гіпотиреозу.

- Явні симптоми, які відзначаються вже на І-му тижні життя, можуть свідчити про постійну форму гіпотиреозу внаслідок аплазії або значної гіпоплазії ЩЗ.

- Гіпотиреоз, що виникає внаслідок помірної гіпоплазії, ектопії або порушень гормоногенезу може не мати клінічних симптомів в періоді новонародженості, а проявлятися пізніше (після 2-5 років).

- Збільшення ЩЗ при наявності симптомів гіпотиреозу часто вказує на його транзиторний характер.

●Зважаючи на достатню поширеність гіпотиреозу, незначно виражені клінічні прояви в перші дні та тижні життя, тяжкі наслідки пізньої діагностики, проводять скринінг всіх новонароджених на гіпотиреоз.

Основні принципи проведення неонатального скринінгу на вроджений гіпотиреоз:

Основна мета скринінгу на вроджений гіпотиреоз – якомога раніше виявити всіх новонароджених дітей з підвищеним рівнем ТТГ в крові.

Обстеження і подальше спостереження за дітьми здійснюється в 2 етапи:

- І етап - пологовий будинок

- ІІ етап – дитяча поліклініка

■І етап. Забір крові у доношених проводять на 4-5 день від народження, у недоношених – на

7-14 день в пологовому будинку. Кров беруть частіше з п’ятки і у вигляді крапель (6-8) наносять на спеціальний пористий фільтрувальний папір. Висушені зразки крові відсилаються в спеціалізовану лабораторію. Рівень ТТГ визначають в сухих плямах капілярної крові.

- ТТГ <20 мО/л – варіант норми.

- При ТТГ >20 мО/л – повторне дослідження з того ж зразка крові

- Концентрація ТТГ >50 мО/л – ймовірний гіпотиреоз

- Рівень ТТГ >100 мО/л з високим ступенем вірогідності вказує на наявність захворювання, що

потребує лікування.

- При ТТГ 20-50 мО/л – повторне дослідження із того ж зразка крові, при збереженні високого

ТТГ – дослідження ТТГ і вільного Т4 (вТ4 ) у сироватці крові.

- При ТТГ >10 мО/л і вільному Т4<10 пмоль/л – терміново призначаються тиреоїдні

Препарати.

- При ТТГ 20-50 мО/л і вільному Т4>10 пмоль/л – лікування не призначається, повторне

дослідження ТТГ і вільного Т4 – через 7 і 30 днів. У разі наростання рівня ТТГ – призначається

замісна терапія.

- При ТТГ 50-100 мО/л – висока вірогідність наявності вродженого гіпотиреозу. Проводять

повторне дослідження рівня ТТГ і вТ4 із того ж зразка крові та у сироватці крові, взятої у

дитини амбулаторно. Не очікуючи результатів, призначають лікування тиреоїдними

препаратами L-тироксином). Якщо рівні ТТГ і вТ4 виявились нормальними, лікування

припиняють. Якщо рівень ТТГ перевищує норму, лікування проводять під наглядом педіатра-

ендокринолога.

- При ТТГ > 100 мО/л – терміново повідомляють поліклініку за місцем проживання дитини.

Повторно беруть кров для дослідження ТТГ і вТ4 у сироватці крові. Не очікуючи результатів,

призначають лікування тироїдними препаратами. Якщо рівні ТТГ і вТ4 виявились нормальними, лікування припиняють. Якщо ТТГ перевищує норму, лікування продовжують під регулярним спостереженням педіатра-ендокринолога.

■ІІ етап (проводиться в дитячій поліклініці).

- Контрольне визначення рівнів ТТГ, Т4, Т3 через 2 тиж і 1,5 міс від початку замісної терапії.

У дітей до 1 року орієнтуються на рівень ТТГ і Т4.

- Нормальний рівень ТТГ і Т4, або нормальний рівень вільного Т4 при відносно підвищених

показниках ТТГ свідчать про адекватну дозу L-тироксину.

- Подальші контрольні визначення концентрації ТТГ, Т3, Т4 слід проводити на першому році

життя кожні 2-3 міс., після року – кожні 3-4 міс.

- При підтвердженні діагнозу «Вроджений гіпотиреоз» лікування L-тироксином продовжують з

постійним контролем адекватності дози препарату, що отримує дитина.

- При субклінічному гіпотиреозі – підвищення ТТГ (вище за 2,5 мО/л, але не вище за 10 мО/л)

при нормальному рівні вільного Т4 і відсутності клінічної симптоматики.

- При маніфестному первинному гіпотиреозі – підвищення рівня ТТГ (вище за 10 мО/л) і

зниження рівнів загального та вільного Т4 та Т3

- При вторинному гіпотиреозі – рівень ТТГ у межах норми або знижений і знижений вільний

Т4. Після стимуляції тиротропіном рівень тиреоїдних гормонів в крові підвищується.

- При третинному гіпотиреозі концентрація ТТГ в сироватці крові знижена і підвищується у

відповідь на введення тироліберину.

- У недоношених дітей, новонароджених з низькою масою тіла, у випадках транзиторної або

ідіопатичної гіпотироксинемії визначення рівнів ТТГ і вТ4 у крові здійснюють кожні 2 тиж для

виявлення запізнілих випадків вродженого гіпотиреозу.

Допоміжне значення для діагностики гіпотиреозу мають результати додаткових

обстежень:

- Гіперхолестеринемія (більше 6,8 ммоль/л)

- Зниження рівня лужної фосфатази в крові

- Затримка темпів скостеніння, епіфізарний дисгенез за даними рентгенографії кистей та

променезап’ясткового суглоба

- Зменшення швидкості ахілового рефлексу

- Характерні зміни на ЕКГ: знижений вольтаж зубців, синусова брадикардія, уповільнення

провідності, подовження систоли, метаболічні порушення

- На електроенцефалограмі визначаються патологічні уповільнені хвилі, недостатнє вираження

альфа-ритму

- У периферичній крові виявляють анемію, еозинофілію, підвищення ШОЕ

- Візуалізація щитоподібної залози за допомогою УЗД з характерними для гіпотиреозу змінами;

При УЗД розміри ЩЗ можуть бути нормальними, зменшеними (аплазія чи гіпоплазія) або

збільшеними

- Рентгенологічні зміни черепа: нерідко брахіцефалія, гіпоплазія придаткових порожнин носа,

пальцеві вдавлення, гіперкальцифікація основи черепа. При вродженому гіпотиреозі череп

збільшений, кістки його стовщені

- Для виключення ураження ЦНС інфекційними чинниками – ан. крові на токсоплазмоз

- Для діагностики аутоімунного тиреоїдиту, визначення причини гіпотиреозу або етіологічного

чинника вродженого гіпотиреозу – визначення титру антитіл до тиропероксидази тироцитів,

мікросомальної фракції, тироглобуліну.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)