АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Як писати реферат

Читайте также:
  1. II. Книги, монографии, учебные пособия, авторефераты
  2. А) Тематика рефератов по курсу «Политическое правоведение»
  3. Автореферат – «візитна картка» дисертації
  4. Авторефераты3.2. Идентификация и разработка стратегических альтернатив
  5. Библиографическое описание рецензий и рефератов
  6. Дати визначення раптовим викидам .Описати комплекси заходiв.
  7. За описом визначити країну та підписати на контурній карті. (12 балів)
  8. Загальні пояснення до виконання реферату
  9. Как подготовить реферат (устное сообщение)
  10. Література до рефератів
  11. Методика написания реферата
  12. Методические рекомендации для выполнения рефератов

1. Визначити тему.

2. Дібрати літературу: а) документи, першоджерела; б) монографії, довідники, збірники; в) газетні та журнальні матеріали.

3. Ґрунтовно вивчити літературу, зробити виписки цитат, основних думок.

4. Скласти список розділів, який може і бути планом реферату.

5. Продумати план реферату, можливе його розширення.

6. Систематизувати опрацьований матеріал.

7. Остаточно продумати та уточнити план реферату.

8. У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.

9. Бібліографічний опис джерела списку літератури оформити відповідно до вимог.

Структура реферату:

1. Титульна сторінка (назва міністерства, якому підпорядкована установа; назва закладу; назва кафедри, на якій виконано роботу; назва дисципліни; тема реферату; назва виду документа (реферат); посада (студент) та номер групи, у якій навчається автор; прізвище, ім'я, по батькові автора; місто і рік написання).

2. План (простий чи складний).

3. Вступ (обґрунтовують актуальність обраної теми, оцінюють стан дослідження наукової проблеми, формулюють мету і визначають завдання реферату).

4. Основна частина (подають характеристику основних положень тексту, розкривають усі пункти плану).

5. Висновки (узагальнюють сказане, висловлюють своє ставлення до поставленої проблеми).

6. Список використаних джерел.

Автореферат – короткий виклад наукової праці самим автором. Найчастіше зустрічаються автореферати кандидатської і докторської дисертацій. Призначення автореферату – ознайомити наукових працівників з методикою дослідження, результатами й основними висновками дисертації.

Взірець титульної сторінки реферату:


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ ІМЕНІ АДМ. МАКАРОВА

Кафедра сучасних мов

Українська мова (за професійнім спрямуванням)

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАУКОВОГО СТИЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Реферат

студентки групи 2381

Інституту автоматики та електротехніки

Корнієнко Тетяни Іванівни

Миколаїв 2012

 

СТАТТЯ ЯК САМОСТІЙНИЙ НАУКОВИЙ ТВІР

СТАТТЯ – 1) науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті; 2) самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику.

НАУКОВА СТАТТЯ – один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлюються пріоритетні напрямки розробок ученого, накреслюються перспективи подальших напрацювань. У ній поєднуються аналіз, опис, критичне осмислення стану дослідження проблеми. У тексті статті робляться покликання на використану літературу. Обсяг наукової статті – 6 22 сторінки, тобто 0, 35 1 др. арк. (10 40 тисяч знаків).

Необхідними елементами наукової статті мають бути:

• постановка проблеми у загальному вигляді, її зв'язок з науковими чи практичними завданнями;

• аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення певної проблеми і на які спирається автор;

• виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

• формулювання мети статті (постановка завдання);

виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

• висновки цього дослідження;

• накреслення перспектив подальших розвідок у цьому напрямку.

Оформлення статті залежить переважно від вимог друкованого органу, куди її подано.

Взірець фрагмента наукової статті:

Петрович Л.І.

УДК ………..

ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛЕЙ ВІДДІЄСЛІВНИХ ІМЕННИКІВ ДЛЯ РОЗМЕЖУВАННЯ НАЙМЕНУВАНЬ ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ФАХОВІЙ МОВІ

У статті висвітлено проблеми вживання та перекладу віддієслівних іменників українською мовою. Виявлено шляхи правильного вживання і творення моделей віддієслівних іменників для розмежування явищ і процесів в українській фаховій мові.

Ключові слова: явище, процес, дія, подія, терміни, віддієслівні іменники.

Українська мова невпинно розвивається. У ній певним чином відображається науково-технічний прогрес, з’являються нові слова, а з ними проблеми слововживання та словотворення. Співвідношення національного і міжнародного в науково-технічній мові було і залишається актуальним питанням. Дискусії на численних наукових конференціях констатують факт, що найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства залишається питання збереження національних традицій термінотворення.

На даному етапі розвитку науково-технічної мови створено певну систему словотворчих правил, за допомогою яких можна досягти точності у вживанні науково-технічних термінів, зокрема й тих, що позначають явища і процеси. Докладно цю систему викладено у ДСТУ 1.5: 2003 [4, р. 5].У працях українських мовознавців С. Караванського [5, с 11-15], М. Коваля [6, с. 75-78] запропоновано основні методи передавання понять, пов’язаних з процесами, засобами української мови. У праці М. Вакуленка [1, с. 18] обґрунтовано комплексний підхід до вживання і творення українських віддієслівних термінів.

Терміни різноманітні за структурою і способом творення. На жаль, не завжди тим, хто пише чи перекладає наукові тексти українською мовою вдається досягти точності та однозначності термінів. Більшість науковців запозичують мовні форми з російської наукової мови. Особливо постає проблема у виборі правильних мовних конструкцій, до складу яких входять віддієслівні іменники. Ці об’єктивні та суб’єктивні причини зумовлюють актуальність даної роботи.

Метою й завданням статті є дослідити тонкощі вживання віддієслівних іменників в українській фаховій мові, з’ясувати понятійну відмінність між явищем і процесом, дослідити методи передавання мовних конструкцій, пов’язаних з цими поняттями, засобами української мови.

Українська наукова термінологія є невіддільним складником лексичної системи мови, тому вона має формуватися і розвиватися за загальними законами української мови.

………………………………………………………………………………………………..

 

ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЮВАННЯ КУРСОВОЇ, ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

КУРСОВА РОБОТА – самостійна робота дослідницького характеру, спрямована на вивчення конкретної проблеми.

Метою курсової роботи є:

- поглиблення знань студентів з актуальних проблем;

- подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел;

- формування у них дослідницьких умінь та навичок;

- стимулювання їх до самостійного наукового пошуку;

- розвиток умінь аналізувати сучасний досвід;

- формування вмінь самостійної обробки навчально-методичних матеріалів та їх практичної реалізації.

Курсова робота дає можливість виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити, вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання під час розв'язання практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції, рекомендації з предмета дослідження.

Матеріали курсової роботи можуть бути використані для подальшої дослідницької роботи – написання дипломної або магістерської роботи.

Основні вимоги до написання курсової роботи:

обсяг – 20 25 сторінок тексту для студента II курсу, 30 35 сторінок для студента III курсу;

• робота повинна мати чітку структуру, список використаної сучасної літератури (20 25 джерел, переважно останніх років);

• оформлення має відповідати естетичним і мовним нормам;

• обов'язковими компонентами мають бути: визначення актуальності дослідницького завдання та розроблення навчально-методичних матеріалів;

вона має бути зброшурована, акуратно і грамотно оформлена. Студенти мають право обирати одну з тем, визначених кафедрою.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)