АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина бобові — РаЬасеае. Російська назва: термопсис ланцетовидний

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Російська назва: термопсис ланцетовидний. Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина, заввишки до 60 см, з товстим повзучим багатовузловим кореневищем, від якого відхо­дять додаткові корені, що ростуть углиб до 2 м і більше. Стебла прямостоячі, розгалужені, бо­розенчасті, у нижній частині трохи здерев'янілі, як правило, опушені; гілки притиснуті до го­ловної осі (мал. 132). Пагони густо вкриті трійчастими короткочерешковими, черговими листками. Часточки листка довгасті, вузьколан- цетоподібні, опушені. Кожний листок має 2 ланцетоподібні при­листки, які значно довші за черешок, тому листок здається п'яти- пальчастим. Квітки жовті, метеликового типу, сидять на квітконі­жках по три в напівкільцях у пазухах листків і утворюють негусту китицю. Плід — біб до 5—9 см завдовжки. Насіння ниркоподібне, блискуче, зеленувато-чорне. Цвіте в червні—липні, насіння дозрі­ває в серпні—вересні. Уся рослина отруйна!

Поширення і місцезростання. Зустрічається в степовій і лісо­степовій зонах Сибіру, Уралу, Північного Казахстану, а також у Китаї і Монголії. Росте на кам'янистих і щебінкових схилах, пере­логах, у долинах річок, на солончаках і солонцюватих луках, як злісний бур'ян на посівах культурних рослин. Часто утворює ве­ликі зарості.

Правша заготівлі. Як лікарську сировину заготовлюють траву термопсису й насіння. Траву зрізують на висоті 3—5 см від по­верхні ґрунту у фазу бутонізації й на початку цвітіння. Можна одночасно збирати квітучі рослини і вегетативні пагони без квіток, які нерідко становлять більшу частину заростей. Заготівлю трави припиняють у разі виявлення перших плодів, наявність яких у траві є неприпустимою домішкою. Насіння збирають після повно­го його дозрівання, в серпні—вересні. Боби зривають руками або косять траву, а потім обривають плоди.

Основні охоронні заходи. Заготівлю сировини на одному місці можна проводити щорічно, оскільки рослина добре відростає після зрізання на висоті не нижче ніж 3—5 см від ґрунту. Такий спосіб збирання забезпечує збереження бруньок і сприяє вегетативному розмноженню рослини.

Первинне оброблення. Сушіння. Траву сушать на сонці, а в по­хмуру погоду під навісом, на горищах або в сушарнях за темпера­тури 50—60 °С. Перед сушінням сировину очищують від домішок інших рослин. Скошену траву з бобами добре просушують, розк­лавши на брезенті або мішковині. Суху сировину обмолочують. Насіння відсіюють, одразу ж пакують у мішки, тому що його часто уражують шкідники. Траву і насіння зберігають за списком Б. Термін придатності трави термопсису ланцетоподібного — 2 роки.

Опис сировини. Сировиною є трава й насіння. Трава — це стебла з листками й квітками. Стебла прості або розгалужені, борозен­часті, слабкоопушені, завдовжки до ЗО см. Листки чергові, трійчасті на коротких черешках (4—7 мм), з довгастими або довгасто-лан­цетоподібними листочками завдовжки 30—60 мм, завширшки 5— 12 мм. Зверху майже голі, знизу вкриті притиснутими волосками. Прилистки ланцетоподібні, майже вдвічі коротші за частки лист­ка. Квітки зібрані напівкільцями в негусту верхівкову китицю. Ча­шечка дзвоникоподібна, п'ятизубчаста. Віночок метеликового типу. Колір стебел і листків сірувато-зелений, квіток — жовтий. Запах слабкий, специфічний. Смак не визначають. Насіння — гладеньке, блискуче, трохи сплюснуте, ниркоподібної форми, тверде. Усере­дині є дві сім'ядолі. Довжина насіння — 3—5 мм, товщина — 0,5— З мм. Зовні насіння чорного кольору, всередині жовтувато-біле. Запах відсутній. Смак не визначають.:

Хімічний склад сировини. Трава містить 1—2,5 % алкалоїдів хіно­лізидинового ряду. Основним з них є термопсин, гомотермопсин,
пахікарпін, анагірин та ін. Також містяться глікозид термопсила- цин, сапоніни, дубильні речовини, слиз, смоли, ефірна олія. На­сіння містить 2—3 % алкалоїдів, серед яких переважає цитизин.

Фармакологічна дія і застосування. Трава термопсису справляє виражену відхаркувальну дію, що проявляється у підвищеній сек­реторній функції бронхіальних залоз, прискоренні евакуації сек­рету, підвищенні тонусу м'язів бронхів. Препарат цититон, який отримують із насіння, збуджує дихальний центр. Алкалоїд цити­зин має здатність полегшувати відвикання від куріння.

Лікарські форми і засоби. Трава, настій; сухий екстракт із трави, що входить до складу комплексних препаратів; препарат цититон, табекс (для відвикання від куріння).

Трава софори товстоплодої — НегЬа Зоркогае раскусаграе Софора товстоплода — Боркога раскусагра С. А. Меу Родина бобові — РаЬасеае

Російська назва: софора толстоплодная. Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина (мал. 133). Підземна частина складаєть­ся з галузистих кореневищ, від яких відхо­дять надземні пагони й додаткові корені. Стебла до 60 см заввишки, розгалужені від основи, зі спрямованими догори гілками, вкриті дрібними шовковистими волосками. Листя непарноперистоскладне з 6—12 пара­ми еліптичних листочків, опушене білими притиснутими волосками, внаслідок чого вся Мал. 133 рослина сірувато-зелена. Квітки метеликово­

го типу з кремовим, жовтуватим або жовто- білим віночком, зібрані в суцвіття верхівкова колосоподібно-по­довжена китиця 7—25 см завдовжки. Плід — товстий, нерозкрив- ний, циліндричний біб 2—5 см завдовжки і 0,7—0,9 см завширшки, до зрілого стану майже чорний, зі слабко вираженими перетяжка­ми між насінням. Насіння ниркоподібно-яйцеподібне, темно-ко- ричневе або чорне, блискуче, гладеньке. Цвіте рослина в квітні— червні. Плоди достигають у червні—липні.

Поширення і місцезростання. Росте в пустелях і напівпустель­них районах Середньої Азії та Казахстану. Зустрічається як бур'ян на неполивних посівах.

Правша заготівлі. Рослина дуже отруйна, тому на всіх етапах збирання, сушіння та перероблення потрібно дотримуватись пра­вил безпеки. Траву збирають протягом усього літа — з кінця трав­ня по вересень, в основному в період бутонізації, цвітіння, після цвітіння або коли рослина вступає у фазу плодоношення. При цьому потрібно стежити, щоб у сировину не потрапили плоди. Траву зрізують серпом або ножем на висоті 5—10 см від поверхні ґрунту. Чисті зарості софори можна косити косою.

Первинне оброблення. Сушіння. Траву очищують від домішок інших рослин. Сушать сировину на сонці, розклавши її тонким шаром. Після підсушування згрібають у невеликі кучі. Сушіння вважається закінченим, коли листочки починають осипатись, а стебла при згинанні ламаються. Сировина софори особливому об­робленню не підлягає. Термін зберігання — 2 роки за списком Б.

Опис сировини. Сировина складається зі стебел, листків, бутонів і квіток різного ступеня розвитку. Стебла до 60 см завдовжки, опушені притиснутими волосками. Квітки і бутони метеликового типу, зеленувато-жовті або жовтувато-білі. Колір усієї трави світло- зелений, сіруватий. Запах специфічний. Смак не визначають (рос­лина отруйна!).

Хімічний склад сировини. Трава містить 2—3 % алкалоїдів хіно­лізидинового ряду. Основний алкалоїд — пахікарпін — рідкий ал­калоїд у вигляді майже прозорої маслянистої рідини; його солі — кристалічні речовини. Також містяться інші алкалоїди: пахікарпі- дин, софорамін, софокарпін, матрин; флавоноїди, органічні кислоти.

Фармакологічна дія і застосування. Пахікарпін знижує збуд­ження вегетативних ганглій нервової системи і гальмує проведен­ня через них нервових імпульсів. Також він підвищує тонус і по­силює скорочення м'язів матки, покращує функціональну ак­тивність м'язової системи при міопатії. Застосовують при захво­рюваннях, що супроводжуються спазмами периферійних судин. В акушерсько-гінекологічний практиці пахікарпін застосовують для прискорення пологової діяльності. У зв'язку з тонізуючою дією на матку його призначають для зменшення втрати крові в післяполо­говий період.

Лікарські форми і засоби. Пахікарпіну гідрохлорид 3%-й розчин — в ампулах; таблетки по 0,1 г; свічки по 0,1 г.

Протипоказання: вагітність, виражені порушення функцій пе­чінки, нирок, серцево-судинної системи.

Корінь раувольфії зміїної — Кайіх КаихюоЩае зегрепіїпае Раувольфія зміїна — Каигоої/іа зегрепііпа ВепіН. Родина кутрові — Аросупасеае

Російська назва: раувольфия змеиная. Опис рослини. Багаторічний вічнозелений напівкущ від 20 до 100 см заввишки, з молоч­ним соком. Кореневище коротке, з довгим (до

2— 3 м) стрижневим галузистим коренем. Стеб­ло не галузисте, одне або декілька, вкрите білу­ватою корою. Листки розміщені кільцями по

3— 4, ланцетоподібні, трохи загострені, голі, щільні. Квітки дрібні, темно-рожеві, іноді білі, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. Віночок труб­частий, з п'ятичленним круглим відгином, труб­ка всередині здута (мал. 134). Плоди — дві червоні кістянки, що зрослися між собою до середини.

Поширення і місцезростання. Росте в країнах Південно-Східної Азії (Індія, Бірма, Індонезія, Шрі-Ланка). Зустрічається на галя­винах вологих субтропічних лісів. Культивують у цих країнах.

Правила заготівлі. Сушіння. У дикорослих рослин заготовлю­ють якомога розвиненіші кореневі системи. На плантаціях в Індії корені збирають на 3—4-й рік росту. Корені викопують, звільня­ють від ґрунту, стрижневий і бічні корені подрібнюють на шмат­ки. Сушать у сушарнях із природним обігрівом.

Опис сировини. Шматки коренів, розщеплених уздовж, покриті бурим корком з помітними поздовжніми борозенками. На попе­речному зламі помітно, що 1/4 кореня займає жовта деревина і 3/4 — корок. Зона корка неширока, але саме в ній локалізуються алка­лоїди, тому шматки кореня без корка вважаються дефектом си­ровини. Злам кореня рівний. Запах неприємний. Смак не визна­чають.

Хімічний склад сировини. Корені містять алкалоїди індольної групи. У наш час їх налічується близько 25. Усього сировина рау­вольфії містить 1—2 % алкалоїдів. Найціннішими для практичної медицини є резерпін, аймалін, ресцинамін, дерезерпін, серпентин.

Фармакологічна дія і застосування. Справляє різну фармаколо­гічну дію. Переважно впливає на центральну нервову систему, про­являє гіпотензивну, заспокійливу та адренолітичну дію, що зу­
мовлено переважно специфічними властивостями резерпіну і су­марних алкалоїдних препаратів з раувольфії. Раунатин і резерпін належать до засобів, що заспокійливо впливають на центральну нервову систему. Призначають як гіпотензивний засіб при гіпер­тензії і як снодійний при психічних захворюваннях (психоневро- зи). Аймалін, на відміну від резерпіну, не справляє седативної дії і мало впливає на артеріальний тиск при гіпертензії. Аймалін має здатність знижувати збудливість міокарда, тому його використо­вують як протиаритмічний засіб.

Лікарські форми і засоби. З сировини раувольфії медична про­мисловість отримує резерпін, раунатин, аймалін. Препарат резерпін є чистим алкалоїдом, а раунатин (таблетки) — це сумарний препа­рат алкалоїдів раувольфії. Препарат аймалін випускають у таб­летках, ампулах. Резерпін у порошку зберігається за списком А; усі препарати в таблетках — за списком Б.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)