АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні рекомендації. При підготовці першого питання приділяється увага системі переваг споживача, яка містить такі основні елементи: здатність до ранжирування альтернатив;

Читайте также:
  1. Див.: Загальні рекомендації з проведення аудиту ефективності використання державних коштів. Затв. постановою Колегії Рахункової палати України від 12.07.2006 № 18-4.
  2. Ефективність системи управління, методичні підходи до її оцінки.
  3. Загальні висновки і рекомендації
  4. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  5. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  6. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
  8. Загальні рекомендації
  9. Загальні рекомендації для проведення такої бесіди.
  10. Загальні рекомендації до виконання другої частини звіту
  11. Загальні рекомендації до виконання першої частини звіту
  12. Загальні рекомендації.

 

При підготовці першого питання приділяється увага системі переваг споживача, яка містить такі основні елементи: здатність до ранжирування альтернатив; транзитивність переваг; не насиченість благами; субституціональність.

Слід також відмітити соціальні ефекти, що ускладнюють зв’язок між індивідуальним та ринковим попитом: ефекти “юрби”, “сноба”, “Ваблена”.

При підготовці другого питання треба показати, що крива байдужості демонструє всі комбінації двох продуктів, які принесуть споживачу однаковий обсяг сукупної корисності.

Слід відзначити ряд особливостей кривих байдужості. Це спадаючий вигляд кривої, яка показує, що, рухаючись від комбінації до комбінації, споживач отримує більше одного товару, тим самим збільшує для себе сукупну корисність; відповідно для зменшення сукупної корисності на майже таку ж величину споживач повинен відмовитись від певної кількості іншого продукту.

Між ними існує зворотний зв’язок. А будь-яка крива, що виражає зворотний зв’язок змінних, має спадаючий вигляд.

Друга особливість полягає у випуклості відносно початку координат. Нахил кривої байдужості відображає величину граничної норми заміщення. Оскільки він показує, в який мірі споживач готовий замінити один товар іншим так, щоб отримати при цьому ту ж задоволеність споживання.

Випуклість кривої байдужості залежить від суб’єктивної готовності споживача до заміни одного продукту іншим.

Третя особливість дає характеристику карти байдужості. Кожна наступна крива байдужості, яка проходить далі від початку координат, припускає відносно більшу величину корисності. Крім того, необхідно показати, що форма кривих байдужості залежить від переваги потреб споживання і може мати різний вигляд.

Треба наголосити на тому, що підхід до пояснення споживчої поведінки з позиції ординалістів ґрунтується на використанні лінії споживчого бюджету та кривих байдужості.

Бюджетна лінія вказує всі комбінації двох продуктів, які можуть бути придбаними при фіксованій величині грошового доходу.

Дохід споживача і купівельна здатність грошей визначають його бюджетні обмеження.

Витрати споживача повинні дорівнювати його доходу.

Залежно від цін та кількості товарів можна по-різному комбінувати набір товарів. Якщо ми маємо потребу, наприклад, у двох товарах, то при даному бюджеті можемо придбати різні набори цих товарів. Можна витратити всі гроші на товар А або на товар В. Тоді такий розподіл буде зображено бюджетною лінією.

Економічний смисл перехрещення бюджетної лінії з осями координат полягає у тому, що воно показує максимальну кількість товару одного виду, який може бути куплений, коли інший товар не купується зовсім.

Економічний смисл нахилу бюджетної лінії міститься в тому, що він показує кількість товару А, яку купують за рахунок відмови від одиниці товару В.

Декілька властивостей бюджетної лінії визначають характер її дії. На неї впливають такі чинники, як зміна доходу і зміна ціни. Зміна ціни на товар чи величини грошового доходу приводить до зміщення бюджетної лінії ліворуч, або праворуч. Споживач вибере таку точку на бюджетній лінії, яка поставить його на найбільш високу з усіх доступних йому кривих байдужості.

При підготовці третього питання слід зазначити таке: поведінка споживача була раціональною (розумною) при існуючих цінах на товари та бюджетному обмеженні, необхідно, щоб це відповідало максимізації корисності, тобто забезпечувало йому найвищий рівень задоволення від придбаних товарів та послуг. Звідси раціональна модель поведінки споживача повинна пояснити, як на його вибір впливають обмеження, пов’язані з цінами товарів і доходом або бюджетом споживача.

Потрібно за допомогою кривих байдужості показати, на якому етапі розглядається рівновага споживача. Слід зазначити, що рівноважне положення споживача можна визначити шляхом зміщення лінії споживчого бюджету на карті байдужості.

Комбінація, що максимізує корисність, буде відповідати точці, яка лежить на найвищій з доступних споживачу кривих байдужості. Інакше кажучи, споживча рівновага досягається на графіку там, де в точці дотику нахил найвищої з доступних споживачу кривих байдужості збігається з нахилом бюджетної лінії.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні. Купуючи іншу кількість альтернативних товарів, покупець може регулювати граничні норми заміщення до тих пір, поки не буде досягнуто рівноваги.

Таким чином, щоб максимізувати корисність, споживач повинен купувати товари з таким розрахунком, щоб їх граничні корисності на одну грошову одиницю були рівні. Це дає нам можливість сформулювати принцип рівної корисності, згідно з яким для досягнення рівноваги споживач розподіляє всі витрати на товар таким чином, щоб зрівняти граничну корисність, яка приходиться на кожну витрачену грошову одиницю на кожний товар.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)