АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Установи ветеринарної медицини міст

Читайте также:
  1. Банки й небанківські фінансово-кредитні установи
  2. Вдосконалення ветеринарної справи в державі, створення державної, відомчої та приватної ветеринарної медицини
  3. ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
  4. Ветеринарної медицини
  5. Державної ветеринарної медицини на 2005 рік
  6. Задний установившийся ход
  7. Кількість лікарів ветеринарної медицини та їх навантаження в деяких країнах світу
  8. Коротка історія факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету
  9. Коэффициент усиления в установившемся режиме
  10. МАТЕМАТИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ УСТАНОВИВШЕГОСЯ И ПЕРЕХОДНОГО РЕЖИМОВ И МЕТОДЫ ИХ ЛИНЕАРИЗАЦИИ
  11. Міжнародні валютно-фінансові установи
  12. Может ли вуз установить минимальное количество баллов, подтверждающее успешное прохождение вступительных испытаний, выше установленного учредителем?

В містах України в залежності від об'єму роботи та з врахуванням специфіки ветеринарної діяльності створюються міські державні лікарні ветеринарної медицини, районні державні лікарні ветеринарної медици­ни, клініки, поліклініки, дільничні лікарні, дільниці, пункти, амбулаторії, клініка дрібних тварин, станції невідкладної ветеринарної допомоги, державні лабораторії ветсанекспертизи, госпрозрахункові ветсанзагони чи інші установи ветеринарної медицини, які працюють у відповідності із спеціальними положеннями.


Міська державна лікарня ветеринарної медицини - центральна установа державної ветеринарної медицини в місті, основним завдан­ням якої є забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в місті. Структурними підрозділами її є лікарні адміністративних районів міста, міська державна лабораторія ветеринарної медицини, дільничні лікарні, дільниці, пункти ветмедицини, лабораторії ветсанекспертизи на ринках, госпрозрахунковий ветсанзагін чи інші установи державної ветмедицини.

Лікарню очолює начальник-лікар ветеринарної медицини. Він пови­нен бути всебічно підготовленим спеціалістом, здатним дати вичерпну консультацію з ветеринарної санітарії, епізоотології, законодавства, бу­дівництва тваринницьких об'єктів. Йому самому належить володіти ме­тодами ветсанекспертизи, вимогами стандартів, технічних умов, норма­тивів типового будівництва і особливо добре знати законодавство.

Лікарня ветеринарної медицини міста та її структурні підрозділи утримуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, а також за рахунок позабюджетних коштів.

Організаційна структура і штатна чисельність лікарні та її структур­них підрозділів визначається Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України.

Штатний розпис міської лікарні ветеринарної медицини затверджу­ється начальником управління ветеринарної медицини міст Києва, Се­вастополя чи міст обласного значення.

Контрольні запитання

1. Організаційна структура служби ветеринарної медицини міста.

2. Особливості діяльності служби ветеринарної медицини міста.

3. Керівництво службою ветеринарної медицини в містах.

4. Назвіть установи ветеринарної медицини міст.

2.3. Організація ветеринарної справи в колективних сільськогосподарських підприємствах

Організація колективних сільськогосподарських підприємств з вели­кими тваринницькими фермами висунула перед сільськогосподарськими органами завдання максимально приблизити службу ветеринарної ме­дицини до цих господарств, створити безпосередньо в них свою службу. Так була започаткована відомча служба ветеринарної медицини. Досвід підтвердив доцільність цих заходів. Службою ветеринарної медицини господарств виконується великий об'єм роботи з профілактики захворю-


вання тварин, збереження поголів'я та підвищення ветеринарно-сані­тарної культури на фермах.

Служба ветеринарної медицини господарств всіх форм власності є виробничою і її діяльність обмежена рамками цього господарства. В той же час служба ветеринарної медицини господарства є частиною служби сільського адміністративного району, так як забезпечує його ветеринар­не благополуччя.

Нові умови ведення тваринництва, нова технологія утримання тва­рин та виробництва продукції вимагають більш досконалих, прогресив­них методів і форм організації ветеринарного обслуговування госпо­дарств. Основна робота з ветеринарного обслуговування тваринництва проводиться безпосередньо в кожному господарстві. Тому створення в ньому ветеринарно-санітарного благополуччя - невід'ємна умова по­дальшого розвитку тваринництва - залежить перш за все від резуль­татів роботи спеціалістів ветеринарної медицини господарств, від пра­вильної організації їх роботи.

Лише високий рівень організації роботи спеціалістів ветеринарної медицини в кожному господарстві на підставі досягнень науки та пере­дового досвіду може забезпечити надійний захист тварин від захворю­вань, створити сприятливі умови для подальшого розвитку тваринниц­тва для збільшення виробництва тваринницької продукції високої якості.

Служби ветеринарної медицини господарств утримуються за раху­нок коштів цих господарств і разом з керівництвом та іншими працівни­ками покликані вирішувати спільне завдання - забезпечувати виконання із збільшення та покращення поголів'я і виробництва тваринницької продукції з найменшими витратами праці та засобів шляхом виконання свого безпосереднього завдання - попередження захворювань і заги­белі тварин, організації та проведення лікувальних, профілактичних і протиепізоотичних заходів.

Завдання спеціалістів ветеринарної медицини господарств полег­шується в деякій мірі тим, що їх діяльність зосереджена на обслугову­ванні тваринництва одного господарства, де всі заходи проводяться на підставі єдиного виробничо-фінансового плану і де вказівки адміністрації обов'язкові для всіх працівників господарства.

Спеціаліст ветеринарної медицини, виконуючи вказівки та завдання адміністрації, керується Законом України "Про ветеринарну медицину" та єдиними загальнодержавними ветеринарно-санітарними правилами і нормами. Як працівник господарства, він зобов'язаний сприяти виконан­ню виробничого плану, як спеціаліст він зобов'язаний забезпечити ре­тельне дотримання законодавства з питань ветеринарної медицини, так як несе відповідальність перш за все за ветеринарно-санітарний стан


тваринництва, за охорону здоров'я тварин та за охорону населення від антропозоонозів.

При правильній постановці справи ветеринарні заходи не протисто­ять господарським, а органічно зливаються з ними.

Ветеринарні заходи включаються в технологічний цикл виробниц­тва і здійснюються за рахунок господарства. Поряд з цим спеціалісти господарств можуть надавати платну ветеринарну допомогу хворим тваринам, які належать працівникам господарства, службовцям, ферме­рам, кооператорам.

В окремих господарствах, де створені орендні та сімейні ферми, тваринницькі кооперативи, ветеринарне обслуговування може бути ор­ганізоване за принципом госпрозрахунку та чекової системи взаємо-розрахунків. Можливе і переведення служби ветеринарної медицини господарства на умови колективного або орендного підряду.

Керівники господарств зобов'язані виділяти для служби ветеринар­ної медицини необхідні матеріальні засоби, фінансувати всі витрати на профілактику хвороб, лікування хворих, створення нормальних вироб­ничих умов для лікарів та фельдшерів.

Обслуговуючи тваринництво лише одного господарства, спеціалісти ветеринарної медицини постійно знаходяться в ньому, мають мож­ливість добре знати стадо, регулярно оглядати тварин та клінічно досліджувати їх, своєчасно виявляти відхилення в стані їх здоров'я, виділяти та ізолювати хворих і підозрілих у захворюванні тварин.

Безумовно, головним у роботі спеціаліста ветеринарної медицини є профілактика хвороб та лікування захворілих тварин і птиці. Саме ці сторони його діяльності обумовлюють головним чином економічну зацікавленість господарств мати свою службу ветеринарної медицини.

Спеціалісти ветеринарної медицини господарств з недержавною формою власності можуть бути членами цих господарств або працюва­ти в них за наймом на підставі трудової угоди, яка затверджується за­гальними зборами, зібранням уповноважених або правлінням. В угоді вказується термін, на який спеціаліст запрошений на роботу, його ос­новні обов'язки та права, розмір та порядок оплати праці тощо. Спеціаліст має право бути членом профспілки, отримувати щорічну відпустку, отримувати пенсію по інвалідності та старості.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)