АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Попит та пропозиція. Взаємодія між ними

Читайте также:
  1. I. Соціальне життя суспільства і соціальна взаємодія.
  2. Але монетарне правило не враховує мінливості швидкості обігу грошей та чутливості попиту до зміни процентної ставки.
  3. Б) суттєве, закономірне відношення і взаємодія між протилежними
  4. Багатоманітність і взаємодія культур
  5. ВЗАЄМОДІЯ ГЕНОТИПУ Й УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. МОДИФІКАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ
  6. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми.
  7. Взаємодія мов.
  8. Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян
  9. Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
  10. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
  11. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
  12. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

Ринковий механізм, як правило, складається із 4-х елементів: попиту,

пропозиції, конкуренції та ціни.

Попит – це форма вираження потреби. На ринку ми маємо справу

не з попитом взагалі, а з попитом платоспроможним, тобто забезпеченим

відповідною сумою грошей. Тому попит включає в себе два елементи:

а) потреби, тобто бажання придбати той чи інший товар або послугу;

б) грошові засоби, які має суспільство для придбання даних товарів і

послуг.

Попит на товар залежить від багатьох факторів: цінових і нецінових.

До таких факторів відносять:

1) величину доходу покупців;

2) кількість товарів, які вони вважають за необхідне мати;

3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жи лети та ін.), який

можна використати замість сорочок;

4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за со рочки);

5) смак і моду;

6) кількість споживачів;

7) ціни на подібні товари.

До цих факторів можна додати цінові та дефіцитні очі кування, зміни

в структурі населення, економічну політику уряду (допомога, яку уряд

надає бідним верствам, та ін.).

Закон попиту — при всіх незмінних умовах на ринку зниження ціни

на товар призводить до підвищення попиту, тобто існує обернена залеж-

ність між ціною на цей товар і попитом на нього (рис. 7.1).

В основі цього закону лежать такі обставини:

1) здоровий глузд та елементарне спостереження реальності споживачів;

2) закон граничної корисності товару;

3) ефект доходу та заміщення – зниження ціни сприяє збільшенню до-

ходу населення.

Ефект доходу вказує на те, що за нижчої ціни товару споживач може ку-

пити його, не відмовляючи собі у прид банні інших альтернативних товарів.

Ефект заміщення виражається в тому, що за нижчої ціни споживач

хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно до-

рожчими.

64

Ціна

А

АВ – крива попиту

В

Величина попиту

Рис. 7.1. Крива попиту

Пропозиція – це сукупність товарів і послуг, які є або в кожний да-

ний момент можуть бути доставлені на ринок. Вона включає в себе два

моменти: а) готовність продавців до продажу того чи іншого товару або

послуги; б) умови, на яких продавець згоден продати їх.

Пропозиція, як правило, має натуральний вираз: штуки, тонни, метри.

На рівень пропозиції на ринку впливають такі фактори:

1) витрати виробництва;

2) мета фірми, від якої значною мірою залежатиме рі вень цін (якщо фірма

прагне завоювати нові ринки збуту, то ціни можуть бути нижчими);

3) наявність або відсутність конкурентів на ринку, зростання кількості

яких зумовлює збільшення пропози ції незалежно від цін товарів, по-

літики та ін.;

4) рівень технології (досконаліша технологія здешев лює виробництво);

5) рівень податків (їх підвищення зменшує можливість підприємств

збільшувати виробництво);

6) ціни на інші товари (при зниженні цін, наприклад на свинину, мож-

ливе збільшення виробництва яловичини).

Між ціною і пропозицією існує пряма залежність: з підвищенням

ціни на товар пропозиція на ринку зростає. Залежність між ціною та про-

позицією зображує крива пропозицій (рис. 7.2).

D

Ціна

CD – крива пропозиції

С

Величина пропозиції

Рис. 7.2. Крива пропозиції

65

Ціна – це грошовий вираз вартості.

Ціна попиту – це та максимальна ціна, яку покупці ще згідні запла-

тити за товар.

Ціна пропозиції – це мінімальна ціна, яку покупці ще згідні взяти за

свій товар.

Ціна рівноваги – це ціна, яка встановлюється при врівноваженості по-

питу і пропозиції (рис. 7.3).

Ціна А D

О АВ – крива попиту

Р1 CD – крива пропозиції

О – точка рівноваги

С В

К1 Обсяг

Рис. 7.3. Взаємодія попиту та пропозиції

Здатність попиту і пропозиції адаптуватися до ринкових умов, що

змінилися, називається еластичністю.

Залежність об’єму попиту на товар від зміни ціни на нього назива-

ється еластичністю попиту за ціною або прямою еластичністю. Формула

коефіцієнта еластичності попиту за ціною виглядає так:

() () 2 1 2 1

1 1 1 1

p

d

Q Q P P E Q P

Q P Q P

− − Δ Δ

= ÷ = ÷

де, Q – обсяг попиту;

Р – ціна.

Оскільки між об’ємом попиту і зміною ціни залежність зворотна, то

коефіцієнт прямої еластичності попиту буде негативною величиною.

Проте для оцінки ступеня еластичності попиту за ціною важливий не

знак перед коефіцієнтом, а його абсолютна величина (|E|).

Залежно від значення, якого набуває коефіцієнт еластичності, виді-

ляють такі види попиту:

1) еластичний (Ed > 1) – якщо покупець швидко і однозначно реагує на

зміну ціни;

2) нееластичний (Ed < 1) – якщо покупець реагує слабо, мляво на зміну

ціни;

3) одинична еластичність (Ed = 1) – якщо зміна ціни спричиняє за со-

бою таку ж (в процентному відношенні) зміну об’єму попиту.

66

Можуть траплятися ситуації, коли попит виявляється абсолютно не-

еластичним до будь-якої найбільшої зміни ціни, або, навпаки, володіє не-

скінченною еластичністю.

Окрім еластичності попиту за ціною товару, інші види еластичнос-

ті попиту, тобто залежність його від інших факторів. До них насамперед

відноситься еластичність попиту по доходу. Вона відображає залежність

зміни попиту окремого споживача, галузі, ринку в цілому від зростання

або зменшення індивідуального або сукупного грошового доходу. Фор-

мула коефіцієнта еластичності попиту по доходах виглядає так:

() () 2 1 2 1

1 1 1 1

id

Q Q I I E Q I

Q I Q I

− − Δ Δ

= ÷ = ÷

де, Q – обсяг попиту;

І – величина доходу.

Чисельне значення коефіцієнта еластичності попиту по доходах ви-

користовується для класифікації товарів за якістю:

1) Ed

і > 0 – товар вважається нормальним. Збільшення доходу, як пра-

вило, веде до зростання попиту на такі товари, тобто дохід і попит

змінюються в одному й тому самому напрямі. Крім того, серед нор-

мальних товарів можна виділити товари першої необхідності (0 < Ed

і

< 1), другої необхідності (Ed

і = 1), і предмети розкоші (Ed

і > 1);

2) Ed

і < 0 – товар низькоякісний, і в міру збільшення доходу попит на

подібні товари зменшується. В цьому випадку дохід і попит зміню-

ються в протилежних напрямах.

Наступний вид еластичності попиту – перехресна еластичність. Кое-

фіцієнт перехресної еластичності попиту показує залежність відсоткової

зміни попиту на певний товар a від відсоткової зміни ціни на будь-який

інший товар b:

() () 2 1 2 1

/, d a b

Qa Qa Pb Pb Qa Pb E

Qa Pb Qa Pb ×

− − Δ Δ

= ÷ = ÷

де, Q – обсяг попиту;

Р – ціна.

Характер зміни попиту на товар a від зміни ціни на товар b залежить

від того, в якому відношенні один до одного перебувають товари a і b:

1) якщо Ed a/b > 0, то a і b, найімовірніше, взаємозамінні товари (напри-

клад, різні прохолодні напої);

2) якщо Ed a/b < 0, то товари a і b взаємодоповнювальні (автомобіль і бен-

зин і т. п.);

67

3) якщо Ed a/b = 0, то товари a і b практично не залежать один від одного

(наприклад, хліб і цемент).

На еластичність попиту впливають також інші чинники:

1) наявність на ринку товарів-замінників – чим їх більше, чим ближчі їх

корисні властивості до властивостей і характеристик спостережува-

ного товару, тим вища еластичність попиту на даний товар, і навпаки

(два протилежні приклади: напої і сіль);

2) універсальність використання товару – чим специфічніші характе-

ристики товару, тим нижча еластичність попиту на нього;

3) чинник часу – попит тим еластичніший, чим більший період спостере-

ження;

4) частка витрат у бюджеті на даний товар – чим вона вища, тим силь-

ніша еластичність попиту. Якщо покупець витрачає на якийсь товар

незначну частину свого бюджету, то зміна цін на цей товар звичайно

мало впливає на споживацький попит;

5) рівень доходів споживача – еластичність попиту на один і той самий

товар у споживачів з різним рівнем доходів різна;

6) консерватизм споживачів – еластичність індивідуального попиту

найнижча в тих товарів, які, з погляду споживача, є для нього най-

необхіднішими;

7) “невідкладність” у задоволенні конкретної потреби – еластичність по-

питу на товари, споживання яких не може бути відкладеним на інший

термін, украй низька (квіти до святкових днів, ліки від хвороби і т. п.);

8) існування на ринку доповнюючих товарів – за їх наявності на ринку

попит за ціною стає менш еластичним, оскільки якщо споживач ку-

пує основний товар, то доповнюючий товар він купуватиме навіть у

тому випадку, коли ціна на нього зросте.

Еластичність пропозиції, як і еластичність попиту, коливається в

межах від 0 до безкінечності. Залежність об’єму пропозиції на ринку

від зміни ціни на товари називається еластичністю пропозиції за ціною.

Формула коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною виглядає так:

() () 2 1 2 1

1 1 1 1

p

s

Q Q P P E Q P

Q P Q P

− − Δ Δ

= ÷ = ÷

де, Q – обсяг пропозиції;

Р – ціна.

Залежно від значення, якого набуває коефіцієнт еластичності пропо-

зиції, виділяють такі види пропозиції:

1) еластична (Es > 1) – відображає активну реакцію продавця навіть на

незначну зміну ціни;

68

2) нееластична (Es < 1) – при такій пропозиції потрібне значне зростан-

ня ціни для, хоча б незначного, збільшення обсягів пропозиції;

3) одинична еластичність (Es = 1) – якщо зміна ціни спричинює за со-

бою таку саму (у відсотковому відношенні) зміну об’єму пропозиції.

Крім ціни, на еластичність пропозиції впливають інші чинники:

1) ціни інших товарів (у тому числі ресурсів);

2) здатність товарів до тривалого зберігання і вартість їх зберігання;

3) чинник часу – існування довготривалих тенденцій у зміні цін призво-

дить до зростання еластичності пропозиції;

4) рівень досягнутого використання ресурсів – якщо резервів (людських,

матеріальних та інших) немає, то можливості реагування пропозиції

надто обмежені;

5) ступінь монополізації галузі і можливості переливання капіталу з ін-

ших галузей;

6) технологічні _______особливості наладки виробництва певного товару;

7) можливість переходу від виробництва інших товарів до виробництва

даного товару;

8) мобільність факторів виробництва – тобто легкість, із якою необхід-

ні виробничі ресурси можуть бути залучені до виробництва з інших

сфер.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.015 сек.)