АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Моделювання факторних систем

Читайте также:
  1. A) к любой экономической системе
  2. A) прогрессивная система налогообложения.
  3. C) Систематическими
  4. CASE-технология создания информационных систем
  5. I СИСТЕМА, ИСТОЧНИКИ, ИСТОРИЧЕСКАЯ ТРАДИЦИЯ РИМСКОГО ПРАВА
  6. I. Основні риси політичної системи України
  7. I. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ (ТЕРМИНЫ) ЭКОЛОГИИ. ЕЕ СИСТЕМНОСТЬ
  8. I. Суспільство як соціальна система.
  9. I. Формирование системы военной психологии в России.
  10. I.2. Система римского права
  11. II. Цель и задачи государственной политики в области развития инновационной системы
  12. II. Экономические институты и системы

 

Системний підхід в економічному аналізі викликає необхідність взаємозалежного вивчення факторів з урахуванням їх внутрішніх і зовнішніх зв’язків, взаємодії та взаємопідпорядкованості, що досягається за допомогою їх систематизації шляхом створення факторних систем.

Факторна система – це сукупність результативного та факторних показників, пов’язаних одним причиново-наслідковим зв’язком. Математична формула, що виражає реальні зв’язки між досліджуваними явищами, називається моделлю факторної системи:

у = f (х1, х2,..., хп), (4.2)

де у – результативний показник;

х1, х2,..., хп – факторні показники.

Використання моделей в аналізі дає змогу абстрактно зобразити основні взаємозв’язки, що існують у реальній господарській системі.

Процес побудови аналітичного виразу причинно-наслідкової залежності називається процесом моделювання явища, що вивчається. Моделювання – це один із методів наукового пізнання, за допомогою якого створюється модель об’єкта дослідження. Сутність його полягає в тому, що взаємозв’язок показника, який досліджується, з факторними показниками подається у формі конкретного математичного рівняння.

Залежно від форми зв’язку між результативним і факторними показниками факторні моделі поділяються на дві групи:

1. Детерміновані факторні моделі – використовуються для дослідження функціонального (детермінованого) зв’язку між результативним і факторними показниками, коли при заданих початкових умовах факторна система переходить у єдиний певний стан. У детермінованих моделях результативний показник являє собою алгебраїчну суму, добуток або частку факторних показників.

2. Стохастичні факторні моделі – використовуються для дослідження ймовірносного (стохастичного) зв’язку між результативним і факторними показниками, коли при незмінних початкових умовах факторна система може переходити в різні стани з різною ймовірністю.

В економічному аналізі об’єктом поглибленого вивчення є детерміновані факторні моделі. Стохастичні ж моделі (кореляційно-регресійні, дисперсійні) вивчаються в курсі статистики.

При моделюванні детермінованих факторних систем необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Фактори, що включаються в модель, і сама модель повинні мати чітко виражений характер, реально існувати, а не бути вигаданими абстрактними величинами або явищами.

2. Фактори, які входять у систему, мають не тільки бути необхідними елементами формули, а й знаходитися в причиновому зв’язку з результативним показником. Інакше кажучи, побудована факторна система повинна мати пізнавальну цінність. Розглянемо приклад двох моделей:

ВП = ЧП х ПП, (4.3)

ПП = ВП ¸ ЧП, (4.4)

де ВП – вартість продукції;

ЧП – середньорічна чисельність працівників;

ПП – продуктивність праці (обсяг виробництва продукції на

одного середньорічного працівника).

У першій моделі фактори перебувають у причиновому зв’язку з результативним показником, а в другій – у математичному співвідношенні.

3. Усі показники факторної моделі повинні бути кількісно вимірними, тобто мати одиницю величини і необхідну інформаційну забезпеченість.

4. Факторна модель має забезпечувати можливість вимірювання впливу окремих факторів на зміну результативного показника.

У детермінованому факторному аналізі використовуються чотири види факторних моделей:

1. Адитивні – моделі, в яких результативний показник є алгебраїчною сумою декількох факторних показників:

. (4.5)

 

Прикладами адитивних моделей можуть бути будь-які балансові моделі, зокрема факторні моделі валюти балансу:

А = А І + А ІІ + А ІІІ; (4.6)

П = П І + П ІІ + П ІІІ + П ІV + П V, (4.7)

де А, П – валюта балансу, тобто підсумок відповідно активу і

пасиву;

А І, А ІІ, А ІІІ – підсумки відповідних розділів активу;

П І, П ІІ, П ІІІ, П ІV, П V – підсумки відповідних розділів

пасиву.

2. Мультиплікативні – моделі, в яких результативний показник є добутком декількох факторних показників:

. (4.8)

Наприклад, факторна модель виручки від реалізації продукції:

В = q х р, (4.9)

де В – виручка;

q – обсяг реалізації;

р – ціна продукції.

Деталізація, або глибина, факторного аналізу багато в чому визначається числом факторів, тому велике значення в аналізі мають багатофакторні мультиплікативні моделі. В основі побудови цих моделей лежать наступні принципи:

- місце кожного фактора в моделі повинно відповідати його ролі у формуванні результативного показника;

- модель слід будувати з двофакторної повної моделі шляхом послідовного розподілу факторів (як правило, якісних) на складові. Наприклад, згідно з рисунком 6.1 детермінована факторна модель валової продукції може бути дво-, три- і чотирифакторною:

ВП = ЧП х РВ = ЧП х Д х ДВ = ЧП х Д х Т х ГВ; (4.10)

- при написанні формули багатофакторної моделі фактори рекомендується розташовувати від кількісних до якісних з урахуванням порядку дії (спочатку фактори першого рівня, потім другого і т.д.).

3. Кратні – моделі, в яких результативний показник визначається діленням одного факторного показника на інший:

У = Х1 ¸ Х2. (4.11)

Наприклад, факторна модель рівня рентабельності

РР = П ¸ С х 100, (4.12)

де РР – рівень рентабельності, %;

П – прибуток від реалізації;

С – собівартість реалізованої продукції.

Якщо інші види детермінованих факторних моделей можуть уключати два, три і більшу кількість факторів, то кратні моделі є тільки двофакторними.

4. Змішані (комбіновані) – моделі, в яких поєднуються в різноманітних комбінаціях адитивна, мультиплікативна та кратна залежності:

У = А х (В – С); У = А ¸ (В + С);

У = (А + В) ¸ С; У = А х В ¸ С.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)