АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Внутрішні силові фактори при згині

Читайте также:
  1. Абіотичні екологічні фактори
  2. Антропогенні екологічні фактори
  3. Бюджетні обмеження споживача, бюджетне рівняння та фактори впливу на бюджетну лінію.
  4. Валовий внутрішній і валовий національній продукт
  5. Валовий внутрішній продукт – основний макроекономічний показник.
  6. Валовий внутрішній продукт: поняття та методи розрахунку
  7. Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
  8. Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
  9. Виробництво. Фактори виробництва. Процес виробництва
  10. Внутрішні користувачі
  11. Внутрішні напруження
  12. Внутрішні причини мовних змін

Розглядаючи згин, введемо на додаток до основних гіпотез опору матеріалів ще деякі гіпотези, характерні для згину:

ü будемо розглядати перерізи, що мають хоча б одну вісь симетрії, причому навантаження будемо проводити саме в площині симетрії;

ü перерізи, нормальні до осі балки, залишаються плоскими в процесі деформації (гіпотеза плоских перерізів);

ü сусідні волокна балки (уявимо її волокнистою структурою) не тиснуть одне на одне.

Розглянемо довільно навантажену в напрямі, нормальному до осі, балку (рис. 3.6). Користуючись методом перерізів, розріжемо цю балку в довільному перерізі – „І-І” на відстані x від лівої опори та відкинемо праву, наприклад, частину (рис. 3.7).

 

 

Рисунок 3.6 – Довільно навантажена балка

 

 

Рисунок 3.7 – Внутрішні силові фактори при згині

 

Частина, що залишається, повинна знаходитися в рівновазі. Тоді сума сил і моментів, що діють відносно перерізу „І-І”, повинні дорівнювати 0. Це можливо тільки у випадку, коли замість дії відрізаної частини у перерізі прикласти зосереджену силу Q та момент M, які будуть дорівнювати алгебраїчній сумі всіх сил і моментів відповідно, взятих зліва від перерізу. Тобто, з точки зору рівноваги можна записати

У даному випадку розглядаємо вже 2 внутрішніх силових фактори – перерізаючу силу Q (яку ще називають «поперечною силою») та згинаючий момент M.

Згідно з методом перерізів, перерізаючу силу Q та згинаючий момент М підраховують як алгебраїчні суми відповідних величин, взятих із одного боку від перерізу.

Встановимо правила вибору знаків. Якщо підрахунок сил проводиться зліва, то сила направлена догори – додатна. Якщо справа – навпаки, достатньою буде сила, направлена вниз (рис. 3.8). Для моментів правило знаків вибирають так: якщо момент вигинає балку опуклістю вниз – він додатний, якщо навпаки – від’ємний (рис. 3.9).

За рахунок наявності в перерізі, нормальному до осі балки, зразу двох силових факторів Q та M, у ньому в загальному випадку виникають як нормальні, так і дотичні напруження.

Рисунок 3.8 – Вибір знаків для поперечної сили: а) додатній, б) від’ємний Рисунок 3.9 – Вибір знаків для згинаючого моменту: а) додатній, б) від’ємний

 

Очевидно, чим більшими у перерізі будуть Q та М, тим більшими будуть і відповідні напруження (за умов, що балка має один і той же переріз по всій довжині). Тому визначення небезпечного перерізу (тобто перерізу, в якому виникають найбільші напруження) пов’язано з визначенням функцій розподілу перерізаючої сили Q та згинаючого моменту M. Це можна робити як аналітичним шляхом, так і шляхом побудови епюр розподілу цих величин. На практиці застосовують обидва шляхи. Користуючись аналітичними залежностями, проводять розрахунки, а епюри використовують для якісного оцінювання факторів згину (характер розподілу величин, орієнтація розтягнутих волокон тощо).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)