АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тренінг упевненості в собі

Читайте также:
  1. Завдання 2. Вироблення упевненості і наполегливості в поведінці.
  2. Концепція адаптаційного тренінгу
  3. Концепція комунікативного тренінгу
  4. Концепція тренінгу емоційної саморегуляції та самоконтролю
  5. Концепція тренінгу емпатії та сенситивності
  6. Концепція тренінгу креативності
  7. Концепція тренінгу організаційних та управлінських якостей
  8. Концепція тренінгу рефлексивних якостей
  9. Структура навчальної програми з курсу «Психологія тренінгової роботи»
  10. Тренінг «Соціально-педагогічна робота з дітьми в період конфлікту: основні правила безпеки та допомога»

 

Бути упевненим в собі означає уміння визначити і виразити свої почуття, бажання, потреби і очікування; уміння будувати стосунки з іншими людьми; наполягати на реалізації своїх прав, робити і приймати компліменти і так далі. Складаються списки основних прав, які підтримують упевненість в собі. До них відносяться:

=> право бути одному;

=> право бути незалежним;

=> право на успіх;

—> право бути вислуханим і сприйнятим серйозно;

=> право отримувати те, за що платиш;

=> право діяти в манері упевненої в собі людини;

=> право відповідати відмовою на прохання, не відчуваючи себе винуватим і егоїстичним;

=> право носити те, що хочеш;

—> право робити помилки і бути відповідальним за них;

=> право не бути напористим.

Даний тренінг групи сприяє більшій свободі і самостійності людини. Розвиток людини як особистості професійно неможливий без самозбереження, самозахисту. Особливо це стосується діяльності і особистості соціального працівника, що інколи потрапляє в стресово-конфліктну обстановку, ситуацію.

У цьому плані важливою складовою частиною спецкурсу є професійний тренінг, який навчає самозбереженню, самозахисту спеціаліста. Мета даної роботи не лише підвищити показник ефективності роботи, але і розробити і здійснити індивідуально-особову програму самозахисту, самозбереження особистості професіонала, сприяти творчо професійному довголіттю.

Відомо, що тренінгова форма навчання вимагає від учасників активності, залученості, повного занурення, урахування ситуації "тут і тепер". Тому важливо передбачити відповідні комфортні для учасників умови роботи.

Як показує дослідження, активні методи, форми професійної підготовки актуалізують процеси самопізнання, самоаналізу, саморозвитку особи. Ідея новизни, несподіванка, протистояння різних позицій вимагають від студента, учасника курсової підготовки переосмислення наявних в арсеналі оцінок і формування нових технологічних дій і операцій. (Ю.Н. Ємельянов, Н.В. Петровська, Е.В. Кузнецова і ін.). Це дозволяє опрацьовувати і оцінювати можливі варіанти своєї поведінки в тих або інших ситуаціях. Подібна ідея реалізована, наприклад, в методиці соціально-психологічного тренінгу у вигляді ролевих ігор М. Форвега. Він вважає, що особлива дидактична і розвиваюча цінність ділової і ролевої гри пов'язана з тим, що людина краще всього засвоює динамічні процеси, і тим більше, якщо він в них особисто включений.

 

7. Психологічна гра "Конкурент" (термін В.В. Козлова)

 

Цільове призначення гри:

♦ вироблення і вдосконалення методів, форм, навиків усвідомленої побудови контакту в соціальній діяльності і поведінці людини в нових умовах;

♦ розвиток ситуації партнерської (конкурентної) взаємодії.

Вважаємо, що тема гри актуальна, зважаючи на те що часто виникають складності етичного плану в конкурентній взаємодії колег, наприклад, за профілем цільової соціальної допомоги, реабілітації, корекції населення, а також у виробленні загальних за цільовим призначенням самій діяльності соціальної підтримки людини.

Гра носить поліфонічний характер. Кожен гравець вирішує відразу декілька завдань, які володіють при цьому ще і деякою двопланною. Перший план (назвемо його зовнішнім) — це власне рішення ділової задачі, виявлення інтелектуальних, організаторських, професійних здібностей, компетентності.

Паралельно розвивається план внутрішній, де учасник ігри має справу з самим собою як з особистістю. Граючий знає, що основна мета гри — "навчання". У зв'язку з цим його внутрішня мета полягає в тому, аби, одночасно беручи участь в рішенні виробничої задачі, будь-якої соціальної проблеми, проявляти і розвивати самоуправління, здібність до контролю і корекції своєї поведінки і стану.

Активність особи, учасника гри, породжується внутрішньою потребою в лідерстві, в досягненні мети.

Експертами оцінюються дві шкали: інтелектуальний бал і організаційний бал. Інтелектуальний бал дається тому учасникові, який першим запропонує в рішенні тієї або іншої задачі (проблемній ситуації) правильну відповідь.

Організаційний бал зараховується учасникові, який проявив себе організаційним лідером групи, який веде координаційну роботу при рішенні цієї задачі.

Використання ділових, ролевих, імітаційних і інших ігор як один з елементів особово-розвиваючих технологій дозволяє виділити деякі педагогічні закономірності цього методу навчання:

- конструювання і проведення гри — творчий процес взаємодії організаторів і учасників гри;

- проблемна, тематична і цільова спрямованість гри;

- пріоритет діалогу, який має як заданий, так і одночасно "вільний" характер мовного обговорення проблеми;

♦ можливість моделювання змісту професійної діяльності, яка сприяє адекватним умовам розвитку особистості;

♦ виконання учасниками гри ролевих функцій: "лідера", "ідеолога", "організатора", "консультанта", "цензора" і т.д.;

- "вхід" ігрових ідей в реальну дійсність.

Значимість переходу від імітації ролевої дії в реальне життя відображає результативність і успіх гри.

8. Ділова гра "Моделювання професійно-етичних принципів, норм особистості і діяльності соціального працівника"

У ній може бути поставлена мета: спроектувати модель основних принципів, норм особистості і діяльності соціального працівника і виділені задачі:

♦ розвиток професійної самосвідомості, рефлексії, прагнення керуватися виробленими принципами і нормами в професійній діяльності;

♦ формування уміння і навиків групової взаємодії, ведення діалогу, дискусії.

Керівник гри, "настроюючи" учасників на тематичну мету, завдання і зміст гри, дає коротку установку:

♦ поняття "етика" введено давньогрецьким філософом Аристотелем як назва науки про моральність;

♦ етика в соціальній роботі — похідне від турботи про цінність особистості;

♦ професійна етика існує, перш за все, в тих професіях, об'єкт яких — людина;

♦ етичні принципи і норми виконують роль вихідних положень для організації практики, зокрема соціальної роботи як професійної діяльності; вони конкретизуються в підходах, правилах, рекомендаціях для практики.

Розгортаючи діалог в умовах групової дискусії (з переміщенням "інтерв’юера" від одного "респондента" до іншого), учасникам гри можуть бути поставлені такі питання:

1. Що ви розумієте під терміном "професійна етика"?

2. Назвіть три основні якості соціального робітника.

3. Які професійні цінності ви вважаєте за головні?

4. Яка ваша головна етична позиція (норма, принцип) в діяльності?

5. Які основні типи (критерії, показники) поведінки соціального працівника з клієнтом?

6. Які, на ваш погляд, що визначають принципи діяльності соціального працівника.

На це завдання відводиться незначний період часу (5-7 мін), за який необхідно отримати якомога більше інформації від "респондента".

Після закінчення часу ролі міняються. Після цього кожен учасник, отримавши відповіді п'яти чоловік на кожне з даних питань, обробляє і узагальнює цю інформацію.

В результаті даного етапу гри всі учасники формулюють декілька коротких тверджень по кожній вказаній позиції. Потім відбувається об'єднання в "кружки - труппи" по п'ять чоловік, і учасники гри отримують додатковий час, щоб обговорити підготовлені відповіді, визначив три найбільш яскраві і переконливі формулювання. Передзавершальний етап гри: від кожної групи виступає "лідер", роз'яснюючи і відстоюючи результати спільної групової роботи. На завершення гри проводиться загальне обговорення, опонування всіх представлених позицій і ухвалюється загальне рішення відносно рекомендацій з обговорюваної проблеми.

Використовуючи групову дискусію, учасниками заняття розробляється проект професійно-етичного кодексу соціального працівника.

Таким чином, використання управлінської для рефлексії технології в спецкурсі-спецпрактикумі дозволяє процес професійно-особового розвитку здійснювати «прицільно», звертаючись безпосередньо до особистості учнів, студентів, працюючих фахівців, підвищуючи їх, загальну і професійну культуру, професіоналізм особистості і діяльності.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)