АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

МОЇ ВІРШІ

Читайте также:
  1. I. Визначення здібностей школяра шляхом спостереження.
  2. III. Актуалізація опорних знань учнів.
  3. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  4. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  5. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  6. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  7. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  8. IV. Тренувальні вправи.
  9. IV. Тренувальні вправи.
  10. IV. Тренувальні вправи.
  11. Iван Якович Франко (1856-1916)
  12. Rosia/Russia/Русь, Ruthenia, Roxolania

Уже і жито покосили,

І відшуміли комиші,

Куди ж мої дівались сили

Й чому мовчать мої вірші?

8.3.1981 р.

 

ЧОМУ МОВЧИТЬ ДАНИЛО?

Запитав я у Данила:

– Де береш таку ти силу,

Щоб мовчать, як батька мучать,

Чи ж не в’януть в тебе вуха?

– Я мовчу, бо треба мило,–

Мовив голосно Данило.

Я те саме бригадиру:

– Обіцяють, бач, квартиру.

– А тобі?– звернувсь до Асі.

– А мені потрібні яслі.

Всі мовчать, бо всім щось треба,

А начальству того й треба.

Бо в робочих, як я бачу,

Права й всього, що на працю.

Й хоч стріляй чи бий ти вовка –

Не поможе й перестройка.

5.1.1976 р.‑10.12.1988 р.

 

ЧОРНОБИЛЬ

– Мамо, я хочу додому!– дитя прокричало.

А мати, мов того не чула, від горя мовчала.

Сльози по щічках збігали, як дощ по блиску

колон,

Та півень горлав, ніби Наполеон.

– Мамо, я хочу додому!– знов сіпала маму

Оксанка.

– Немає в нас доми,– згорбатила мама осанку,

Бо дім наш відняли у нас москалі,

І ми тепер житемо в іншім селі.

– За що вони, мамо, нас так не злюбили?

– За те, що себе боронить не ходили.

І бідна Оксанка, долаючи втому,

Весь день повторяла: – Я хочу додому.

А скрізь у газетах: – Яка радіація?

Чорнобиль? Не вірте, то все – провокація.

12.6.1990 р.

 

ОТАМАНУ – БАТЬКУ

О, якби ж ти, наш Богдане,

Хоч на мить піднявся,

Ти б за голову схопився –

З ким ти побратався!

Ти очам би – запевняю –

Не повірив зроду!

Скільки горя ті браточки

Принесли народу.

Скількох вбили, обдурили,

А скількох обдерли,

І, нарешті, щоб "раділи"

Нам реактор вперли.

Вже з Дніпра не п’ємо воду,

Не миємось в лазні,

Не цілуєм наших любих,

Бо вони – заразні.

Зажурились наші села,

Гинуть в полі птахи,

І не чуть пісень веселих

Як колись – крилатих.

А браточки подивились –

Більше ніщо брати,

Бо вже все те, що лишилось –

Щоб людей лякати.

Подумали, порадились

І давай тікати:

Кому треба із стронцієм

Ті жінки, і хати?

І не знають бідні люди,

Де шукати правду?

Ой, спасибі ж тобі, батьку,

За "Велику Раду".

Україно! Рідна Ненько!

Ми завжди з тобою.

І ніж повзать на колінах –

Краще вже до бою!

18.6.1990 р.

 

САЛО ПРИГОРІЛЕ

Усе у нього біле‑біле,

А рот, як сало пригоріле.

5.6.2006 р.

 

БОГДАН

На Софієвськім майдані сам Богдан з’явився,

І на славне місто Кия грізно подивився.

Скрізь, куди не кинув оком, люди хмурять брови

Із тризубцями, з свічками:

– Звідки ви і хто ви?

– Ми прийшли до тебе, батьку, щоб віддати шану

Як великому з великих – пану‑отаману.

Ти приглянься бо, наш батьку, що зробили з нами

Люди ті, яких колись ти називав братами.

Ті, з якими, славний батьку, ти уклав угоду,

А вони катами стали нашому народу.

То ж приглянься, атамане, що вони зробили?

Рідну Неньку нашу любу ледь не орусили.

Щоб народ був не піднявся, не схопивсь за вила,

То б усій державі нашій підрубали крила!

То й зібрались ми для того, щоб тобі сказати:

– Годі братикам московським Неньку

шельмувати!

Так що ти проснись, Богдане, бо терпіть не в силі

Оте братство, від якого все життя ми в милі.

То ж і просимо віднині: – Розірви угоду,

Якщо ти бажаєш щастя власному народу!

9.6.1990 р.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)