АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВІДКРИТТЯ ВІКУ

Читайте также:
  1. Відкриття PGP диска
  2. Відкриття затвора вручну
  3. Відкриття кожної нової якості та особливості води вражає і хвилює уяву і, здається, у своїй загадковості вода невичерпна.
  4. Відкриття матеріалів іншій стороні.
  5. Глава 60. Відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі
  6. Глава 61. Відкриття та експлуатація митного складу
  7. Глава 62. Відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу
  8. Глава 63. Відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання
  9. Глава 64. Відкриття та експлуатація вантажного митного комплексу
  10. Наукові відкриття 19 століття: Фізика і електротехніка
  11. Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка

У всіх жінок є "же" і "на",

Звідки і назва їх "жена".

І якщо чесно вам сказати,

Звідти пішла й япономати...

8.2.1998

 

УКРАЇНІ

Коли ж ти, Нене, розігнешся

І станеш рівно вже стоять?

Скільки ж тебе, як півень курку,

Кому не лінь – будуть топтать?

Невже і досі як повія

Себе всім будеш підставлять?

Чи й справді віриш в добродіїв,

Яким на честь твою плювать?

Не жди, не вір і ненадійся,

А якщо хочеш жить ще й жить,

То всіх панів отих пихатих,

Як пацюків пора гонить.

20.2.1999 р.

 

НЕ ВІРЮ НІКОМУ

Вже хоч убий!– не хочеться нічого,

Окрім, десь впасти і поспать,

Або, усівшись над рікою,

Десь за хмарками поблукать.

Й дивитись днями десь за гори –

Де ні початку, ні кінця,

Де все сьогодні – так як вчора,

Усе по задуму Творця.

І хоч не вірю вже нікому,

І світ неначе уві сні,

Та, якщо в писк не дать рудому,

То зробить те рудий мені.

4.3.1999 р.

 

ОДУМАЙТЕСЬ, БРАТИ МОЇ!

Колись спитає всіх Творець,

Що ти зробив, мій брат‑агнець?

І що ти скажеш, друже мій,

Що пив, гуляв, чинив розбій?

Що ти братів своїх й сестер

Усіх до ниточки обдер,

І там, де тільки побував,

Усе, що міг, те й грабував.

Що ти людину нашу дужу

Загнав, як жабу у калюжу,

А з наших мам і інституток

Зробив повій і проституток?

А вік короткий наш людський,

Одумайсь, поки ще живий,

Бо й кліпнуть ти не встигнеш оком,

Як сам лежать ти будеш боком.

19.2.1999 р.

 

ТЕРОР І ГОЛОДОМОР

У всіх є слабкості й дивацтва,

Своя і радість, і печаль,

Та як доводять до жебрацтва –

Таких правителів не жаль.

Нема страшнішого нічого,

Як мучить вас голодомор,

І в тій державі, де живеш ти,

Куди не кинься – скрізь терор.

23.7.1999 р.

 

О, ЯНГЕЛ МІЙ

О, Янгел мій, Моя Принцеса,

До тебе хочу притулиться,

І в промені твого кохання –

Тобою ніжитись й гордиться.

Бо гори ці й дрімучий ліс,

Ну що вони без тебе варті?

І листя з біленьких беріз,

І дуб, який стоїть на варті?

12.8.1999 р.

 

САМІ ВИНУВАТІ

Не жаль, що роки пролетіли,

А жаль, що світ наш не змінивсь,

І так як був він живодером,

Так і по цей день він лишивсь.

І хоч у Космос ми злітали,

І хтось на комусь одруживсь,

Бога ж, на жаль, не розбудили,

Щоб він за бідних заступивсь.

Тому не плачу й не радію,

Дивлюсь на все спокійно я,

А що в Комуну я не вірю,

В тому заслуга не моя.

23.7.1999 р.

 

ЛАВКА КВІТІВ

Люблю осінню прохолоду,

Що освіжає розум мій,

І всі думки мої фільтрує

Гарячим вогнищем подій.

А в полі, як у лавці квітів,

Куди не глянеш – Божий рай!

І все ж сумую я за літом,

Як і за мною певно гай.

20.8.1999 р.

 

ТВОЇ ОЧІ, ЯК ВОГНИКИ

Твої очі, як вогники з ніжності,

А коли я дивлюсь на твій рот,

Так і хочеться врізать по вічності,

Щоб скоріше відкрила свій грот.

Цілувати твоє повнолуння,

І твій звабливий вічно живіт,

Як же хочеться ніжності, люди,

Коли ми починаєм старіть.

7.9.1998 р.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)