Місцевого самоврядування

План

1. Принцип гарантування місцевого самоврядування.
2. Поняття місцевого самоврядування та його система
3. Особливості здійснення місцевого самоврядування на рівні області (району) та на рівні територіальних громад.

77. На сесії міської ради прийнято рішення “Про дострокове припинення повноважень міського голови”. “За” проголосувало 74 із 100 депутатів міської ради. Рада мотивувала своє рішення тим, що міський голова порушує Конституцію України та закони України, права і свободи громадян, а також не забезпечує здійснення наданих йому законом повноважень. Зважаючи на те, що у рішенні не було чіткого посилання на конкретні факти порушення законів України, норм Конституції України та не вказано конкретних фактів незабезпечення здійснення міським головою наданих йому повноважень, міський голова прийняв розпорядження про зупинення дії вказаного рішення міськради.

Дайте правову оцінку рішенню міськради та розпорядженню міського голови?

Якими мають бути подальші дії міськради (інших компетентних органів публічної влади)?

78. Після проведення чергових виборів депутатів міської ради і міського голови один із кандидатів на посаду голови звернувся із позовом до окружного адміністративного суду. Враховуючи те, що міська територіальна виборча комісія і дільничні виборчі комісії допустили низку порушень вимог виборчого закону, суд скасував результати виборів міського голови.

Міська територіальна виборча комісія прийняла рішення про невизнання рішення суду. Після цього комісія скликала першу сесію новообраної міської ради. Сесію вів голова виборчої комісії. Під час ведення сесії міською радою за письмовою пропозицією колишнього міського голови Е., який ще до проведення сесії склав свої повноваження, були обрані секретар ради, заступники міського голови та члени виконавчого комітету.

З метою забезпечення конституційної законності в цьому місті Президент України видав указ, відповідно до якого на період до обрання нового міського голови виконуючим обов’язки був призначений віце-прем’єр-міністр України М.

На яких засадах будуються взаємовідносини органів державної влади і місцевого самоврядування? В яких формах може здійснюватись контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування?

Дайте правову оцінку рішенням територіальної виборчої комісії, міської ради та Президента України. Яким чином міг бути врегульований цей державно-правовий конфлікт?

79. Київський міський голова видав розпорядження про підвищення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів. Президент України скасував це розпорядження, посилаючись на те, що Київський міській голова є одночасно і головою Київської міської державної адміністрації, а отже, його рішення як голови КМДА можуть бути скасовані главою держави. Крім того, міський голова грубо порушив чинне законодавство, видавши таке розпорядження, оскільки повноваження по затвердженню тарифів на житлово-комунальні послуги закріплені за міською радою.

Проаналізуйте повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування в житлово-комунальній сфері та дайте правову оцінку рішенням міського голови та Президента України.

80. Міська рада прийняла рішення створити на договірних умовах між міською радою та управлінням Державної служби охорони при обласному управлінні МВС спільний підрозділ з охорони громадського порядку, який мав би складатися з працівників міліції та працівників муніципальної міліції “Варта”.

Проаналізуйте повноваження органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку.

Наскільки правомірним було рішення міської ради?

81. Обласна рада 15 липня 2006 р. скасувала рішення ради попереднього скликання від 15 липня 2005 р., відповідно до якого повноваження з управління земельними ресурсами, що знаходяться у комунальній власності, делегуються на 20 років обласній державній адміністрації. Голова обласної державної адміністрації звернувся до адміністративного суду з вимогою визнати незаконним це рішення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що повноваження делегувалися на чітко визначений строк радою попереднього скликання.

Розкрийте зміст інституту делегування повноважень.

Яке рішення має прийняти суд?

82. Депутат міської ради Р. звернувся до місцевого суду з адміністративним позовом проти міської ради. У позові депутат обґрунтовує і доводить незаконність деяких рішень міської ради і просить визнати їх незаконними.

Суд, вирішуючи питання про прийняття позову до розгляду, дійшов висновку, що депутат міської ради є неналежним суб’єктом звернення до суду і не має таких повноважень, як звернення до суду для визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним.

Суд відмовив депутату Р. у порушенні провадження у справі за його позовом і зазначив, що тільки за умови отримання депутатом Р. довіреностей від всіх виборців, що голосували за список партії, за яким його було обрано депутатом, і подання їх до суду можливо порушити провадження за його позовом.

Проаналізуйте повноваження депутатів місцевих рад у сфері захисту прав і законних інтересів виборців.

Чи вірно вчинив суд в цьому випадку?

83. Політрада Лівої партії України прийняла рішення про виключення з партії депутата Київської міської ради Л. і позбавлення депутатських повноважень через його халатне ставлення до своїх обов’язків як депутата і члена партії. Визнавати це рішення Л. відмовився, посилаючись на те, що у статуті партії не вказаний вищий керівний орган партії, а перераховані лише керівні органи, серед яких є і Політрада.

Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Які правові наслідки для депутата Київської міської ради С. має таке рішення політради Лівої партії?

84. Президент Концерну “АЄМ” своїм наказом звільнив начальника юридичного департаменту Б. Підставою для звільнення стало те, що Б. було обрано депутатом обласної ради за виборчим списком Правої партії України.

З наказом Б. не погодився і звернувся до суду із вимогою про поновлення на роботі, зазначивши, що його обрання депутатом місцевої ради не може бути підставою для звільнення, а також законом передбачено гарантії збереження робочого місця на період обрання депутатом.

Чи обґрунтовані правові позиції Б.?

Які гарантії передбачені для депутатів місцевих рад?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. –№ 24. – Ст. 170.

Про службу в органах місцевого самоврядуваня: Закон України від 07.06.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

Про столицю України – місто-герой Київ: Закон України від 15.01.1999 р. // Там же. – 1999. – № 11. – Ст. 79.

Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002 р. // Там же. – 2002. – № 40. – Ст. 290.

Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 10.07.2010 р. № 2487-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 35-36. – Ст. 491.

Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 32. – Ст. 1084.

Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2000 від 09.02.2000 р. (справа про місцеве самоврядування) // Там же. – 2000. – № 30. – Ст. 1283.

Рішення Конституційного Суду України № 21-рп/2003 від 25.12.2003 р. (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у м. Києві) // Там же. –2003. – № 52. – Ст. 2829.

Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2000 від 10.02.2000 р. (справа про ціни і тарифи на житлово-комунальні та інші послуги) // Там же. – 2000. – № 30. – Ст. 1284.

Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадянського суспільства в Україні // Право України. – 2001. – № 12.

Веніславський Ф.В., Кичун В.І. Проблеми конституційно-правового визначення місцевого самоврядування // Місцеве самоврядування в Україні: сучасність та перспективи: Матеріали наук.-практ. конференції, з нагоди 10-річчя прийняття Закону Укр. "Про місцеве самоврядування в Україні" та ратифікації Європейської хартії місцевого самоврядування. - Х.: Стиль-Издат / ред. кол. Ю. П. Битяк [та ін.], 2007. - С. 103-106

Ковріга О. Відповідальність органів місцевого самоврядування за неправомірні дії // Там же. – 2001. – № 2.

Колісник В.П. Проблеми удосконалення конституційних засад місцевого самоврядування в Україні // Місцеве самоврядування в Україні: сучасність та перспективи: Матеріали наук.-практ. конференції, з нагоди 10-річчя прийняття Закону Укр. "Про місцеве самоврядування в Україні" та ратифікації Європейської хартії місцевого самоврядування. - Х.: Стиль-Издат / ред. кол. Ю. П. Битяк [та ін.], 2007. - С. 82-85.

Колісник В.П. Головні напрямки реформування місцевого самоврядування на сучасному етапі // Проблеми реформування місцевого самоврядування України в контексті наближення до європейських стандартів: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 28 жовт. 2009 р. - Х.: НДІ держ. буд-ва та місцевого самоврядування АПрН України / редкол. Ю. П. Битяк [та ін.], 2009. - С. 20-23.

Кушніренко, О. Карасевич О. Права іноземців на участь у місцевому самоврядуванні // Віче. - 2003. - 4. - С. 78-79

Любченко П.М. Конституційно-правові основи розвитку місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства. – Х.: Модель Всесвіту, 2006.

Смирнова Т. Форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні за Конституцією України // Право України. – 1998. – № 5.

Соляник К.Є. Виконавчі органи місцевих рад в Україні: правовий статус і організація роботи. – Х.: Крок, 2004.

Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // Право України. – 2002. – № 3.

Тема 18. Загальна характеристика конституційно-правового статусу людини і громадянина

План

1. Поняття конституційного статусу людини та громадянина.
2. Система прав людини.
3. Природні права людини та їх закріплення в конституційному законодавстві.
4. Обмеження прав людини.
5. Міжнародні стандарти в галузі прав людини.
6. Принципи конституційного статусу людини.
7. Невід’ємність та невідчужуваність конституційних прав людини.
8. Принцип рівності та форми його гарантування.

85. Основоположник доктрини природних невідчужуваних прав людини Дж. Локк вважав основними правами громадян право на життя, свободу та майно. Декларація незалежності США 1776 року проголосила право на життя, свободу та прагнення до щастя. Французька Декларація прав людини і громадянина 1789 року основними правами назвала право на свободу, власність, безпеку та опір пригнобленню.

Які, на Вашу думку, права людини є для нашої держави найбільш актуальними в сучасних умовах? Свою відповідь підкріпіть політичними та юридичними аргументами. Що являють собою позитивні та негативні права людини? Сформулюйте своє відношення до них.

86. Верховна Рада України 24.09.1997 р. ухвалила Закон України “Про вибори народних депутатів України”, окремі положення якого врегульовували особливості реалізації виборчого права для певних категорій громадян України. Зокрема, встановлювалося, що “здійснення виборчого права зупиняється для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, на час перебування в цих місцях”.

Дайте конституційно-правову оцінку таким законодавчим новелам.

Розкрийте зміст категорії “обмеження конституційних прав”, у чому полягає її відмінність від “обмеження в реалізації конституційних прав”.

87. Відомо, що Україна підписала та ратифікувала усі основні пакти міжнародно-правового характеру, які стосуються прав людини. Найважливішими з них є «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права» (1966 р.), «Міжнародний пакт про громадянські та політичні права» (1966 р.) та інші. Разом з тим відомо, що важливим елементом захисту прав людини, які закріплені в цих пактах, є спеціальні документальні протоколи до них. Тривалий час СРСР утримувався від їх підписання. 25 грудня 1990 року Верховна Рада України постановила приєднатися до цих протоколів.

Як Ви вважаєте, які додаткові права громадяни України отримали в результаті такої ратифікації? Які обов’язки в цьому випадку покладається на державу? Дайте визначення міжнародних стандартів в галузі прав людини. Наведіть приклади дії регіональних міжнародних актів в сфері захисту прав людини. Які існують міжнародні механізми захисту прав людини?

88. На засіданні профспілки заводу “Поршень” прийнято рішення про проведення 01.02.2008 р. страйку, про що повідомили директора заводу І. Останній за допомогою служби охорони розігнав страйкуючих, а організаторів звільнив за прогул. Серед них був лідер профспілки П.

До районного суду П. звернувся із позовом про визнання дій І. незаконними та про поновлення його на роботі. Однак районний суд відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд, розглянувши 15.04.2008 р. скаргу П., підтвердив рішення районного суду.

Свої права П. вирішив захистити в Європейському суді з прав людини. З цією метою 17.12.2008 р. він звернувся до Євросуду. Однак через декілька місяців йому надійшла відповідь із суду про неприйнятність заяви.

Якими могли бути причини відмови Європейського суду у прийнятті заяви?

Які міжнародно-правові механізми захисту прав людини Вам відомі?

Яку юридичну силу у внутрішньому праві України мають рішення Європейського суду з прав людини?

89. Громадянин України В. звернувся до адміністративного суду з позовом до центру зайнятості, який тривалий час через відсутність вакантних місць на ринку праці не міг задовольнити передбачене Конституцією України право громадян на працю.

На думку позивача, усі права і свободи людини і громадянина є невідчужуваними та непорушними (ст. 22 КУ), а звернення до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Яким, на Ваш погляд, має бути рішення суду?

Розкрийте правову природу соціально-економічних прав і свобод та їх відмінність від прав першого покоління?

90. Громадянин О. направив звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У зазначеному документі О. просив Уповноваженого звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності ст. 51 Конституції України ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України (далі – СК України). Адже, на його думку, ч. 1 ст. 199 СК України, згідно з якою “якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу”, покладає на нього додатковий обов’язок, не передбачений Конституцією України.

Дайте правову оцінку даному зверненню.

Які обов’язки людини і громадянина передбачені Конституцією України?

91. До Верховної Ради України було подано проект щодо внесення змін до Розділу 2 Конституції України, а саме виключити такі соціальні права, як право на достатній життєвий рівень, право на житло, право на працю тощо й передбачити право на соціальний захист для людей похилого віку (на гідне та незалежне життя, участь у соціальному та культурному житті) та людей з фізичними вадами (на заходи, призначені для забезпечення їх незалежності, соціальної та професійної інтеграції і участі в суспільному житті). Також запропоновано доповнити нормою наступного змісту: “Держава зобов’язується в індивідуальному порядку і в порядку міжнародної допомоги та співробітництва, зокрема, в економічній і технічній галузях, вжити в максимальних межах усіх наявних ресурсів і можливостей для того, щоб забезпечити поступово повне здійснення соціально-економічних прав усіма належними способами”.

Наскільки доцільними з конституційної точки зору є такі зміни?

Дайте розгорнуту характеристику другому поколінню прав людини.

92. Після прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких декретів Кабінету Міністрів України з питань валютного регулювання”, яким було скасовано обов’язковий продаж валютних надходжень і відповідальність юридичних осіб, управління Національного банку України продовжували накладати штрафи на юридичних осіб за несвоєчасний продаж надходжень в іноземній валюті, що мало місце до набрання чинності зазначеним вище Законом.

Підприємство “Іскра”, до якого були застосовані вказані санкції управлінням НБУ, звернулося до суду, оскільки вважало, що такі дії управління НБУ суперечать положенням ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність. На думку позивача, це конституційне положення повинно поширюватися і на юридичних осіб.

Чи поширюється дія Розділу 2 “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” Конституції України на юридичних осіб приватного права? Що означає термін “кожен”? Відповідь аргументуйте.

93. Невід’ємність та невідчужуваність конституційних прав людини.

93. У літературі вирізняють різні види правового статусу: загальний (конституційний), спеціальний (родовий), індивідуальний, статус фізичних і юридичних осіб, статус іноземців, осіб без громадянства, осіб із подвійним громадянством, біженців, осіб які отримали притулок в Україні, галузеві правові статуси (кримінально-процесуальний, цивільно-процесуальний тощо). В той же час такий підхід підтримується не всіма вченими.

В чому полягає принципова відмінність між конституційним та іншими статусами людини та громадянина? Чи є тотожними поняття «конституційний статус» та «конституційно-правовий статус»? Із яких елементів складається конституційний статус людини та громадянина і чи є ці елементи (складові частини) властиві для інших видів правового статусу громадян? Як впливає на конституційний статус людини відсутність одного чи кількох елементів статусу?

94. Громадянка Т. звернулася до окружного адміністративного Суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства Внутрішніх Справ України в якому просить суд визнати таким, що не відповідає конституції та є незаконним Наказ МВС «Про затвердження Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України в частині впровадження експерименту, оскільки, останній встановлює заборону на прийняття до вищих навчальних закладів МВС України громадян жіночої стати. Таким чином, є таким, що порушує ст. 24 Конституції України, а саме «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі (виділено автором) етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».

У чому полягає сутність принципу рівності та рівноправності? Як співвідносяться ці поняття? Яке рішення повинен ухвалити Суд? Складіть проект рішення Суду.

95. Стаття 24 Конституції України громадянам України надає рівні конституційні права і свободи та закріплює їх рівність перед законом. Забороняється встановлення привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі та іншими ознаками. Надзвичайно важливою є і припис ч.3 цієї ж статті, який гарантує рівність прав жінки і чоловіка в різноманітних сферах державного та громадського життя.

В той же час загальновідомою є та обставина, що в деяких сферах життєдіяльності держави відсоток жінок є неприпустимо малий, особливо серед народних депутатів України, в складі Уряду України, на керівних посадах. В той же час і частка чоловіків в деяких випадках є надзвичайно низькою, наприклад, в сфері загальної освіти.

Незважаючи на конституційний принцип рівності прав жінки і чоловіка на законодавчому рівні, або ж на рівні підзаконних нормативних актів жінкам заборонено займати певні посади. Наприклад, працювати водієм автобусу, шахтарем, в дипломатичній фельдшерській службі та деяких інших. Існують певні труднощі в проходженні служби в Збройних Силах України, на флоті тощо.

Як би Ви змогли прокоментувати таку ситуацію. Чи можна в даному випадку говорити про порушення конституційного принципу рівності громадян України та рівності прав жінки і чоловіка зокрема? Які інші принципи конституційного статусу Ви знаєте і в чому полягає їх значення для громадянина?

96. Сукупність конституційних прав, свобод і обов’язків, які визначають статус громадянина України в суспільстві й державі, утворюють систему, яка визначає основний зміст його правового статусу.

В зв’язку із цим потрібно знайти у Конституції України норми (не менше трьох), які закріплюють нижче наведені конституційні права і свободи. Вкажіть, за яким критерієм їх класифіковано? Завдання виконується письмово у формі таблиці:

а) природні та позитивні права;

б) права і свободи першого, другого та третього поколінь;

в) абсолютні та відносні права і свободи;

г) основні та похідні права і свободи;

д) колективні та індивідуальні права і свободи;

є) особисті, політичні. економічні, соціальні, культурні та екологічні права і свободи;

ж) загальні та особливі права і свободи.

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.// Офіц. вісн. України. – 1998. – № 13. – Ст. 270.

Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/1998 від 26.02.1998 р. (справа про вибори народних депутатів України) // Там же. – 1998. – № 23. – Ст. 93.

Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/1999 від 09.02.1999 р. (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) // Там же. – 1999. – № 7. – Ст. 160.

Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2001 від 30.05.2001 р. (справа про відповідальність юридичних осіб) // Там же. – 2001. – № 24. – Ст. 1076.

Загальна декларація прав людини. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права // Права людини. Міжнародні договори України. – К., 1992.

Барабаш Ю. Правова політика у сфері прав людини: шляхи підвищення ефективності // Право України. – 2009. − № 4.

Климович О. Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини) //Там же. – 2001. – № 1.

Летнянчин Л.І. Становлення конституційно-правового статусу громадян України в дорадянський період // Проблеми законності. Вип. 41. - Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2000. - С. 62-66

Летнянчин Л.І. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики. - Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. - 256 с.

Летнянчин Л.І. Основні обов'язки як елемент конституційного статусу людини і громадянина в Україні // Актуальні проблеми правознавства: тези доп. і наук. повідомл. учасн. наук. конф. молодих учених та здобувачів. - Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2006. - С. 8-12.

Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини і громадянина. – Х.: Факт, 2001.

Рабінович П.М. Межі здійснення прав людини (загальнотеоретичний аспект) // Вісн. Акад. прав. наук України. -1996. – № 6.

Полховська І. К. Конституційний принцип рівності людини і громадянина в Україні. – Полтава, Полтавський літератор, 2009. – 200 с.

Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. – К.: Ін Юре, 2004.

Тема 19. Зміст особистих (громадянських)

Поиск по сайту: