АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Опис експериментальної установки та методу дослідження. У лабораторній роботі необхідно експериментально знайти відношення теплоємності при сталому тискові до теплоємності при сталому об'ємі для повітря

Читайте также:
  1. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОДНОКОРПУСНІ ВИПАРНІ УСТАНОВКИ
  2. АВТОМАТИЗАЦІЯ УСТАНОВКИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ РЕЧОВИНИ МЕТОДОМ ЗМІШУВАННЯ
  3. АВТОМАТИЗАЦІЯ УСТАНОВКИ ДЛЯ ФІЛЬТРАЦІЇ
  4. АВТОМАТИЗАЦІЯ УСТАНОВКИ ПРИГОТУВАННЯ СИРОПУ
  5. Активное слушание смягчает жесткие воспитательные установки родителя.
  6. Алгоритм симплекс-методу.
  7. Апаратура іонообмінного методу
  8. Биогазовые установки
  9. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ
  10. Визначення ефективності впровадження вітроенергетичної установки для потреб енергозабезпечення об’єкта
  11. Визначення завдань дослідження.
  12. Визначення площі зони для поточного методу організації ТО

У лабораторній роботі необхідно експериментально знайти відношення теплоємності при сталому тискові до теплоємності при сталому об'ємі для повітря

. (3.1.1)

Сталу , що визначається співвідношенням (3.1.1), називають сталою адіабати. Це пов’язано з тим, що належить до рівняння, яке описує адіабатичний процес:

. (3.1.2)

Рівняння (3.1.2) називається рівнянням Пуассона.

Сталу адіабати можна визначити експериментально за допомогою методу Клемана-Дезорма. Відповідно до цього методу використовуємо схему експериментальної установки, що зображена на рис. 3.1.1. Установка складається з балона 1, манометра 2, насоса 3, шкали манометра 4 та клапана 5 (рис. 3.1.1).

Сутність методу Клемана-Дезорма полягає у такому. Накачаємо в балон 1 повітря за допомогою насоса 3 (клапан 4 при цьому повинен бути закритим). Зразу ж після накачування температура повітря в балоні збільшиться, але потім через деякий час зрівняється з температурою повітря в лабораторії T 1 = T 0 . Завдяки накачуванню повітря тиск у балоні p 1 буде вищим за атмосферний p 0. Початковий стан повітря в балоні характеризується параметрами p 1 та Т 1 і зображений на діаграмі рис. 3.1.2 точкою 1.

 

Рисунок 3.1.1 – Схема експериментальної установки: 1 – балон; 2– манометр; 3 – насос; 4 – шкала манометра; 5 – клапан

 

Тиск можемо виміряти експериментально за допомогою манометра:

, , (3.1.3)

де r – густина рідини манометра; h 1 – перепад рівнів рідини в манометрі, який знаходимо експериментально (рис. 3.1.1); – атмосферний тиск; – температура повітря в лабораторії.

 

Рисунок 3.1.2 – –діаграма процесів, що відбуваються в експериментальній установці

 

Відкриємо клапан 5 і відразу закриємо його так, щоб тиск у балоні встиг зрівнятися з атмосферним. Процес виходу повітря з балона відбувається досить швидко і його можна вважати адіабатним тому, що за цей час тіла не встигають обмінюватися теплом один з одним. Після адіабатного розширення тиск газу в балоні дорівнюватиме атмосферному, тобто p 2 = p 0, а температура Т 2 буде нижчою за температуру T 1 = T 0 . Стан після адіабатичного розширення характеризується параметрами p 2 та Т 2 і поданий на рис. 3.1.2 точкою 2:

, .

З часом температура повітря в балоні за рахунок теплообміну підвищиться і стане дорівнювати кімнатній: . Тиск також підвищиться до значення р 3. Об'єм повітря залишиться незмінним (балон закритий). Цей стан характеризується параметрами p 3 та Т 3 і зображений на рис. 3.1.2 точкою 3. Тиск можемо виміряти експериментально за допомогою манометра:

, . (3.1.4)

Опишемо вищезазначені процеси математично. Перехід газу зі стану 1 у стан 2 відбувається адіабатично. Це означає, що

або , (3.1.5)

де використано, що , . Зі стану 2 у стан 3 газ, що залишився у балоні, переходить ізохорично:

або . (3.1.6)

Виключимо з (3.1.5) і (3.1.6) температуру та отримаємо

. (3.1.7)

Підставимо в рівняння (3.1.7) співвідношення (3.1.3) та (3.1.4):

.

Використаємо відоме співвідношення , а також умову, що і . Тоді одержимо

,

або

. (3.1.8)

Вираз (3.1.8) є розрахунковою формулою лабораторної роботи. Вимірюючи h 1 та h 3, за допомогою (3.1.8), можна визначити шукане відношення теплоємностей .

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)