АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Біохімічні ознаки. До комплексу біохімічних ознак на рівні відділів входять, в першу чергу, дві групи ознак: склад пігментів та склад запасних поживних речовин (продуктів

Читайте также:
  1. V. Змішані ознаки.
  2. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність. Ознаки відмежування їх від злочинів проти власності. Ведення адвокатом таких справ.
  3. Біохімічні методи
  4. Біохімічні ознаки
  5. Біохімічні особливості
  6. Відмінні ознаки філії та представництва
  7. Дайте визначення держави та назвіть її ознаки.
  8. Дайте визначення поняття адміністративного правопорушення та назвіть його ознаки.
  9. Декоративні ознаки інтродуцентів.
  10. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
  11. Домогосподарство та його ознаки.

До комплексу біохімічних ознак на рівні відділів входять, в першу чергу, дві групи ознак: склад пігментів та склад запасних поживних речовин (продуктів асиміляції).

Пігменти за хімічною природою, розчинністю та функціями поділяють на три основні групи – хлорофіли, фікобіліни та каротиноїди.

Хлорофіли мають зелене забарвлення, добре розчиняються у полярних розчинниках, виконують функцію уловлення світла, і є головною речовиною, що забезпечує світлову стадію фотосинтезу. У хімічному відношенні хлорофіли являють собою магнієвмісні тетрапіроли. У водоростей відомі три типи хлорофілів: a, b, c (останній – з двома формами – c1 та c2).

Різні хлорофіли мають дещо відмінні спектри поглинання. Так, хлорофіл а в ацетонових екстрактах найбільш інтенсивно поглинає світло як у синій, так і в червоній областях спектру (довжина хвилі у зоні максимуму поглинання становить 430 та 660 нм, відповідно). У хлорофілу b максимум поглинання припадає на синю частину спектру (435 нм), втричі менший пік спостерігається в червоній області (643 нм). Хлорофіл с також найінтенсивніше поглинає сині промені; додатковий максимум припадає на червону область.

В клітині може бути наявний або тільки хлорофіл a,або комбінація двох хлорофілів, з яких основний – це хлорофіл а, додатковий – b або с (табл. 2).

Друга група пігментів – фікобіліни – дещо нагадують хлорофіли, оскільки теж являють собою тетрапіроли. Проте, на відміну від хлорофілів, фікобіліни є лінійними тетрапіролами, які не містять магнію, а натомість з'єднуються ковалентними зв'язками з білками. Фікобіліни належать до пігментів, що добре розчиняються у воді.

Виділяють три основні групи фікобілінів – це червоний фікоеритрин, та сині – фікоціанін та алофікоціанін.

Третя група пігментів – каротиноїди – мають жовте, червоне або буре забарвлення і являють собою ізопреноїдні полієнові пігменти. До каротиноїдів належать каротини та їх окислені похідні – ксантофіли.

У водоростей виявлено чотири типи каротинів – α, β, γ, ε. Каротини розчиняються у неполярних розчинниках. Найбільш поширеним є β-каротин, який наявний майже в усіх відділах водоростей. Інші типи каротинів зустрічаються лише у певних макротаксонах, через що склад каротинів використовується як одна з додаткових ознак на рівні відділу.

Ксантофіли є водорозчинними пігментами, які поділяють на три основні групи: а) ксантофіли лютеїновго ряду (лютеїн, віолаксантин, неоксантин, зеаксантин, антераксантин); б) ксантофіли діатоксантинового ряду (діатоксантин, діадіноксантин, діноксантин, фукоксантин); в) спеціфічні, переважно мінорні, ксантофіли.

Склад та кількість хлорофілів, каротиноїдів та фікобілінів зумовлюють забарвлення водоростевих клітин у певний колір.

Продукти асиміляції. Як кінцевий продукт фотосинтезу у водоростей утворюються вуглеводи, які накопичуються в клітинах як основні резервні поживні речовини. У водоростей запасаються полісахариди двох основних груп: по-перше, крохмаль- та глікоген-подібні полісахариди, що являють собою a- 1,4 - глюкани (тваринний глікоген, рослинний крохмаль, крохмаль синьозелених водоростей, багрянковий крохмаль); по-друге, хризоламінарин-подібні полісахариди: b- 1,3 - глюкани, до яких належать хризоламінарин, ламінарин та парамілон.

Продукти асиміляції у водоростей різних відділів різні (табл. 3), і накопичуються або в цитоплазмі (у більшості відділів), або в перипластидному просторі (криптофітові водорості), або в пластиді (зелені водорості та вищі рослини).

Виявити певний продукт асиміляції найпростішим шляхом можна за допомогою цитохімічних забарвлень. Зокрема, з розчином йоду в йодистому калії крохмаль забарвлюється в темно-синій колір, крохмаль синьозелених водоростей буріє, багрянковий крохмаль червоніє; парамілон розпізнається за реакцією з їдким калієм або їдким натрієм – під дією лугів парамілон дуже набрякає. Ламінарин та хризоламінарин з йодом та лугами специфічних забарвлень або набрякання не дають.

Крім полісахаридів, клітини майже всіх водоростей при старінні здатні накопичувати олію. В деяких відділах (зокрема, у синьозелених водоростей) можуть запасатися також азот- та фосфоровмісні сполуки: ціанофіцин (полімер амінокислот аргініну та аспарагіну) та поліфосфатні тіла, відповідно.

 


Таблиця 2

Основні пігменти водоростей різних відділів

  Cyanophyta Euglenophyta Chlorarachniophyta Raphidophyta Chrysophyta Xanthophyta Eustigmatophyta Phaeophyta Bacillariophyta Dictyochophyta Dinophyta Haptophyta Cryptophyta Glaucocystophyta Rhodophyta Chlorophyta Вищі рослини
Хлорофіли
хлорофіл а * * * * * * * * * * * * * * * * *
хлорофіл b ± * *               ±         * *
хлорофіл c       + * *   * * * * * *     ±  
Фікобілінові пігменти
фікоціанін *                       * * *    
алофікоціанін *                         * *    
фікоеритрин *                       * * *    
Каротиноїди
каротини                                  
α-каротин         *           * * +   + + +
β-каротин + +   + + + + + + + + + + + + + +
γ-каротин   *                           + +
ε-каротин         *     * *       *        
ксантофіли лютеїнового ряду: * * + + + + * * + +     + * * * *
лютеїн     +             +         + * *
зеаксантин * ±   + +   ± ±         + * * + +
віолаксантин     + + +   * *             ± * *
неоксантин   * + + + + + + +             * *
антераксантин         +   + +             ± + +
ксантофіли діатоксантинового ряду:   +   * * *   * * * * *          
діатоксантин   ±     + *   + * + * *          
діадіноксантин   +   * + *   + * + * *          
діноксантин       +             ± +          
фукоксантин       * *     * * * ± *          
ксантофіли специфічні:                                  
ехіненон * ±             +   ± +       ± +
кантаксантин *           +   +   ± +          
осцилоксантин +                                
міксоксантофіл +                                
криптоксантин + ±     + ± ±           + + + ±  
астаксантин   ±                              
вошеріоксантин       +   * +                    
гетероксантин       +   *                      
алоксантин                         *        
крококсантин                         +        
монадоксантин                         +        
тараксантин                             +    
сифонеїн                               ±  
сифоноксантин                               ±  

Примітка. Зірочкою (*) позначено переважаючі пігменти, знаком (+) – додаткові пігменти, представлені у відносно малих кількостях; знаком (±) – пігменти, що зустрічаються лише у окремих представників.


 

Таблиця 3

Основні продукти асиміляції водоростей різних відділів

  Cyanophyta Euglenophyta Chlorarachniophyta Raphidophyta Chrysophyta Xanthophyta Eustigmatophyta Phaeophyta Bacillariophyta Dictyochophyta Dinophyta Haptophyta Cryptophyta Glaucocystophyta Rhodophyta Chlorophyta Вищі рослини
глікоген                             ±    
крохмаль                     *   * *   * *
крохмаль синьозелених водоростей *                                
багрянковий крохмаль                             *    
хризоламінарин       * * * *   * *   *          
ламінарин               *                  
парамілон   * *                 ±          

Примітка. Зірочкою (*) позначено основні продукти асиміляції; знаком (±) – асиміляти, що зустрічаються лише у окремих представників.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)