АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Яке з перерахованих явищ лежить в основі локалізації в просторі джерела звуку ?

Читайте также:
  1. БНМ 2.2.13 Пояснення температури і тиску на основі молекулярних уявлень
  2. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
  3. Будь-яка зміна електромагнітного поля з часом супроводжується його зміною в просторі – тобто поширюється у просторі у вигляді електромагнітних хвиль.
  4. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
  5. В освітньому просторі держави»
  6. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
  7. ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ РІВНОВАГИ СПОЖИВАЧА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ КРИВОЇ ІНДИФЕРЕНТНОСТІ ТА БЮДЖЕТНОЇ ПРЯМОЇ
  8. Визначити, які властивості або тип темпераменту лежать в основі такої поведінки.
  9. Використані нормативні та наукові джерела
  10. Використані нормативні та наукові джерела
  11. Використані нормативні та наукові джерела
  12. Використані нормативні та наукові джерела

*A. Тимчасова затримка надходження звуку в праве вухо, порівняно із лівим

B. Просторове кодування звукової інформації

C. Протилежна спрямованість зовнішніх слухових проходів

D. Протифазне коливання ендолiмфи в правому і лівому равлику

E. Усі перераховані особливості

 

91. Перетинчастий лабіринт вестибулярного органа:

*A. Заповнений ендолімфою, а занурений у перилімфу;

B. Заповнений ендолімфою і занурений у ендолімфу;

C. Заповнений перилімфою, а занурений у ендолімфу;

D. Заповнений перилімфою і занурений у перилімфу;

E. Заповнений ендолімфою, а занурений у інтерстиційну рідину.

 

92. Вестибулярний орган складається з:

*A. Статолітового апарата і трьох напівколових каналів;

B. Отолітового апарата і трьох напівколових каналів;

C. Статолітового апарата і завитка;

D. Отолітового апарата і завитка;

E. Статолітовго і отолітового апарата.

 

93. На аферентний нейрон вестибулярного рецептора збудження передається за допомогою:

*A. Ацетилхоліна;

B. Адреналіна;

C. Серотоніна;

D. Гістаміна;

E. Брадикініна.

 

94. Природним стимулом рецепторної клітини вестибулярного органа є:

A. Зсув пучка у бік сероцелії волосини;

*B. Зсув пучка війок у бік кіноцилію;

C. Зсув отолітів в бік кілоцелії волосини;

D. Зсув отолітів у бік сероцелії волосини;

E. Деформація пучка війок.

 

95. Внаслідок зсуву пучка війок в бік кіноцилію волосини в клітині:

A. Підвищується проникність мембрани для К+ і виникає генераторний потенціал;

B. Підвищується проникність мембрани для Na+ і виникає генераторний потенціал;

*C. Підвищується проникність мембрани для Nа+ і виникає рецепторний потенціал;

D. Підвищується проникність мембрани для Сa2+ і виникає генераторний потенціал;

E. Підвищується проникність мембрани для СІ- і виникає генераторний потенціал.

 

96. Потенціал дії рецепторних клітинах вестибулярного аналізатора виникає при:

A. Сумації рецепторного потенціалу;

*B. Сумації генераторного потенціалу;

C. Іррадіації генераторного потенціалу;

D. Іррадіації рецепторного потенціалу;

E. Реверберації рецепторного потенціалу.

 

97. Під час нахилу війок у бік довгої волосини:

A. Частота ПД збільшується, у протилежний – збільшується;

B. Частота ПД зменшується, у протилежний - збільшується;

*C. Частота ПД збільшується, у протилежний – зменшується;

D. Частота ПД зменшується, у протилежний – зменшується;

E. Залишаться незмінною.

 

98. Рецептори, які знаходяться у мішечку і маточці збуджуються:

A. Обертальних рухах тулуба

B. При зміні кутового прискорення;

C. Обертальних рухах голови;

*D. При зміні швидкості прямолінійного руху;.

E. Зміні кутового прискорення.

 

99. Коли створюються умови для виникнення збудження при лінійних прискореннях під час рухів „вгору-вниз”; „взад-вперед”:

A. Важча мембрана попереджує рух ендолімфи;

B. Легша мембрана відстає від ендолімфи на початку руху у зупиняється у разі гальмування;

*C. Важча мембрана відстає від ендолімфи на початку руху у зупиняється у разі гальмування;

D. Легша мембрана попереджує рух ендолімфи;

A. Легша мембрана попереджує і продовжує рухатись у разі гальмування.

 

100. Отолітова мембрана маточки розташована:

A. У фронтальній площині;

B. Горизонтально;

C. Під гострим кутом;

*D. Вертикально;

E. У сагітальній площині.

 

101. Рецептори маточки сприймають:

*A. Початок і закінчення горизонтальних рухів;

B. Початок і закінчення вертикальних рухів;

C. Початок і закінчення обертальних рухів;

D. Рух у горизонтальній площині;

E. Рух у вертикальній площині.

 

102. Рецептори мішечка сприймають:

A. Початок і закінчення горизонтальних рухів;

*B. Початок і закінчення вертикальних рухів;

C. Початок і закінчення обертальних рухів;

D. Рух у горизонтальній площині;

E. Рух у вертикальній площині.

 

103. Отолітові мембрани контролюють зміну положення голови:

*A. Будь-які зміни положення голови;

B. Нахили голови вперед;

C. Нахили голови назад;

D. Нахили голови вправо;

E. Нахили голови вліво.

 

104. Звичним стимулом для рецепторів напівколових каналів є:

*A. Зміни кутового прискорення;

B. Зміни прямолінійного прискорення;

C. Нахили голови „вперед-назад”;

D. Нахили голови „вправо-вліво”;

E. Прямолінійне прискорення.

 

105. Природним стимулом для рецепторних клітин напівколових каналів є:

A. Зміна сили тяжіння;

B. Моментальна прямолінійна швидкість;

*C. Моментальна кутова швидкість;

D. Зміна положення голови;

E. Зміна положення кінцівок.

 

106. Зміна фонової імпульсації вестибулярного нерва відзначається протягом:

A. 1- 2 хв після закінчення обертання;

B. 1-2 хв після початку обертання;

C. 5-10 хв після початку обертання;

*D. 15-20 хв після початку обертання;

E. 2-3 хв після закінчення обертання.

 

107. Зміна фонової імпульсації вестибулярного нерва закінчується:

A. 2-3 хв після закінчення обертання.

B. 1-2 хв після початку обертання;

C. 5-10 хв після початку обертання;

D. 1- 2 хв після закінчення обертання;

*E. Через 15-20 хв після зупинки;

 

108. Центри вестибулярних нервів розташовані:

*A. В ядрах стовбура мозку;

B. В спинному мозку;

C. В мозочку;

D. В корі мозку;

E. В проміжному мозку.

 

109. Вегетативні розлади при інтенсивному подразненні рецепторів вестибулярного апарата пов’язані з тим, що нервові волокна вестибулярних ядер контактують з:

*A. Проміжним мозком;

B. Спинним мозком;

C. Стовбуром мозку;

D. Корою головного мозку;

E. Мозочком.

 

110. Моторні рефлекси при інтенсивному подразненні рецепторів вестибулярного апарата зумовлені тим, що нервові волокна вестибулярного аналізатора надсилають імпульси до:

*A. α і γ-мотонейронів м’язів розгиначів;

B. Таламуса;

C. Гіпоталамуса;

D. Ядер око рухового нерва;

E. Скроневої кори мозку.

 

111. Ністагм очей пов’язані з тим, що:

A. Нервові волокна вестибулярного аналізатора контактують з таламусом;

B. Волокна вестибулярного нерва контактують з ядрами блукаючого нерва;

C. Нервові волокна вестибулярного аналізатора контактують з гіпоталамусом;

*D. Нервові волокна вестибулярного аналізатора контактують з ядрами окорухового нерва;

E. Нервові волокна вестибулярного аналізатора контактують з нейронами кори мозку.

 

112. Моторні рефлекси, спрямовані на підтримування пози, пов’язані з:

A. Контактом нейронів вестибулярного нерва з руховими центрами спинного мозку і мозочка;

B. Контактом нейронів вестибулярного нерва з автономними центрами спинного мозку і стовбура мозку;

*C. Контактом нейронів вестибулярного нерва з руховими центрами стовбура мозку і мозочка;

D. Контактом нейронів вестибулярного нерва з руховими центрами базальних ядер і кори мозку;

E. Контактом нейронів вестибулярного нерва з руховими центрами мозочка і базальних ядер.

 

113. Центральна ланка слухового аналізатора знаходиться:

A. У потиличній частці кори мозку;

B. У прецентральній звивині;

C. У скроневій частці кори мозку;

*D. У постцентральній звивині;

E. У стовбурі мозку.

 

114. Рецептори слухового аналізатора належать до:

*A. Вторинночутливих;

B. Первинночутливих;

C. Пропріорецепторів;

D. Інтерорецепторів;

E. Екстрарецепторів.

 

115. Рецепторні волоскові клітини слухового аналізатора містяться в:

*A. Завитку внутрішнього вуха на середніх сходах основної мембрани;

B. Завитку внутрішнього вуха вестибулярної мембрани;

C. В мішечку на отолітовій мембрані;

D. У маточці занурені у купулу;

E. У середньому вусі над слуховими кісточками.

 

116. Довжина волокон основної мембрани завитка внутрішнього вуха:

A. Однакова на всьому протязі;

B. Від основи зменшується до її вершини;

*C. Від основи збільшується до її вершини;

D. Від вершини збільшується до сонови;

E. Збільшується до середини відстані, а пізніше зменшується.

 

117. Простір середньої драбини заповнений:

*A. Ендолімфою;

B. Перилімфою;

C. Повітрям;

D. Гелеподібною речовиною;

E. Ексудатом.

 

118. Простір верхньої і нижньої драбини заповнений:

A. Ендолімфою;

*B. Перилімфою;

C. Повітрям;

D. Гелеподібною речовиною;

E. Ексудатом.

 

119. Ендолімфа відрізняється від перилімфи насамперед тим, що:

*A. В ендолімфі в 100 р більше К+ і в 10 р менше Na+;

B. В ендолімфі в 10 р більше К+ і в 2 р менше Na+;

C. В ендолімфі в 100 р більше Na+ і в 10 р менше К+;

D. В ендолімфі в 2 р більше К+ і в 5 р менше Na+;

E. В ендолімфі в 10 р більше K+ і в 100 більше Na+;

 

120. Система кісточок середнього вуха:

*A. Посилює коливання звукової хвилі, але зменшує амплітуду;

B. Зменшує коливання звукової хвилі, але зменшує амплітуду;

C. Зменшує коливання звукової хвилі, але зменшує амплітуду;

D. Посилює коливання звукових хвиль і посилює амплітуду;

E. Не змінює параметрів коливань звукової хвилі.

 

121. Тиск звукової хвилі на мембрану біля овального отвору:

A. Послаблюється у 22 р;

*B. Посилюється у 22 р;

C. Посилюється у 10 р;

D. Послаблюється у 10 р;

E. Посилюється у 2 р.

 

122. Захисний акустичний рефлекс спрацьовує:

*A. Через 10 мс після початку дії сильного звуку;

B. Через 1 мс після початку дії сильного звуку;

C. Через 1 с після початку дії сильного звуку;

D. Через 0,1 мс після початку дії сильного звуку;

E. Одночасно з дією сильного звуку.

 

123. Коливання мембрани овального отвору передається:

*A. Перилімфі вестибулярних сходів і через присінкову мембрану – ендолімфі;

B. Ендолімфі вестибулярних сходів і через присінкову мембрану – ендолімфі;

C. Ендолімфі вестибулярних сходів і через основну мембрану – ендолімфі;

D. Ендолімфі вестибулярних сходів і через покривну мембрану – ендолімфі;

E. Перилімфі вестибулярних сходів і через тенторіальну мембрану – ендолімфі.

 

124. Рецепторні волоскові клітини кортієвого органа розміщені:

A. На текторіальній мембрані;

B. На вестибулярній мембрані;

*C. На основній мембрані;

D. У мішечку;

E. У маточці.

 

125. Збудження волоскових клітин кортієвого огану і генерація потенціалу дії відбувається внаслідок:

A. Руху епітеліальних клітин, зумовлених рухом ендолімфи;

B. Деформації волосин зумовлених коливанням покривної мембрани;

*C. Деформації волосин зумовлених коливанням основної мембрани;

D. Руху волоскових клітин зумовлених рухом перилімфи;

E. Деформація фіброцитів зумовлених рухом вестибулярної мембрани.

 

126. Вухо людини може сприймати звук в діапазоні:

A. Від 160-200000 Гц;

B. Від 16-20 Гц;

*C. Від 16-20000 Гц;

D. Від 10-20000 Гц;

E. Від 30-40000 Гц.

 

127. Найвища чутливість слухового аналізатора до звуку знаходиться в межах:

*A. 1000-4000 Гц;

B. 4000-5000 Гц;

C. 1000-2000 Гц;

D. 5000-6000 Гц;

E. 1000-3000 Гц.

 

128. Тривала дія голосного звуку приводить до захисної реакції. Її механізм:

*A. Скорочення m.tensor tympany і m.stapedius, які змінюють коливання слухових кісточок;

B. Розслаблення m.tensor tympany і m.stapedius, які змінюють коливання слухових кісточок;

C. Розслаблення m.tensor tympany і m.stapedius, які перестають впливати на коливання слухових кісточок;

D. Напруження m.sphyncter tympany і m.stapedius, які зменшують площу барабанної перетинки;

E. Зміна порядку сполучення слухових кісточок

 

129. Волокна від вентрального ядра кохлеарного нерва прямують:

*A. До iпci-, і до колатеральних оливарних комплексів;

B. До колатеральних оливарних комплексів;

C. До латеральних соливарних комплексів;

D. До iпci комплексів;

E. До дорсальних ядер кохлеарного нерва.

 

130. Дорсальний кохлеарний тракт:

A. Не переходячи на протилежний бік закінчується в ядрі латеральної петлі;

*B. Переходить на протилежний бік і закінчується в ядрі латеральної петлі;

C. Не переходячи на протилежний бік і йдуть до верхнього горбика чотиригорбкового тіла;

D. Переходить на протилежний бік і закінчується в верхніх горбиках чотиригорбкового тіла;

E. Не переходять на протилежний бік і йдуть до оливи.

 

131. Нейронні відростки, що піднімаються із оливи йдуть до:

*A. Нижніх горбиків чотиригорбкового тіла і медіального колінчастого тіла;

B. Нижніх горбиків чотиригорбкового тіла і латерального колінчастого тіла;

C. Верхніх горбиків чотиригорбкового тіла і медіального колінчастого тіла;

D. Верхніх горбиків чотиригорбкового тіла і латерального колінчастого тіла;

E. Верхніх горбиків метаталамуса і латеральної колінчастої петлі.

 

132. Центральне представництво слухового аналізатора:

*A. Звивини Гешля;

B. Прецентральна закрутка;

C. Постцентральна закрутка;

D. Потиличні долі;

E. Гачок.

 

133. Нейрони вентрального ядра сприймають:

A. Зміни частоти звуку;

*B. Чітко визначені частоти;

C. Зміни амплітуди звуку;

D. Підвищення звуку;

E. Зниження звуку.

 

134. Місце розташування ділянки з максимальною амплітудою коливань ендолімфи залежить від:

A. Довжини вестибулярної мембрани.

B. Гучності звуку;

C. Коливань покривної тканини;

D. Амплітуди коливань клітинних мембран;

*E. Частоти звукових коливань;

 

135. Телефоний принцип кодування звуку виникає при:

A. Частоті коливань до 20000 Гц;

B. Частоті коливань до 10000 Гц;

C. Частоті коливань до 500 Гц;

D. Частоті коливань до 5000 Гц;

*E. Частоті коливань до 1000 Гц;

 

136. Пробу Рінне з камертоном використовують для:

*A. Порівняня повітряної і кісткової тривалості проведення звуку;

B. Визначення тривалості електричної провідності звуку;

C. Визначення тривалості кісткової щільності звуку;

D. Визначення нейронної провідності;

E. Визначення порогу слухової чутливості.

 

137. Інтенсивність звуку вимірюють у:

*A. Децибелах;

B. Діоптріях;

C. Дальтонах;

D. Гц;

E. Грамах.

 

138. У молодому віці первинна слухова зона розташована у:

A. Постцентральній закрутці;

B. Лімбічній системі;

C. Задній частині тім’яної частки;

*D. У верхній частині скроневої частки;

E. Задній частці потиличної частки.

 

139. Постротаційний ністагм спричинений тривалим рухом:

*A. Ендолімфи у півколових каналах з послідовним зниженням купули і подразненням волоскових клітин;

B. Водянистої вологи над війковим тілом в оці;

C. Спиномозкової рідини над частинами мозкового стовбура, що містять пристінкові ядра;

D. Ендолімфи у напрямку до глікотрему;

E. Перилімфи над волосковими клітинами, які мають занурені відростки у покривну мембрану.

 

140. Напрям ністагму є вертикальними, якщо особу обертати:

*A. Із нахиленою у бік головою;

B. Із нахиленою назад головою;

C. Після пошкодження одного присінкового нерва;

D. Після потрапляння води в одне вухо;

E. Після нахилу тулуба вперед.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.027 сек.)