АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВПЛИВ ЗМІ НА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСОБИСТОСТІ

Читайте также:
  1. III. Формування теми, мети і завдань уроку.
  2. IV. Перші кроки римської поезії під впливом грецької
  3. Аналіз формування власних надходжень спеціального фонду бюджетних установ
  4. Атестація вчителів, її вплив на підвищення майстерності педагогів.
  5. АУДИТОРІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВПЛИВУ ЗМІ
  6. Бюджетне обмеження споживача та чинники, що на нього впливають.
  7. Визначте фактори середовища, які впливають на розвиток таланту і обдарованості.
  8. Виникнення та формування держави
  9. Вібрація, її види та вплив на працівників
  10. Відомо, що час секреції слини, швидкість кровотоку у слинних залоз збільшується у 5 разів. Вплив якої біологічно активної речовини сприяє цьому?
  11. Вкажiть механiзм впливу норадреналiну на секрецiю слини.
  12. Вплив боротьби двох світових систем і класової боротьби пролетаріату буржуазних країн на величину прибутку

(на прикладі профілактики зловживання психологічно активних речовин)

Формування особистості – складний процес, на який впливають як мінімум шість сфер: індивідуальний стан, родина, ровесники, школа чи інший навчальний заклад, товариство та суспільство в цілому. Але в епоху інформаційних технологій значний вплив мають і засоби масової комунікації. ЗМІ у наш час перетворилися на орган виконання замовлень суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому. Цей вплив здійснюється у двох напрямках. Перший: ЗМІ сприяють засвоєнню широкими масами населення соціальних норм та формуванню у них ціннісних орієнтацій у сфері економіки, політики, права, культури тощо. Другий напрям впливу полягає у значенні ЗМІ як чинника неформальної освіти різних категорій населення.

У сучасному світі людина потрапляє в інформаційне поле ще з раннього дитинства, коли вона ще не може свідомо систематизувати й аналізувати інформацію. Таким чином, ЗМІ беруть активну участь у становленні людини як особистості, виробленні світогляду, способу життя, типів поведінки тощо.

Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їхнього функціонування й розвитку, ефективність впливу на аудиторію.

Актуальність досліджуваної теми пояснюється зростаючою роллю засобів масової інформації у формуванні ціннісних орієнтацій особистості, її соціалізації в умовах формування інформаційного суспільства і демократизації.

Мета розвідки полягає у з’ясуванні впливу засобів масової інформації на формування у молодої особистості ціннісних орієнтирів.

Проблему впливу засобів масової інформації на формування особистості досліджували як українські, так і зарубіжні вчені. Загалом з українських дослідників до цього питання звертались В. Лизанчук, Г. Апостолова (“Про наслідки використання електронної техніки для розвитку здібностей дитини”), С. Здіорук(“Психологічне обґрунтування використання ЗМІ та різних видів рекламної продукції з метою профілактики нарко-, токсикоманії та алкоголізму”), Л. Коваль, С. Хлєбнік та ін. Із зарубіжних – Л. Х’юсманн, Л. Ерон, Р. Харріс.

Ціннісні орієнтації включають в себе вибір конкретних цінностей як норму поведінки, спрямовують аксіологічні вектори суспільства. Вони не є сталими і змінюються не тільки в межах однієї особистості, а й у межах усього суспільства, залежно від історичного часу та потреб. Тобто цінності перебувають у постійній динаміці.

В Україні проблема формування ціннісних орієнтацій стоїть дуже гостро. Український дослідник М. Кобля з цього приводу зазначає: “…питання цінностей нині на теренах нашої держави належить до найбільш важливих і дискусійних” [6]. На думку вчених, вирішального значення ціннісні орієнтації набувають під час створення державності, “в атмосфері руйнування колишніх пріоритетів у політиці, економіці, особливо в духовному житті нації” [4, с. 12]. У такому розрізі цінності виступають соціально значущими напрямами [2].

Молодь – це одна з найбільш уразливих категорій населення через те, що саме в цей період формується особистість, відбуваються пошуки себе, свого місця у світі. Тому вплив ЗМІ на неї значно помітніший. Ще однією причиною уразливості є широке поширення в останні роки електронних ЗМІ серед молоді. Підраховано, що за перші п’ятнадцять років підліток проводить біля телевізора 16 годин, причому в кожній програмі він бачить як мінімум три сцени насильства. За свідченням нейропсихологів, це справляє надмірний вплив на праву півкулю, пов’язану з однобічним візуальним сприйманням зовнішнього світу, куди і переміщується активність дитини. У той самий час виключається ліва півкуля, де розміщені центри мислення і мови.

З поширенням електронних ЗМІ розмилися межі між дитинством і дорослим життям. Телебачення створило нову культуру – “споживання”, тобто не відбувається активізації фантазії та уяви, як, наприклад, під час читання. Під час перегляду телепрограм глядачу пропонується все без необхідності підключати уяву. Таким чином, культура “емоційного споживання” кадрів виробляє у нового покоління і новий тип мислення [1].

Дослідження, проведені у ряді країн з метою вивчення ступеня “споживання” дітьми телепередач, показали, що перші контакти з телебаченням вони мають уже у віці двох років. У віковій групі трирічних 60 відсотків дивляться телепередачі більш або менш регулярно. Як свідчать вчені, занадто великою є участь у регулярному перегляді телепередач дітей у віці від трьох до шести років.

Опитування, проведені серед школярів різних типів західнонімецьких шкіл, свідчать про те, що 90 відсотків учнів дивляться відеофільми, причому деякі з них до 20 фільмів на тиждень, у тому числі заборонених для їх віку [7].

Різноманітні реаліті-шоу й розважальні програми сприяють формуванню в молоді соціальної, політичної та духовної апатії, пасивності, бажанні звертатись до спрощених і зрозумілих форм культури і часто ігнорувати класичну культуру та літературу через небажання заглиблюватись у неї [10].

Відомий психолог Л. С. Виготський підкреслював, що сприйняття мистецтва вимагає від особистості розвиненої фантазії. Глядач, що не володіє вмінням фантазувати, домислювати побачене, не здатний відчути повною мірою зміст і значення художнього твору. Однак, на сьогоднішній день серед молоді є дуже поширеною думка про прагматичне ставлення до всього, а все це гальмує розвиток уяви людини.

Розглянемо формування ціннісних орієнтацій особистості засобами масової інформації у аспекті профілактики зловживання психологічно активних речовин (ПАР), тобто наркотиків, алкоголю, психотропних та інших речовин, які впливають на психологічний стан людини.

Як відомо, проблеми, пов’язані із вживанням ПАР, турбують будь-яку країну світу. Це веде за собою вироблення державної політики в галузях охорони здоров’я та громадського порядку. Різноманітні організації багатьох країн намагаються створити нові канали впливу на масову свідомість, щоб перешкодити подальшому зростанню числа нарко- та алкогольнозалежних.

В Україні алкоголізм та наркоманія за останні роки значно помолодшали. За дослідженнями проведеними західноєвропейським дослідницьким проектом ESPAD (Європейське опитування учнівської молоді стосовно вживання алкоголю й наркотиків) до свого повноліття підлітки 82% юнаків і 72 % дівчат одержали досвід куріння. Частіше, ніж раз на тиждень, випивають 9 % підлітків 13 – 14 років, кожен сьомий хлопець із 15 – 16-річних і кожна десята дівчина віком 16 – 17 років [9].

Однією з причин такого раннього паління та вживання алкоголю можна назвати відсутність у молоді кумира, героя, який би поширював засади здорового способу життя. Такими героями можуть виступати естрадні зірки або спортсмени, а каналами, через які молодь отримує знання про своїх кумирів, – засоби масової інформації. Та така виховна функція часто не виконується. На телебаченні показують, як зірки та спортсмени палять, п’ють. Відомі українські спортсмени Андрій Шевченко та Віталій Кличко успішно знімаються у рекламах пива, а у різноманітних шоу розповідають подробиці життя зовсім не схожого на здоровий образ. Все це відкладається у свідомості молоді, як ідеал справжнього життя та відпочинку.

Згідно із даними ВООЗ, проведеного у 40 країнах світу, українські діти усіх вікових категорій вживають алкоголю більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Щотижня алкогольні напої вживає майже п’ята частина 11-річних дітей [3].

Науковими дослідженнями доведено, що лікування хворих наркоманією й алкоголізмом малоефективне. Тому важливою є первісна профілактика наркотичної та алкогольної залежності. Таку функцію можуть виконувати засоби масової інформації, враховуючи достатньо високий рівень довіри українців до них.

За даними загальноукраїнського опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” і “СОЦІСом” – Центром соціальних і політичних досліджень з 29 квітня 2008 року до 6 травня 2009 року, за рівнем довіри ЗМІ поступилися лише церкві, збройним силам та СБУ. Рівень впливу тих чи інших засобів масової інформації у різних вікових групах є різним. Так, серед вікових груп 10 – 14 років найбільш популярними є спеціальні журнали та радіо. У наступних (15 – 22 років) вікових групах зростає рівень використання таких інформаційних джерел, як телебачення, інформаційні буклети, газети. На думку молоді, найбільш впливовим інформаційним джерелом з питань впливу на здоров’я наркотичних речовин (тютюн, алкоголь та наркотики) є, перш за все, телебачення (64 %), газети (44 %), радіо (25 %). Останні позиції за рейтингом цих джерел займають спеціальна література (книжки, журнали, довідники) та інформаційні буклети та листівки. Щодо такого джерела інформації, як Інтернет, молоді люди готові звертатися до нього вдвічі більше, ніж роблять це зараз. Але слід враховувати, що це більшою мірою стосується мешканців обласних центрів та великих міст і значно менше – сільської молоді [5].

У межах проекту “Молодь – за здоров’я / Україна – Канада” Українським інститутом соціальних досліджень та Центром “Соціальний моніторинг” було проведено соціологічне дослідження щодо виявлення ролі різноманітних джерел інформації у формуванні здорового способу життя дітей і молоді віком від 10 до 22 років. Дослідження дозволило визначити рейтинг тих ЗМІ, з яких молодь та підлітки отримують інформацію щодо здорового способу життя. За рейтингом, перше місце посідає телебачення (60 %), друге – радіомовлення (23 %), третє – інформаційні буклети та листівки (17 %), четверте – періодичні видання (неспеціалізовані газети та журнали), соціальна реклама у вигляді наочної, Інтернет (4 %) [8].

Отже, у профілактиці зловживання психологічно активних речовин однією з найважливіших функцій ЗМІ має бути розвінчання стереотипів та міфів щодо алкоголю, табакокуріння та наркотиків. До основних стереотипів та міфів щодо вживання алкоголю серед українців можна віднести: 1)алкоголь – продукт харчування;2) малі дози нешкідливі; 3) випити на свято – споконвічна традиція;4) алкоголь зігріває, допомагає при застуді; 5) вино містить багато вітамінів; 6)вино – найкращий засіб при болях у серці і т.п. Розвінчання стереотипів та міфів засобами масової інформації допоможе реципієнтам зрозуміти їх хибність та сформувати правильну позицію стосовно вживання психологічно активних речовин.

Складність профілактики вживання ПАР для засобів масової інформації полягає у подачі такої інформації. Вона не має бути повчального характеру, що буде відштовхувати молодь, чи погрозливого, що заборонено українським законодавством. ЗМІ повинні шукати нові підходи та оригінальні методи висвітлення давньої проблеми. Адже вони мають можливість впливати не на окремого індивіда, а на цілі соціальні групи. Тож цей вплив має бути ненав’язливим та ефективним.

Велике значення має також реклама, особливо реклама на телебаченні. Тому що вона не тільки формує споживчі потреби, а й у певному сенсі спосіб життя людини, її життєдіяльність та моральні цінності. Але ми часто бачимо не лише позитивний вплив, а й негативний.

Отже, ЗМІ мають велике значення у формуванні ціннісних орієнтацій молоді. Вони перетворилися на елемент повсякденного життя людини, стали органічною частиною середовища її проживання з ранніх років життя. Телебачення, преса, радіо, Інтернет впливають на формування особистості не менше, ніж батьки чи коло спілкування. Саме тому ЗМІ мають подавати збалансовану інформацію, яка не несе шкоди суспільству і не пропагує аморальних чи небезпечних цінностей.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)