АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Галузева структура, стан і перспективи виробництва товарів широкого вжитку

Читайте также:
  1. III. СТРУКТУРА, РУКОВОДЯЩИЕ И КОНТРОЛЬНЫЕ ОРГАНЫ КПРФ
  2. АВС-аналіз товарів за ___ рік за рівнем отриманого доходу (чистої виручки від реалізації)
  3. Аналіз ефективності розміщення виробництва
  4. В Сумській області створені всі умови для збільшення обсягів його виробництва, оскільки в області створенні всі умови і науково – технічна база для цього.
  5. В. І. Ленін про закон переважного зростання виробництва засобів виробництва
  6. Вартість і капіталістичні витрати виробництва
  7. Виникнення рабовласницького способу виробництва
  8. Виробнича функція при зміні обсягів двох факторів виробництва. Типи ізоквант.
  9. Виробнича функція при зміні обсягу одного фактору виробництва. Закон спадної віддачі.
  10. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
  11. Витрати виробництва і їх загальна характеристика. Собівартість продукції, її види, структура і шляхи зниження
  12. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Ефект віддачі масштабу.

До галузей, що займаються виготовленням товарів широкого вжитку слід віднести не тільки галузі легкої промисловості (швейне, трикотажне, шовкове виробництво, взуття, штучне і натуральне виробництво), але й підгалузі машинобудування (радіоелектронна, годинникова підгалузі, виробництво автомобілів, відео-, фото- апаратури, холодильників, швейних, пральних машин, пилососів, товарів побутової хімії тощо). Зараз галузь знаходиться в глибокому кризовому стані, у зв'язку з втратою зв'язків із країнами СНД, відсутністю державної протекціоністської політики, появою на ринках дешевих і неякісних товарів іноземного походження, недостатнім інвестуванням, заповненням товарів тіньового виробництва.

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, де налічується 480 виробничих підприємств. Більша половина з них вже недержавні: орендні, колективні, ЗАТ. У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належить первинна обробка текстильної сировини, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, нетканих матеріалів, конопле-джутова, в'язальна, текстильно-галантерейна, трикотажна підгалузі. На них припадає третина промислового персоналу і більше половини вартості основних виробничих фондів.

Бавовняна промисловість для виробництва тканин є провідною серед галузей текстильної промисловості. Вона включає прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробнє виробництво. Бавовняні підприємства розміщені в Херсоні, Тернополі, Донецьку, Полтаві, Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Нікополі.

У Києві, Черкасах, Чернівецькій та Закарпатській областях зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни й синтетичних волокон. Льняна промисловість зосереджена на Житомирському та Рівненському льонокомбінатах. Одне з популярних виробництв легкої промисловості є трикотажне з низкою підприємств в Донецькій, Київській, Полтавській, Луганській та Запорізькій областях. Головні центри панчішно-шкарпеткової промисловості розміщені у Львівській, Житомирській, Чернівецькій, Харківській областях.

Швейна промисловість розміщена у Львові, Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку. Вона донедавна задовольняла 90% потреб населення України.

Шкіряновзуттєва промисловість після текстильної займає одне з провідних місць. Шкіряні підприємства розміщені в Харкові, Києві, Львові, Бердичеві, Миколаєві. Штучну шкіру виготовляють у Києві, Тернополі, Запоріжжі, Луцьку. Взуттєва промисловість зосереджена в Луганську, Львові, Одесі, Запоріжжі, Мукачеві.

Для шкіряно-взуттєвої промисловості важливо удосконалити діючу і створити нову, високоефективну технологію шкіряно-взуттєвого, дубильно-екстрактового виробництва; освоювати матеріали з поліпшеними технологіями та експлуатаційними властивостями; автоматизувати виробничі процеси.

Хутрова підгалузь переробляє хутровину, виготовляє шубні вироби. Тепер в Україні збудовані підприємства у Харкові, Балті (Одеська обл.), Краснодарі (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-Франківська обл.), Львові, Одесі, Жмеринці.

В Україні штучне хутро виготовляється на Дарницькому шовковому комбінаті, в Ясінях (Закарпатська обл.), у Жовтих водах (Дніпропетровська обл.).

Виробництво галантерейних виробів зосереджене в Києві, Харкові, Львові (сумки, портфелі, валізи, косинки, краватки тощо - більше виробляють малі підприємства).

Поліграфічна промисловість базується на виготовленні книг, журналів, квитків, зошитів тощо. Найбільші поліграфічні підприємства розташовані в Донецьку, Запоріжжі, Львові, Одесі, Рівному, Тернополі, Сімферополі, Чернівцях.

Фарфоро-фаянсова промисловість зосереджена в Баранівці, Коростені (Житомирська обл.), Бориславі (Львівська обл.), Полонному, Славуті (Хмельницька обл.).

Нині в Україні виробляються товари народного вжитку - автомобілі, магнітофони, пральні машини, механічні інструменти, меблі, електропобутові прилади.

Обсяги виробництва товарів широкого вжитку характеризуються даними, наведеними в табл. 6.1.

 

Таблиця 5.1 - Обсяги виробництва товарів народного споживання

Галузі Роки
       
Товари народного споживання, у т. ч.: - продовольчі товари; - непродовольчі товари; - інші товари;             133,05   129,8   137,3 137,8

Частка товарів народного споживання у загальному обсязі промислової продукції України у відсотках складала: у 1997 - 23,1%, у 1998.- 21,2%, у 1999 р. - 19,5%, у 2000 р. - 20,6%.

 

6. Спеціалізація, концентрація і проблеми розвитку галузей АПК. Агропромисловий комплекс - це міжгалузева сукупність взаємопов'язаних галузей національної економіки, зайнятих виробництвом, промисловою переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією готової продукції сільськогосподарського походження. До складу АПК входять такі функціональні сфери:

а) галузі рослинництва і тваринництва, зайняті виробництвом сільськогосподарської продукції;

б) галузі промислової переробки сільськогосподарської продукції (м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна промисловість, легка промисловість по переробці сировини);

в) галузі, що виробляють засоби виробництва для потреб АПК (сільськогосподарське машинобудування, виробництво мінеральних добрив та хімзасобів, продовольче машинобудування, мікробіологічна промисловість);

г) галузі виробничої та соціальної інфраструктури (заготівля, берігання, транспортування).

Важливою складовою частиною АПК є продовольчий комплекс сукупності - галузей, пов'язаних виробництвом продуктів харчування.

В продовольчий комплекс входять такі підкомплекси: зєрнопродуктовий, бурякоцукровий,картоплепродуктовий,плодоовочепродуктовий, тютюнопромисловий,хмелеромисловий, м'ясопродукто-вий, яйцепродуктовий, рибопродуктовий, бджоло -продуктовий.

Крім продовольчого комплексу в АПК входить непродовольчий, тобто комплекс виробництва товарів побутового споживання (вовно-, шкіряно-, хутро- та шовкопромисловий підкомплекси).

Поєднання взаємопов'язаних стадій одного виробничого процесу, що охоплює виробництво, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції, називають агропромисловим циклом. Виділяють у циклі такі стадії: виробництво сировини, заготівля сировини зберігання сировини, транспортування сировини, промислова переробка, реалізація готової продукції. Розрізняють агропромислові: підприємства (виробництво з переробкою на підсобних господарствах); фірми (виробництво на великих підприємствах, повністю формується агропромисловий цикл); об'єднання (інтеграція самостійних сільськогосподарських іпромислових підприємств та обслуговуючих організацій); комбінати (інтеграція сільського інтеграція сільського господарства, переробної промисловості і обслуговуючої галузі в єдиний територіальний, виробничо-технічний, соціально-економічній та організаційній системі).

Україна має на двох третинах площі ріллі найбільш родючі чорноземи. Із загальної площі сільськогосподарські угіддя становлять біля 70%, з них орні землі займають – 80%. Незважаючи на це, розвиток АПК в занепаді із-за низького рівня і недостатнього провадження новітніх досягнень науки і техніки.

Частка землеробства (рослинництва) у сільському господарстві України становить 51,7%. Найбільш сприятливими районами для розвитку землеробства є степова і лісостепова зони. Посівні площі на території України становлять біля ЗО млн. га: під зерновими – 14, технічними – біля 4, картоплею і овочами - баштанними - 1,1 і кормовими культурами – 11 млн га. Площа біля чистих парів становить 2 млн га. Зернові культури займають біля 45% посівних площ. Озима пшениця сконцентрована у степовій та лісостеповій зонах. Озиме жито – у Поліссі (60%). Кукурудза зосереджена в Степу та південній частині Лісостепу. Рис висівають у Херсонській, Миколаївський, Одеській областях та в Криму.

Тваринництво в основному представлено скотарством, свинарством, птахівством та вівчарством і все меншим бджільництвом, конярством, рибництвом та шовківництвом. Скотарство є у всіх зонах України, свинарство у Поліссі та Лісостепу, птахівство – навколо великих міст. У степових областях: розведене конярство, бджільництво сконцентроване в Степу, Лісостепу і Карпатах. Інтенсивне кліткове звірівництво найбільш поширене у лісостепових областях, зокрема у західних. Ставкове рибництво має найбільшу продуктивність у лісостепових та карпатських областях.

До галузей харчової промисловості відносяться м’ясна, молочна, цукрова, борошномельнокруп’яна, консервна, олійна і крохмале-патокова. М’ясна промисловість концентрується в індустріальних районах і в районах потужної сировинної бази. Найбільші м’ясокомбінати є в Харкові, Полтаві, Одесі, Києві, Вінниці, Дніпропетровську та на Донеччині.

У структурі м'ясної промисловості переважає свинина та яловичина. Великі птахокомбінати, орієнтовані на виробництво м'яса, розміщені поблизу найбільших міст та курортних зон.

Молокопереробна промисловість включає маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі. В Україні є понад 500 підприємств молочної промисловості у тому числі 10 - випускають молочні консерви, які розташовані у Бахмачі (Чернігівська область), Смілі (Черкаська обл.), Первомайську (Миколаївська обл.)- Найбільші підприємства молокопереробної промисловості знаходяться у Харкові, Києві, Дніпропетровську, Одесі, Львові. Маслоробні та сироварні заводи найбільші в Бердянську (Запорізька обл.), Жашкові і Тальному (Черкаська обл.), Ріпках і Козельці (Чернігівська обл.), Кременчуці. У середньому в Україні виробляється в рік біля 280 тис. т масла, 70 тис. т сиру та іншої молокопродукції.

Цукрова промисловість включає понад 190 заводів, на яких щорічно виробляється майже 4 млн. т цукру. Найбільш розвинена цукрова промисловість у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київській, Тернопільській областях. Цукрорафінадна є у Ходорові, Черкасах, Сумах, Шепетівці, Бердичеві та Одесі.

Борошномельно-круп'яна розміщена у таких центрах як Київ, Харків, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів. Елеватори великої потужності зосереджені в Маріуполі, Кременчуці, Феодосії, Керчі. Хлібопекарна промисловість розвинена у всіх містах.

Олійна або олійножирова промисловість переробляє рослинні жири соняшника, сої, ріпаку, льону та виробляє олію, маргарин, оліфу, мильну пасту, кулінарні жири. Найбільшими центрами виробництва олії є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава, Кіровоград, Вінниця.

Крохмале-патокова промисловість виробляє крохмаль. Найбільшими виробниками крохмалю є Чернігівська, Житомирська області.

Виноробна промисловість по виробництву виноградних вин та коньяків розміщена в основному в Криму, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Закарпатській областях.

Пиво-безалкогольна промисловість представляє 300 заводів, що виробляють пиво, напої, мінеральні води (Миргород, Ужгород, Свалява, Запоріжжя, Чернівці).

Тютюнова промисловість включає 11 фабрик, 7 ферментаційних заводів, 1 завод ацетатних фільтрів. Знаходяться центри у Києві, Черкасах, Львові, Прилуках, Харкові, Кам'янець-Подільську.

Консервна промисловість по консервуванню плодів овочів та фруктів розміщена у найбільших центрах - Одесі, Сімферополі, Херсоні, Черкасах, Ніжині, Кам'янці-Подільському. Найбільші підприємства знаходяться у Криму, Миколаївській області, Вінницькій та Закарпатській областях.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)