АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Наукові абстракції

Читайте также:
  1. Наукові абстракції в дослідженні відтворення
  2. Наукові відкриття 19 століття: Фізика і електротехніка
  3. Наукові основи побудови оптимальної податкової системи
  4. Наукові праці
  5. Основні наукові напрями економічної соціології
  6. Основні наукові підходи
  7. Основні наукові школи менеджменту
  8. Російські наукові та спеціальні бібліотеки в XVIII столітті.

Науковими абстракціями називають уза­гальнені поняття, абстраговані у процесі мислення людини від безпосередньої конкретності явища, яке вивчається. Вихідним пунктом наукового пізнання є об'єктивна реальність. Але абстракція відображує її не так, як живе споглядання, не безпосередньо, не прямо. Абстрагуюча діяльність мислення є складним процесом відходу від неістотного в спосте­режуваному явищі, з тим щоб виявити в ньому істотне. Виробля­ючи абстрактні поняття, мислення тим самим виробляє узагаль­нені логічні вираження дійсності. Наприклад, абстрагуючись від величезної різноманітності створених людьми речей, а отже, і від різноманітних конкретних видів праці, людина за допомогою мислення виробляє узагальнене логічне вираження цих речей, а саме: «продукт» — це втілення уречевленої праці взагалі. Але від цього дане абстрактне поняття не стає відірваним від дій­сності. У процесі абстрагування мислення не відривається від дійсності, а проникає всередину її, йдучи від явища до суті. У противному разі воно може завести людину в бік від пізнава­ної нею дійсності і навіть спотворити відносини між свідомістю і буттям, подати свідомість субстанцією сущого. Це характерно, наприклад, для ідеалізму як «суб'єктивного», так і «об'єктив­ного». Відрив абстрактних понять від дійсності, що спостеріга­ється часом в політичній економії, виявляється у вихвачуванні та абсолютизації окремих явищ економічного життя, у розриві якісної і кількісної сторін економічних процесів, непомірному перебільшенні однієї з них і т. д.

Економічне життя суспільства — об'єктивна реальність, що не залежить від волі і свідомості людей, хоч і складається із усвідомлених дій індивідів. Виробничі відносини в кожному суспільстві — єдине нерозривне ціле. Економічне життя суспіль­ства складається з багатьох сторін з усією різноманітністю властивих їм зв'язків, переходів, опосередкувань, суперечностей. Виробничі відносини мають безпосередньо видиму поверхню, форму і прихований зміст, що визначає її.

Знайти в досліджуваних економічних явищах істотні сторони, виявити їхні зв'язки в усій різноманітності конкретного, розкри­ти взаємодію сторін, «боротьбу» між ними і таким чином пізнати економіку в цілому, оволодіти законами її розвитку — завдання політичної економії.

Науковий метод як органічна сукупність діалектико-матеріа-лістичних принципів, прийомів і засобів досліджень не однако­вий для всіх наук. Не можна поняття, сформульовані в одній галузі знань і відповідні певному предмету дослідження, меха­нічно переносити в інші галузі знань. Не можна, наприклад, ряд понять, прийомів і засобів дослідження, властивих лише природ­ничим наукам, застосовувати до вивчення суспільних процесів і явищ. Справді, хіба можна, скажімо, покласти виробничі від­носини під лінзи мікроскопів, влити в реторти чи піддати на верстаті дії механічних сил? Навіть такий поширений у природо­знавстві прийом, як експериментування в його звичайному змі­сті, в економіці може бути використаний в порівняно обмежених рамках (під час вивчення конкретних питань організації вироб­ництва, в галузевих економіках). Звичайно, при соціалізмі можливості експериментування в галузі економіки значно ширші, ніж в умовах стихійного суспільного розвитку. Експерименти широко застосовують для перевірки методів управління окремими під­приємствами, галузями виробництва, народним господарством у цілому. Але при цьому не змінюється тип відносин власності, який панує в суспільстві.

Найважливішим засобом пізнання виробничих відносин є абстрактне мислення з властивими йому прийомами діалектич­ної логіки, насамперед аналізом і синтезом.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)