АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості переговорного процесу в надзвичайних умовах

Читайте также:
  1. C-3. Розрахунок процесу розпилювання блоків на плити-заготовки (Алмазне дискове розпилювання).
  2. V. Цивільно-процесуальне законодавство
  3. VII. Кримінально-процесуальне законодавство
  4. Аграрні кризи та їхні особливості
  5. Актори політичного процесу
  6. АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕЧОВИВІДНОЇ СИСТЕМИ
  7. Арабо-израильские отношения в 1990-е – начале 2000-х гг.: этапы и особенности переговорного процесса, проблемы урегулирования.
  8. Б) особливості акторского складу та їх поділ
  9. Бізнес-лексика та її особливості
  10. Біохімічні особливості
  11. Бюджет, та учасники бюджетного процесу України.
  12. В ринкових умовах

Реалії сучасного світового порядку такі, що переговори мо­жуть стати важливим моментом зняття напруженості у релігій­них та етнічних конфліктах, при проведенні миротворчих та гу­манітарних операцій, у боротьбі з тероризмом, при звільнені за­ручників. Наприклад, у міжнародній туристичній подорожі може виникнути питання: як проводити переговори з вороже налаш­тованим місцевим населенням, представниками антиурядових сил, терористами, що буде єдиним засобом запобігання насиль­ства чи навіть смерті людей? Свідченням того, що такі перего­вори вельми актуальні, стало захоплення корабля «Принцеса Сарі» з українськими громадянами на борту в Сомалі у січні 2002 року. Пірати вимагали спочатку 200 мільйонів доларів США за звільнення заручників, а у переговорах із злочинцями брати участь було доручено послу України у Лівані.

Характеристикою таких переговорів є те, що вони проводяться вимушено, під силовим тиском нелегітимної сторони, а предметом їх є життя, безпека, здоров'я людей, цілісність значних матеріальних цінностей.

Аналіз світового досвіду проведення переговорів, які проводять­ся в надзвичайних, конфліктних та небезпечних умовах, показує, що такі переговори можна класифікувати за певними підставами;

• за умовами, які висуває протиборна сторона, як прийнятні, частково прийнятні, неприйнятні;

• за характером і способом переговори визначаються як прямі (безпосередній контакт), непрямі, тобто через посередників;

• за ступенем гласності переговори можуть бути відкритими для громадськості та діяльності засобів масової інформації закритими, таємними, необхідність втаємничення яких виз­нана двома сторонами;

• за числом учасників переговори проводяться як один на один, так і один з групою, група з групою.

• за терміном проведення переговори можуть бути коротко­терміновими (частіше за все) та тривалими.

Розглянемо структуру і динаміку переговорів в особливих умовах. Предметнеполе переговорів незвичайне - умови звільнен­ня заручників чи умови обміну заручників на осіб, які, як прави­ло, затримані законною владою, умови надання свободи стороні, яка захопила заручників чи цінні об'єкти, надання зброї та фінан­сових ресурсів, питання зміни якогось соціального стану наданій території, повернення захоплених правоохоронцями злочинців та інші. При підготовці до ведення таких переговорів слід нама­гатися зменшувати кількість проблем, які включені у проблемне поле. Можливим тактичним ходом буде посилання легітимної сторони на відсутність уповноважень включати у переговорний процес розширене предметне поле.

Сторони, які ведуть такі переговори, нерівнозначні, асимет­ричні. З одного боку - це злочинці, терористи, особи, статус яких невизначений, але переважно незаконний. З іншого - перегово­ри ведуть представники уряду, громадськості, силових структур. Вкажемо, що склад цієї сторони певним чином залежить від ви­мог сторони, яка утримує заручників чи цінності та висуває зави­щені вимоги.

Конкретні особи, що ведуть переговорний процес, часто ви­бираються протилежною нелегітимною стороною, яка їм довіряє. Майже у половині ситуацій, - вказує В. Ілларіонов; - перегово­ри ведуться за допомогою посередників, які не пов'язані із зло­чинцями - пасажирами літака, випадковими перехожими або ж посередниками. Позитивний вплив на перебіг переговорів здійснюють неактивні учасники - священнослужителі, місцеві авторитети, представники незалежних засобів інформації, а та­кож знайомі та родичі злочинців.

Підготовка до переговорів у надзвичайних умовах складається, крім звичайних (універсальних) елементів, з незвичних факторів:

• гострого дефіциту часу, особливо для вивчення особистос­тей злочинців;

• напруженої обстановки, що утворюється пред'явленням уль­тиматумів з обох сторін;

• необхідності допомоги з боку психолога-консультанта,
лінгвіста, спеціаліста-кримінолога.

У підготовчий період важливо спрогнозувати хоча б у загаль­них рисах поведінку протилежної сторони, з'ясувати мотиви та цілі злочину, визначити форму діалогу.

На етапі ведення переговорів важливим и стратегічними зав­даннями постануть:

• намагання пом'якшити вимоги протилежної сторони, по­сіяти в їхній свідомості зерна невпевненості в успішності об­раного ними єдиного способу силового тиску;

• поступово перебирати і. себе ініціативу висування та обго­ворення пропозицій, вимог та умов продовження діалогу;

• точно розраховувати наслідки різних варіантів перебігу подій, у тому числі і застосування збройної сили та спеціаль­них засобів визволення заручників:

• постійно проводити лінію на нормалізацію психологічного стану обох сторін, враховуючи, що нелегітимна сторона (зло­чинці) спочатку перебувають у надзвичайно збудженому стані, а далі поступово втрачають активність.

Серед тактичних прийомів доцільне використання затягування часу з метою втягнути супротивника в русло тривалих перего­ворів, поступове підсилення психологічного впливу н^ нього, за­стосування методів раціонального переконання у доцільності відмови від протиправної поведінки.

Як при дотриманні загального стратегічного курсу (задово­лення вимог злочинців чи ведення переговорного процесу з ме­тою підготовки до силових дій), так і при здійсненні тактичних прийомів «затягування часу», «заманювання», «психологічної ата­ки», слід постійно враховувати пріоритети переговорів у надзви­чайних умовах:

• збереження і захист життя захоплених заручників;

• повернення захопленого майна та цінностей;

• передача злочини зі сторони до рук правосуддя. Підтвердженням правильності наших теоретичних міркувань

щодо пріоритету збереження життя заручникам була згода капіта­на судна «Принцеса Сарі», захопленого у Сомалі, надати корабель у власність піратам в обмін на збереження життя захоплених.

На заключному етапі досягнення домовленостей та забезпечен­ня їх виконання переговори нерідко заходять у глухий кут. Важ­ливо пам'ятати, що погрози є, по суті, єдиним серйозним аргу­ментом протилежної сторони. Якщо мова йде щодо виконання протиправних, але в принципі припустимих поступок, то не вик­лючено досягнення угоди, хоча в цілому світова практика схи­ляється на користь рішення не виконувати злочинних вимог. У випадку зриву переговорів реалізується розроблена силовими структурами законного уряду програма із звільнення заручників.

Важливим фактором успіху на переговорах у надзвичайних обставинах, на наш погляд, є мінімальна підготовка осіб, на яких випала нелегка доля їх проведення. Так, у Сполучених Штатах у поліцейських підрозділах є штатні особи для проведення перего­ворів, у Німеччині ведення переговорів зі злочинними угрупуваннями введено у спеціальну функцію поліції. Щодо ефективності переговорів з терористами свідчать дані світової статистики - майже 80% заручників вдавалося визволити в результаті успіш­них переговорів. У Росії не менш ніж у 70% випадків досягнення домовленості з протилежною стороною вони більш-менш вико­нувалися.

ВИСНОВОК. Переговори належать до найбільш ефективних засобів вирішення конфліктів, навіть у випадку їх асиметричного ведення - з нелегітимною, незаконною стороною, яка захопила заручників чи матеріальні цінності та поставила незаконні вимо­ги. Специфіка таких переговорів у примусовому характері, неспо­діваності перебігу подій, можливості доручення вести перегово­ри випадковим особам, які не мали спеціальної підготовки. їх мінімальна підготовка складає один із факторів успіху.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)