АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функції класифікації у науці

Читайте также:
  1. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  2. Аварійний комісар: поняття, функції.
  3. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  4. Адміністративна служба, її завдання, функції.
  5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  6. АТФ: хімічний склад і функції
  7. Б)Будова та функції нервово-м’язового синапсу. Механізм поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.
  8. Будова і функції клітинних мембран. Транспорт речовин через мембрану.
  9. Будова та функції кишечника
  10. Вбудовані елементарні математичні функції
  11. Вбудовані функції. Основні поняття
  12. Види і функції соціальних інститутів

 

Назва функції Характеристика функції
Функція пояснення Пояснює природу елементів класів через їх належ ність до класу що визначає їхні спільні харак теристики а також пояснює єдність різноманітного
Функція систематизації Упорядковує систематизує факти забезпечує їхню єдність
Функція прогнозування Виступає засобом прогнозування відкриття або появи нових елементів класів

кожний клас посідає в оіриманш системі певне постійне місце і, в свою чергу, ділиіься на підкласи

Класифікація відп рає виключно важливу роль у науці, а на окремих етапах п розвитку визначала науковий прогрес Особливо широко застосовувалися методи класифікацій в XVIII - XIX століттях, що зумовило не тільки систе матизацію нагромаджених ідей, але і значні наукові відкриття XX століття

Головна проблема класифікації наскільки вона відображає суть тих об'єк­тів, які впорядковує У зв'язку з цих виділяють сутнісні і несутшсні класифі­кації Сутнісні класифікації спираються на ретельне теоретичне опрацьову вання досліджуваних об'єктів Воно - таке опрацювання - мас не тільки по­яснювальну, але й прогностичну функцію Класичний приклад такої класифі­кації - періодична система слеменпв Д І Менделєєва, яка базувалася на пе рюдичному законі Відразу ж після її створення Д І Менде ієєв передбачив властивості кількох хімічних слеменпв (іалію, скандію, інертних іазів) При кладом несутнісної класифікації є класифікація рослин Карла Лпшея схожі між собою види рослин він об'єднав в роди Кілька видів, схожих між собою за головними ознаками і відмінних за другорядними ознаками, зараховують до одною роду і одержують спільну назву По суті, К Лшней створив номсн клаїуру рослин Його класифікація дала опис рослинному світу, його система-іизацпо, забезпечила науку термінологією Ця класифікація зручна, точна, але шіучна, тому що ірунгувалася не на сукупності морфологічних ознак росли ни, а тільки на одній підставі - спільній формі квітки Тому внесок К Лпшея в науку полягає не у відкритті нових законів природи, а в створенні нового ме­тоду, який з'ясував і впорядкував те, де до нього панував хаос і сум'яітя, чим дав величезний поштовх науці, проклавши дорогу для подальших досліджень |291а,с 2371

Процес побудови - класифікації складна інтелектуальна робота Він включає групування елементів за класами і підкласами що супроводжується пошуком і перевіркою підстав Ключове завдання, яке вирішує дослідник у процесі побудови класифікації, ноляїає в потребі знайти таку підставу, яка характеризувала б істотні ознаки явищ, що класифікуються, і щоб споріднені явища не випадали відповідно з класу або підкласу, самі підкласи не повинні переіинаїися між собою Звідси стає зрозумілим, що для побудови сутшсної класифікації поірібш дуже реіельне дослідження спочатку об'єктів, явищ, процесів, а потім і робота з тими поняттями, які їх визначають В основі клас­ифікації з погляду логіки лежить розподіл обсягу поняття на початку п побу дови на обсяги членів класифікації При цьому обсяг членів класифікації мас дорівнювати обсяіу класу, що класифікусться Тому перевірка цієї рівності під час завершення класифікації є способом перевірки її наукової коректності

В О Ядов відзначає, що класифікації не повинні переіинаїися, описувані ними фрагменти мають бути або включені, або виключені з цієї номінації Він формулює такі правила класифікації

• класифікація перший крок концешуа іьною ана пзу,


Глава 5


Методи емпіричних досліджень 169


• класифікація передбачає розрив неперервного тексту і його нову по­будову тепер уже на підставі узагальнених понять;

• класифікацію здійснюють на основі поєднання здорового глузду з аналітичною інтуїцією дослідника;

• головна мета класифікації - порівняння фрагментарних даних, їх узагальнення;

• багатократний перегляд вибраних категорій сприяє більш адекват­ній номінації;

• підсумкова концсптуалізація має відповідати проблемній меті дослі­дження [396, с 435].

Класифікацію проводять у декілька етапів:

1. Виділення поняття (роду), що відповідає сукупності об'єктів, або розчле­нування початкової сукупності на частини з метою виділення кількох та­ких понять (тобто виділення тієї безлічі об'єктів, до яких безпосередньо можуть бути застосовані алгоритми класифікації).

2. Апріорний аналіз цього поняття з метою розкласти сукупність на складо­ві елементи, кожному з яких у принципі може відповідати один з типів (видів).

3. Розроблення процедур, що становлять процес типології та їх реалізація, тобто аналіз кожного об'єкта для визначення його типу. При цьому проце­дури розпадаються на три великі класи: процедури побудови ознакового простору, алгоритмів класифікації і процедури оцінки якості класифікації [346, с 12-21].

Із методів класифікації часто використовують метод групувань. Кількість оз­нак, за якими виконують групування, як правило, буває не більше двох. Тип об'єкта тут ототожнюється з поєднанням значень цього набору ознак. Методи багатовимірної класифікації ґрунтуються на тому, що формальне розуміння ти­пу вже не зводиться до виконання вимог простої схожості об'єктів один до од­ного за значеннями всіх ознак. Поняття такої схожості зазвичай уточнюється.

Для побудови класифікацій застосовують математичні, статистичні і логіч­ні методи. Важливо, що типологізація часто здійснюється на основі певної іде­альної моделі з широким використанням абстракції.

ВИБІРКОВИЙ МЕТОД


Вибірковий метод сспио

гичнии меюд дослідження шльних властивостей сукупності?ких небудь об єкпв на основі ьивчонні властивостей тише частини цих об ектв узятих дпг вибірки Математична юсдаїя ви біржового методу спираетьсі на два важливі розділи матома точної статистики теорії вибору j

КИЦЄВОі СУКУПНОСТІ І ІЄОРіЮ

вибору з нескінченної сукуп


 

І

снує два основні підходи до обґрунтування вибірки: статистичний і позаста-тистичний. Перший полягає в забезпеченні випадковості відбору об'єктів і базується на тому, що середні значення показників, обчислених за різними ви­бірками, підкоряються цілком визначеним статистичним законам. Позастати-стичний підхід полягає в теоретичному обґрунтуванні репрезентативності ви­бірки, якщо статистичні методи відбору не діють.

Основна ідея статистичного вибіркового дослідження така: якщо є сукуп­ність незалежних випадкових величин, то про неї можна судити за відносно невеликою її частиною, яку називають вибірковою сукупністю і відбирають за особливими правилами. Наприклад, у коробці знаходиться 10 тисяч кульок, половина з яких червоного кольору, половина - зеленого. Якщо їх перемішати і навмання витягнути 400 штук, то виявиться, що за кольором вони розподі­ляться приблизно порівну. Якщо цю операцію повторювати багато разів, то ре­зультат буде одним і тим самим. Статистика дає змогу встановити відсоток не­точності, величина якого залежить від величини вибірки. Це видно з таблиці залежності між кількістю опитуваних і величиною неточності. Цю таблицю складено на основі діяльності всесвітньо відомої соціологічної інституції - Ін­ституту Геллапа (таблиця 5.4).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)