АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗБИРАННЯ МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Читайте также:
  1. I. Вивчення нового матеріалу
  2. I. Вивчення нового матеріалу
  3. I. Сприйняття нового матеріалу.
  4. II. Вивчення нового матеріалу
  5. II. Закріплення вивченого матеріалу
  6. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
  7. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  8. II. Сприйняття нового матеріалу
  9. III. Вивчення нового матеріалу
  10. III. Вивчення нового матеріалу
  11. III. Опрацювання нового матеріалу
  12. III.Результати дослідження
З

бирання маїеріалу в науці має мікро і макроаспекти Мікроаспект перед­бачає наїромадження по і рібної о маїеріалу для того, щоб застосувати пев­ний метод дослідження і отримати потім необхідне знання про об'єкт науково го дослідження У цьому випадку нагромадження матеріалу виступає умовою для оіримання додаїкової інформації У макроаспекті збирання матеріалу по­стає як цілісний процес збирання всієї інформації, иоірібіюі для вирішення наукового завдання У цьому разі спостерігається організація кількох потоків потрібної інформації про об'єкт

Матеріал для дослідження може місіиіись у таких джерелах

• звітах наукових досліджень,

• кандидатських та докторських дисертаціях

• монографіях,

• журнальних статтях,

• статтях у наукових збірниках,

• тезах доповідей і повідомленнях наукових конференцій

Як методи збирання інформації можна використовувати

• наукове епос іерсжсння,

• експеримент,

• опитувальш методи (анкетування, бесіди, інтерв'ю іесіування, екс пертне опитування),

• анатіз документів

Для дослідження потрібно збирати

• теоретико методологічний матеріал, який становить теоретико-ме-тодолопчну основу дослідження,

• фактологічний матеріал або формування емпіричної бази дослідження

Для того щоб учений не перетворився на своєрідний інтелектуальний пило­сос, що авюмаїично всмокіус всю наукову інформацію принципово важливо виробити критерії відбору матеріалу На первинному етапі дослідження, коли тільки формується тема і метод як правило, чіткого критерію селекції матеріа­лу не існує Величезну роль тут відіграють консультації з фахівцями, читання лі-іераіури іа ішуїція Але після досяїнення визначеності щодо теми і методу, во ни і стають інструментом відбору інформації Наприклад, підібрані факти ма ють відображати наочне поле дослідження, заповнити ного, а методологічна ін­формація спрямованою на коне іруювання методу дослідження

Ученому необхідно збирати інформацію і визначати п місце у дослідженні - саме в цьому поляїає основна складність збирання матеріалу Цей підхід по требує класифікації інформації за такими рубриками

Апріорна інформація включає відомості про об'єкт і предмет планованою дослідження, які до цьої о часу вже були напрацьовані наукою По суті, завдан ня ученої о у цьому разі зводи і ься до збирання, повіорної перевірки і система



Інформаційні аспекти науки


Глава 6


газації такої інформації Цю роботу виконують на «вході» дослідження Ва­жливо, щоб апріорна інформація про об'ект була якомога повнішою і достовір­нішою Дуже важлива тут критична оцінка отриманої інформації - без цього неможливе подальше виявлення предмета дослідження

Гіпотетична інформація вводиться до гіпотез і припущень різного рівня обґрунюваності стосовно досліджуваних властивостей, закономірностей ро­звитку Нагромадження ціьі інформації та побудова на п базі гіпотез дає змоіу чітко зрозумпи яке знання буде на «виході» процесу дослідження

Методологічна інформація - інформація про метод наукового досліджен ня або доведення гшоїези, вона дас змогу відповісш на запитання «Яким чи ном можна отримати відповідь на запитання гіпотез?» Призначення цієї ін­формації полягає у виробленні моделі, методики процесу дослідження

Апостеріорна інформація це отримані як результат наукового дослі­дження відомості про об'єкт Апостеріорна інформація є результатом творчої діяльності дослідника, складного сишезу попередніх різновидів інформації Вона також погребує перевірки на істиншсіь і введення до гносеолопчноіо простору науки

Існують три джерела збирання матеріалу 1) літературні, документальні у і ому числі штернет—ресурси, 2) об'ект дослідження, акцентований у певно­му наочному баченні, 3) інтелект дослідника або колективний шіелекг

Літературні і доку мені а іьш джерела с відображенням об'єкта Одна з ю-ловних проблем полягає в тому, що мета побудови цих джере л і мета науково-іо дослідження часто не збігаю і ься Тому виникає потреба додаткової роботи з такими джерелами Ідеіься про методи вторинною ана ту інформації

Первинним джерелом інформації с об'єкт дослідження Завдання дослід ника полягає в тому, щоб забезпечити отримання інформації відповідно до на­очного поля об'єкіа і висунутих гіпотез Дослідник організовує процес пізпан ня, визначає способи спостереження, опису і вимірювання фактів які переві­ряються па істинність, та, залежно від результатів цієї перевірки, формують емпіричний базис нової теорії або відкидаються

Збирання матеріалу вимаї ає від ученої о певних навичок робо і и з шформа цією В П Конецька відзначає, що одержувач інформації повинен мати певні уміння, які забезпечують адекватне сприйня і ія, зокрема уміння

• швидко виділяти тематику інформації за ключовими с ювами,

• прави іьно штерпретуваїи почаюк повідомлення і, оіже, передбача ти иоі о розюртання,

• правильно визначати задум висловлювання [154, с 230]

Саме сприйняття інформації мас бути осмисленим, цілісним, мати випер­еджувальний характер Ідеться про ге, що матеріал треба збирати системно і класифікувати Причому, кожному факіу, положенню, висновку має бути визначено цілком певне місце в інформаційній базі


Обробка даних nf с цх

ПСреТВСрЄ 1-Я ДОНкХ 3d 1GBH/V

алгоритмом у фоому іс/ап інформлі % учну для анал іу


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)