АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗОВНІШНІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

Читайте также:
  1. A. Характеристика нагрузки на организм при работе, которая требует мышечных усилий и энергетического обеспечения
  2. D. Физиологическое состояние организма, которое обусловлено характером питания
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. Организационное начало.
  5. I. Организационный момент.
  6. I. Организация выполнения выпускной квалификационной работы
  7. II Организационные формы антиглобалистского движения.
  8. IX. ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ. ПОХОДЖЕННЯ
  9. Pациональная организация труда и отдыха в экзаменационный период
  10. V2: Организм и среда обитания.
  11. XI. Временное выбытие совершеннолетнего получателя из организации поставщика стационарных услуг
  12. Автономной некоммерчекой организации «Санкт–Петербургский центр дополнительного профессионального образования»

Копулятивні органи хребетних можуть мати різне походження. Так, у самців хрящових риб вони являють собою видозмінені базалії черевних плавців (птеригонодії), які мають на своїй внутрішній поверхні жолобок, по якому стікає сперма з клоаки самця.

У костистих риб копулятивний апарат спостері­гається рідко. У живородних коропозубих таким апаратом служить видозмінений анальний плавець (гоноподій), яким самець переносить сперматофор і прикріпляє його до статевого отвору самки.

Серед земноводних копулятивні органи є тільки в гімнофіон, у самців яких довга клоака може вивертатися в клоаку самки.

Самці всіх плазунів, крім гатерії, мають копулятивні органи, що являють собою непарні (у крокодилів і черепах), або парні вирости задньої стінки клоаки, які при заплідненні вивертаються назовні.

Копулятивні органи у вигляді непарного виросту стінки клоаки є лише в деяких видів птахів - страусів, тінаму, гусеподібних. В інших запліднення відбувається при притисканні зовнішнього отвору клоаки самця до клоаки самки.


 

224

 

Найвище розвинені копулятивні органи ссавців. Це непарний орган, що розвивається в зародка в передній стінці клоаки у вигляді невеликого спочатку виступу - клоакового горбка. У передній його ділянці розвивається статевий горбок, на нижній поверхні якого утворюється поздовжній статевий жолобок, обмежований по боках статевими складками. Навколо всіх цих частин розвивається кіль­цеподібна складка - статевий валик. Подальший розвиток цих індиферентних частин статевого апарату відбувається по-різному в особин різної статі - у самця статеві валики зростаються між собою по середній лінії й утворюють стінки мошонки, а в самки приматів - так звані великі губи. У самця статевий горбок росте і дає статевий член (penis); у самки він слабо розвивається й перетворюється в клітор. Статеві складки по краях статевої борозенки дають у самки багатьох ссавців малі губи, а сечостатевий синус - присінок піхви. У самця краї статевих складок зростаються над сечостатевим синусом та над статевою борозенкою і так розвивається сечостатевий канал.

У клоакових ссавців копулятивний орган знаходиться всередині клоаки, оточений складкою слизової оболонки, і може висуватися назовні та втягатися назад у клоаку під час парування.

У живородних ссавців клоака зникає, і між сечостатевим синусом та каналом копулятивного органа настає постійне й неперервне сполучення, так що він служить не тільки для виведення сперми, а й для сечовипускання. Статевий член розміщається тепер ззовні, але оточується складкою шкіри, що утворює його піхву.У багатьох ссавців в пенісі є спеціальна кісточка, або бакулюм (гризуни, рукокрилі, нижчі примати тощо).

Отже, хребетні, як правило, роздільностатеві. Статеві залози частіше парні. Яєчники мають більш-менш помітну зернисту структуру. Сім'яники відрізняються гладкою поверхнею.

Для анамній характерне зовнішнє запліднення, однак у хрящових і деяких кісткових риб, хвостатих земноводних запліднення внутрішнє. Яйця анамній здатні розвиватись тільки у водному (рідко - в дуже вологому) середовищі. Лише в деяких груп спостерігається яйцеживородіння або живородіння.

 

 

225

 

З яйця вилупляється личинка, яка веде водний спосіб життя.

Для амніот характерна ускладнена будова яйця (збільшення кількості жовтка й білка, утворення щільних захисних зовнішніх оболонок), внутрішнє запліднення, здатність яйця розвиватись тільки в повітряному середовищі. Це досягнуто зміною ходу ембріогенезу (формування зародкових оболонок - серозної, амніотичної, алантоїса). Розвиток - без метаморфозу. Усі ці особливості яйця, ембріонального та постембріонального розвитку були частиною тих важливих еволюційних набутків, які дозволили амніотам, на відміну від анамній, вийти з водного середовища й заселити всі ділянки суші.

Отже, у становленні та вдосконаленні репродуктивної системи мали місце: диференціація клітин на статеві й соматичні; розвиток статевих залоз, статевих шляхів і копулятивних органів; спочатку гермофродитизм, а далі роздільностатевість з менш або більш вираженим статевим диморфізмом; спочатку зовнішнє, а далі внутрішнє запліднення; виникнення пристосувань для розвитку плода в матці та живлення його за рахунок організму матері через плаценту.


 

226


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)