АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Морфологічні типи льодовиків

Читайте также:
  1. Геолого-геоморфологічні екологічні проблеми
  2. Тема: Морфологічні норми
  3. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків

I. Гірські.

II. Покривні.

III. Гірсько-покривні.

Гірський тип льодовиків поділяється на підтипи: льодовики вершин, льодовики схилів, долинні льодовики.

1. Льодовики вершин:

· конічних вершин;

· плоских вершин (Тянь-Шань, Центральна Азія);

· вулканічних конусів (Кіліманджаро, Руапеху в Новій Зеландії);

2. Льодовики схилів:

· карові (займають чашоподібні заглиблення на схилі);

· карово-долинні;

· висячі (в круто падаючих нішах, розвантажуються обвалами);

· схилові льодовики - на слаборозчленованих схилах опускаються до підніжжя схилу (на східному Памірі);

3. Долинні льодовики:

· простий долинний льодовик (альпійського типу). Із фірнового ввігнутого басейну спускається один льодовиковий язик з вигнутим профілем (Альпи, Кавказ);

· складний долинний льодовик складається із двох або більше льодовикових потоків із самостійними областями живлення. Найдовший на Землі - льодовик Беринга на Алясці - 203км (г.Чугач);

· дендритовий (або деревовидний) льодовик із притоками, котрі мають самостійні області живлення. В плані характеризуються складними розгалудженими обрисами. Приклади: Хаббард, Беринга, Федченко, Сіачен. Серед дендритових льодовиків виділяються їх гімалайські різновиди, котрі заповнюють повздовжні долини між гірськими хребтами, мають багаточисельні притоки, які самі по собі є складними льодовиками. Тобто є притоки 1-го, 2-го, 3-го та наступних порядків.

· котловинні льодовики - з великим фірновим басейном, розташованим у гірській котловині, та з порівняно коротким язиком.

· льодовики туркестанського типу (або середньоазіатського) - займають глибоку долину. У них відсутній або дуже малий фірновий басейн. Живлення за рахунок сходу лавин і обвалів льоду з висячих льодовиків. Із-за додаткового живлення вони довгі.

ІІІ. Гірсько-покривні льодовики або льодовикові комплекси: перехідні від гірського до покривного. Характеризуються комплексом наскрізних долин, заповнених льодовиками, з льодовиковими куполами і плато на вододілах, які розділяються скелястими гребенями і вершинами. На островах Шпіцберген, Аляска, Канадського Арктичного архіпелагу.

1. Передгірні льодовики - утворюються в результаті злиття різних долинних льодовиків при їх виході в передгір’я в областях з дуже значним випадінням снігу в умовах морського клімату. Наприклад. льодовик Маласпіна на Алясці має довжину 40 км, ширину 80 км. Він повністю розташований в області абляції, а живлення одержує із снігово-льодяних полів хребта Святого Іллі.

2. Льодовикові плато (або скандинавський тип:) слабо вигнуті сніжно-льодові поля на плосковершинних масивах із короткими лопастями і вивідними льодовиками, які спускаються вниз по долинах. Зустрічаються у Скандинавії, на острові Давон.

3. Шпіцбергенський тип - утворюється на різко пересіченому рельєфі. Вузькі хребти з крутими схилами суцільно покриті сніжно-льодовим покровом, але його поверхня відображає рельєф. Із льодяного панциру виступають тільки шпилі вершин і особливо високі та гострі гребні хребтів.

ІІІ. Покривні льодовики

Льодовиковий покрив - складне льодовикове утворення, яке складається із льодовикових щитів, куполів, льодових потоків, вивідних і шельфових льодовиків. Цей покрив може охоплювати площі у десятки тисяч, сотні тисяч та мільйони квадратних кілометрів. Льодовиковий покрив - це єдина динамічна система. Швидкістьруху льоду збільшується від центру до периферії, де стік диференціюється на малорухомі ділянки і вивідні льодовики с великою швидкістюруху льоду. Витрата льоду відбувається в крайовій зоні шляхом відколу айсбергів і поверхневого танення. Загальна площа сучасних льодовикових покривів - 14,4 млн. км2. Із них 85,3 % приходиться на Антарктиду, 12,1 % - Гренландію, 2,6 % - на всі інші ділянки (Канадський Арктичний архіпелаг, острови Ісландія, Шпіцберген, Земля Франца-Йосипа, Нова Земля, Північна Земля).

1. Льодовиковий щит - великий плоско-вигнутий льодовик покривного типу. Товщина - 1000 м, площа більше 50 тис.км2.

2. Льодовиковий купол - менше за розмірами, ніж щит і тому більше вигнутий, знаходиться на островах.

3. Вивідні льодовики - потоки льоду, які дренують льодовиковий покрив, приурочені до підлідних долин. Іноді починаються в глибині покрову, частіше в крайовій зоні. Спускаючись в море або фіорди, утворюють плавучі льодові язики і продукують айсберги.

4. Шельфові льодовики - плавучі льодовики, що течуть від берега в море у вигляді плити, яка тоншає і закінчується урвистим бар’єром. Від цього бар’єру відколюються айсберги. Шельфові льодовики займають в Антарктиді площу 1,5 мл. км2. Максимальний розмір має шельфовий льодовик Роса. Його товщина - 200м, площа – 500 000км2, тягнеться на 950км.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)