АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

Читайте также:
  1. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  2. А) розподіл навчального часу за темами для студентів-магістрів за спеціальністю 8.030109 – «Управління персоналом та економіка праці» стаціонарної форми навчання
  3. Автоматизовані системи управління проектами
  4. Адреса регістра управління завершується на: 11
  5. Актуальність проблеми управління освітою
  6. Аналіз є однією із функцій управління
  7. Аналіз ризику та ефективності управління портфелем фінансових інвестицій.
  8. Англо-американська модель корпоративного управління
  9. База даних і система управління базою даних СППР
  10. Бази моделей і системи управління базами моделей
  11. Біологічні аспекти відбору та управління в юнацькому спорті
  12. БП. Управління людським капіталом

Однією з провідних тенденцій розвитку сучасної освіти є її інформатизація. Реалізація цієї тенденції дає можливість зро­бити освіту більш ефективною, гнучкою, сучасною, відповідною міжнародним стандартам.

У концепції національної програми інформатизації сутність інформатизації системи освіти трактується як упорядкована сукупність взаємопов'язаних організаційно-правових, соціаль­но-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, ви­робничих, управлінських процесів, спрямованих на задоволен­ня освітніх інформаційних, обчислювальних і телекомунікацій­них потреб учасників навчально-виховного процесу, на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удоскона­лення форм і змісту навчально-виховного процесу шляхом упро­вадження комп'ютерних методів навчання й тестування.

Ефективність інформатизації навчального закладу значною мірою залежить від наукового обґрунтування цього процесу. Основні напрями використання комп'ютерних програм в управ­лінні визначено Л.М. Забродською:

—створення інформаційно-пошукової системи "Психолого-педагогічна література фахівця" з короткою анотацією видань;

—розробка збірки методичних вказівок і рекомендацій для вчителів з атестації;

—розробка каталогу нормативної, технологічної і правової документації про навчальний заклад;

—створення пакетів навчальних програм з кожного предмета;

—створення пакетів контрольних робіт з кожного предмета;

—розробка модульного розкладу занять та виховних заходів;

—створення індивідуальних навчальних планів учнів з ура­хуванням обов'язкових і вибіркових дисциплін;

—забезпечення обліку оцінок, одержаних учнями за кожний модуль у результаті контролю;

—підготовка звітної документації з різних питань управ­ління;

— розробка пакета основних наказів по навчальному закладу;

—створення бази даних про учнів, учителів, працівників, батьків учнів;

—розробка розрахунків заробітної плати працівників згідно зі штабним розкладом.

Численні можливості використання інформаційних техно­логій розглядали на науково-практичній конференції в м. Вла­дивостоці у 2000 р.:

—визначення соціотипу та функціонального стану учнів;

—складання навчальних планів;

—планування освітніх програм;

—розрахунок навчального навантаження кафедри;

—контроль знань учнів;

—управління кафедрою;

—сприяння кращому працевлаштуванню випускників;

— облік навчальних приміщень під час розрахунку вартості освітніх послуг;

—складання розкладу занять;

—планування навчальної роботи;

—облік прибутків та витрат;

—підвищення кваліфікації викладачів;

—проведення конференцій;

—організація позааудиторної роботи зі студентами;

—управління майном;

—управління якістю освіти;

—здійснення бухгалтерського обліку;

— побудова маркетингової інформаційної системи, яка має містити інформацію про кількість студентів зі спеціальності, кількість курсів, груп, інформацію про кількість студентів, які навчаються за контрактами, інформацію про майбутніх абіту­рієнтів.

НауковціЕ.С. Палат, М.Ю. Бухаркіна, М.В. Моїсеєва, А.Е. Пет­ров зазначають різноманітні можливості інформатизації на­вчального процесу. Так, засоби комп'ютерної телекомунікації дають можливість забезпечити навчальний процес:

— поурочними навчальними та навчально-методичними ма­теріалами;

— зворотним зв'язком викладачів та учнів;

— доступом до вітчизняних і зарубіжних інформаційних та довідкових систем;

— доступом до електронних бібліотек;

—доступом до інформаційних ресурсів провідних вітчизня­них та зарубіжних електронних газет і часописів;

—обміном управлінською інформацією всередині системи навчання.

О.Г. Андріянова, З.А. Пожидаєва, Н.Н. Сомилкіна напрями роботи з інформатизації розглядають більш стисло та узагаль­нено:

—автоматизація документообігу за допомогою програмного комплексу "Шкільний офіс" із двома модулями "кадри" та "кон­тингент";

—педагогічний моніторинг якості освіти, який передбачає збирання, зберігання, обробку, поширення інформації;

—залучення учнів та викладачів до проектної діяльності, індивідуалізація навчального процесу.

Л. Жиліна розглядає такі напрями інформатизації управління:

1.Створення корпоративної локальної мережі.

2.Організація документообігу.

3.Створення медіатеки.

4. Створення банку даних: педагогічні кадри, учні, передовий
педагогічний досвід, підвищення кваліфікації, атестація, навчально-методична робота, звіти з навчальної діяльності, удос­коналення курсу інформатики.

Л. Даниленко вважає, що застосування ПЕОМ в управлін­ській діяльності дає можливість забезпечити:

—своєчасне надання оперативної інформації працівнику, який приймає рішення, з урахуванням її характеру;

—своєчасне надання аналітичної інформації;

—надання оптимального обсягу інформації з імовірністю не нижче допустимого рівня;

—надання рекомендацій за вибором рішень та скорочення тривалості процесу вироблення рішення.

Якщо узагальнити різні погляди на інформатизацію навчаль­ного закладу, то можна зазначити, що більшість науковців при­діляють увагу такій функції, як підтримка управлінських рі­шень. Справді, інформаційні технології дають можливість підви­щити ефективність усіх складових процесу розробки та реалі­зації управлінського рішення: отримання необхідної інформації, розробка управлінського рішення, доведення управлінського рішення до виконавців, контроль за виконанням управлінсько­го рішення.

Однак базовою для всіх інших функцій інформатизації на­вчального закладу є функція отримання, фіксації, зберігання та перетворення інформації. Ця функція є ширшою за попередню у зв'язку з тим, що інформація потрібна не тільки для прийнят­тя управлінських рішень.

Саме ця функція створює умови для реалізації ще однієї важ­ливої функції інформатизації навчального закладу — задоволен­ня інформаційних потреб учнів, студентів, працівників, потен­ційних споживачів освітніх послуг, працівників інших освітніх установ та структур управління освітою.

Хоча ці функції між собою тісно пов'язані, але кожна з них забезпечує реалізацію специфічних завдань, пов'язаних з управ­лінською та освітньою діяльністю.

В інформатизації навчального закладу можна виділити кілька взаємопов'язаних процесів — інформатизація навчаль­но-виховного процесу, інформатизація управління навчальним закладом та управління інформатизацією. Успіх інформатизації навчального закладу залежить від управління цим процесом.

Л. Забродська розробила алгоритм технології впровадження інформаційної системи управління навчально-виховним проце­сом (ІСУНП), кроками якого є: аналіз педагогічної доцільності впровадження інформаційної технології управління; визначення мети функціонування ІСУНП; визначення складу функціо­нальних завдань; розробка інформаційної та функціональної моделі ІСУНП; розробка інформаційних процесів; визначення функціональних систем, які входять до складу ІСУНП; експери­ментальна перевірка ІСУНП; аналіз результатів впровадження; оцінка ефективності впровадження інформаційної технології управління; розробка методичних рекомендацій керівникам загальноосвітніх навчальних закладів.

З наведеним переліком складових технології інформатизації можна погодитись, але більшість із цих кроків пов'язана з моде­люванням системи управління інформатизацією. Керівнику навчального закладу для вирішення зазначеної проблеми, крім моделювання інформаційної мережі, необхідно вирішувати й інші управлінські завдання.

Другим таким завданням є створення та розвиток матеріаль­ної бази інформатизації, що передбачає придбання або отриман­ня комп'ютерів, придбання або розробку комп'ютерних програм, створення корпоративної мережі, підключення до мережі Інтернет, обладнання відповідних приміщень.

Паралельно з першими двома завданнями керівнику навчаль­ного закладу треба вирішувати третє завдання — розробляти та впроваджувати організаційну структуру управління процесом інформатизації. Це завдання передбачає, що буде внесено зміни до посадових обов'язків працівників навчального закладу, пов'я­зані з інформатизацією, призначено відповідального за цей про­цес, створено центр або відділ, лабораторію, раду з проблем ін­форматизації.

Четвертим управлінським завданням управління інформати­зацією є підготовка членів колективу до оптимального викори­стання можливостей інформаційних технологій. Підготовка учнів, студентів здійснюється за допомогою навчального проце­су, поза аудиторної роботи, створення можливості використову­вати комп'ютерну техніку в повсякденному житті.

Підготовка працівників навчального закладу здійснюється за допомогою лекцій, семінарів, практикумів, вивчення літерату­ри, досвіду комп'ютеризації навчального закладу. Усі перелічені вище завдання вирішуються на початковому етапі інформати­зації, але вони не вичерпують усіх завдань управління процесом інформатизації.

У науковій літературі набула відображення проблема викори­стання інформаційних технологій у діяльності окремих керівників навчальних закладів. Так, Л. Паращенко та В. Леонський розглядають проблему створення автоматизованого робочого місця завуча школи. На їхню думку, таке місце має містити вісім компонентів:

—навчальні плани;

—характеристика навчального закладу;

—база даних щодо співробітників;

—посади та навантаження;

—табелі обліку робочого часу;

—тарифікація працівників;

—розклад уроків;

—облік замін.

Наявність різнопланових поглядів на проблему інформати­зації в освіті, необхідність систематизації та класифікації її зав­дань вимагають визначення теоретичних засад здійснення такої мети. Класифікувати та визначати завдання інформатизації на­вчального закладу можна за допомогою концепції управління, яка системно охоплює це явище. Такою концепцією є концепція створення умов. У цій концепції управління навчальним закла­дом розглядається як створення прогностичних, педагогічних, психологічних, організаційних, кадрових, правових, матеріаль­но-фінансових, санітарно-гігієнічних, медичних умов, необхід­них для стабільного функціонування, розвитку навчального за кладу, реалізації його мети.

Відповідно до цієї концепції всі завдання комп'ютеризаці навчального закладу можна поділити на дев'ять груп. Головно групою, якій підпорядковані всі інші, є група завдань, пов'яз на зі створенням педагогічних умов. Всі інші групи пов'язані вирішенням управлінських завдань. Аналіз названих перелік' завдань інформатизації свідчить, що більшість з них пов'яза зі створенням педагогічних (створення індивідуальних навчал них планів та навчальних програм з кожного предмета, облік ог нок, одержаних учнями з кожного предмета, визначення соц' типу та функціонального стану учнів тощо) та організаційн умов (розробка розкладу занять, облік робочого часу прац ників, автоматизація документообігу тощо).

Використання наведеної інтерпретації сутності управлі навчальним закладом дає можливість визначити додаткові тенційні можливості для інформатизації. Так, для того щоб сп яти створенню прогностичних умов діяльності навчаль закладу, у базі даних має міститись така інформація.

1.Законодавчі акти, державні програми, які характеризують завдання та напрями розвитку навчального закладу.

2.Інформація про навчальний заклад, яка характеризує його потенційні можливості та результати діяльності за останні роки (звіти, плани роботи за минулі роки тощо).

3.Інформація про мікросередовище навчального закладу (дані про навчальні заклади, які надають споріднені послуги, дані про установи, які можуть сприяти вирішенню завдань на­вчального закладу, дані про потреби в освітніх послугах та фахів­цях, можливих абітурієнтах навчального закладу).

4.Характеристика головних параметрів макросередовища, які впливають на навчальний заклад. Цей блок інформації може бути представлений або науковими статтями про стан економіч­ного, політичного, культурного розвитку країни, тенденції роз­витку освіти в країні та світі, або відповідними узагальненими ма­теріалами, підготовленими працівниками навчального закладу.

Зіставлення та аналіз наведених видів інформації дають мож­ливість визначити перспективи розвитку навчального закладу, розробити перспективний план роботи, концепцію діяльності освітньої установи, кожному з працівників визначити перспек­тивні завдання своєї роботи.

Інформаційне сприяння створенню педагогічних умов перед­бачає розміщення у базі даних інформації, що характеризує ком­поненти педагогічної системи навчального закладу:

1) про мету роботи навчального закладу, представлену у вигляді моделі випускника, кваліфікаційної характеристики;

2) що характеризує зміст освіти:

—навчальні плани свого та інших навчальних закладів;

—навчальні та робочі програми;

—електронні підручники, посібники, монографії, статті.

3)про можливі варіанти технології навчально-виховного про­цесу, методи, форми навчальної та виховної роботи;

4)про результати навчально-виховного процесу, облік оцінок, одержаних учнями за результатами поточного та підсумкового контролю, облік рівня вихованості учнів, сформованості учнів­ського колективу.

Інформаційне сприяння створенню психологічних умов пе­редбачає розміщення у базі даних такої інформації:

1)методик оцінки та самооцінки стилю управління навчаль­ним закладом та його підрозділами;

2)методик оцінки психологічного клімату в навчальному за­кладі; методик оцінки та самооцінки емоційно-психологічного стану працівників та учнів;

3)переліку та характеристики засобів мотивації та стимулю­вання працівників;

4)результатів оцінки стилю управління, психологічного клімату, емоційно-психологічного стану працівників та учнів, ціннісно-орієнтаційної єдності колективу.

Технічно нескладним є завдання розробки комп'ютерних про­грам, які б давали можливість на основі індивідуальних оцінок викладачів та учнів отримувати узагальнені оцінки психологіч­ного клімату, стилю управління та інших психологічних харак­теристик навчального закладу. Завданням керівника навчально­го закладу є забезпечення створення відповідної бази даних та за­лучення один чи два рази на рік усіх працівників та учнів до комп'ютерної оцінки запропонованих психологічних параметрів.

Для забезпечення створення організаційних умов діяльності навчального закладу в базі даних необхідно мати таку інформа­цію:

1)інформацію про організаційну структуру управління на­вчальним закладом — розподіл обов'язків між керівниками на­вчального закладу, структура та функції колегіальних органів;

2)перелік та зміст норм організаційного порядку, які діють у навчальному закладі, — положення, пам'ятки, інструкції, гра­фіки робіт, розклади занять, екзаменів тощо;

3) плани роботи навчального закладу та його підрозділів;

4)плани роботи з контролю якості діяльності навчального закладу, реалізації завдань роботи на поточний рік та контролю результатів діяльності викладачів;

5)інформацію про якість роботи навчального закладу та окре­мих викладачів;

6)протоколи засідань колегіальних органів управління та їх рішення;

7)звіти навчального закладу та його підрозділів;

8)рекламну інформацію.

9) інформацію про події, що відбуваються в навчальному закладі;

10)облік вхідної та вихідної документації;

11)облік контингенту учнів.

Наведений перелік не є вичерпним, тому, відповідно до зав­дань та особливостей навчального закладу, в базі даних може бути розміщена й інша інформація.

Інформаційне сприяння створенню кадрових умов зумовлює необхідність отримання, фіксації та використання такої інфор­мації:

1)штатного розкладу та посадових обов'язків працівників;

2)анкетних даних на кожного працівника;

3)графіка підвищення кваліфікації працівників;

4)графіка атестації працівників;

5)бібліографічних та анотованих списків літератури;

6)картотеки педагогічного досвіду;

7) індивідуальних планів роботи викладачів, планів самоосвіти;

8) графіка відкритих занять.

Наведений перелік видів інформації є необхідним її мініму­мом. Крім неї, може бути й інша інформація. Так, у деяких ви­щих навчальних закладах щороку складають рейтинг виклада­чів за головними показниками наукової та навчально-методич­ної діяльності. Такий рейтинг стає більш гласним та демократич­ним, якщо вся необхідна інформація фіксується у базі даних і стає доступною для будь-якого працівника.

Відповідно до завдань роботи навчального закладу на рік у базі даних може бути розміщена проблемно-тематична інформація бібліографічного та змістовного характеру.

Для викладачів вищих навчальних закладів важливою буде інформація про науково-практичні конференції, симпозіуми, міжнародні проекти,гранти.

Інформаційне сприяння створенню правових умов передба­чає розміщення у базі даних такої інформації:

1) ліцензій та акредитаційних сертифікатів;

2)законодавчих актів, що визначають діяльність навчально­го закладу;

3)нормативних документів, що регламентують діяльність навчального закладу;

4)міжнародних правових документів, декларацій, пов'яза­них з освітою;

5) наказів по навчальному закладу.

Наявність такої інформації створює сприятливі умови:

—для обґрунтованого аналізу та оцінки стану реалізації прав та обов'язків учнів, студентів, батьків, викладачів, працівників навчального закладу;

—обґрунтованого аналізу виконання своїх обов'язків та прав державними установами та іншими організаціями, пов'язаними з навчальним закладом;

—правомірного прийняття управлінських рішень;

—розробки заходів правового захисту всіх залучених до освіт­нього процесу та працівників навчального закладу.

Для забезпечення ергономічних у мов діяльності навчально­го закладу в базі даних доцільно мати таку інформацію:

1)нормативні санітарно-гігієнічні вимоги до розкладу занять, освітлення, температурного режиму, меблів, обладнанню, чис­тоти приміщень, розміру площі на одного учня тощо;

2)графіки проведення санітарних днів;

3)плани роботи з покращання ергономічного стану навчаль­ного закладу;

4)графіки чергування;

5)результати поточної оцінки санітарно-гігієнічного стану приміщень навчального закладу.

Для забезпечення медичних умов реалізації мети навчально­го закладу у базі даних доцільно мати таку інформацію:

1) графіки проведення диспансеризації учнів та працівників навчального закладу;

2) графіки проведення профілактичних щеплень;

3) узагальнені дані про тенденції зміни рівня захворювань шлунка, серцево-судинної системи, зору, хребта учнів та працівників.

Наявність зазначеної інформації дає можливість вирішувати не тільки поточні питання, а й розробляти заходи щодо покра­щання здоров'я членів колективу.

Інформаційне сприяння створенню матеріальнофінансових умов передбачає створення та використання банку таких даних:

1)інформації про управління майном навчального закладу — облік матеріальних цінностей, закупівля, переоцінка, списання матеріальних цінностей, управління автотранспортом, облік будов та приміщень;

2)інформації про фінансову діяльність навчального закладу — облік прибутків та витрат, облік плати контрактників за навчан­ня, облік плати за оренду приміщень, облік надходжень за ви­робничу діяльність;

3)інформації про заробітну плату працівників — дані про тарифікацію, облік робочого часу, облік замін, нарахування за­робітної плати.

Найбільш детально в теорії і практиці питання інформатиза­ції управління матеріально-фінансовою діяльністю опрацьовані в Харківському університеті внутрішніх справ та Харківському авіаційному інституті.

До важливих управлінських завдань керівника навчального закладу треба віднести не тільки забезпечення інформаційного сприяння створенню дев'яти перелічених груп умов, а й здійс­нення аналізу ефективності інформатизації навчального закладу.

Реалізація цього завдання вимагає розробки певних кри­теріїв, які мають системно охоплювати це явище.

Першим таким критерієм треба вважати кількість комп'ю­терів, що припадає на одного учня, студента, викладача. Розбіж­ність у цьому показнику між різними навчальними закладами дуже велика. Є певна кількість шкіл, в яких комп'ютерів ще немає, є ліцеї та гімназії, в яких один комп'ютер припадає на 12— 15 учнів.

Так у 2001/2002 навчальному році тільки 32,9 % загально­освітніх шкіл України мали комп'ютери. Один комп'ютеру шко­лах України припадав на 75 учнів (у сільських школах — на 50 учнів, міських школах — на 100 учнів).

У загальноосвітніх школах використовують комп'ютери 80 типів, сучасні становлять 19,4 %, тобто один сучасний комп'ю­тер припадає на 300—400 учнів.

Якщо порівняти наведені показники з показниками інших країн, то треба зазначити, що в СШАу 1992 р. комп'ютери мали 95 % шкіл. Один сучасний комп'ютер у США припадає на 18уч-нів, у Франції — на 60 учнів, в Японії — на 66, у Росії — на 100 учнів.

У вищих навчальних закладах це співвідношення становить комп'ютер на 20—80 студентів, а деякі навчальні заклади став­лять завдання довести його до одного комп'ютера на п'ять сту­дентів стаціонарного відділення.

Другим критерієм, що доповнює перший, є реальний ком­п'ютерний час на одного учня, студента, викладача.

Так, у ВНЗ Китаю студенти навіть гуманітарних спеціальностей мають працювати на комп'ютері не менше ніж 1,5 години на день.

Третім критерієм є готовність учнів, студентів, викладачів, керівників до ефективного використання комп'ютерної техніки. Таку готовність характеризує наявність відповідних мотивів, знань та вмінь.

Четвертий критерій — це задоволення інформаційних по­треб споживачів освітньої та управлінської інформації.

П'ятий критерій — відповідність баз даних наявним та по­тенційним інформаційним потребам споживачів освітньої та управлінської інформації.

Шостий критерій — відповідність апаратної та програмної бази інформаційної системи сучасним вимогам.

Підсумковими та узагальненими критеріями оцінки інформа­тизації навчального закладу можна вважати рівень інформацій­ної культури учнів, студентів, працівників, рівні якості навчаль­но-виховного процесу та управління навчальним закладом. Саме зміни в рівні сформованості цих параметрів найбільш яскраво характеризують результативність інформатизації навчального закладу.

 

Контрольні запитання, завдання, управлінські ситуації

1.У чому полягає сутність управління інформатизацією на­вчального закладу?

2.Яка інформація необхідна для створення прогностичних, педагогічних, психологічних, організаційних, правових, кадро­вих, санітарно-гігієнічних, медичних, матеріально-фінансових умов реалізації мети навчального закладу?

3.Які критерії дають можливість оцінити ефективність інформатизації навчального закладу?

4.За допомогою наведених у параграфі критеріїв оцініть рівень інформатизації вашого навчального закладу.

5.Розробіть програму інформатизації вашого навчального закладу.

6.Управлінська ситуація: ваш навчальний заклад відстає у темпах інформатизації навчально-виховного процесу. Проаналі­зуйте ситуацію, що склалася та запропонуйте систему заходів управління процесом інформатизації.

7.Визначте три головні завдання інформатизації навчально­го закладу

Варіанти відповідей

а) створення інформаційно-пошукової системи "Психолого педагогічна література фахівця" з короткою анотацією ви дань;

б) розробка збірки методичних вказівок і рекомендацій для вчителів з атестації;

в) розробка каталогу нормативної, технологічної і правової документації про навчальний заклад;

г) створення пакетів навчальних програм з кожного предмета;

д) створення пакетів контрольних робіт з кожного предмета;

е) розробка модульного розкладу занять та виховних заходів;

є) створення індивідуальних навчальних планів учнів з урахуванням обов'язкових і вибіркових дисциплін;

ж) забезпечення обліку оцінок, одержаних учнями за кожний модуль у результаті контролю;

з) підготовка звітної документації з різних питань управління; і) інформатизація навчально-виховного процесу;

к) розробка пакета основних наказів по навчальному закладу; л) створення бази даних про учнів, учителів, працівників, батьків учнів;

м) розробка розрахунків заробітної плати працівників згідно зі штатним розкладом;

н) інформатизація управління навчальним закладом; о) управління інформатизацією.

 

Теми рефератів

1.Сутність інформатизації навчального закладу.

2.Управління інформатизацією навчального закладу.

3.Інформатизація управління навчальним закладом.

4.Оцінка ефективності інформатизації навчального закладу.

 

Література

1. Автоматизация административно-финансовой деятельнос-ти вуза / Н.В. Нечипорук, В.А. Кисиль, О.А. Пищухина, А.Г. Чух­рай, Е.В. Яровая. — X.: ХАИ, 2000. — 71 с.

2.Андриянова О.Г., ПожидаеваЗА., СамилкинаН.Н. Опьіт повьішения качества и зффективности внутришкольного управ­лення на основе новьіх информационньїх технологий / / Инфор-матика и образование. — 2002. — № 2. — С. 61—63.

3. Даниленко Л.І. Модернізація змісту форм та методів управ­лінської діяльності директора загальноосвітньої школи. — К.: Логос, 2002. — 140 с.

4. Жилина Л.В. Программа информатизации школьного об-разовательного пространства // Информатика и образование. — 2002. — № 11. — С. 70—73.

5. Забродська Л.М. Інформатизація управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі: Дис.... канд. пед. наук. — К., 2002. — 210 с.

6.Информационньїе технологий в управлений и учебном про-цессе вуза: Материальї межрегион. науч.-практ. конф. — Влади­восток: ВГУЗС, 2000. — 172 с.

7.Информационно-управленческая система "Университет": Науч.-практ. пособие / Под ред. П.И. Орлова. — X.: УВД, 1999. — 92 с.

8.Концепція Національної програми інформатизації // Голос України. —1998. — № 65. —7 квітня.

9. МартиновЕТ. Информационно-педагогические особенно-сти современного развития образования // Образование для XXI века: доступность, зффективность, качество: Тр. Всерос. науч.-практ. конф. — М., 2002. — С. 94—99.

 

10.Новьіе педагогические и информационньїе технологий в системе образования / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Мой­сеева, А.Е. Петров. — М.: Академия, 2001. — 272 с.

11. Островерхова Н.М.,Даниленко Л.І. Ефективність управ­ління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний ас­пект. — К.: Школяр, 1996. — 302 с.

12. Паращенко Л.І., Леонський ВД. "АРМ завуча школи" вдос­коналюється // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2002. — № 2. — С. 22—27.

13.Технологія експертизи управління освітнім процесом у за­гальноосвітньому закладі / А.М. Єрмола, Л.Г. Москалець, О.Р. Суджик, О.М. Василенко. — X.: Пошук, 2000. — 260 с.

14. Хриков Е.Н. Теоретические основьі внутришкольного управлення. — Луганск: Альма матер, 1999. — 118 с.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.021 сек.)