АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Витримка консервів у термостаті

Читайте также:
  1. Дефекти зовнішнього вигляду консервів
  2. Продуктовий розрахунок для консервів «Сік лохиновий з м’якотю та цукром»
  3. Розрахунок автоклавів для виготовлення консервів « Сік морквяно-айвовий».
  4. Тема 11. Мікробіологічні дослідження м’ясних консервів та санітарно-мікробіологічний контроль процесу їх виробництва (4 години).
  5. Технологічна схема виробництва натуральних консервів

Якщо зовнішній огляд консервів не дозволяє остаточно визначити їх якість або характер бомбажу, рекомендується помістити бляшанки на декілька днів у термостат при температурі 37°С.

Витримці у термостаті підлягають консерви:

– герметично закриті, непошкоджені, бездефектні за зовнішнім виглядом, призначені для визначення промислової стерильності консервованого продукту.

– з вібруючими кінцями, хлопуші, бомбажні консерви в герметично закритій тарі, призначені для виявлення причин виникнення цих дефектів.

Для проявлення життєздатності термофільних аеробних, факультативно-анаеробних та анаеробних мікроорганізмів консерви в тарі різної місткості витримують у термостаті при 55-62°С не менше 3 діб.

У випадку наявності в бляшанці життєздатних мікроорганізмів вже через декілька годин спостерігається швидке її здуття.

Під час витримки у термостаті консерви щодня оглядають. Консерви з виявленими дефектами тари зразу видаляють з термостату та витримують протягом 24 годин при кімнатній температурі, після чого відмічають стан тари та, якщо можливо, зовнішній вигляд продукту. Консерви у тарі, що приймає після охолодження при кімнатній температурі нормальний вигляд, вважають бездефектними та продовжують їх витримувати у термостаті.

Після закінчення терміну витримки у термостаті та охолодження консервів протягом 24 годин при кімнатній температурі відмічають стан тари і, якщо можливо, зовнішній вигляд продукту.

Таблиця 3

Показники якості м¢яса, риби

Показники М’ясо Риба
Зовнішній вигляд, колір Блідо-рожева скоринка підсихання, зволожена, не липуча Блискуча, прилягаюча луска, очі випуклі, прозорі, м’ясо рожеве, зябра вологі, але без слизу
Консистенція Еластична, ямка при натискуванні швидко випрямляється Еластична, ямка при натискуванні швидко випрямляється
Запах Приємний, характерний для кожного виду тварин Характерний (“рибний”), але не гнильний
Жир Білого, жовтуватого кольору, твердої консистенції, без запаху прогіркання, осалювання Білого кольору, м¢який, з “рибним” запахом, майже не маститься
Кістковий мозок Жовтий, пружний, заповнює просвіт трубчастих кісток, не відшаровується від стінок кістки
Сухожилля, суглоби Пружні, щільні. Суглобні поверхні гладенькі, блискучі М¢язи біля хребта не почорнілі
Бульйон при варінні Прозорий, без пластівців, з приємним запахом та смаком. Жир на поверхні – великими плямами Прозорий, з великими краплями жиру на поверхні, з приємним характерним запахом
рН (по лакмусу) 5,8-6,4 (але не більше 6,7) -
Аміак Хлористий амоній – не більше “++” -
Сірководень Сірчаний свинець – не повинно бути, при наявності – буре забарвлення -
Реакція з бензидіном Синьо-зелене забарвлення – свіже м’ясо   -
Реакція з сірчанокислою міддю Бульйон прозорий, без пластівців -
Тріхінелли Не більше 5 в 24 зрізах м¢яса При наявності зародків гельмінтів риба бракується
Фінни Не більше 3 на 40 см2 зрізу При наявності зародків гельмінтів риба бракується

 

2.Гігієна польового розташування військ. Види і способи польового розташування військ. Перспективне польове житло та його гігієнічна оцінка. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації фортифікаційних споруд і сховищ.

 

Бойова діяльність військ в умовах маневрованої війни пов'язаної з пересуванням військ похідним порядком, а також умови надзвичай-

них ситуацій потребують для повноцінного відпочинку, відновлення сили, тобто боєздатності, правильної цілеспрямованої організації розташування військ та формувань, населення в польових умовах.

4.1. Види і засоби розміщення військ.

Розташування військ буває: стаціонарним, постійним, тобто ка -зармовим або польовим (тимчасовим). В мирний час війська переваж-но розташовуються стаціонарно у військових містечках, на території

яких розташовуються казарми, а також у військових таборах.

Польове розташування -- це розташування військ поза житловим

помешканням (казарми). Воно використовується і в мирний час, і в воєнний період.

Польове розташування військ в мирний час застосовується під

час відпочинку на марші, на навчаннях, під час виходу на заняття до

навчальних центрів, при НС, катастрофах мирного часу. У воєнний

період застосовується тимчасове (польове) розташування особового складу військ діючої армії.

Відповідно з вимогами Уставу внутрішньої служби озброєних Сил України командири частини (підрозділів) зобов'язані організову-

вати розташування особового складу військ, формувань та населення

і нести за це повну відповідальність.

4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового

розташування військ.

Розташування військ -- це забезпечення відповідних умов для ві-

дпочинку, відновлення сил і зміцнення здоров'я, від цього залежить боєздатність військ та резистентність організму постраждалих. Тому

медики повинні цьому питанню приділяти максимум уваги:

1. вибору земельної ділянки для розташування військ та фор- мувань, санітарному стану района розташування підрозділів, сані-

тарному захисту навколишнього середовища, так як він може перет-

воритися в джерело інфекційних захворювань.

2. площі, кубатури та якості повітря польового житла.

3. освітленню, водопостачанню.

4. мікроклімату в ньому.

5. забезпеченню особового складу та населення харчуванням.

6. знезараженню, видаленню і знешкодженню відходів (поки-

дьок).

7. забезпеченню особового складу військ та населення лазнею,

зміною білизни (тобто лазнево-пральне обслуговування).

8. виконання правил особистої і загальної гігієни. Заходи для

профілактики обморожень і розвитку "траншейної" стопи

(в холодний період року -- співпадання холоду і сирості), "во-

єнних", або "окопних" невритів, що пов'зано з частковою і за-

гальною дією холоду.

Під час 2-ї Світової війни армія (наприклад американська) ма-

ла (несла) великі збитки від "траншейної стопи" в Арденах.

9. культурно-побутове обслуговування.

Важливо, щоб всі види споруд для розташування військ були ма-

ксимально стійкими до уражуючих факторів ворога, особливо ОМП.

Щоб вони максимально попереджували тепловитрати (для профілак-

тики сирості). Повинні бути умови для просушування взуття, портя-

нок (онуч), обмундирування.

4.3. Особливості польового розташування.

-- тимчасовий характер розташування;

-- скупченість;

-- зниження рівня комунально-господарчого обслуговування;

-- слабка захищеність від несприятливого впливу клімато-погод-

них факторів;

-- постійний контакт з грунтом;

-- можливість контакту з небезпечними або шкідливими для здо-

ров'я представниками фауни і флори;

-- труднощі в організації водопостачання і харчування, а також

у видаленні відходів (покидьків).

Особливості польового розташування потребують від командирів

підрозділів чіткої організації праці та відпочинку особового скла-

ду, від кожного військовослужбовця чіткого виконання правил,

особистої і загальної гігієни.

Тимчасове (польове) розташування має різні види:

1) бівачне (поза населенним пунктом),

2) поквартирне (в населенному пункті),

3) суміжне (квартирно-бівачне),

4) на бойових позиціях (вогневі, командні, комунікаційні),

5) навчальні центри (у таборі).

Бівачне розміщення забезпечує більш високий рівень епідемічної

безпеки (використовуються палатки, плащі, заслони,землянки,схован-

ки зі снігу). У населенному пункті -- поквартирне розселення, небез-

печне в епідемічному відношені. Краще для розташування в населен-

ному пункті використовувати гуртожитки, корпуси навчальних закла-

дів (ПТУ, школи) та інші цивільні споруди. Змішане розташування

військ -- це таке розташування, коли штаб військової частини, медич-

ний пунк, господарчий та інші підрозділи розташовуються в населе-

ному пункті, а стройові підрозділи і техніка -- у позанаселенному пунк-

ті.

При розташуванні військ для відпочинку на бойових позиціях використовуються окопи, щілини з перекриттям, хлди сполучення, а також бойова техніка /бойові машини піхоти /БМП/, танки, автомобілі, бронетранспортери та ін./

При польовому розташуванні військ в мирний час у таборі (таблю), територія розподіляється на 4 зони, які розділяються передньою, середньою та задньою лінійками.

Проміж передньою та середньою лініями розташовуються стройові підрозділи, проміж снрндньою і задньою - адміністративно - господарчі об"єкти: 1/штаб частини; 2/ кухня; 3/ столова; 4/ медичний пункт. Між задньою і тиловою дорогою розташовуються: 1/ гаражі, 2/конюшні, 3/туалети, 4/склади, майстерні, 5/та інші господарчі будівлі. Визначається наявність джерел води в них, якість грунту, наявність і правильність обладнання споруд для збирання нечистот, мусороприймальників та помийних ям.

В арміі основним типом польового житла являється палаткка. Основні типи палаток для гуртового розташування військ - УСТ-41 /уніфіціровані санітарно-технічні/ і УСБ-41 /уніфіціровані санітарно-побутові/ (табл) в умовах сучасної війни палатки слід розташовувати в прикриттях для захисту від ядерної зброїю Для забезперення військ є різні види палаток: похідні, уніфіціровані, табірні, експедиційні для ВМФ та ін. Норми для палатки: площа на одну людину 1 кв.метр площини 1 повітряний куб- 2 метра кубічних.Належить чітко підтримувати санітарно - гігієничний режим в палатках.

Кращим типом польового розташування особового складу військ являються землянки.(табл.) Вони можуть бути різного типу: заглиблені /2.2м/, напівзаглиблені /1.6м/, косогірні, горизонтальні / на скальних грунтах або при високому рівні грунтової води/. Вони надійно захищають людей від холодів та атмосферних опадів. В період ВВВ землянки захищали людей і від гвинтівно-кулеметного вогню, осколків мін і снарядів, в сучасній війні при достатньому заглибленні їх вони можуть захищати і від діі вибухової хвилі. Для спорудження землянок треба вибирати сухі місця з низьким рівнем стояння грунтової води; в заболочений районах для боротьби з сирістю в кутках ставляться збірні криниці, які періодично звільняються від води /приклад - на Ленінградському фронті/. Особлива увага при обладнанні землянок приділяється їх вентиляціі, оскільки в землянках дуже малий повітряний куб: площа 2м при висоті 2м. Та ще й грунтове повітря відрізняється від атмосферного. Вентиляція забезпечується паленням печі або дією аератора.

Температура повітря в землянках повинна бути не менше 20 градусів.

Серед перспективного польового житла належить назвати:

а) циліндричний універсальний блок з розрахунком 12м.куб. на 1 людину.

б)збірно - щитові будиночки /Цубики/.

в)каркасно - щитові.

г)каркасні з тендом.

д)арочні.

є)суцільно-бетонно-пневматичні споруди.

На запитання про порядок збирання та захоронення загиблих воїнів ми не маємо часу зупинятися, це питання достатньо викладене в підручнику.

З чого складається санітарний нагляд по дпнному питанню для медичної служби:

· контрольза дотриманням санітарно-гігієнічних вимог до місць загального поховання /братських могил/.

· контроль за дотриманням правил поховання воїнів.

· знищення небезпечних в санітарному відношенні матеріалів.

· забезпечення підрозділів, виділених для поховання, та очистки поля бою дезинфекційними засобами.

контроль за організацією помивки особового складу після закінчення очистки поля бою і поховань.

Медична служба повинна здійснювати контроль за збудуванням та експлуатацією фортифікаційних споруд. Є декілька видів класифікаціі цих споруд.

4.4 Класифікація фортифікаційних споруд

1.Для використання:

а)військові (для розташування зброї, бойових установок та особового складу,який обслуговує ці установки);б)спеціальні (розташування пунктів спостереження, командних, медичних, пунктів зв"язку та ін.).

2. За ступенем захищенності від уразливих факторів ОМП:

а)відкриті (окопи, траншеї,ходи сполучення),

б)напівзакриті (щілини з перекриттям),

в)закриті (бліндажі, сховища).

3.За призначенням:

а) оборонні (окопи, траншеї, ходи сполучення та ін.),

б) захисні (бліндажі, сховища).

Сховища являються колективними засобами захисту військовослужбовців від несприятливих факторів бойової обстановки. Вони класифікуються:

За будовою:

· наземні

· підземні. В свою чергу вони бувають легкого та тяжкого типу;

За ступенем захищенності:

· герметизовані

· негерметизовані

Герметизовані сховища діляться на:

· невентильовані

з регенерацією повітря.

Невентильовані сховища призначені для короткочасного

і пасивного перебування особового складу (табл.).Час перебування в них забезпечується тією кількістю повітря, яка є в приміщенні і обмежується накопиченням в процесі дихання СО2.

У сховищах де є регенерація повітря, час перебування людей збільшується завдяки спеціальним поглиначам, які уловлюють СО2. Втрата кисню може поповнюватися двома шляхами:

· за рахунок рідкого кисню ізбалонів

· за рахунок хімічних процесів, під час яких вуглекислота і пари води,задопомогою діі спеціального хімічного агента, створюють кисенью Регенераційні установки повинні подавати кисень до 30 л. за годину на 1 людину і до 60/90 л/год, якщо виконуються якісь роботи.

У вентильованих сховищах здійснюється постійна подача очищеного від ОР, БС, РР зовнішнього повітря, приток та очистка повітря здійснюється за допомогою фільтровентиляційних агрегатів /ФАВ/. Щоб зовнішнє повітря не попадало через пори щілини в таких сховищах робиться повітряний підпор - постійне підвищення тиску /не менше 5 мм рт.ст. для надземних сховищ і 2-3 мм вод.ст.для підземних/.

Якщо у сховищах ведуться роботи, пов"язані з великими витратами кисню окрім ФВА обладнують регенераційними установками.

4.5. Типова схема сховища для тривалого перебування людей.

Перед вами схема сховища для тривалого захисту від зброї масового ураження з представленим основним набором приміщень та пристроїв:

· основні приміщення для розміщення людей;

· санітарно - побутові відсіки;

· медичні кімнати;

· комора для продуктів;

· галерея і оголовок аварійного входу;

· фільтровентиляційний відсік;

· повітрозбирач.

Таким чином тут представлені ідеальні умови - троє дверей: зовнішні,у тамбурі та аварійні. Зовнішні двері повинні бути масивні, стійкі, герметично закриті. Підхід до сховища у вигляді зигзагу,що сприяє герметизації та захисту від зброї масового ураження.

4.6.Комплекс негативно діючих факторів повітряного середовища, яке формується у герметизованому сховищі.

1.Відбувається зміна хімічного складу та фізичних властивостей повітря: накопичуються органічні речовини, СО2, пари води, зменшується кількість О2, підвищується температура повітря, його мікробне число.

2. СО2 сприяє підвищенню легеневої вентиляції, зміненню частоти та амплітудидихання.

3. Пари води - затримка виділення тепла з організму та як наслідок перегрів організму.

4. Нервово-психічне напруження.

5. Гіподинамія.

Таким чином,у сховищахдля підтримання умов, забезпечуючих боєздатність особового складу військ, необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних норм.

4.7.Основні принципи, які покладені в основу розрахунку норм площі, кубатури, вентиляції сховищ.

·призначення приміщень

·характер роботи, яка в них виконується

·кількість СО2, що видихається за 1 годину

·розрахункова кратність повітрообміну

·гранично припустима концентрація СО2 в повітрі

·кількість людей

·час перебування в приміщенні.

4.8.Допустимі концентрації СО2 у сховищах (табл.)

У військових сховищах:

· у режимі чистої вентиляції - 1%;

· у режимі фільтровентиляції - 2%;

· у режимі повної ізоляції - 3%.

У спеціалізованих сховищах відповідно - 0,5%; 1%; 2%.

Маючи всі ці дані та дані санітарних норм інших показників можна зробити розрахунок кількості повітря (V), необхідного для сховища і яке подається фільтровентиляційними агрегатами:

V = К * n 3

Р2 - Р1 (м /год),

де К - кількість СО2, яка виділяється людиною за 1 год в залежності від ступеню його активності (24 л/год); 3

Р1 - початковий рівень вмісту СО2 (л/м); 3
Р2 - гранично допустимий рівень СО2 (л/м);

n - число людей у сховищі.

Об'єм повітря для невентильованих сховищ - враховуються всі перераховані вище величини та час перебування у сховищі

V = К * n * t 3

Р2 - Р1 (м)

Є ще одна формула - менш точна. Її можна застосовувати для розрахунку об'єму приміщення герметизованого і не вентильованого сховища, часу, можливої кількості людей:

T = 10 * V * C

A * N

 

 

V = K * N * T

10 * C

 

де Т - час перебування у сховищі

V - об'єм сховища

С - ГДК вуглекислоти

А - кількість вуглекислоти, яку видихає людина за 1 год

n - кількість людей у сховищі.

 

 

3.Ситуаційна задача з комунальної гігієни.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.017 сек.)