АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Перестрахування ризиків у ЗЕД

Читайте также:
  1. Аналіз факторів, що впливають на рівень фінансово-економічних ризиків
  2. Види діяльності фінансових установ з обмеження ризиків
  3. Види діяльності фінансових установ з обмеження ризиків
  4. Види економічних ризиків
  5. Дії менеджерів щодо зменшення негативного впливу ризиків в сільському господарстві
  6. Загальна характеристика методів оцінки ризиків.
  7. Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризиків
  8. Кількісний аналіз ризиків
  9. Класифікація підприємницьких ризиків
  10. Класифікація ризиків
  11. Класифікація ризиків в логістичних ланцюгах
  12. Класифікація ризиків.

Перестрахування — це система економічних відносин, відповідно до якої страховик передає частину прийнятих до страхування ризиків іншим страховикам (у власній країні та за кордоном) з метою забезпечення надійності та рентабель­ності страхових операцій. Таким чином, перестрахування — це вторинне страхування, коли первинний (оригінальний) стра­ховик виступає в ролі перестрахувальника. Перестрахування є механізмом перерозподілу ризиків у масштабі національного, регіонального та світового ринку страхових послуг, що сприяє підвищенню фінансової стійкості страхових операцій. Врахо­вуючи масштабність та високу збитковість (завдяки ефекту кумуляції збитку) операцій ЗЕД, перестрахування (особливо міжнародне) стало невід'ємним атрибутом страхування зовнішньоекономічних ризиків.

Перестраховиками виступають як самі страхові фірми, так і спеціалізовані компанії такі, наприклад, як всесвітньо відомі "Munich Re", "Swiss Re", "Colonia Re" та ін. Насьогодні у світі діє майже 250 професійних перестрахувальників.

У сучасній світовій практиці існують різні методи та фор­ми перестрахування.

Перестрахування може бути факультативним (для оди­ничних угод) та договірним (облігаторним — для довгостроко­вих договорів). Останнє потребує від сторін перестрахуваль- ного договору обов'язкового виконання домовленостей щодо перестрахування. Так, у договірному перестрахуванні мають бути чітко обумовлені: форми перестрахування, ліміти відповідальності страховика, частки його участі в договорі, принципи розрахунків за премією та збитками, перестраху- вальна комісія та інші умови.

У договірному перестрахуванні можна визначити дві ос­новні форми укладання договорів: пропорційне та непро­порційне, які розрізняються за принципом розподілу ризиків між перестрахувальником (первинним страховиком) та пере- страховиком.

Пропорційне перестрахування здійснюється на підставі пропорційного розподілу ризиків між перестрахувальником та перестраховиком. Це відбувається при квотній системі, ко­ли страховик визначає частку перестрахування у фіксованому відсотку від кожної страхової суми, та при ексцедентній сис­темі, коли перестраховується частина страхової суми, що пере­вищує певний розмір для даної категорії ризиків.

Непропорційне перестрахування означає відшкодування збитку лише тоді, коли він перевищує певну суму або загальна сума збитків по даній групі ризиків перевищує встановлений рівень збитковості. Відповідно розрізняють перестрахування на базі ексцеденту збитку та ексцеденту збитковості. Непро­порційне перестрахування спрямоване на захист страховика від великих збитків для забезпечення гарантії рентабельності особливо небезпечних видів страхування.

Правові заходи проведення перестрахування в Україні визначають Закон України "Про страхування" та постанова КМУ "Про затвердження положення про порядок здійснення операцій з перестрахуванням" [13, 25]. Ці документи визнача­ють перестрахування необхідною умовою для забезпечення платоспроможності страховиків та надійності, безпечності та диверсифікованості розміщення страхових резервів страхови­ка у випадку, коли:

♦ страховик бере на себе страхові зобов'язання в обсягах, що можуть перевищувати можливості їх виконання за рахунок власних активів;

♦ страхова сума за окремим об'єктом і видом страхування перевищує 10% суми сплаченого страхового фонду і створених страхових резервів на останню звітну дату;

♦ перестрахування є передумовою здійснення інших видів діяльності (міжнародні перевезення, експлуа­тація об'єктів підвищеного ризику, великомасштабні інвестування тощо).

При укладанні договору перестрахування необхідно звер­нути увагу на два моменти:

♦ процес перерозподілу частини страхової відповідаль­ності за каналами перестрахування іноді може почина­тися ще до укладання договору прямого страхування, тобто на етапі проведення переговорів між страхуваль­ником і страховиком (так зване попереднє розміщення ризику). У певних випадках, коли страхується великий ризик або особливо небезпечний об'єкт, це просто не­обхідно. Умови, на яких перестраховик згоден укласти договір перестрахування, можуть істотно позначитись на умовах прямого договору страхування. Це сто­сується здебільшого суми страхової премії, порядку її сплати, а також обов'язків клієнта, істотною умовою надійності перестрахувального захис­ту є правильний вибір перестраховиків, критеріями якого можуть слугувати:

- розмір статутного капіталу та інших власних засобів перестраховика;

- спеціалізація;

- платоспроможність і фінансова стійкість перестрахо­вика;

- стан страхових резервів та їхнє розміщення;

- структура активів і рівень їхньої ліквідності;

- положення в рейтингах за різними показниками (зок­рема, за надходженнями, виплатами);

- репутація на перестрахувальному ринку;

- відомості про своєчасність виплат страхових відшкодувань за іншими договорами перестрахування;

- досвід роботи на ринку;

- персональний авторитет керівників і провідних спеціалістів;

- участь у великих перестрахувальних пулах;

- наявність зв'язків з міжнародними перестрахувальними організаціями;

- міра розвитку регіональної мережі представництв (для закордонних перестраховиків) тощо.

Українські страховики активно перестраховують ризики ЗЕД за кордоном. Так, іноземним перестраховикам надається до 90% страхової премії за авіаційними та морськими ризика­ми, ризиками здоров'я осіб, які виїжджають за кордон; до 60% — за "автокаско", до 50% — за великими майновими ризиками [63, с.196].

Тільки за 1999 р. за договорами перестрахування було сплачено 262,9 млн грн, у тому числі іноземним перестрахови­кам — 161,7 млн грн (61,5%). Зростає і розмір страхових відшкодувань, компенсованих іноземними перестраховиками. Так, частка страхового відшкодування при аварії ракетоносія "Зеніт" (вона трапилася в 1999 р. під час його запуску з про­грамою "Global Star"), яка надійшла в Україну від іноземних перестраховиків, перевищує 100 млн грн [63, с.196]

Однак, на вітчизняному ринку поки що немає достатньої кількості могутніх у фінансовому плані перестрахувальних організацій, тому в Україні перестрахування здійснюють пере­важно звичайні страхові компанії. Обсяги такого перестраху­вання оцінюються в 16-20% від отриманої всіма страховиками страхової премії.

Через незначний внутрішній страховий ринок для Ук­раїни особливо актуальним є питання перестрахування ри­зиків у нерезидентів, оскільки нині 53% суми вихідного пере­страхування припадає на,зарубіжні ринки.,,,

Можливість вбідейня нормального бізнесу із всесвітньо відомими перестрахувальними компаніями є. життєвою не­обхідністю, тому конче потрібно, щоб норми вітчизняного за­конодавства не суперечили практиці світових перестрахувадь-- них відносин.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка страхування у ЗЕД?

2. Як класифікуються страхові ризики ЗЕД?

3. У чому переваги страхування у ЗЕД?

4. У чому полягають відмінності організації страхування при зовнішньоторговельній та виробничо-інвестиційній моделях ЗЕД?

5. Що таке страхування карго і яку ролі* воно виконує у ЗЕД?

6. Як здійснюється страхування відповідальності перевізників?

7. Як функціонує страхування міжнародного туризму?

8. У чому пролягає специфіка організації страхування інозем­них інвестицій від політичних ризиків?

9. Які особливості механізму перестрахування?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)