АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Оцінка прибутковості проєкту

Читайте также:
  1. II. Визнання та оцінка запасів
  2. II. Визнання та первісна оцінка запасів
  3. II. Визнання та первісна оцінка нематеріальних активів
  4. III. Визнання та первісна оцінка основних засобів
  5. III. Оцінка після первісного визнання та переоцінка нематеріальних активів
  6. IV. Оцінка вибуття запасів
  7. VII. Переоцінка та зменшення корисності основних засобів
  8. Аналіз і оцінка комерційного ризику
  9. Аналіз прибутковості та рентабельності
  10. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства
  11. Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи
  12. Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій
Проект Бали (від -2 до +2)
Збитковий Не достатньо прибутковий -2,0 -1,0
Неможливо винести рішення  
Цілком прибутковий Високоприбутковий + 1,0 +2,0

Під час проведення експертизи експерти вибирають одну з запропонованих відповідей на кожне питання. Підсумковий рейтинг проекту розраховується підсумовуванням усіх оцінок проекту. При цьому для кожного експерта виводиться відсоток невизначеності, а в питання, запропоновані експертам, можна поправити, доповнювати, змінювати їх вагові коефіцієнти.

Я кщо внаслідок попереднього аналізу одержано низький рейтинг проекту, це означає, що від нього треба відмовитися.

І навпаки: якщо попередня експертиза проекту засвідчує високий рівень проекту, то переходять до його детальної експертизи з одночасною розробкою бізнес-плану

(рис.7.2)

 

Основна ідея та суть проекту   Докази успіху здійснення проекту
       
  Головні підсумки бізнес-плану  
       
Наявні ресурси і можливості для здійснення проекту   Очікувані фінансові результати
             

Рис. 7.2. Резюме бізнес-плану

Висновки бізнес-плану — результат роботи з його розробки.

На трьох-чотирьох сторінках доцільно сконцетрувати головний зміст бізнес-плану, розкрити всі переваги даного проекту. Мета резюме — загострити увагу інвесторів і кредиторів на ефективності запропонованої ідеї, її життєздатності, примусити повірити їх у майбутній успіх.

Резюме бізнес-плану повинно враховувати економічні інтереси інвесторів та кредиторів. Тому обов'язковим елементом є відповідь на питання про віддачу вкладених коштів у разі успішної реалізації проекту та про міру ризику втрати грошей у зворотному випадку.

Отже, підприємницьке планування спрямоване на відшукування найбільш вдалих шляхів реалізації нових ідей, проєктів, виробничих програм. Зрозуміло, що характер діяльності підприємницьких утворень може викликати невпевненість. при вирішенні конкретних питань планування. У цьому падку доцільно скористатися послугами спеціалізованій консалтингових фірм.

Провідною ідеєю удосконалення планування повинна стати система поглядів на діяльність фірми щодо удосконалення виробництва та підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів та наданих послуг. Конкретними шляхами реалізації удосконалення планування є всебічне обґрунтування участі фірми в сегментації відповідного товарного або іншого ринку та використання сприятливого для споживач їм рівня цін.

 

7.4. Етапи розробки бізнес-плану

Сьогодні в умовах переходу до ринкових відносин широкого розвитку підприємницької діяльності в АПК найчастіше застосовують такий вид проектів, як бізнес-план, який за необхідності логічно трансформується в інвестиційний проект.

Сьогодні слово "бізнес-план" є одним із найпопулярніших як серед економістів, так і самих підприємців і бізнесменів. Що ж таке бізнес-план? Для кого він складається? Для чого він складається?

Бізнес-план— це документ, у якому викладено суть підприємницької ідеї, шляхи і засоби її реалізації, а також подано характеристику ринкових, виробничих, організаційних і фінансових аспектів передбачуваного бізнесу та особливості його управління. Бізнес-план дозволяє передбачити не лише заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу.

Головною метою складання бізнес-плану є забезпечення одержання максимуму прибутку за рахунок розвітку різних видів діяльності в умовах конкуренції

Наявність бізнес-плану - обов'язкова вимога з боку цивілізованого ринку. Це чисто психологічно викликає відчуття 'рунтовності, солідності підприємницького починання його власника. І, навпаки, відсутність такого плану породжує насторожливе ставлення з боку партнерів, кредиторів та інвесторів.

Як свідчить практика зарубіжного бізнесу, три типи людей зацікавлені в бізнес-плані менеджери, власники, кредитори. Менеджери - це по суті творці і виконавці бізнес-плану. Власники зацікавлені в складанні бізнес-плану з точки зору перспектив фірми. В малому бізнесі менеджер може бути одночасно і власником, тобто виступати в різних ролях: як творець бізнес-плану, його виконавець і контролюючий орган.

Кредитори розглядають бізнес-план як додаткове джерело інформації за умов прийняття рішення про виділення кредитів.

Для всіх трьох вказаних груп (менеджери, власники, кредитори) є спільні вигоди складання бізнес-плану:

- оцінка можливостей проекту або фірми;

- встановлення мети діяльності фірми;

- визначення необхідної суми грошей

Вигоди, які одержують менеджери при складанні бізнес-плану:

-вияснення ідей, створення команди, допомога в одержанні грошей.

Кредитори розглядають бізнес-план як джерело інформації, на основі якого вони можуть оцінити ступінь ліквідності і ризику проекту, якість управління.

Таким чином, бізнес-план це підсумковий документ, який є результатом великої аналітичної роботи.

На першому етапі розробки бізнес-плану визначають види і джерела потрібної інформації. Основними видами інформації є: маркетингова, виробнича і фінансова.

Що ж до джерел інформації, то ними можуть бути:

- власний досвід практичної роботи та інтуїція;

- безпосередні контакти з майбутніми клієнтами, постачальниками, торговими агентами;

- статистична інформація щодо тенденцій розвитку даної галузі чи сфери державної діяльності, а також поточні огляди економічної ситуації;

- дані про конкурентів, які одержані шляхом придбання їхніх товарів, відвідання спеціалізованих виставок, бесід з їхніми колишніми і теперішніми працівниками, збуту їхньої рекламної інформації; - навчальні посібники з бізнес-планування, галузеві видання, курси з укладання бізнес-планів, аудиторські фірми;

- урядові установи, зокрема ті, що займаються проблемами малого бізнесу.

На другому етапі визначають мету розробки бізнес-плану, підкреслюючи при цьому, які головні зовнішні та внутрішні функції він виконуватиме. На цьому ж етапі слід точно визначити цільових читачів бізнес-плану чи це будуть тільки внутрішні учасники організації (що малоймовірно), чи й особи із зовнішнього середовища, яких організація хотіла б бачити своїми інвесторами - майбутні акціонери, комерційні банки тощо.

Дуже відповідальним є наступний, третій крок у бізнес-плануванні -стратегічне планування на підготовчому етапі. Багато підприємців-початківців припускаються помилки, ігноруючи стратегічне планування. Вони вважають, що розробляти стратегію доцільно тільки для великих підприємств. Звичайно, процеси стратегічного планування малого і великого бізнесу мають істотні відмінності. У малому бізнесі стратегічне планування охоплює відносно короткий часовий період (2-3 роки) і має менш формалізований і структурований характер. Є основні складові стратегічного планування (визначення місії фірми, зовнішній і внутрішній аналіз, на основі якого встановлюють сильні й слабкі сторони фірми: визначення цілей її діяльності; аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії підприємства) мають бути і в бізнес-плануванні.

Четвертий крок у бізнес-плануванні - безпосереднє написання бізнес-плану. Розпочинати його слід з визначення чіткої структури документа, що створюється (розділи, параграфи, додатки тощо) та збирання інформації для кожного з розділів плану.

Цей крок найбільш трудомісткий і відповідальний. Як для жодного іншого планового документа, для бізнес-плану підходить аксіома: "План має складати той, хто його виконуватиме". І якщо це навіть вимагає багато часу, і в підприємця нема навичок такої роботи, все ж він мусить виконати її самостійно. Звичайно, без допомоги консультантів не обійтись, але вона має закінчуватись на попередньому етапі, коли внутрішні й зовнішні консультанти допомагають зібрати необхідну інформацію і здійснити її первинну обробку. Консультанти можуть асистувати підприємцеві й на кінцевому етапі.

Після завершення роботи над усіма розділами бізнес-плану підприємець має підготувати резюме його основних ідей.

Загалом четвертий крок завершує процес бізнес-планування, але для поліпшення плану слід зробити ще один, п'ятий, крок: підприємець пропонує готовий бізнес-план для ознайомлення кому-небудь із авторитетних, але незацікавлених людей, здатних оцінити його роботу на основі конструктивної критики.

Перш ніж передати бізнес-план зацікавленим читачам слід ретельно продумати і скласти їх список.

Спеціалісти з бізнес-планування рекомендують виконувати такі правила складання і оформлення бізнес-плану:

• бізнес-план має бути легким для сприйняття, структурованим за розділами і параграфами, тобто складений так, щоб читач міг швидко знайти інформацію, яка його цікавить. Тому за титульним листом має йти сторінка змісту;

• титульний лист має бути лаконічним і привабливим. На ньому, як правило, подається така інформація:

• суть пропозицій (заявка на фінансування, проект співпраці тощо);

• повна назва підприємства;

• його місцезнаходження, номери телефонів (телефаксу), за якими можна зв'язатись з керівником підприємства чи уповноваженою керівником особою;

• інші офіційні атрибути підприємства;

• дата (місяць і рік) складання бізнес-плану;

• якщо бізнес-план передбачається надсилати багатьом адресатам

 

7.5. Структура бізнес-плану

Складовими будь-якого бізнес-плану є три М — Management, Marketing,Money

(управління, маркетинг, фінанси).

Розділи, пов'язані з управлінням, маркетингом, і фінансуванням проекту, обов'язково притаманні будь-якому бізнес-плану, тому саме їм і приділяється більше уваги. Інші розділи плану можуть змінюватися залежно від специфіки діяльності, і вашого проекту.

Нижче розглянемо основні розділи, які потрібно відображувати в бізнес-плані.

Короткий огляд, або резюме, проекту. Цей розділ є коротким (І 2 стор.) викладенням плану з визначенням його привабливості для потенційних інвесторів. У ньому треба не просто перелічити питання, а наголосити на ключових проблемах, донести високу компетентність вашої фірми, зазначити чинники, які забезпечують вам успіх на конкурентному ринку.

Особлива увага в цьому розділі приділяється таким питанням:

1. Скільки вам потрібно грошей?

2. Як використовуватимете отримані гроші?

3. Де і як збираєтеся продавати вашу продукцію?

4. Як плануєте повернути гроші вашим інвесторам?

Основні пункти цього розділу:

•коротке описання вашого бізнесу і ринку, на який ви оріентується; потенційні можливості розвитку ринку;

•чим ваш бізнес відрізняється від бізнесу ваших конкурентів? Обгрунтуйте, завдяки чому фірма досягне успіху;

•необхідний розмір інвестицій, очікувані доходи, перспективи для інвестора;

•якщо реалізація проекту дасть змогу вирішувати соціальні проблеми (використання праці інвалідів, молоді тощо), то покажіть їх

Хоча цей розділ стоїть на початку бізнесн-плану, писати його слід після завершення всієї роботи. У розділі план має бути викладений у досить скороченій формі, проте водночас не позбавленій емоційності. Він має викликати зацікавленість, надати проекту від

чутя значущості.

Компанія і галузь, у якій вона зайнята. Мета розділу навести тенденції розвитку галузі та місце фірми в ній. Ви маєте показати своє розуміння певної галузі, вплив зовнішніх чинників на її розвиток. Робота над цим розділом є першим кроком у прагненні донести до читача сутність вашого бізнесу, тому спробуйте коротко і зрозуміло викласти саму суть справи:

1. Основні напрями і цілі діяльності вашої фірми. Потреби ринку, які передбачається задовольнити.

2. Розміщення фірми, в яких географічних межах планується розвиток бізнесу (регіон, країна, світовий ринок).

3. Історія, минулі успіхи вашої фірми. На якій стадії розвитку перебуває ваша фірма?

4. Характеристика галузі, до якої належить ваш бізнес. Динаміка продажу товару за останні роки в Україні, у світі. Прогнози розвитку.

5. Частка вашої фірми в продукції галузі.

6. Що відрізняє вашу фірму від інших фірм галузі, які ваші конкурентні переваги (персонал, місцерозміщення, ефективна система збуту, облік потреб споживачів тощо)?

7. Які закони, податки та інші чинники зовнішнього середовища (державне регулювання, спеціальні податки, підтримка тощо) впливають на певну галузь загалом і на вашу фірму зокрема?

Продукція (послуги):

1. Просте, без технічних деталей описання продукції (фото, малюнки, рекламні проспекти можна навести в додатках).

2. Відомості про патенти, торговельний знак, авторські права та інші об'єкти інтелектуальної власності.

3. Поточний стан (ідея, дослідне виробництво тощо).

4. Що робить вашу продукцію унікальною? У чому привабливість вашої продукції (відгуки експертів або споживачів, які вже ознайомилися з вашою продукцією, можна навести в додатках)?

5. Чим ваша продукція відрізняється від вітчизняних та імпортних аналогів?

6. Чи можна ваш товар експортувати? Потреба у ліцензіях, квотах.

Ринок і маркетинг. У цьому розділі слід визначити і оцінити

ринкові можливості вашого бізнесу. Оцініть істотні існуючі та потенційні потреби у вашій продукції, точно і реалістично оцініть стан конкуренції, свої сильні і слабкі сторони порівняно з іншими фірмами. По можливості спирайтеся на дослідження ринку, а самі дослідження, якщо вони проводилися, винесіть у додатки.

Визначте:

1. Потенційних споживачів вашої продукції. Хто вони (фірми, індивідуальні споживачі)? Де територіально розміщені? У разі можливості визначте різні групи клієнтів (сегменти ринку), кількість майбутніх клієнтів, мотиви їх покупок тощо.

2. Особливості сегмента ринку, на який ви орієнтуєтеся (рівень задоволення потреб або рівень насиченості ринку, демографічні особливості, географічні межі, тенденції розвитку).

3. Розмір (місткість) ринку і перспективи його розвитку. Ваш відсоток на ринку. Можливий обсяг продажу, бажано за роками.

4. Характер попиту: постійний, сезонний, циклічний.

5. Характеристику ваших конкурентів, вашу конкурентну стратегію: потіснити, конкурентів, зайняти свою нішу.

6. Оцініть ваші конкретні переваги, розкрийте слабкі сторони ішляхи зміцнення їх.

7. Яких дій конкурентів слід боятися? Зазначте основні елементи стратегії протидії.

8. Труднощі виходу на ринок (нестача інвестицій, часу, технологічні обмеження, виконавці, інерція попиту, велика собівартість, відсутність збутової мережі).

Важливе зауваження: цей розділ один з найважливіших у бізнес-плані. Потрібно довести, що на ринку є потреба у вашому продукті і ви знаєте, як її задовольнити та отримати при цьому прибуток. Ви маєте подати свій бізнес як товар, як привабливу можливість для інвестицій.

Стратегія маркетингу. У цьому розділі подають основні складові маркетингу: ціноутворення, збут, систему просування товару на ринок, а також визначають стратегію ринкового зростання. Особливу увагу зверніть на систему збуту продукції, оскільки в сучасних умовах — це основна проблема для будь-якого виробника. Ваша мета — описати стратегію маркетингу, яка дасть змогу вийти на той рівень продажу і прибутку, який зазначений у фінансовому плані.

1. Ваша система ціноутворення. Який підхід використовуєте. Запропонована система знижок. Порівняння з існуючим рівнем цін.

2. Організація збуту продукції. Внутрішня служба збуту. Канали збуту. Оптовики і роздрібні торговельні фірми. Описати канали збуту.

3. Система просування товару на ринок. Наближений обсяг витрат, організація реклами. Стимулюючі заходи. Пабліситі (процес некомєрційного стимулювання попиту на товари та послуги поширенням доброзичливої інформації про них у засобах масової інформації і серед громадськості).

4. Стратегія зростання. Вихід на інші сегменти ринку, диференціація продукції, диверсифікація діяльності.

Виробнича діяльність. У цьому розділі слід вказати на потребу у приміщенні, обладнанні й трудових ресурсах, необхідних.. для досягнення ваших цілей, описати систему постачання. Покажіть високий рівень продуманості технологічного процесу і механізми контролю якості продукції.

1. Розміщення приміщень. Це ваші приміщення, чи ви їх орендуєте? Чи потрібен ремонт і скільки він коштуватиме?

2. Схема виробничого процесу.

3. Склад потрібного обладнання, його постачальники, умови поставок, вартість.

4. Сировина і матеріали: постачальники (назва і умови поставок), орієнтовні ціни, норми запасу.

5. Чи є альтернативні джерела постачання сировини і матеріалів?

6. Екологічна і технологічна безпека виробництва. Контроль якості.

7. Вимоги щодо трудових ресурсів.

8. Можливі зниження прямих і накладних витрат.

9. Система обслуговування і сервісу в умовах виробництва технічно складної продукції.

Важливе зауваження: під час складання виробничого плану не забудьте розглянути вплив зміни обсягу виробництва на виробничі операції. Що саме буде вузьким місцем у разі розширення бізнесу і чи не потребуватиме це додаткового фінансування?

Управління і права власності. Цей розділ становить особливий інтерес, бо засоби здебільшого вкладаються у людей, а не в ідеї. Покажіть, що менеджери і персонал на вашому підприємстві компетентні і можуть успішно займатися бізнесом. Належним чином підкресліть їх досвідченість і кваліфікацію, поясніть, який вклад вони зможуть внести в успіх вашого бізнесу. Розкажіть про те, кому належить фірма нині.

1. Організаційно-правова форма бізнесу. Для товариств зазначають умови створення і партнерства, зокрема для акціонерних товариств — основні пайовики і належні їм відсотки, кількість привілейованих і звичайних акцій. Вкажіть відсоток державної власності, якщо вона є в уставному фонді.

2. Для акціонерних товариств: склад ради директорів, короткі біографічні довідки, телефони, рівень залучення до діяльності фірми.

3. Для відкритих акціонерних товариств: скільки акцій вже поширено, чи пропонується додаткова емісія.

4. Організаційна структура управління фірмою, команда керуючих, розподілення обов'язків між ними, форми і умови оплати.

5. Передбачувані зміни у структурі управління відповідно до вимог проекту, в тому числі планове поповнення команди менеджерів.

6. Відносини з місцевою адміністрацією. Наведіть аргументи, які засвідчують її зацікавленість у проекті.

7. Ваші консультанти, аудитори.

Важливе зауваження: передусім складіть список людей, про яких ви хочете дати відомості (власники, менеджери, активні інвестори), а потім визначте, як краще подати про них інформацію.

Стратегія фінансування. Цей розділ містить фінансові показники, які підтверджують усю інформацію, відображену в інших розділах, тобто по суті обґрунтовується бізнес-план. Цей розділ є ключовим під кутом зору ефективності проекту і терміну повернення залучених коштів. Потрібно чітко показати перспективи для інвестора і можливі «шляхи виходу», тобто заходи, які дають змогу інвесторам вилучити свої гроші.

До складу цього розділу входять такі питання:

1. Потреба у фінансових засобах. Зазначте методи розрахунків потреби у коштах. Можливі джерела отримання коштів.

2. Використання фінансових засобів (капітальні вкладення, поповнення обігових коштів, виплати боргів, придбання інших фірм).

3. Довготермінова фінансова стратегія (можливі зміни організаційних форм бізнесу, зміна позицій замовників, схеми погашення боргів).

4. Фінансові дані на перспективу.

5. Фінансові дані за минулі періоди.

6. Дані про аудиторські фірми, з якими ви працюєте.

Важливі зауваження: 1. Під час складання фінансового розділу обов'язково потрібні спеціальні знання. Якщо у вашій фірмі або у команді підприємця немає освіченої з питань фінансів людини, то слід звернутися до консультантів зі сторони. 2. Неможливо орієнтуватися лише на залучені кошти. Більшість інвесторів вимагають, щоб частина капіталу була створена за рахунок власних засобів. Покажіть, чим ви розпоряджаєтеся.

Ризики та їх облік. У бізнес-плані обов'язково слід зазначити наявність ризиків, проблем і ускладнень. Ви маєте своїм планом продемонструвати впевненість в успіхові бізнесу, оптимізм, с одночасно нагадавши, що складність є і ви про неї знаєте

1. Відверто і водночас витончено треба проаналізувати, за яких. умов ви можете «прогоріти». Слід показати інвесторам, що ризики оцінені всебічно й об'єктивно

2. Зазначте шляхи подолання ризиків.

Додатки можна готувати окремо від бізнес-плану і надавати читачам за потребою. У додатках подають:

♦ відомості про керуючих;

♦ результати дослідження ринку;

♦ відомості професійного характеру;

♦ ділові рекомендації щодо справи;

♦ фотографії або малюнки продукції;

♦ патенти, технічні специфікації;

♦ айважливіші юридичні документи (оренда, товарні угоди, контракти, угоди про партнерство, страхові контракти, трудові угоди з персоналом);

♦ схему організаційної структури, план земельної ділянки, розміщення виробничих приміщень тощо.

Рекомендації щодо оформлення бізнес-плану:

1. Складаючи бізнес-план, передбачте в ньому «ізюминку», яка зацікавить потенційного інвестора і примусить його уважно переглянути план до кінця, а не відхилити відразу, не дійшовши до цифрових викладок.

2. Бізнес-план — це рекламний документ, отже, він має бути оформлений без граматичних й орфографічних помилок. Ідеальна форма — елегантна брошура, проспект, буклет.

3. Не перєнавантажуйте бізнес-план надмірними викладками і цифрами, у разі потреби винесіть їх у додатки. Ідеальний розмір бізнес-плану для зовнішнього користувача — до 10 сторінок тексту, доповненого фінансовими розрахунками. Здебільшого простежується прямий зв'язок між необхідною сумою грошей і розміром бізнес плану: що більша сума грошей, то більше сторінок у бізнес-плані.

4. Інформація плану має бути точною, добре поданою, вселяти почуття оптимізму. Не потрібно прагнути втиснути на одну сторінку максимум інформації (це не студентська шпаргалка), оскільки вона гірше сприйматиметься.

5. Планування — це процес інтеграції. Доки ви обдумуватимете можливість отримання грошей, мине час і треба буде заново уточнювати цифри плану. Це зробити легше, якщо більшість розрахунків і обґрунтувань винесено в додатки.

 

7.6. Технологія складання фінансового плану

 

Фінансовий план є одним із основних розділів бізнес-плану.

Саме на основі даних фінансового плану підприємець, а також ' його інвестори і кредитори, отримують відомості про дохідністьзапропонованих інвестицій, потребу у матеріальних і фінансових ресурсах, джерела їх надходження і витрат.

Під час складання фінансового плану потрібно вирішити дві основні проблеми:

1. Визначити, яка бажана динаміка (крива) показників норми прибутку — співвідношення прибутку і вкладеного капіталу.

2. Оптимізувати кожний із показників, які впливають на норму прибутку.

Складаючи фінансовий план вашої майбутньої діяльності, треба підготувати ті самі документи, що і під час аналізу поточного фінансового стану вашої фірми. Проте послідовність підготовки може бути різною.

Планування фінансового стану фірми в бізнес-плані розпочинають зі складання прогнозних фінансових звітів. На основі прогнозу продажу складають такі фінансові документи: баланси комерційної діяльності, звіт про доходи і звіт про зміни фінансового стану. Прогнозні звіти складають методом відсоткового співвідношення до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух активів фірми впливають зміни в обсязі реалізації.

За прогнозом сума продажу в 2009 р. становитиме 750 млн грн. Виходячи з цих даних, складаємо прогнозний баланс (табл.1)

Статті у балансі, що прогнозується на 31 грудня 2009 р., розраховують таким чином. У першій частині обчислені відсоткові співвідношення статей балансу, які автоматично змінюються зі збільшенням або скороченням продажу.

Певну складність становить обчислення пасивів. Тільки дві статті — «Рахунок до оплати (кредитори)» і «Нараховані податки і заробітна плата» можна визначити відсотковим методом. Облігації до оплати, іпотечну заборгованість і звичайні акції переносять у тих самих сумах на 31 грудня 2009 р.

Приклад 1. Розглянемо розрахунок прогнозування балансу, звітів про прибуток і зміни фінансового стану фірми (табл. 2). З цією метою проаналізуємо баланс за попередній рік.

Статтю «Нерозподілений прибуток» обчислюють так. Насамперед знаходимо суму приросту цієї статті в 2009 р. Коефіцієнт прибутку до продажу у 2009 р. становить 4 % (20: 500). Припускаємо, що коефіцієнт прибутку до продажу не змінюється, тоді сума прибутку становитиме ЗО млн грн (750 - 4 %: 100). Передбачимо також, що коефіцієнт виплати дивідендів залишається незмінним — 40 % (8: 20). У цьому разі сума оплачених у минулому році дивідендів становитиме 12 млн грн (30 - 40 %: 100). Звідси випливає, що сума приросту нерозподіленого прибутку дорівнюватиме 18 млн грн (30 — 12).

У визначенні джерел фінансування менеджери фірми керуються структурною політикою в галузі працюючого капіталу.

Припустимо, що фірма уклала договір з власниками облігацій про підтримання відсоткового співвідношення заборгованості та активів на рівні 50 %, тобто майже половина активів фірми може покриватися заборгованістю. Крім того, фірма зобов'язується підтримувати поточний коефіцієнт ліквідності на рівні 2,5 і вище. Отже, існують два обмежники під час визначення додаткових джерел фінансування.

Таблиця 7.1. Баланс фірми на 31 грудня 2009 р.  
Актив Пасиви і оплачений капітал
Стаття балансу Млн грн Стаття балансу Млн грн
Грошові кошти   Рахунки до сплати  
Дебітори   Облігації до сплати  
Товарно-матеріальні   Нарахована заробітна  
    плата і податки  
Поточні активи, всього   Поточні пасиви, всього  
Основний капітал за остаточною вартістю   Іпотечні цінні папери (під забезпечення нерухомим майном)  
    Звичайні акції  
    Нерозподілений прибуток  
Усього активів   Усього пасивів  
Продаж      
Чистий дохід      
Виплачені дивіденди      
  Таблиця7.2. Прогнозний баланс на 31 грудня 2007 р.
    Стаття балансу %, Прогнозний баланс на
    до обсягу продажу 31 грудня 2009 р. (про-
  Стаття балансу У 2009 р гнозований обсяг прода-
    (500 млн.грн) жу 2007 р. х гр. 2 ), млн
      грн (750 млн грн х гр. 2)
       
  Грошові кошти (10: 500)    
  Дебітори    
  Товарно-матеріальні запаси    
  Поточні активи, всього    
  Основні кошти З0  
  Усього активів    
  Рахунки до сплати    
  Облігації до сплати  
  Нарахована заробітна плата плюс податки    
  Усього поточних пасивів  
  Іпотечна заборгованість  
  Звичайні акції  
  Нерозподілений прибуток  
  Усього фондів у розпорядженні фірми    
  Потреба у додаткових коштах  
  Усього пасиви і оплачений капітал    
               

Важливим завданням фінансового планування є прогнозування грошових потоків, що дає змогу визначити майбутні грошині надходження фірми та її витрати.

Бюджет грошових коштів розробляють на рік, місяць тощо. Зазвичай складають місячні бюджети, які мають можливість враху вати сезонні коливання у грошових надходженнях. Грошові над ходження забезпечують ліквідність підприємства, тобто його здат ність сплачувати за придбані товарно-матеріальні ресурси, відсот ки та дивіденди, гасити позики.

Побудову «бюджету грошових потоків» починають з надходжені, на реалізовану продукцію. Основна частина продажу здійснюється в кредит, тому надходження грошей на рахунок фірми відкладається на певний термін. Цей термін визначається умова ми угоди між фірмою і споживачами її продукції.

 

Тема


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.019 сек.)