АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розвиток емпіричних досліджень у класичний період

Читайте также:
  1. IV. ВПРАВИ НА РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
  2. Бібліотека - інтелектуальний центр наукових досліджень. Структура і організація економічної бібліографії
  3. В другій половині ХХ ст. розвиток неомарксизму був стимульований низкою чинників об“єктивного характеру.
  4. Види маркетингових досліджень
  5. Виникнення і розвиток економічної соціології
  6. Виникнення і розвиток криміналістики в світі і в Україні.
  7. Виникнення і розвиток криміналістики в світі і в Україні.
  8. Виникнення і розвиток теорії модернізації
  9. Виникнення й розвиток квантової фізики
  10. Виникнення та розвиток друкарства в Україні
  11. виникнення та розвиток парламенту в Англії
  12. Виникнення та розвиток страхової медицини в Україні.

На початку свого розвитку соціологічна теорія та емпіричні соціальні дослідження розвивалися пара­лельно і були слабко пов'язані між собою. Досліджен­ня стимулювалися практичними потребами, необхідні­стю збирання інформації для обґрунтування соціаль­них реформ, які поставали на тлі гострих проблем суспільства XIX ст.: швидкого зростання міст і місько­го населення у період індустріалізації, поляризації бідності й багатства, зростання злочинності, посилен­ня класової боротьби.

Перші емпіричні соціальні дослідження (роботи ан­глійських політичних арифметиків XVII ст., францу­зькі урядові обстеження XVII—XVIII ст.) не мали си­стематичного характеру. У XIX ст. їх кількість швид­ко зросла. Вони постачали нові факти, зумовлюючи водночас удосконалення їх збору та аналізу. Франко-бельгійський вчений Адольф Кетле (1796—1874) виро­бив основи соціальної статистики; француз Фредерік Ле-Пле (1806—1882) — монографічний метод вивчен­ня сімейних бюджетів. Були започатковані перші цен­три соціальних досліджень — Лондонське статистичне товариство, Товариство соціальної політики в Німеч­чині та ін. Емпіричні дослідження починають відчува­ти потребу в соціологічній теорії, вона — в емпіричній перевірці своїх положень. Однак тривалий час со­ціальні дослідження практично не були пов'язані з теоретичною соціологією, в якій переважали глобальні, історико - еволюційні схеми. Лише наприкінці XIX ст. у працях Дюркгейма, Вебера, Тьонніса становище почи­нає змінюватися. На початку XX ст. проблема поєднан­ня теоретичної та емпіричної соціології особливо актуа­лізується, починається спеціальна розробка методології і техніки емпіричних соціальних досліджень.

Становище соціології в системі суспільствознавства кінця XIX — початку XX ст. не було однозначним. З одного боку, соціологія динамічно розвивається, розши­рюється тематика емпіричних соціальних досліджень, з'являються наукові товариства і кафедри, спеціалізо­вана періодика, з іншого — представники традиційних суспільних наук продовжують ставитися до неї з недо­вірою, а в самій соціологічній теорії панує розлад.

В Англії центром соціології стало створене в 1903 р. Лондонське соціологічне товариство, яке з 1908 р. по­чало видавати журнал «Соціологічний огляд». Але чіт­кої програми товариство не мало. В 1907 р. на приват­ні кошти була створена перша в Англії кафедра соціо­логії в Лондонському університеті. Однак в Оксфорді і Кембриджі до соціології все ще ставилися з явною не­довірою, і британська соціологія довго мусила гніздити­ся на теренах антропології та етнографії.

Інституціалізація соціології як університетської дисципліни у Франції почалася наприкінці XIX ст. під впливом Дюркгейма, який у 1896 р. очолив кафедру «соціальної науки» (Бордоський університет) — першу кафедру соціології у Франції.

Складнішим виявилося становище соціології в Німеччині. Філософські факультети, де були зосе­реджені всі гуманітарні науки, ігнорували емпіричні дослідження. Професійна неприязнь «традиційних» філософів до соціології зумовлювалася й тим, що вона асоціювалася з позитивізмом, соціалістичною спрямо­ваністю та іноземним впливом.

Іншою була ситуація в СІЛА. Відсутність жорстких обмежень у системі вищої освіти, наявність коштів, конкуренція між університетами, вплив прагматизму і широкий рух на користь соціальних реформ відкри­вали соціології широкі можливості, яких не було в ін­ших країнах. Перший курс соціології було прочитано у Єльському університеті у 1876 р. У 1893 р. відкрито першу кафедру в Чикаго, де започатковано і соціоло­гічну фахову спеціалізацію. У 1901 р. 169 американ­ських університетів і коледжів пропонували своїм слу­хачам курси соціології. Через чотири роки було засно­вано Американське соціологічне товариство.

З часом починають створюватися і міжнародні со­ціологічні центри. У 1894 р. у Парижі відбувається перший конгрес Міжнародного інституту соціології. Проте міжнародний обмін соціологічними ідеями ще довго був обмеженим.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)