АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТУРИСТИЧНІ КРАЇНИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ І ПІВДЕННОЇ АФРИКИ

Читайте также:
  1. G Дотримуватись законів країни, в якій реалізують бізнес.
  2. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  3. IV грvпа - країни. що розвиваються (Більше 150).
  4. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  5. Агальна характеристика конституційного права України.
  6. Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни
  7. Адміністративні проступки за Кодексом України про адміністративні правопорушення
  8. Адміністративно-правовий статус громадян України та іноземців
  9. Адміністрації України М.Я.Азаров
  10. Адміністрація Президента України
  11. Акти Верховної Ради України
  12. Акти Президента України

Південно-Східна і Південна Африка – порівняно молодий регіон міжнародного туризму, що динамічно розвивається. До найбільш популярних напрямків тут можна віднести наступні країни: Кенію, ПАР, Зімбабве, Намібію, Танзанію, Уганду, Сейшельські острови, Маврикій. Можна також говорити і про інші туристичні напрями, зокрема Намібію.

Кенія. Країна знаходиться на сході Африки, омивається Індійським океаном. За фізико-географічними показниками Кенія складається з декількох зон. Велика Рифтова долина тягнеться з півночі на південь. Це найкрасивіша частина країни, усіяна озерами, на берегах яких мешкає найбільша в світі колонія рожевих фламінго. Рифтова долина переходить у савану, яка використовується як безкрайнє пасовище. Кенія в плані туризму відома передусім національними парками (Масаї Мара, Амбоселі, Цаво). Національний парк Масаї Мара є продовженням відомого національного парку Серенгеті (Танзанія). Одним з пам’ятних видовищ, які можна побачити в національному парку Амбоселі, є величезні стада слонів. Туристи також знайомляться з ендемічними видами фауни, наприклад, з чорним носорогом, що знаходиться на межі вимирання.

Цаво – найбільший національний парк Кенії, який займає площу близько 21 тис. км². Він розташований на південному сході країни і розділений на західну і східну частини автомобільною дорогою і залізницею Найробі – Момбаса. Мрія багатьох туристів – це найвища точка Африки – гора-вулкан Кіліманджаро, вкритий у верхній частині льодовиками. Кіліманджаро знаходиться на кордоні Кенії і Танзанії. Природні зони Кіліманджаро змінюють одна одну у відповідності з висотною поясністю.

Перспективний вид туризму для Кенії – екологічний туризм. Розвиток туризму може доповнити традиційну аграрну спеціалізацію країни, яка відома в міжнародному розподілі праці перш за все як постачальник сільськогосподарських культур – кави, чаю, рису, бавовни та ін.

Столиця Кенії – Найробі – найбільше місто у Східній Африці, має низку цікавих об’єктів для відвідань – національний музей, зміїну ферму, національний архів.

Слід відзначити, що подорожі в африканські країни небезпечні в плані зараження інфекційними захворюваннями. Починаючи з 1999 року в Кенії спалахи малярії привели до епідемії в рамках усієї країни.

Танзанія. Нині Танзанія є фактично союзом двох раніше існуючих держав – Танганьїки і Занзібару. Танзанія має найбільше узбережжя серед східноафриканських країн. Вона, як і інші країни цього регіону, відома, передусім, своїми національними парками (Серенгеті, Нгоронгоро, Кіліманджаро та ін.). Серенгеті – найбільший парк Танзанії. Його було засновано у 1951 році, загальна площа близько 15 тис. км². Неабиякий інтерес викликає щорічна міграція тисяч звірів, особливо антилоп гну. Національний парк Нгоронгоро знаходиться у величезному кратері потухлого вулкана діаметром близько 20 км. Краї кратера розташовані на висоті близько 2,5 тис. м над рівнем моря, а його дно – на 600 м нижче за краї кратера. Тому всередині кратера утворилося власне середовище існування. Багато видів тварин народжуються, живуть і вмирають саме тут.

У країні розвивається міжнародний туризм. На узбережжі Танзанії є прекрасні пляжі. Особливо популярний морський курорт Танга, де є сірчисті джерела і живописні печери. Острів Занзібар часто називають «островом-ярмарком». У XIX столітті Занзібар був найбільшим постачальником гвоздики. Економіка країни в значній мірі залежить від експорту сільськогосподарських культур: кава, чай, бавовна та ін.

Уганда розташована на екваторі, вважається «перлиною» Африки. Головна й найвідоміша пам'ятка країни – національний парк Бвінді. Тут мешкає 300 з 600 горил, що залишилися в світі. Найвідомішою природною пам'яткою Уганди є водоспад Мерчінсон. Води Нілу, витоки якого знаходяться саме тут, просочившись крізь вузьку щілину в скелях, утворили декілька пінистих каскадів. Вода спадає вниз з висоти 50 м, створюючи один з найкрасивіших у світі водоспадів.

Національний парк Королеви Єлизавети розташований на екваторі у північно-західній частині країни. Різноманітний тваринний світ парку: гіпопотами, леви, що живуть на деревах, слони, буйволи, болотяні козли, краснохвості мавпи та ін. Парк відомий також різноманітністю птахів, що мешкають тут. Їх близько 500 видів: баклани, гігантські чаплі, орли та ін. Серед інших привабливих об’єктів Уганди – озеро Вікторія – один з найбільших у світі резервуарів прісної води.

Уганда має драматичну історію. Громадянські війни продовжувалися тут і після отримання незалежності у 1962 році. Безперервні конфлікти, важкі умови життя, голод явилися причиною того, що тут одна з найнижчих у світі середня тривалість життя населення. Кава – основна експортна культура, що забезпечує більшу частину доходів держави.

На південному сході Африканського континенту розташована держава Мозамбік – здебільшого аграрна країна. Традиційно вона вважалася португальським анклавом в Африці. Португальці потрапили сюди ще у 1498 році, коли берегів Мозамбіку досяг Васко да Гама. Внаслідок озброєної боротьби, яку вела організація ФРЕЛІМО (Фронт звільнення Мозамбіку), у 1975 році країна здобула незалежність.

Столиця країни Мапуту була заснована на місці закладеного наприкінці XVIII століття португальського форту. Серед пам'яток міста слід назвати Музей природної історії та вокзал, спроектований і збудований за участю архітектора Ейфеля, автора проекту відомої башти в Парижі. До громадянської війни туристів в Мозамбік привертали головним чином прекрасні піщані пляжі, розташовані в районах Тофу, Лангоше, Лурно і мису Барра-Фалса. Мозамбік відомий також національними парками і самобутньою африканською культурою (скульптура, фресковий живопис, музика).

На півночі Мозамбікської протоки розташовані Коморські острови (Федеративна ісламська республіка Коморські острови). Столиця держави – місто Мороні. Колись Коморські острови мали вигідне транспортно-географічне положення на шляху з Індії до Європи. Тому до середини XIX століття острови відвідувало багато мореплавців. На Коморах висаджувалися команди китобійних судів, купці, пірати. Ці острови були прекрасним місцем для поповнення запасів продовольства. Проте після відкриття у 1869 році Суецького каналу найкоротший шлях з Індії до Європи став проходити через Червоне море. З цим був пов'язаний спад ділової активності на Коморах. На цих «забутих островах» унікальна дика природа.

Комори – острови вулканічного походження. Біля південного краю найбільшого острова Нгазіджа знаходиться діючий вулкан Картала заввишки 2000 м. Для островів характерний гористий ландшафт. Тут мешкають ендемічні види комах, птахів і тварин.

Коморські острови аграрна країна. Головні статті експорту – ваніль, гвоздика, есенція іланг-ілангу, що використовується у парфумерній промисловості. Ісламські традиції, що утвердилися на островах ще з часів Середньовіччя, виявляються в архітектурі прекрасних старовинних мечетей, а також в галасливих східних базарах. У країні існують деякі заборони. Так, на Коморських островах за носіння міні-спідниць можна потрапити до поліцейської дільниці.

Країна Зімбабве розташована на півдні Африки між озерами Лімпопо і Замбезі. Територія Зімбабве знаходиться у межах знаменитого «мідного поясу світу» – місця зосередження найбільших у світі родовищ міді. Як і інші країни цього регіону Зімбабве для міжнародного туризму відома, передусім, національними парками (водоспад Вікторія, озеро Каріба, Грейт Зімбабве). Вони визначають її туристичний потенціал. Столиця країни – місто Хараре. Зімбабве має найвищу в світі інфляцію. За оцінкою Всесвітньої продовольчої програми ООН, 2 млн. осіб у Зімбабве потребують продовольчої допомоги, до 2009 року їхня кількість мала сягнути 5,1 млн., або 45% населення.

Намібія – країна у Південній Африці. Природно-кліматичні особливості країни зумовлені наявністю пустелі Наміб, розташованій на узбережжі Атлантичного океану. Походження пустелі пов'язане з холодною течією, що проходить біля берегів країни. Вітер, що дме з океану, не приносить опадів. Тут розвинена гірничодобувна промисловість, зокрема видобуток уранових руд.

Столиця країни – Віндхук. Намібію часто характеризують як країну «громадського туризму». Відповідно до амбітних планів уряду, розроблених на початку 1990-х років, місцеві общини можуть узяти на себе юридичну відповідальність за зонування сільгоспугідь, ділянок дикої природи і туристичну діяльність на територіях з багатоцільовим використанням, що звуться заповідниками, а потім отримувати з цього фінансові вигоди. На півночі країни знаходиться «Мекка» орнітологів – національний парк Етоша. На північному сході країни знаходиться коридор між Анголою і Ботсваною. На відміну від іншої території Намібії, зайнятої пустелею, ця область лісиста і плодоносна, її перетинає безліч річок.

Ангола. Північніше Намібії розташована Ангола, колишня португальська колонія. Португальці прибули сюди ще у 1483 році. На початку XX століття країна офіційно була оголошена португальською колонією, а 11 листопада 1975 року здобула незалежність. Тривалий час на території Анголи точилася громадянська війна, що стримувало її соціально-економічний розвиток. Країна багата на мінеральні ресурси. Видобуток і експорт нафти є найважливішою галуззю економіки. Нині Ангола позиціонує себе як одне з найперспективніших місць для іноземних інвестицій.

Туристів в Анголу приваблюють здебільшого її природа – майже 1600-кілометрове океанічне узбережжя, буйний тропічний ліс, живописна саванна і велика пустеля Наміб. У районах, вільних від міжетнічного і військового протиборства, збереглися унікальні племена, що донині ведуть спосіб життя, близький до кам’яного віку. Це привертає сюди численні етнографічні експедиції і шанувальників екологічного туризму. Ангола завжди пишалася своєю системою національних парків (Кісама, Порту-Алешандрі, Камея, Муна, Кванта-Сул, Лвандо, Мілано та ін.). У країні популярні мисливські тури. Істотною проблемою залишається браконьєрство. Столицею країни є місто Луанда, засноване 1575 року. Місто відоме своїми будівлями колоніальної епохи і мощеними мозаїчними тротуарами. Доволі популярний у туристів Музей Анголи, будівля університету, зведена у колоніальні часи, середньовічна фортеця Сан-Мігель та ін.

Свазіленд. На півдні Африки, на кордоні між Мозамбіком і ПАР, розташовано Королівство Свазіленд – патріархальна монархія. Свазіленд заселений більш ніж на 90% африканською народністю свазі, яка мігрувала сюди з території Південної Африки.

У країні розвинена гірничовидобувна промисловість (видобуток азбесту, кам'яного вугілля, залізняку, золота, алмазів). Відомою місцевою пам'яткою є одна з найстаріших у світі шахт, яка почала функціонувати декілька десятків тисяч років тому. Важлива складова місцевої економіки – сільськогосподарське виробництво. Основні рослинницькі культури: цукровий очерет, кукурудза, бавовник, цитрусові, тютюн, арахіс. Відсутність сучасних курортів, які є в сусідній ПАР, – наслідок патріархального устрою життя країни. Проте ця обставина цілком компенсується дикою природою. У країні є заповідники, безліч археологічних пам'яток. Свазіленд здобув славу одного з світових центрів кінного туризму.

Серед пам'яток столиці країни – Мбабане – варто відзначити вулицю Олістер Міллер, площу Свазі і ремісничий ринок Мбабане. Туристи приїжджають до Свазіленду переважного із сусідньої ПАР. Для тих, хто в'їздить, рекомендується щеплення від лихоманки. На відміну від сусідньої ПАР у Свазіленді порівняно низький рівень злочинності.

В Індійському океані біля берегів Африки знаходиться острівна держава – Республіка Сейшельські острови. В історії Сейшел багато таємниць, які залишили першовідкривачі островів – пірати. Населення Сейшел – сейшельські креоли – нащадки піратів, білих колоністів, чорних рабів, індійських торговців. При розвиненій індустрії туризму природа тут зберегла свою первозданність. Тільки на цих островах мешкають гігантські черепахи, багато рідкісних птахів, зокрема чорна папуга. У водах Індійського океану безліч морських мешканців. Особливо цінуються тунець і блакитний марлін. На острові Мае розташована найменша столиця світу – Вікторія, збудована в англійському архітектурному стилі. Сейшели по праву належать до найкращих місць відпочинку серед острівних територій світу.

Маврикій. Разом з прилеглими до нього невеликими островами Маврикій утворює Маскаренський архіпелаг, розташований у західній частині Індійського океану. Маврикій розташовується у 20 тис. км на південний схід від Африки і на схід від Мадагаскару. Столиця держави – Порт Луї. Туристів привертає на Маврикій пляжний відпочинок, огляд національних парків, круїзи на катамаранах і яхтах, дайвінг (підводне плавання), глибоководна рибалка. Маврикій також є визнаним туристичним центром серед острівних територій.

Мадагаскар. Держава розташована на острові Мадагаскар у південно-західній частині Індійського океану, колишня французька колонія. Острів Мадагаскар, відокремлений від східного узбережжя Африки Мозамбікською протокою, є четвертим за розмірами території островом світу. Столиця країни – Антананаріву. В адміністративному плані країна розділена на шість провінцій. На острові є поклади нікелю, кобальту. Серед інших природних ресурсів варто назвати морепродукти і рибу. Основним сектором економіки країни є аграрний, що забезпечує більшу частину валютних надходжень. Основні експортні культури – кава і пряності (ваніль, гвоздика). Мадагаскар відомий своїм тваринним і рослинним світом, ендемічними видами флори і фауни (лемури, чаплі, алдабранські і малагасійські черепахи). Для країни перспективним є екологічний туризм, пов'язаний з відвіданням національних парків. Парк Монтань Д’Амбре – найбільш відвідуваний об’єкт північного Мадагаскару. Цей парк являє собою близько 20 000 гектарів вулканічного масиву.

Із січня по березень східне узбережжя країни, північна частина острова і далекий південь потрапляють в зону циклонів. У розпал сезону дощів у другій половині дня зазвичай трапляється гроза.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)