АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Форми ведення виробничої діяльності суб’єктами господарювання

Читайте также:
  1. A) способом формирования банковских ресурсов из недепозитных источников
  2. A) это основные или ведущие начала процесса формирования развития и функционирования права
  3. A. формируется фотохимический туман
  4. Cущность, виды, источники формирования доходов. Дифференциация доходов населения.
  5. E) формирование правительства из членов партии, располагающих большинством мест в Парламенте
  6. II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
  7. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  8. VІ. ПРАВОВІ І НОРМАТИВНО – ТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  9. Актуальность и методология обеспечения безопасности жизнедеятельности. Характерные особенности современного производства, зоны формирования опасных и вредных факторов.
  10. Алгоритм проведення санобробки при зараженні БЗ
  11. Анализ формирования и выполнения производственной программы
  12. Атестація професійної діяльності вчителів в організації післядипломної педагогічної освіти в Греції

Суб’єкти господарської діяльності – це особи (фізичні або юри-дичні), які ведуть економічну діяльність. Ними можуть бути окремі особи, домогосподарства, підприємства. Суб’єкт господарської діяльності – це рушійна сила виробничого процесу. Вони є живими клітинами, «атомами» економічної системи.

Під формами суспільного виробництва розуміютьособливі типи ведення економічної діяльності суб’єктами господарювання з властивим їм рівнем розвитку продуктивних сил і системою виро-бничих відносин. Відомі дві стійкі форми суспільного виробництва: натуральне виробництво і товарне виробництво.

Натуральне виробництво – це тип організації виробництва, в якому вироблений продукт споживається самим виробником і членами його сім’ї.

Натуральне господарство забезпечує всіх своїх потреби власною про-дукцією. Рівень задоволення цих потреб визначається природними умовами та виробничими можливостями кожного окремого госпо-дарства. Він, як правило, дуже низький.

Натуральне виробництво сформувалося з зародженням людства, і існувало тисячі років. Воно було характерним для первіснообщинного ладу, рабовласництва, феодалізму. З переходом до капіталізму було витіснене товарним виробництвом.

В сучасному світі широко розповсюджене (поєднуючись з товарним виробництвом) в мало розвинутих країнах Африки, Азії, Латинської Америки.

В Україні пережитки натурального господарства існують у вигляді ведення підсобних господарств з метою отримання продукції (як правило сільськогосподарської) для власного споживання.

Основні риси натурального господарства:

І. Базується на приватній власності на засоби виробництва.

ІІ. Має місце поєднання землеробства (або тваринництва) як основного заняття і домашнього ремісництва.

ІІІ. Кожна господарська одиниця відокремлена від інших, обміну продукцією не існує, або він випадковий.

Для натурального виробництва характерні:

- низький рівень розвитку продуктивних сил;

- примітивний рівень розподілу праці;

- низька якість та вузький спектр продукції, яка виробляється;

- економічна замкнутість, відособленість господарств;

- повільні темпи удосконалення і розширення виробництва.

- сильна залежність від природних умов.

Товарне виробництво – це тип організації виробництва, в якому продукт виробляється не для власного споживання, а для обміну на ринку. Виникнення товарного виробництва вимагало певних економічних умов, а саме:

А. Розвинутий суспільний поділ праці.

Б. Наявність приватної власності на засоби виробництва.

В. Повна економічна відособленість виробників.

Г. Достатній рівень економічної свободи.

Найбільш характерні риси товарного виробництва:

- виробництво здійснюється з метою обміну і отримання доходу;

- маємісце зв’язок виробників через ринок.

- взаємозалежність виробників: кожен з них виготовляє продукцію для продажу іншим виробникам, а необхідне для себе купує на ринку.

- наявність конкуренції між виробниками (економічного змагання за покупців і прибуток) та тенденції до удосконалення і розширення

виробництва, як засобу виживання в умовах конкуренції.

Розмежовують просте і капіталістичне товарне виробництво.

Просте товарне виробництво – таке, яке базується на праці самого виробника (його сім’ї). Як правило – це дрібне виробництво, яке ведеться з метою отримання доходу від продажу продукції на ринку.

Капіталістичне товарне виробництво – ведеться з використанням праці найманих робітників. Метою діяльності є отримання прибутку.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)