АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Рудольф Штайнер – основоположник вільної вальдорфської школи

Читайте также:
  1. THE RUSSIAN ARABESQUES (арабески російської школи)
  2. Альтернативні школи нової хвилі
  3. Б) надання батьками (усиновлювачами) або піклувальником неповнолітньої особи згоди на набуття нею повної цивільної дієздатності.
  4. В.Франкл известен как основоположник
  5. Дидактика вальдорфської школи – фактор формування цілісної особистості
  6. Діагностика школи
  7. Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи
  8. Завдання, функції педагогіки вищої школи
  9. ІІрофесійні вимоги до вчителя музики загальноосвітньої школи
  10. Історія розвитку дидактики вищої школи
  11. К основоположникам политологии как самостоятельной науки можно отнести: (3)
  12. Керівництво навчально-виховною роботою школи

 

Рудольф Штайнер (1861-1925) – видатний європейський мислитель початку ХХ століття. Як редактор і коментатор природничо-наукових праць Й.Гете, саме Р.Штайнер першим оцінив їх масштаб, новизну, значення та запровадив у культурний обіг. Він автор значних праць у галузі філософії, гносеології (теорії пізнання).

Як засновник духовно-наукового людинознавства (антропософії) Р.Штайнер заклав значущий духовний фундамент у різні галузі знання та людської діяльності. Він вніс нові плідні імпульси для розвитку медицини, фармацевтики, лікувальної педагогіки. Ідеї Р.Штайнера в галузі соціального життя покладено в основу діяльності багатьох закладів, консультаційних фірм і банків. Р.Штайнер розробив піонерський для свого часу екологічний метод ведення сільського господарства. Не можна не згадати про його вплив на розвиток архітектури, театрального мистецтва (зокрема, створення нового мистецтва руху – евритмії).

Проте найбільшу популярність ім’я Р.Штайнера отримало у зв’язку з широким розповсюдженням освітніх закладів, передусім дитячих садків і шкіл, що працюють на основі створеної ним педагогіки.

Педагогіка Р.Штайнера – це цілісна педагогічна система, що має свій світоглядний фундамент, свою філософську, психологічну, соціологічну, етичну, естетичну основу. Цією основою є антропософія, у центрі якої уявлення про людину як про єдність її тілесно-душевно-духовного буття. Як найважливіший імпульс антропософії в соціальній сфері педагогіка Р.Штайнера є образом школи нового типу – неодмінної складової вільного духовного життя суспільства.

Ця педагогічна концепція віднайшла цілісне втілення в школі для дітей робітників і службовців тютюнової фабрики “Вальдорф-Асторія” (м. Штутгарт, Німеччина), котра була заснована в 1919 р. Р.Штайнером при підтримці директора фабрики Е. Мольта. Якщо до цього часу назва “Вальдорф” була поняттям суто економічним, то з моменту виникнення першої Вільної вальдорфської школи цей термін набув нового культурного значення та безпосередньо асоціюється з педагогікою й навчально-виховними закладами.

Нові педагогічні ідеї, нововведення, запропоновані Р.Штайнером, і сьогодні залишаються актуальними, сучасними й інноваційними. Вони стосуються як організаційно-управлінських аспектів, так і дидактично-методичних засад педагогіки.

Перелічимо основні інновації, що були висунуті Р.Штайнером як вимоги до сучасної школи та реалізовані ним у Штутгартській вальдорфській школі.

- Система внутрішньо шкільного управління, в якій керівна роль належить не директору, а двом основним формам самоврядування:

- колегії задіяних у школі педагогів - щотижневим учительським конференціям. У сфері діяльності колегії знаходиться розв’язання всіх педагогічних питань: постійне оновлення педагогіки через поглиблене пізнання людини; професійний розвиток, постійна подальша самоосвіта та самовиховання вчителя; прийняття на роботу нових учителів тощо. У співпраці вчителів педагогічна теорія та практика безпосередньо об’єднуються. Цій меті служать обговорення окремих учнів або цілих класів, а також питань дидактики і методики;

- батьківсько-вчительському правлінню – представнику правових інтересів школи, що визначає та регулює її економічний і правовий баланс. Тісна взаємодія педагогів з батьками є характерною ознакою вальдорфської педагогіки, виразником спільного розуміння завдань освіти й спільної відповідальності сім’ї та школи за долю дитини.

- Принцип класного вчителя, котрий викладає у своєму класі всі основні предмети протягом перших восьми років навчання, що сприяє соціальній стабільності класу як спільноти, єдності процесів навчання й виховання, інтеграції різних дисциплін. У співпраці з іншими вчителями та батьками класний учитель ключовим чином впливає на навчальний процес і має значний ступінь педагогічної свободи. Жоден учень не залишається поза увагою класного вчителя; для дитини вчитель набагато важливіший за навчальний предмет.

- Спільне навчання хлопчиків і дівчат, а також відсутність розподілу за соціально-матеріальною ознакою: “вальдорфська школа – школа для всіх”.

- Відміна системи оцінок у балах і другорічництва: школа таким чином перестає сортувати учнів на гарних і поганих; кожний може розвиватися вільно та безперешкодно, згідно зі своїми індивідуальними особливостями. Замість табеля учням і батькам щорічно видаються характеристики, в яких розкривається повна картина розвитку дитини, описуються всі її досягнення, соціальні стосунки, чесноти: старанність, витривалість, надійність, захоплення.

- Відмова від використання традиційних підручників – замість цього весь зміст уроків оформлюється в навчальних зошитах у вигляді своєрідних “підручників” – спочатку за допомогою вчителя, а пізніше, у середніх і старших класах, – самостійно.

- Орієнтація змісту освіти на вікові особливості дитини – навчальні програми та методи викладання враховують внутрішні потреби людини на кожному віковому ступені та слугують цілісному розвитку особистості в єдності мислення, відчування, вольової діяльності. В узагальненому вигляді підходи Р.Штайнера до вікового становлення дітей подано в таблиці 1.

- Запровадження “гігієнічної (душевно-економної)” організації викладання – орієнтація навчального процесу на ритм дня, тижня, року.

- Висування на перший план різноманітної художньо-практичної діяльності, завдяки чому розвивається культура почуттів і воля дитини.

- Відродження усного оповідання, матеріалом для якого вчителю слугують культурно-історичні перекази людства (казки, легенди, байки, біблійні історії, міфологія народів світу, сцени з давньої та середньовічної історії, біографії видатних історичних особистостей тощо); у молодших і середніх класах оповіданням і переказам щоденно відводиться час на першому (головному) уроці; театральні постановки цих сюжетів інтегруються в навчальний процес.

- Викладання двох іноземних мов з першого класу за спеціальною методикою.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)