АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Порівняння однакових або близьких за значенням слів у різних мовах

Читайте также:
  1. А. Тільки в аеробних умовах
  2. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
  3. Антимонопольна політика в умовах ринкової економіки.
  4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  6. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  8. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  9. Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.
  10. В потоці, що знаходиться в умовах турбулентного режиму, швидкості біля стінки змінюються за ________ законом.
  11. В УМОВАХ БОРГОВОЇ КРИЗИ
  12. в умовах боргової кризи

К Л А С И Ф І К А Ц І Я М О В С В І Т У

1. Різновиди класифікацій мов світу.

2. Генеалогічна класифікація мов світу (мовна сім’я, групи мов однієї сім’ї, основні сім’ї мов світу).

3. Типологічна класифікація (основні типологічні властивості мов; "тип мови" і "тип у мові"; формально-типологічна класифікація та інші види типологічних класифікацій).

4. Ареальна класифікація мов світу. Мовні союзи.

1. Різновиди класифікацій мов світу

Причини подібності мов
Спільне походження ↓ успадковані спільні ознаки   ↓ Генеалогічна класифікація Регулярні Нерегулярні Міжмовні територіальні Спільні контакти функції мов як систем, що забезпечують спілкування ↓ ↓ набуті спільні ознакиспільні ознаки, сформовані незалежно від походження і міжмовних контактів ↓ ↓ АреальнаТипологічна класифікаціякласифікація  

 

Причини подібності мов  
Спільне походження Міжмовні територіальні контакти Спільні функції мов як систем, що забезпечують спілкування
успадковані спільні ознаки ↓ набуті спільні ознаки ↓ спільні ознаки, сформовані незалежно від походження і міжмовних контактів ↓
Генеалогічна класифікація Ареальна класифікація Типологічна класифікація

2. Генеалогічна класифікація мов світу

(мовна сім’я, групи мов однієї сім’ї, основні сім’ї мов світу)

Порівняння однакових або близьких за значенням слів у різних мовах

Україн- ська Грець- ка Латина Давньо- індій ська Готська Литов- ська Англій- ська Німе-цька
кров κρέας ‘м’ясо’ cruor ‘кров’ kravíḥ ‘сире м’ясо’   kraũjas    
вік ‘трива лість життя’     vinco ‘перема гати’   weihan ‘боро тися’ viẽkas ‘сила, життя’    
порося   porcus     paršas pork  
сто ἑκατόν centum śatám hund šimtas hundred  
десять δέκα decem dáśa taihun dẽšimt ten  
зять γένος genus jánaḥ ‘рід’ kuni žéntas    
нагий     nagnáḥ naqaþs   naked  
гнати θείνω ‘бити’ (dē-)fendo ‘захищати’ ghnánti ‘вони вбивають’        
везу   veho váhāmi (ga-) wigan vežù    
гість   hostis ‘ворог’   gasts   guest  
гладкий   glaber     glodùs    
(до-) стигнути στείχω ‘йти’   stighnoti ‘йти вгору’ steigan ‘підні матися’ staigýtis ‘поспі шати’    
мати μāτηρ māter mātā   mot mother Mutter
серце cor hŕdayam hairtô širdis heard Herz
два δvω due duvā twai dú, two zwei
вода       watō vanduõ water  

Причиною існування спільних рис словникового складу мов, різних за територією і часом існування, визнається походження від однієї прамови. Зауважити, що ці слова називають явища, які від початку становлення людського суспільства були необхідними реаліями існування людини.

За ознакою спільного походження здійснюється генеалогічна класифікація мов.

 

Генеалогічна класифікація мов – один з типів класифікації мов світу, критерієм якої є відношення спорідненості, спільного походження мов.
 
Мовна сім’я – клас споріднених мов, що походять від однієї прамови.

 

 

Усі мови, матеріал яких був представлений у попередній таблиці, належать до однієї сім’ї – індоєвропейської. До цієї сім’ї належить багато інших мов. Усі вони походять від однієї праіндоєвропейської мови. Крім індоєвропейської сім’ї мов, у сучасній генеалогічній класифікації представлені інші мовні сім’ї, мови яких ведуть своє походження від інших прамов.

МОВНІ СІМ’Ї

Назва мовної сім’ї Інша назва цієї ж сім’ї Мови
ІНДОЕВРОПЕЙСЬКА СІМ’Я   (Подаються окремою таблицею за групами і підгрупами.)
ДРАВИДСЬКА СІМ’Я   телугу, тамільська, малаялам та ін.
КАРТВЕЛЬСКА СІМ’Я Кавказька сім’я (макросім’я) грузинська, мінгрельська та ін.
ПІВНІЧНОКАВКАЗЬКА СІМ’Я абхазька, абазинський, кабардинська, чеченська та ін.
ТЮРКСЬКА СІМ’Я Алтайська макросім’я   турецька, татарська, башкирська, казахська, кримськотатарська, азербайджанська, туркменська, киргизька, алтайська, гагаузька, чуваська, якутська та ін.
МОНГОЛЬСЬКА СІМ’Я   монгольська, бурятська, калмицька та ін.
ТУНГУСО-МАНЧЖУРСЬКА СІМ’Я маньчжурська, евенкійська та ін.
УРАЛЬСЬКА СІМ’Я Фіно-угорська сім’я фінська, естонська, карельська, комі, удмуртська, мордовська, угорська, хантийська, ненецька та ін.
ЄНІСЕЙСЬКА СІМ’Я   кетська, югська та ін.
ЧУКОТО-КАМЧАТСЬКА СІМ’Я   чукотська, корякська та ін.
ЕСКИМОСО-АЛЕУТСЬКА СІМ’Я   ескімоська, алеутська та ін.
ЮКАГИРСЬКА СІМ’Я   юкагирська, колимська та ін.
АВСТРОАЗІЙСЬКА СІМ’Я Аустроазійська сім’я в’єтнамська, кхмерська та ін.
АФРАЗИЙСЬКА СІМ’Я Семіто-хамітська сім’я арабська, мальтійська, іврит, коптська, сомалійська та ін.
НІГЕРОКОНГОЛЕЗЬКА СІМ’Я (територія Африки на південь від Сахари)   мови банту, йоруба, едо та ін
НІЛО-САХАРСЬКА СІМ’Я (Центральна Африка, Судан)   канурі, тубу, загава. та ін.
КОЙСАНСЬКА СІМ’Я (на території ПАР, Намібії, Анголи)   мови кунг, нама, корана та ін.
АВСТРОНЕЗІЙСЬКА СІМ’Я   Малайсько-полінезійська макросім’я індонезійська, малайська, яванська, самоанська, маори, гавайська, фіджийська та ін.
АМЕРИНДСЬКА СІМ’Я (мови індіанців Північної і Південної Америки) Америндська макросім’я мови чероки, дакота, нава-хо, науатль, майя та ін.

 

Мови що не належать до мовних сімей: баскська, японська та ін.

Мови різних мовних сімей неспоріднені.

Мови однієї сім’ї є спорідненими.

Мови однієї сім’ї можуть поділятися на групи і підгрупи залежно від ступеня цієї спорідненості. Ступень спорідненості визначається кількістю "кроків", що відокремлюють ту чи іншу мову від розпаду прамови:

Праіндоєвропейська (індоєвропейська сім’я) → праслов’янська (група / гілка слов’янських мов: східнослов’янські, західнослов’янські, південнослов’янські) → прасхіднослов’янська / давньоруська (підгрупа східнослов’янських мов) → українська.

 

Разом з тим, що розподіл мов однієї сім’ї на групи враховує процеси дивергенції, такий розподіл може здійснюватися з урахуванням процесів конвергенції. Зокрема, до групи романських мов належать мови, що мають спільні ознаки завдяки тому, що вони формувалися на базі деяких діалектів племен (субстрат) германського, кельтського, слов’янського і навіть неіндоєвропейського походження і народної латини.

Отже, мовна групаце сукупність мов, що виділяються в межах однієї мовної сім’ї за спільним походженням від однієї пізнішої мови.

 

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СІМЯ МОВ.

ГРУПИ МОВ

 

Назва групи Назви мов Основна територія поширення
Індійська група гінді, урду, бенгалі, панджабі, лахнда, сінді, раджастхані, гуджараті, мратхи, сингальська, непалі, бихарі, циганська, кашмирі (мертві: ведійська, санскрит, пракрити) Індія, Пакистан, Непал
Іранська група перська (фарсі), пушту, белуджська (балучі), таджицька, курдська, осетинська, памірські мови (шугнанська, рушанська, бартангська, capикольська, хуфська, орошорська, язгулямська, ишкашимська, ваханська), ягнобський, (мертві: давньоперська, авестийська, пехлеві, парфянська, согдійська, хорезмійська, скіфська, бактрийська, лакська) Середня і Передня Азія
Слов’янська група Східна підгрупа: білоруська, російська, українська Білорусь, Росія, Україна
Західна підгрупа: чеська, словацька, польська, кашубська (?), лужицька (мертві: полабська) Чехія, Словакія, Польща  
Південна підгрупа: болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська (мертві: старослов’янська) Болгарія, Сербія, Хорватія, Македонія, Словенія, Чорногорія
Балтійська група литовська, латиська, латгальська (мертві: пруська, ятвязька, куршська) Литва, Латвія
Германська група Північногерманська (скандинавська) підгрупа: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська Західногерманська підгрупа англійська, нидерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш. Східногерманська підгрупа Мертві мови: готська, бургундська, вандальська та ін. Північна і Західна Європа
Романська група:   італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська (мертві: латина, далматинська) Південна і Західна Європа
Кельтська група: шотландська, ірландська, менська, бретонська, валійська Велика Британія, Ірландія, північний захід Франції
Грецька група: грецька Греція
Албанська група: албанська Албанія
Вірменська група: вірменська Вірменія

Мови однієї мовної сім'ї – це мови споріднені. Мови однієї групи – це мови близькоспоріднені, мови різних груп однієї мовної сім'ї – віддаленоспоріднені. Неспорідненими вважаються лише мови різних мовних сімей.

Приклади.

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, слов'янської групи: білоруська, російська, українська, чеська, словацька, польська, лужицька болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська,: старослов’янська

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, германської групи: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська, англійська, нідерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш, готська, бургундська, вандальська та ін.

датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, романської групи: італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська, латина, далматинська.

Віддаленоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї: українська (слов'янська група), французька (романська група), англійська (германська група.)

 

Сучасна лінгвістика, здійснює генеалогічну класифікацію, оперуючи не тільки поняттям мовної сім'ї, а й макросім'ї.

Макросім ’ я мов – 1)об’єднання певних мовних сімей за наявністю спільних генеалогічних реконструйованих або гіпотетичних рис;

2) сукупність мов або мовних сімей, що далеко розходяться між собою и в яких виявлені спільні риси мають непослідовний характер.

 

Виокремлення макросімей, а точніше об’єднання деяких мовних сімей в одну макросім ю, пояснюється тим, між мовами, що визнавалися неспорідненими, були виявлені деякі спільні риси, які не могли пояснюватися іншими причинами, крім спільного походження. Такі факти дозволили говорити про існування раніших прамов, існування яких передувало появі тих прамов, від яких ведуть походження мови мовних сімей. Зокрема, талановитий московський славіст В.М.Ілліч-Світич, висловив гіпотезу про існування такої прамови, в результаті розпаду якої утворилися індоєвропейська прамова та деякі інші. В.М.Ілліч-Світич працював над реконструкцією матеріалу цієї прамови, яку він назвав праностратичною мовою. Згідно з гіпотезою існування праностратичної мови одну ностратичну мовну макросім ю утворюють індоєвропейські, афразійські, картвельські, уральські, алтайські, дравидійські мови. Сучасним мовознавством досліджуються питання визначення інших макросімей.

 

3. Типологічна класифікація (основні типологічні властивості мов; "тип мови" і "тип у мові"; формально-типологічна класифікація та інші види типологічних класифікацій).

Типологічна класифікація мов – один з різновидів класифікацій мов світу, що ґрунтується на подібностях і відмінностях, відповідних найзагальнішим і найважливішим властивостям мови як комунікативної системи і незалежних від генетичної спорідненості мов.

Сучасна типологічна класифікація мов поділяється на два різновиди залежно від того, що є предметом такої класифікації: функціонально-типологічну класифікацію мов і структурно-типологічну класифікацію мов.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)