АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Психологічні механізми уяви

Читайте также:
  1. Вигоди і механізми Митного союзу
  2. Економічні механізми управління ризиками
  3. Захисні механізми дихальних шляхів.
  4. Захисні механізми організму, їх прояв на різних етапах онтогенезу
  5. Механізми відмирання рослин при швидкому відтаванні
  6. Механізми гальмування росту рослин
  7. Механізми забезпечення сталості рН
  8. Механізми розвитку екзокринної недостатності підшлункової залози.
  9. Механізми формування політичного лідерства
  10. Основні психологічні особливості людини з точки зору БЖД
  11. Поняття, механізми і методи психологічного впливу
  12. Практичне заняття 2. Психологічні методи у вирішенні ПР-проблем. Психологічні особливості ПР-методів та ПР-технологій

Характеризуючи уяву з боку її механізмів, необхідно ще раз зазначити, що її сутність складає процес перетворення уявлень, створення нових образів на основі наявних. Уява, фантазія - це відображення реальної дійсності в нових, несподіваних, незвичних поєднаннях і зв'язках. Якщо придумати навіть щось зовсім незвичайне, то при ретельному розгляді виявиться, що всі елементи, з яких склався задум, узяті з життя, з минулого досвіду, є результатом довільного чи мимовільного аналізу нескінченної множини фактів.

Синтез уявлень у процесах уяви здійснюється в різних формах. Найбільш елементарною формою синтезування образів є аглютинація - не що інше, як „склеювання" різних, не поєднаних у повсякденному житті якостей, властивостей, частин. Шляхом аглютинації будуються численні казкові образи (русалка, хатинка на курячих ніжках, Пегас, кентавр тощо). Вона використовується і в технічній творчості (наприклад, танк — амфібія, який поєднує якості танка і човна, акордеон - поєднання баяна і фортепіано).

Іншою формою синтезування образів є гіперболізація, яка характеризується не лише збільшенням або зменшенням предмета (богатир, хлопчик — мізинчик), але й зміною кількості частин предмета або їх зміщенням: багаторукі богині в індійській міфології, дракони та змії з багатьма головами тощо.

Можливий шлях створення образу фантазії - загострення, підкреслювання певних ознак. За допомогою цього прийому створюються дружні шаржі і злі карикатури. У цьому випадку, якщо уявлення, з яких конструюється образ фантазії, зливаються, відмінності згладжуються, а на перший план виступають подібні риси, має місце такий прийом, як схематизація. Прикладом схематизації є орнамент, елементи якого взяті з рослинного світу. Синтез уявлення в уяві може бути здійснений за допомогою типізації, яка широко використовується в художній літературі, скульптурі, живопису, для яких характерне виокремлення істотного, того, що повторюється в однорідних фактах, і втілення їх у конкретному образі.

Важливим прийомом створення творчого образу є аналогія, коли будується образ, який у чомусь схожий на реально існуючу річ, організм, дію. Саме на цьому принципі грунтується спеціальна галузь знань біології та інженерної справи - біоніка. Біоніка виокремлює певні якості живих організмів і застосовує їх для створення складних механізмів. Таким шляхом, наприклад, було створено локатор - аналог органів орієнтації кажана.

Аналогія - дуже поширений прийом в технічній творчості — буває близькою, безпосередньою та віддаленою. Володіння цим прийомом - один із провідних компоненти) здатності до конструювання, інженерної справи та винахідництва.

Аналогія у творчому процесі виступає стимулюючою ланкою, вона вимагає порушень шаблону в мисленні, нового синтезу, здатного шляхом встановлення незвичних зв'язків відкрити шлях для розв'язання проблеми, знайти вихід з пошукового тупика.

Прийом аналогії - не антитеза логічному, вони виступають в єдиному зв'язку як сторони, моменти в пошуковій діяльності людини. Так, гіпотеза Е. Резерфорда про планетарну будову атома була запропонована не як висновок з попереднього розвитку атомізму, а за аналогією з уявленнями про сонячну систему. Уявлювана картина атома у цьому випадку нібито втілила в собі старі знання, дозволивши їх застосувати для вивчення та дослідження нового явища.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)