АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВИГОТОВЛЕННЯ ЗНІМНИХ МОСТОВИДНЫХ ПРОТЕЗІВ НА АТТАЧМЕНАХ

Читайте также:
  1. Бюгельні протези й клініко-лабораторна техніка їхнього виготовлення
  2. ВИГОТОВЛЕННЯ БЮГЕЛЬНОГО ПРОТЕЗА З ОПОРНИМИ КЛАММЕРАМИ ЗІ СТАНДАРТНИХ МЕТАЛЕВИХ ЗАГОТІВЕЛЬ
  3. ВИГОТОВЛЕННЯ ВКЛАДОК З АТТАЧМЕНАМИ НЕПРЯМИМ МЕТОДОМ
  4. ВИГОТОВЛЕННЯ ПЕРЕКИДНОГО КЛАММЕРА ІЗ ДРОТУ ДЛЯ БЮГЕЛЬНОГО ПРОТЕЗА
  5. Виготовлення полімерів
  6. Виготовлення робочого розчину перманганату
  7. ВИГОТОВЛЕННЯ СУЦІЛЬНОЛИТОГО БАЗИСУ
  8. Виробничий цикл виготовлення рідких дріжджів.
  9. ЗАКІНЧЕННЯ ВИГОТОВЛЕННЯ КАРКАСА БЮГЕЛЬНОГО ПРОТЕЗА З ОПОРНИМИ КЛАММЕРАМИ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ЙОГО НА ВОГНЕТРИВКІЙ МОДЕЛІ
  10. Злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
  11. КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ТЕХНІКА ВИГОТОВЛЕННЯ

Останнім часом дуже часто замість кламмеров у знімному мо-стовидном і бюгельном протезах застосовують аттачмены замки (мал. 83). Застосування апачменов замість кламмеров викликано як технічними умовами виготовлення протеза, так і косметичними міркуваннями. Технічно кламмеры варто заміняти аттачме-нами, якщо форма коронки зуба непридатна для кламмера. Це ставиться до низьких коронок, коронкам циліндричної або конусоподібної форми. Для кламмеров непридатні й фронтальні зуби.

Знімні мостовидные протези із замковим кріпленням варто виготовляти переважно із золот-платинового або спеціального сплаву. Для таких протезів застосовують замки (аттачмены) (мал. 84), які виготовляють заводським шляхом, а в окремих випадках і ручному способі.

Ручне виготовлення аттачмена з великою витратою праці й менш точно аттачмен можна виготовити вручну (мал. 85).

Для виготовлення аттачмена беруть пластинку металу шириною 4 мм, товщиною 0,4 мм й обтягають нею браншу круглогубцев. Потім кінці пластинки затискають ручними лещатами й молоточком розплющують коло, що обтягало браншу круглогубцев. Новою смугою металу обережно обтягають сформовану частину аттачмена. У результаті одержують ретенционную і якірну частини із двох шарів пластинки металу. Якірну частину згуртовують припоєм й укорочують одну з її сторін. В опорній частині аттачмена вирізують паз для якірної частини.

При користуванні таким аттачменом рентенционная частина може згодом послаблятися. У такому випадку її потрібно трохи розвести. Цього досягають введенням між пластинками ретенционной частини ат-тачмена плоского дроту й легенею постукуванням по ній.

Готовый аттачмен застосовують так: одну частину замка зміцнюють на опорному зубі, другу - у тілі протеза. Для зміцнення частини замка на опорному зубі в нього встановлюють вкладку, напівкоронку або покривають коронкою.

Послідовність виготовлення протеза: на опорні зуби роблять вкладки, напівкоронки або коронки; восковим валиком визначають центральне співвідношення зубних рядів і знімають зліпки разом із припасованими до зубів деталями протеза. Вкладки, напівкоронки або коронки встановлюють у зліпок, відливають моделі й загипсовывают їх в артикулятор, установлюють замки за допомогою параллелометра. Знімають частина замка, що повинна ввійти в тіло протеза, а частину, що залишилася, припаюють до вкладок, напівкоронкам або коронкам, установлюють спаяні частини на моделі й становлять замки. Виготовляють тіло протеза зі штучними зубами. Готовий протез перевіряють у роті до цементування незнімних частин. Потім замішують цемент, накладають на зуби незнімні частини, змазують їхнім вазеліном і встановлюють на місце протез, яким контролюється положення вкладок, напівкоронок або коронок при їхньому цементуванні.

По затвердінні цементу обережно знімають протез, видаляють надлишки цементу й навчають хворого користуватися протезом.

Виготовлення вкладок із замками може бути проведено двома методами прямим і непрямим.

 

 

 


При виготовленні вкладки із замком прямим методом зуб ізолюють від слини ватяними валиками й висушують порожнина ватяними тампонами. Розігрівають кінець воскової палички до еластичного стану й притискають його до порожнини (можна взяти шматочок воску, розігріти й пальцем удавити в порожнину). Надлишки воску видаляють розігрітим шпателем (мал. 86) і моделюють зовнішню поверхню вкладки, що повинна повністю відновити форму коронки зуба. Орієнтирами для моделювання вкладки з воску звичайно є симетричні зуби, а при відсутності їх - відома анатомічна форма кожної коронки зуба.

При зміцненні вкладки штифтами одержання зліпка відрізняється тим, що спочатку в канали встановлюють штифти, потім розігрівають віск до текучого стану в чашеобразном шпателі і їм заповнюють порожнину. Заповнивши порожнину воском, моделюють вкладку. Готову вкладку витягають із порожнини штифтом. Для цього беруть дріт товщиною до 1 мм, розігрівають її кінець і занурюють у воскову вкладку на стороні, де контури її можуть бути трохи порушені. Розігрітий штифт розплавляє віск і при остиганні міцно зміцнює в ньому. Після зміцнення штифта у воску обережно, не розгойдуючи, виводять із порожнини воскову вкладку. При правильній підготовці порожнини вкладка легко виводиться з її, при неправильній (відсутність паралельності стінок порожнини) вкладку або зовсім не вдається вивести, або частина, воску відламується й залишається в порожнині, що легко виявляється завдяки темному фарбуванню воску. У тому випадку, коли частина воску відламується й затримується в порожнині, треба сошлифовать ретенционные місця, змоделювати нову вкладку з воску й вивести укріпленим у ній штифтом. Виведену іл порожнини вкладку встановлюють па дерев'яний конус і гіпсують у кювету для виливка. Після затвердіння пакувальної маси підігрівають кювету на полум'ї, видаляють штифт і випалюють віск із кювети. місце, Що Звільнилося від воску, у пакувальній масі заливають розплавленим металом.

Готові металеві вкладки припасовують у кожен опорний зуб і знімають зліпок із щелепи. По зліпку відливають модель із міцного гіпсу; зліпок може бути відлитий звичайним гіпсом, якщо опорні зуби, що несуть вкладки, будуть виготовлені із цементу.

На отриманій моделі розмічають апроксимальные стінки вкладок для підготовки в них місць для аттачменов.

Підготувавши ложі у вкладках, параллелометром установлюють вкладочную частина замка (мал. 87, а), причому попередньо у вкладці висвердлюють невелику порожнину для припою. Вкладочную частина замка зміцнюють розігрітим міцним воском. Вкладку знімають із зуба й у вкладочную частина замка вводять графіт (мал. 87, б), що має точну форму протезної частини замка. Цим повністю виключається можливість затікання припою в порожнину замка. Владку загипсовывают разом із графітом для пайки (мал. 87, в). Після припаювання замка до вкладки видаляють графіт, сточують надлишки припою й вкладку встановлюють на своє місце в зубі.

Описаному методу віддають перевагу виготовленню вкладок й атачменов непрямим методом. Для цього підготовляють порожнини, для вкладок: з кожного зуба знімають зліпок мідним кільцем з термопластической масою, а потім знімають загальний зліпок гіпсом. Зліпки із зубів заповнюють амальгамою, установлюють у загальний гіпсовий. зліпок і відливають модель із міцного гіпсу. Звільнивши модель від слепочной маси, моделюють із воску вкладки й у них під контро лем параллелометра встановлюють спеціальне металеве ложе для опорної частини аттачмена (докладно це описано нижче). Моделюванням вкладки з воску поза ротом полегшуються умови припасування ат тачмена у вкладці. Подальше виготовлення знімного мостовидного протеза таке ж, як це описано вище.

У кожному опорному зубі, найчастіше интактном, підготовляють двосторонню, рідше тристоронню порожнину для вкладки. Для підготовки порожнин у зубі для вкладок застосовують спеціальні інструменти (мал. 88).

Підготовлювана для вкладки порожнина в зубі повинна мати плоске дно й стрімкі стінки. Вона може бути сформована як проста або складна, що складається з основної й додаткової порожнин або основної порожнини й спеціальних каналів для штифтів. Це забезпечує кращу стійкість вкладки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)