АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Нормування методом техніко-економічних розрахунків

Читайте также:
  1. А. Методика розрахунків збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря
  2. Агент із розрахунків за рекламу
  3. Азотной кислоты методом прямого синтеза
  4. Акредитив як форма міжнародних розрахунків
  5. Акредитивна форма розрахунків
  6. Алгоритм пошуку визначеного інтеграла методом Сімпсона
  7. Баланс фінансовий зведений Банк Міжнародних Розрахунків
  8. Белков методом коагуляции»
  9. БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З РОЗРАХУНКІВ ІЗ ПДВ
  10. Бухгалтерські проведення обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
  11. Вексель як форма міжгосподарських розрахунків. Банківські операції з векселями
  12. Вексельна форма розрахунків

Суть цього методу полягає у визначенні норм за елементами запа­су, які виділяються, виходячи з цільового використання товарних ре­сурсів.

Розрахунок товарних нормативів при цьому здійснюється по това­рних групах з виділенням трьох складових елементів запасу, робочого запасу, запасу поповнення та страхового запасу (рис. 49).

Робочий запас та запас поповнення в сукупності складають торго­вий запас.

Робочий запас (ТЗрз) являє собою сукупність 3-х найважливіших елементів:

- представницького асортиментного набору (Зас);

- запасу на одноденну реалізацію (Зср);

- запасу на час прийомки та підготовки товарів до реалізації (Зпід)

Рис. 49. Елементи потоварного нормативу товарного запасу

 

Представницький асортиментний набір – це частина загального нормативу товарних запасів, призначений для забезпечення в торго­вому залі оптимальної кількості різновидів товарів. Його обсяг зале­жить від широти асортименту, обсягу товарообороту, спеціалізації підприємства та специфічних особливостей; вартісна оцінка встанов­люється за даними про середню роздрібну ціну та кількість різнови­дів в кожній товарній групі.

Запас на час прийомки, підготовки товарів до продажу в днях встановлюється шляхом хронометрування часу, витраченого на окре­мі операції. Час прийомки складається з часу на зовнішній огляд та­ри, пломб, на розвантаження, перевірку на кількість та якість, пере­міщення товару до місця продажу та зберігання. Час на підготовку товарів до продажу складається з часу, що витрачається на розпаковку та викладку товарів в торговельній залі.

Загальний розмір робочого запасу в днях обороту визначається так:

 

де m - кількість різновидів товарів;

- середня ціна різновидів товарів і-тої групи;

Зпідг - запас на час прийомки та підготовки товарів до продажу;

ТОі - середньоденна реалізація товарів і-тої групи;

к - кількість товарних груп, що реалізуються.

Запас поточного поповнення необхідно утворювати для забезпе­чення регулярної торгівлі в періоди між черговими постачаннями то­варів. Його обсяг залежить від періодичності (частоти) завозу, широти асортименту та комплектності партій товарів, що надходять. Щодо продуктових та окремих непродовольчих товарів, то враховуються та­кож лімітні строки їх зберігання. Комплектність однієї партії встано­влюється шляхом ділення загальної кількості різновидів на кількість поставок.

В період між черговими надходженнями товарів запас поповнення коливається від максимуму (в день доставки) до мінімуму (перед за­возом). Тому при визначенні норм запасу використовують середній час періодичності, тобто половину інтервалу надходження товарів. В процесі нормування виходять з оптимального розміру партії та інтер­валу завозу, раціонального асортименту по типах торговельних під­приємств.

Розрахунок норми запасу поточного поповнення проводиться за формулою:

 

де - запас поточного поповнення і-го товару;

t - період завозу товарів і-го товару.

 

Період завозу товарів розраховується за формулою:

 

де r - середня частота завозу товарів;

m - кількість різновидів товарів, які повинні бути присутніми в асортименті магазину даного типу;

п - кількість різновидів товару, що надходять в середньому в одній партії товарів.

 

Таким чином формулу для розрахунку запасу поточного попов­нення можна подати так:

У разі, коли асортиментні різновиди товарів не можна замінити іншими, запас поточного поповнення в днях вважається рівним серед­ньому інтервалу поставки по товарній групі:

 

де і - середній інтервал поставки

 

Щодо різновидів товару, що має вузький асортимент, то нормати­ви розраховуються в цілому по товарній групі без врахування асорти­ментних позицій за наступною формулою:

 

де Д - кількість днів в періоді;

r - кількість поставок по товарній групі в періоді, на який пла­нується.

Страховий (гарантійний) запас створюється для забезпечення безперервної торгівлі у разі значного збільшення попиту в окремі пе­ріоди, можливого порушення термінів та обсягів поставки товарів та інших непередбачуваних обставин.

Величина цього запасу визначається у відсотках від розміру тор­гового запасу залежно від способів та частоти доставки товарів, транспортних умов, а також від міри коливальності окремих випад­кових факторів. На основі вивчення досвіду роботи торговельних під­приємств прийнято враховувати страховий запас в розмірі до 100 % по товарах простого асортименту і до 50 % розміру торговельного за­пасу складного асортименту (з врахуванням кількості різновидів в кожній групі товарів).

Для визначення розміру страхового (гарантійного) запасу використовується наступна формула:

 

де - страховий запас;

- робочий запас;

- запас поточного поповнення,

к -коефіцієнт резервування.

 

Норми резервування по кожній товарній групі можуть розрахову­ватися індивідуально з використанням теорії ймовірності. Розмір страхового запасу залежить від відхилення фактичних строків поста­чання товарів, що склалися, від встановлених. Кожна з цих випадко­вих змінних має ряд можливих значень, які можуть виникнути з ви­значеною імовірністю. На основі законів розподілу є можливість встановити розміри страхового запасу. Цей запас в роздрібній торгівлі за багатьма групами товарів може бути розрахований на основі даних про середньоквадратичне відхилення фактичного обсягу реалізації то­варів в окремі періоди (місяці, квартали) від середньорічного значен­ня цього показника при заданій величині імовірності).

Деякі дослідники рекомендують визначати страховий запас як подвійний квадратний корінь із обсягу запасу поточного поповнення за формулою:

 

Загальна норма товарних запасів в днях обороту визначається як сума всіх розглянутих вище елементів:

 

де Зас - представницький асортиментний набір, дн.;

Зср - запас товарів на середньоденну реалізацію, дн.;

Зпр - запас на час прийомки та підготовки товарів до продажу, дн.;

3ПП - запас поточного поповнення, дн.;

Зстр - страховий запас, дн.

 

Потоварний норматив запасів в сумі на плановий період (Нс) ви­значається як додаток потоварного нормативу запасів в днях на сере­дньоденний роздрібний товарооборот на плановий період:

 

де Ндн - потоварний норматив запасів на планований квартал, дн.;

Тп - роздрібний товарооборот на планований період, грош. од.;

Д - кількість днів в плановому періоді.

 

До загального нормативу товарних запасів, визначеного за допо­могою методу техніко-економічних розрахунків, окремо додаються запаси товарів в дорозі та товарів, що відвантажено за документами, не зданими на інкассо. їх обсяг визначається виходячи з їх розміру, що склався за даними балансу торговельного підприємства.

Нормування товарних запасів методом техніко-економічних роз­рахунків в оптовій торгівлі має ряд особливостей.

Робочий запас включає тільки запас на час розвантаження, прийом­ки та підготовки товарів до відвантаження; асортиментний норматив не передбачається; в потоварний норматив включаються запаси в дорозі те неоформлені відвантаження. При цьому норматив товарів в дорозі визна­чається окремо по товарах та товарних групах облікової номенклатури: для розрахунку нормативу використовується складський товарооборот.

Максимальний обсяг товарних запасів (3мах), які можуть бути розміщені в даному складському приміщенні, може бути визначений за формулою:

 

де Кi - коефіцієнт використання об’єму складу в залежності від типу складування товару;

Vскл - складський об'єм, розрахований як додаток складської площі на висоту складського приміщення за мінусом 0,5 м до виступаючих конструкцій стелі (відповідно норм протипожеж­ної безпеки);

Кпр - коефіцієнт приведення величини у вартісному вираженні до об'ємних одиниць, м3.

 

де dі - кількість одиниць і-го товару, які займають об'єм 1 м3;

mi - середня ціна однієї одиниці і-го товару, грош. од.

 

Коефіцієнт використання складського об'єму (Kv) розраховується за формулою:

 

де Зпс - норматив запасу поточного поповнення та страхового запа­су, тобто запаси, що знаходяться на складах, грош. од.

 

Загальний норматив товарних запасів дорівнює сумі потоварних нормативів, нормативу запасу товарів в дорозі та неоформлених від­вантажень.

Метод техніко-економічних розрахунків має немало переваг: в ньому враховано не тільки загальний обсяг товарних запасів за вартістю, а й його речовий склад; він передбачає розробку асортиментного мінімуму для кожного магазину та контроль за його дотриманням; дає можливість простежити весь процес створення та витрачення товарних запасів; вра­ховує умови та особливості роботи кожного підприємства - організацію завозу товарів, комплектування асортименту, порядок прийомки та під­готовки товарів до продажу та інше.

Незважаючи на переваги цього методу, тривалу, (майже напіввікову) історію його удосконалення та широку пропаганду, застосуван­ня на практиці він не знайшов. Основними недоліками цього методу є:

- складність та працемісткість розрахунків;

- необхідність детальної інформації про умови торговельного
процесу та постачання підприємства в плановому періоді, про кіль­кість асортиментних різновидів, їх середню ціну, обсяг товарообороту по групах товарів, їх внутрішньо-групову структуру, витрати часу на прийомку товарів;

- неврахування фінансових можливостей підприємства щодо
утворення товарних запасів.

Незважаючи на недоліки, метод техніко-економічних розрахунків доцільно застосовувати періодично (понад один раз на 5 років) на ді­ючих підприємствах, при обґрунтуванні нормативів товарних запасів нових підприємств, а також в умовах асортиментної та регіональної диверсифікації діяльності.

В період між розробкою нормативів їх розміри мають підлягати оперативному коригуванню, з врахуванням факторів, що впливають на обсяг оптимальних запасів (розширення асортименту, зміну серед­ніх цін, обсягів постачання товарів, частота завозу та інше).

На розмір робочого запасу () найбільш суттєвий вплив мають зміни асортиментного представницького набору товарів (m), цін (), а також роздрібного товарообороту ().

У цьому зв'язку розмір нормативу на плановий період може ви­значатися шляхом коригування раніше встановленого нормативу на коригуючі коефіцієнти, що відображають зміну вказаних факторів:

 

де - скориговане значення рівня нормативу робочого запасу по і-тій товарній групі;

- розрахунковий (базисний) норматив робочого запасу по і-тій товарній групі;

- коефіцієнт, що характеризує зміну внутрішньогрупового асортименту і-тої товарної групи;

- індекс цін по і-тій товарній групі;

- коефіцієнт, що характеризує зміну товарообороту по і-тій групі товарів.

 

Коефіцієнт зміни внутрішньогрупового асортименту () визна­чається шляхом ділення кількості різновидів в плановому періоді () на кількість різновидів в поточному періоді ():

 

Коефіцієнт зміни середніх цін () розраховується на основі від­ношення рівня середніх цін в плановому періоді () до рівня в звіт-йому ()

 

 

Коефіцієнт зміни товарообороту по і-тій групі товарів () визначає­ться шляхом ділення загального обсягу товарообороту планового періоду (Тпл) на величину товарообороту звітного періоду (Тф):

 

 

Найбільший вплив на величину нормативу поповнення мають зміни інтервалу поставки товарів на підприємство (r), глибини асортименту - кількості різновидів товару, присутні в асортименті (m), а також зміни кількості різновидів товару, що надходять в середньому в одній партії (п). Для розрахунку рекомендовано використовувати наступну формулу

 

де - скоригований норматив запасу поповнення по і-тій товар­ній групі;

- розрахунковий (базисний) норматив запасу поповнення по і-тій товарній групі;

- коефіцієнт частоти завозу товарів і-тої товарної групи;

- коефіцієнт зміни кількості асортиментних різновидів то­варів і-тої групи;

- коефіцієнт зміни товарообороту по і-й групі товарів;

- коефіцієнт зміни середньої ціни по і-тій товарній групі;

- коефіцієнт зміни кількості різновидів товарів і-тої групи в партії поставки.

 

Коефіцієнт частоти завозу товарів і-тої групи () визначають за формулою:

 

де - інтервал поставки товарів і-тої групи, що планується;

- інтервал поставки товарів і-тої групи в базисному періоді.

 

Коефіцієнт зміни кількості різновидів товарів і-тої групи в партії поставки () розраховується за формулою:

 

де - кількість різновидів товарів і-тої групи в партії поставки, що планується;

- фактична кількість різновидів товарів і-тої групи, що надходять в середньому в одній партії.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.)