АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 1. Загальні етичні принципи психодіагностичного дослідження

Читайте также:
  1. C. Популяцiйнi, генетичні. гідробіологічні, клінічні, радiометричнi
  2. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  3. I. Загальні положення
  4. I. Загальні положення
  5. I. Загальні положення
  6. I. Загальні положення
  7. I. Загальні положення
  8. I. Загальні положення
  9. I. Загальні положення
  10. I. Загальні положення
  11. I. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СООБРАЖЕНИЯ
  12. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.1. Психолог який запитує у людини в ході обстеження ві­до­мо­сті про її особистість чи допускає, щоб їй довірили цю ін­фор­мацію, ро­бить це тільки після того, як досліджуваний пов­ніс­тю усвідомив мету дослідження, цілі й способи використання отри­маної інформації.

Коментар: для ефективного дослідження може бути не­об­хідно приховувати від досліджуваного істинну мету тестування і специфіку інтерпретації його відповідей, але особистість не по­ви­нна підда­ва­ти­ся якому-небудь тестуванню обманним шляхом.

1.2. Будь-яка людина має право відмовитися від участі в психоло­гічному дослідженні чи експерименті й тим самим об­ме­жити свій внут­рішній світ від небажаного втручання.

1.3. Якщо дослідження проводиться в інтересах якого-не­будь зак­ладу, досліджуваний повинен бути повністю проінфор­мо­ваний віднос­но використання отриманих результатів. Бажано та­кож пояснити, що адекватна оцінка його особистості буде ви­гідна самому досліджувано­му.

1.3.1. Результати дослідження, проведеного за особистим про­хан­ням і в інтересах досліджуваного, не подаються якій-не­будь іншій ус­танові без згоди досліджуваного.

1.3.2. Якщо дослідження проводиться в інтересах особис­тості та з ініціативи організації (школа, підприємство, ВНЗ, суд та ін.), то для ви­користання резу­льтатів у межах цієї організації додаткової згоди дослі­джуваного не потрібно. Для передачі от­риманої інформації за межі ор­ганізації згода до­слі­джуваного необхідна.

1.3.3. Якщо із-за необхідності захисту інтересів суспільства та прав громадян результати психодіагностичного дослідження повинні бути повідомлені іншій особі чи в офіційний орган, до­сліджуваний по­винен бути поставлений до відома.

1.3.4. Зобов’язання зберігати професійну таємницю втрачає силу, якщо положення закону зобов’язує психолога повідомити про отрима­ну інформацію.

1.4. При тестуванні дітей до 16 років в області навчальних досяг­нень, навичок та умінь достатньо згоди шкільної чи пе­да­го­гічної ради; у випадку оцінки особистості необхідна інди­відуа­льна згода дитини та її батьків. На прохання батьків їм повинні бути повідомлені результати тестування дитини з дотриманням умов, вказаних у пунктах 1.6. та 1.7. Відносно передачі відо­мос­тей іншим людям зберігаються вимоги пунк­ту 1.3. (усіх його під­пун­к­тів). Представниками дитини у даному випад­ку є її ба­ть­ки.

При психологічному дослідженні підлітка 16-річного віку та стар­шого необхідна тільки його згода.

1.5. З метою уникнення неправильного поводження з тес­то­вими даними, необхідно, щоб доступ до них був суворо контро­льований.

Коментар: доцільно виробити чіткі критерії збереження, доступ­ності відомостей про досліджуваного та їх знищення.

1.6. При повідомленні результатів тестування необхідно врахову­вати особливості тієї людини, якій вони призначені.

Коментар: наприклад, при повідомленні тестових результатів школяра слід пам’ятати, що емо­ційна причетність батьків та вчителів до життя дитини може пе­решкоджати розумному розумінню фактич­ної інформації

1.7. Індивіду не повинні повідомлятися результати його до­слі­дже­ння без їх інтерпретації спеціалістом. У ряді випадків необхідний та­кож і відповідний коментар спеціаліста.

Коментар: навіть якщо тест ретельно проведений і вірно ін­тер­претований, повідомлення тестових результатів індивіду без можли­вос­ті обговорити їх більш детально може йому наш­ко­ди­ти. Наприклад, школяр може бути сильно стурбований, до­відав­шись, що він погано виконав тест на здібності до навчання; сер­йоз­ні порушення в розвитку особистості можуть бути поглиблені, якщо хворому повідомити резу­льтати його тестування.

Розділ 2. Вимоги до розробників тестів [5, c.410-412]

2.1. Психолог-психометрист (розробник психологічних ме­тодик) може бути спеціалістом у галузі диференційної психо­мет­рії, який має психологічну освіту. Він повинен знати методи ма­тематичної статис­тики, забезпечувати створеній (адаптованій) методиці необхідні пси­хометричні характеристики репрезента­тивності, надійності, валідності, встановлені у спеціальних пси­хометричних експериментах.

2.2. З метою оптимального використання досягнень науки пси­холог-психометрист повинен бути ознайомлений з досягнен­ня­ми психології в цілому та своєї вузької спеціальності зокрема, застосо­ву­вати сучасні наукові методи та сприяти їх засто­сува­н­ню іншими.

Коментар: зрос­та­юча складність психології неминуче призво­дить до підсилення спеціалізації психологів. У цьому процесі спеціаліс­ти з психо­метрії все більше зосереджують свою увагу на техніч­но­му удосконаленні тестів і непомітно втрачають уявлення про те, що від­бувається у суміжних га­лузях, таких як педагогіка, ди­тяча психологія, психологія індивідуаль­них відмінностей і гене­тична психологія. Так, технічні аспекти побу­до­ви тесту зву­жу­ють психологічний світогляд текстолога, хоча тестові по­­казники мо­жуть бути правильно зрозумі­лі тільки у світлі відповід­них знань відносно поведінки, яку тест при­значений виміряти.

2.3. Розробник методики готує інструкцію по її засто­суван­ню, відпо­відно до офіційно прийнятих «Стандартних вимог до психоло­гічн­их тестів». При цьому керівництво повинно давати фактичне уявлення про те, що відомо про тест, а не бути засобом його реклами, який представляє тест у вигідному світлі. Крім да­них, які дозволяють оцінити тест сам по собі, та інформації про проведення, способи вичислення показників і норми тесту, роз­робник повинен включати спеціальні рубрики, які забезпечу­ють коректне використання тесту з процедурної та етичної точок зору.

2.4. Обов’язком автора тесту є переперевірка тестів та їх норм, з метою попередження їх старіння.

2.5. Розробник відповідає за правильне визначення кола спе­ціаліс­тів, яким можуть бути надані матеріали по використанню методики. Доступ до психологічних методик повинен об­ме­жу­ва­ти­ся людьми, чиї професійні інтереси гарантують правильне ви­користання методики і чия кваліфікація дозволяє інтерпретувати результати належним чином.

Коментар: у каталогах тестів наводяться ті вимоги, які по­винні задовольняти їх користувачів.

2.6. Не слід випускати для широкого застосування непідго­товлені тес­ти (ті, що не відповідають стандарту). Якщо тест по­ширюється тільки з дос­лідницькими цілями, ця умова повинна бути вказана, а поширення тесту – відповідно обмежене.

Коментар: при проведенні тестування з дослідницькими ці­лями в ході його розробки необхідно дотримуватися всіх вимог до процедур застосування тесту та збереження таємниці.

2.7. Науково обґрунтовані психологічні тести не можна дру­кувати в газетах, попу­лярних журналах чи брошурах ні з метою опису, ні для використання їх при самооцінці.

Коментар: у цих умовах самостійне оцінювання може не ті­льки призвести до визнання непотрібності тесту, але й виявитися для ін­ди­ві­да психологічно шкідливим. Більше того, будь-яке роз­голошення тес­тових завдань і ключів може зробити невалідним по­дальше застосу­ва­ння тесту іншими людьми. Надання тестових матеріалів таким чином є однією з причин викривлення карти­ни психологіч­ного тесту­ван­ня.

2.8. У своїй роботі психолог-психометрист та видавець повин­ні дотримуватися всіх вимог щодо охорони авторських прав.

Наголосимо на основних етичних принципах, яких по­ви­нен до­тримува­тися психолог-діагност:

1) Відповідальність – необхідність відповідати за зміст, ін­тер­прета­цію та висновки психологічного обстеження, за всі рішення, які прийма­ються в процесі обстеження, забезпечення досто­вір­нос­ті, валідності та надійності методик, які використовуються.

2) Компетентність – володіння методологією, теорією пси­хо­ло­гії і психодіагностики, практичними та методологічними умі­н­нями і навич­ками.

3) Етична та юридична правомірність психологічного до­слі­дже­н­ня – відповідність статусу і освітнього рівня діагноста від­повідним ви­могам.

4) Конфіденційність – зберігання професійної таємниці, нероз­го­­ло­шення інформації, отриманої в ході психодіагностичного до­слідження.

5) Благополуччя респондента – дотримання правил добро­ві­льності участі в тестуванні та інформування досліджуваного про мету дослі­дження, турбота про психологічний стан дослі­джу­ва­ного в ході та в кінці психодіагностичного до­слі­дження.

6) Морально-позитивний ефект обстеження – слідування прин­ципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою осо­бистісного та професійного росту людини.

7) Професійна кооперація та кваліфікована пропаганда пси­хо­ло­гії.

Розділ 3. Вимоги до психолога-користувача [5, c.414-415].

3.1. Психолог-користувач – особа з психологічною освітою, яка пра­цює за спеціальністю в дослідницьких та практичних уста­новах і використовує у своїй роботі психодіагностичні ме­то­дики.

3.1.1. Кваліфікація користувача повинна бути не нижче тієї, яка вказана в інструкції по використанню тесту.

Коментар: вимога, щоб тести використовувалися тільки квалі­фі­кованими експериментаторами, покликана захищати ін­дивіда від не­правильного використання тесту. Кваліфікація ко­ристувача повинна відповідати типу тесту. Так, наприклад, для правильного застосування індивідуальних тестів інтелекту та бі­льшості особистісних тестів ви­ма­гається відносно тривалий пе­ріод інтенсивного навчання і спостере­ження за процесом тес­ту­вання, у той час як для тестування навча­ль­них досягнень по­тріб­на мінімальна психологічна підготовка. Слід та­кож зазначити, що студенти, які беруть участь в навчальному тесту­ванні, пере­важно не готові до самостійного проведення тестів чи до прави­ль­ної інтерпретації тестових показників.

3.2. Психолог усвідомлює межі своєї компетентності та об­меже­ність сво­їх засобів і не пропонує своїх послуг, а також не використовує методи, які не задовольняють професійні стан­дар­ти, встановлені в конкретних галузях дослідження.

3.3. Психолог-користувач повинен бути спроможним прави­льно ви­бра­ти тест, ви­ходячи з поставленого перед ним завдання й особливостей досліджуваної людини чи вибірки. Він несе всю від­повідаль­ність за пра­вильне використання тесту та інтер­пре­та­цію його резуль­та­тів, а також за до­тримання етичних норм по від­ношенню до досліджуваного.

3.4. У своїй діяльності психолог завжди повинен дотриму­ва­тися принципу «не нашкодь». Це стосується особливо по­відом­лень як звер­нутих до досліджуваного, так і про нього. Психолог повинен ви­слов­лювати свою думку, усну чи письмову, з обе­реж­ністю.

Коментар: психолог повинен уникати суб’єктивізму по від­но­шен­ню до досліджуваних, який перешкоджає правильному су­дже­нню, а та­кож виключити будь-який можливий негативний вплив на них, який випливає з його поведінки. При інтерпретації даних обов’язково слід розглядати поряд з найбільш ймовірною й альтернативну діагностичну гіпотезу.

3.5. Психолог-користувач забезпечує ретельне дотримання всіх стан­дартних вимог при використанні методики. Він не має права від­хи­лятися від стандарту у її використанні, вносити мо­дифікації в уже ви­дану методику та поширювати скоректовані інструктивні матеріали. Робота з модифікації та адаптації ме­то­ди­ки про­води­ть­ся тільки зі згоди автора тесту чи організації, яка володіє правом на да­ну методику.

3.6. Тестування поштою неприпустиме.

Коментар: виконання індивідом будь-яких тестів не може бу­ти правильно оцінене з допомогою бланків, які висилаються поштою. Та­кий спосіб не тільки не забезпечує контроль за до­триманням умов тес­ту­вання, але й припускає інтерпретацію те­с­тових показників без залу­че­н­ня необхідної для цього інформації про індивіда. За таких обставин ре­зультати тесту можуть вияви­тися некорисними і навіть шкідливими.

3.7. У своїй професійній діяльності психолог-користувач ке­руєть­ся своїми знаннями та досвідом, на основі яких самостійно приймає рі­шення й осо­бисто несе за нього відповідальність. У сум­нівних і су­пе­ре­ч­ливих ви­падках психолог зобов’язаний про­консультуватися з екс­пертом у від­повідній галузі та об’єктивно розглянути отримані ре­ко­мендації.

Коментар: у випадку, якщо досліджуваний знаходиться на ліку­ванні, результати якого можуть змінитися в результаті втру­чання пси­холога, останній може діяти тільки зі згоди лікаря.

3.8. Користувач має право збирати статистичний та психо­ло­гічний ма­теріал по виданих методиках, з метою публікації на­уко­вих статей і ві­д­прав­лен­ня цих матеріалів розробникам ме­то­дик.

Розділ 4. Вимоги до спеціалістів-непсихологів [5, c.415]

4.1. Користувачами психологічних методик можуть висту­пати спеціалісти з суміжних з психологією га­лузей: вчителі, лі­карі, соціо­ло­ги, інженери, економісти та ін.

4.2. Спеціалісти-непсихологи мають право використовувати ті­ль­ки де­які, добре теоретично та психометрично обґрунтовані ме­тодики, які не вимагають спеціальних знань при інтерпретації результатів (на­прик­лад, тести навчальних досягнень чи профе­сійних умінь). Мето­ди­ки, які не забезпечені однозначною стан­дартною інструкцією, необ­хід­ними показниками надійності та валідності, які вимагають паралель­но­го використання високо­професійних експертних методів, не можуть використовуватися спеціалістами-непсихологами.

4.3. Користувач-непсихолог повинен попередньо проконсу­льту­ва­тися з психологами, які працюють у даній практичній га­лузі про те, які саме методики можна використати для вирішен­ня поставлених зав­дань. Як­що ж методика складна, то несе­ціа­ліст може вибрати іншу, пройти відповідну підготовку чи залу­чити до проведення методики психолога.

Коментар: якщо психологи попереджають користувача про те, що правильне використання методики вимагає загальних знань з пси­ходіагностики чи спеціальної підготовки по ово­ло­дінню методикою, то користувач зобов’язаний або вибрати іншу методику, або пройти від­повідну підготовку, або залучити до проведення психодіагностики пси­холога, чи відмовитися від проведення психодіагностики.

4.4. Користувач, який отримує доступ до психодіагно­стич­них ме­тодик, автоматично бере на себе зобов’язання щодо до­тримання всіх вимог професійної таємниці, слідує всім етичним нормам по відно­ше­н­ню до досліджуваного та третіх осіб у про­веденні до­слідження.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)