АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Принцип сезонності

Читайте также:
  1. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  2. I. Назначение, классификация, устройство и принцип действия машины.
  3. I. Первый (и главным) принцип оказания первой помощи при ранениях является остановка кровотечения любым доступным на данный момент способом.
  4. I. Первым (и главным) принципом оказания первой помощи при ранениях верхней конечности является остановка кровотечения любым доступным на данный момент способом.
  5. I. Поэтому первым (и главным) принципом оказания первой помощи при ранениях является остановка кровотечения любым доступным на данный момент способом.
  6. I. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СООБРАЖЕНИЯ
  7. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  8. II. Общие принципы исчисления размера вреда, причиненного водным объектам
  9. II. Основные принципы
  10. II. Основные принципы и правила поведения студентов ВСФ РАП.
  11. II.2 Принципы деятельности и функции КБ
  12. III. Описание основных целей и задач государственной программы. Ключевые принципы и механизмы реализации.

Лекція 4 (2 год)

Тема: «Зміст і особливості структурування навчального матеріалу

З природознавства»

 

План

1. Курс «Природознавство» як навчальний предмет.

2. Принципи побудови змісту шкільного природознавства.

3. Характеристика програми з природознавства початкової школи.

4. Міжпредметні зв’язки природознавства.

Література

1. Андрусенко І. Особливості навчання природознавства у 1 класі // Поч. шк. – 2012. - № 9. – С.6 – 9. (№ 1)

2. Грущинська І. Реалізація сезонного принципу вивчення природознавства у 2 класі // Поч. шк. – 2013. - № 9. – С.33 – 36. (№ 50)

3. Державний стандарт початкової загальної освіти. Освітня галузь “Природознавствоˮ // Поч.шк. - 2011. - № 7. - С. 4-5, 14-15. (№ 53)

4. Методичні рекомендації щодо організації навчального процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 н.р. // Поч. школа. – 2013. − № 8. – С. 1 – 11. (№ 74)

5. Навчальні програми для загальноосвітніх навч.закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с.(№ 76)

6. Савченко О.Я. Компетентнісна спрямованість нових навчальних програм для початкової школи // Поч. шк. – 2012. - № 8. – С.1 – 6. (№ 89)

7. Щербакова Л. Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/13 навчальному році // Поч. шк. – 2012. - № 7. – С.1 – 22. (№ 102)

 

Природознавство» як навчальний предмет.

Навчальний курс «Природознавство» реалізує зміст однойменної галузі Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії:

- «Об'єкти природи»;

- «Взаємозв'язки у природі»;

- «Земля — планета Сонячної системи»;

- «Україна на планеті Земля»;

- «Рідний край»;

- «Охорона і збереження природи»;

- «Методи пізнання природи».

Відповідно до базового навчального плану предмет «Природознавство» вивча­ється з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, із них 18 — резерв, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації екскурсій, проектної та до­слідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації тощо.

 

Принципи побудови змісту шкільного природознавства.

 

Зміст природознавства і його структурування визнача­ються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступ­ності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності, доступності виучуваного матеріалу учнями певного віку, систематичності і послідовність викладу,наочності,свідомого засвоєння матеріалу, закріплення здобутих знань) і власне природничими або специфічними принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; планетарний; фенологічний або сезонності), що реалізуються в єдності.

Принцип сезонності

У результаті вивчення предмета „Природознавство ” у різних класах учні одержують знання про сезонні ознаки природи, які поглиблюють зв'язок предмету із життям. Зміни, що відбуваються у живій та неживій природі вони вивчають впродовж року під час уроків, позаурочної діяльності та екскурсій.

Впродовж усіх років навчання в початковій школі школярі проводять спостереження за змінами, що відбуваються в неживій природі, рослинному і тваринному світі та у праці людей; результати проведених спостережень фіксують у календарях спостережень та в класному календарі природи і праці людей.

У 1 класі відбувається первинне ознайом­лення учнів з природознавством як навчальним предметом та об'єктами його вивчення. Тому відомості про сезонні зміни мають пропедевтичний характер і подаються учням опосередковано у межах тем: «Світ у якому ти живеш» (екскурсія «Спостереження за осінніми змінами в живій та неживій природі»), «Світ неживої природи» (Сонце та його значення для життя на Землі), «Світ живої природи» (будова і життєві форми рослин, дикі і свійські тварини, окремі класи тварин).

У 2 класі навчальний зміст Програми повністю підпо­рядкований викладу навчального мате­ріалу відповідно до сезону і об’єднано в теми: «Вступ», „Природа восени”, „Природа взимку”, „Природа навесні”, „Природа влітку”.

Зміст кожної із цих тем висвітлюється за орієнтовною схемою:

1) назва пори року, її ознаки в неживій природі;

2) планування спостережень за природою;

3) вода, повітря, їх властивості та прояв цих властивостей у природі;

4) погода, народні прикмети про погоду;

5) прояв сезонних явищ у живій природі;

6) діяльність людини впродовж сезону.

Сезонні спостереження за природою, що прово­дяться у 2 класі, є фундаментом для вищого рівня пізнання природи, яке відбуватиметься у 3-4 і надалі у 5—6 класах.

У 3 класі під час вивчення теми «Рослини, тварини і середовища їх існування» учні одержують уявлення про пристосування організмів до зміни умов середовища, які пов’язані із сезонами.

У 4 класі уявлення учнів про час і простір значно розширюються. Це дає можливість почати викладання тем „Наша адреса у Всесвіті”, „Наша Батьківщина — Україна”, зокрема тем: „Обертання і рух Землі”, „Різноманітність природи України”, де вивчається природа зон країни в сезонному аспекті.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)