АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Класифікація протиалергійних препаратів

Читайте также:
  1. II. Класифікація основних засобів
  2. Банківські рахунки та їх класифікація.
  3. БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн.
  4. Біржі як елемент інфраструктури ринку. Класифікація бірж.
  5. Біржова торгівля як основа біржової діяльності. Історія еволюції біржової торгівлі. Поняття організованого ринку. Риси та класифікація організованих ринків.
  6. Біржова угода: ознаки, сутність, зміст, класифікація
  7. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
  8. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
  9. Бюджетна система України та бюджетна класифікація
  10. Вади серця: класифікація, характеристика порушень гемодинаміки.
  11. Взаємозв’язок понять «ринок» і «ринкова економіка». Класифікація ринків
  12. Виборчі технології, їх класифікація

План.

 

1. Протизапальні засоби.

2. Протиалергійні засоби.

3. Імунотропні препарати.

 

І.

 

Протизапальні лікарські засоби поділяють на 2 групи:

Ø стероїдні протизапальні препарати – глюкокортикоїди;

Ø нестероїдні протизапальні препарати - ненаркотичні анальгетики.

 

Механізм протизапальної дії глюкокортикоїдів:

Ø пригнічують фермент фосфоліпазу А2, яка на певному етапі бере участь в утворенні простагландинів – медіаторів запалення;

Ø гальмують утворення інших медіаторних речовин – брадикініну, лейкотрієнів, гістаміну, серотоніну;

Ø знижують чутливість тканинних рецепторів до медіаторів запалення;

Ø послаблюють продуктивну й альтернативну фази запалення.

 

Препарати глюкокортикоїдів (преднізолон, дексаметазон, гідрокортизон, тріамцинолон) застосовують для лікування тяжких форм ревматизму, ревматоїдного артриту, поліартритів.

 

Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів:

Ø пригнічують фермент циклооксигеназу і порушують синтез простагландинів;

Ø пригнічують активність інших медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну);

Ø зменшують енергозабезпечення в ділянці запалення;

Ø пригнічують підкіркові больові центри.

 

Класифікація НПЗП

 

1. Похідні індолу – індометацин (метиндол), суліндак.

2. Похідні фенілоцтової кислоти – диклофенак – натрій (вольтарен, ортофен).

3. Оксиками – піроксикам, моваліс.

4. Похідні пропіонової кислоти – ібупрофен, напроксен.

5. Похідні пиразолону – анальгін.

6. Похідні кислоти саліцилової – кислота ацетилсаліцилова, аспізол, ацелізин.

Застосовують НПЗП при міальгіях, артритах, радикулітах, бурситах, ревматизмі, болю на фоні травматичних пошкоджень.

 

 

ІІ

 

 

Алергія - це реакція організму у відповідь на дію алергена, яка має певний клінічний перебіг: дерматит, анафілактичний шок, бронхіальна астма, алергічний риніт. Відповідно до цього застосовують комплекс методів лікування, до складу якого входять протиалергічні лікарські засоби.

 

Розрізняють 3 стадії в розвитку алергічних реакцій:

Ø імунологічну – утворення антитіл;

Ø вивільнення медіаторів алергії;

Ø реакції органів і систем на ці медіатори.

Лікарські препарати різних фармакологічних груп впливають на всі стадії розвитку алергії.

 

 

Класифікація протиалергійних препаратів.

1. Антигістамінні препарати (блокатори гістамінових рецепторів).

1.1. Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС – димедрол, супрастин, тавегіл, дипразин (піпольфен).

1.2. Антигістамінні препарати, що мало впливають на ЦНС – діазолін, фенкарол, гісманал, алергодил, Кларитин (лоратидин).

2. Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори (перешкоджають виділенню медіаторів алергії): глюкокортикоїди, кромолін-натрій (інтал), кетотифен.

3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.

3.1. Адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид).

3.2. Бронхолітики.

3.3. Препарати кальцію.

 

 

Гістамін – це тканинний амін з виразною біоактивністю. Йому належить провідна роль у генезі алергічних та анафілактичних реакцій. Синтезується і накопичується у тканинних базофільних гранулоцитах (тучні клітини), а також у тромбоцитах, еозинофільних гранулоцитах, лімфоцитах і різних біологічних рідинах.

При патологічних процесах, а також після надходження в організм деяких хімічних речовин, вивільнений гістамін циркулює в крові, проникає у тканини, збуджує Н-гістаміночутливі рецептори, що призводить до розвитку відповідних реакцій.

 

Антигістамінні препарати блокують гістаміночутливі Н-рецептори і запобігають дії на них гістаміну; усувають або зменшують такі ефекти гістаміну: спазм бронхів, кишок, підвищення тонусу міометрія, зниження артеріального тиску (частково), збільшення проникності стінки капілярів з розвитком набряку, гіперемію, свербіння.

 

Димедрол - антигістамінний препарат з виразною протиалергійною, седативною, снодійною, протиблювотною та місцевоанестезувальною дією; посилює дію засобів, що пригнічують ЦНС. Тривалість дії 4-6 годин.

Застосовують при кропив’янці, алергійному дерматиті, риніті, полінозі (сіній гарячці), для посилення дії снодійних, анальгезивних та засобів для наркозу.

Побічна дія - сонливість, зниження працездатності.

 

Супрастин – справляє менш виражену протиалергійну дію, ніж димедрол, меншою мірою пригнічує ЦНС. Тривалість дії 8-12 годин.

Застосовують при анафілактичному шоку, набряку Квінке, кропив’янці, свербежі, алергійному дерматиті, риніті.

 

Дипразин – має подібну дію.

 

Діазолін – антигістамінний препарат для внутрішнього застосування з меншим седативним ефектом.

Застосовують при алергії на ліки, продукти (кропив’янка, свербіж, алергійний дерматит).

Побічна дія: подразнення слизової оболонки шлунка.

 

Антигістамінні засоби з дуже слабким седативним ефектом – фенкарол, тавегіл, лоратидин.

 

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)