АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Технологічні просування

Читайте также:
  1. Гідравліко-технологічні розрахунки параметрів при експлуатації свердловин штанговими насосами
  2. Економічні, правові, політичні, соціально-культурні, технологічні (або географічні) умови діяльності.
  3. Змістовий модуль ІІ. Технологічні процеси деревообробного виробництва
  4. Маніпулювання цінами і партизанський маркетинг — основа стратегії просування бюджетних авіакомпаній
  5. Механіко-технологічні розрахунки штангової насосної установки
  6. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ БУДІВНИЦТВА
  7. Основні технологічні стадії приготування дитячих лікарських препаратів різних форм випуску.
  8. Оцінка альтернативних пропозицій просування товару
  9. Пдротермодинамічні і технологічні розрахунки параметрів при експлуатації свердловин зануреними відцентровими насосами
  10. Сучасні уніфіковані технологічні системи збору продукції нафтових свердловин
  11. Схарактеризуйте прийоми професійного просування. Заповніть таблицю 20.2
  12. ТЕМА 7. МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА ПРОСУВАННЯ

На початку 90-х років XX сторіччя намітився рух від mainframe-базових до клієнт-сервер-базових СППР. У цей період були введені деякі настільні інструментальні засоби OLAP. У 1992-93 pp. деякі продавці почали пропонувати об'єктно-орієн­товану технологію для спроби створення систем підтримки при­йняття рішень «багаторазового використання». Також були завер­шені деякі з перших сховищ даних. 1994 року багато компаній розпочали модернізацію своїх мережних інфраструктур. Про­давці СКБД визнали, що підтримка прийняття рішень відрізня­ється від OLAP, та розпочали реалізовувати властивості OLAP у своїх базах даних. Відомий фахівець у галузі СППР Пауль Грей (Paul Gray) стверджує, що близько 1993 року сховища даних та ВІС знайшли один одного, тобто ці дві технологічні ніші зійшли­ся. 1995 року сховища даних та World Wide Web почали впливати


на практиків та вчених, зацікавлених технологіями підтримки прийняття рішень. Web-базовані та Web-допустимі СППР почали реалізовуватися приблизно у 1995 році.

Історія систем підтримки прийняття рішень є відносно корот­кою, а концепції та технології все ще інтенсивно розвиваються. Internet та Web прискорили розвиток систем підтримки прийняття рішень та зробили це інтенсивно, що якраз було необхідним, врахо­вуючи швидкі зміни у властивостях СППР. Піонерами систем під­тримки прийняття рішень є багато академічних дослідників з МГГ, університетів Арізони, Міннесоти та Пурдю. Різними шляхами до­слідницькі групи у кожному з цих університетів розробили свої не­схожі напрями розвитку технології та досліджень, що служать ос­новою для багатьох сьогоденних робіт щодо СППР.

1.3. Цілі СППР та чинники, що сприяють їх досягненню

Необхідність комп'ютерної підтримки прийняття рі­шень в економіці та бізнесі нині зумовлена дією низки об'єктивних причин, зокрема: збільшенням обсягів інформації, що надходить до органів управління і безпосередньо до керівни­ків; ускладненням завдань, що розв'язуються щоденно і на перс­пективу; необхідністю обліку і урахування великої кількості вза­ємопов'язаних факторів і вимог, що швидко змінюються; необ­хідністю зняття невизначеності, пов'язаної з неможливістю кіль­кісного вимірювання окремих чинників; збільшенням важливості наслідків рішень, що приймаються, тощо. Усім цим спричине­ний швидкий розвиток, широке застосування СППР та зумовлені цілі і функції цих комп'ютеризованих систем [98,103, 114].

До найважливіших цілей систем підтримки прийняття рішень належать:

1. Удосконалення рішень: СППР створюють умови для здат­ності менеджерів за допомогою комп'ютеризованих можливос­тей розв'язувати більше проблем та приймати кращі рішення з урахуванням часових і пізнавальних (когнітивних) обмежень та економічних лімітів і обмежень.

2. Збільшення продуктивності праці творців рішень, тобто їх здатності створювати за коротший період якісніші рішення.

3. Доповнення арсеналу інструментальних засобів творців рі­шень новими, продуктивнішими можливостями стосовно добу-


вання, формулювання та створення нових знань за допомогою аналізу і розпізнавання проблем.

4. Полегшення виконання одного або більше етапів прийняття рішень (збору інформації, проектування, відбору альтернатив).

5. Упорядкування і полегшення аналізу можливих шляхів розв'язування проблем.

6. Допомога творцям рішень у розв'язанні неструктурованих або напівструктурованих проблем.

7. Підвищення компетентності творців рішень щодо управ­ління знаннями через доповнення людської здатності до такого управління можливостями основаних на комп'ютерах систем підтримки прийняття рішень.

Реалізація цих цілей забезпечує користувачів СППР такими потенційними перевагами:

а) підвищується здатність творців рішень (ОПР) щодо оброб­
лення релевантної інформації та знань;

б) за допомогою СППР ОПР може розв'язувати такі пробле­
ми, які одна особа неспроможна взагалі розв'язати або вона по­
требує для цього дуже багато часу із-за складності проблеми;

в) навіть за розв'язання відносно простих проблем СППР мо­
же допомогти отримати розв'язок швидше і/або ефективніший,
ніж це може зробити сама ОПР;

г) стимулювання роздумів ОПР про проблеми завдяки викори­
станню СППР;

д) дії зі створення СППР можуть виявити нові способи мис­
лення про домени рішень і частково оформити аспекти створення
рішень;

є) забезпечується привабливіша підстава, щоб обґрунтувати позиції ОПР.

є) конкурентна перевага для організації завдяки покращеній внутрішній продуктивності (буде розглянуто окремо).

Разом з тим системи підтримки прийняття рішень не можуть розв'язати за творця рішень окремі аспекти проблем, тим більше його замінити: СППР неспроможна повторити деяку притаманну саме конкретній людині майстерність управління знаннями; вона може бути дуже специфічною, орієнтованою лише на певний тип проблем; СППР може не відповідати звичці подавати або розпі­знавати проблеми творцем рішень; не може виправити помилки, допущені ОПР у процесі роботи з системою; комп'ютерна сис­тема обмежується знаннями, якими лише володіє, тобто вона «не знає, чого вона не знає»; СППР надмірно залежить від різного виду небезпечних ситуацій, наприклад, від несанкціонованого


доступу до системи тощо. Як буде показано далі, СППР і людина мають являти собою одне ціле для розв'язування проблем.

Ураховуючи щойно розглянуті переваги та беззаперечну ко­рисність СППР, природним є запитання: «Чому люди приймали рішення протягом тисяч років без СППР?». Ділові адміністрато­ри розробляли ефективні рішення з гарними результатами протя­гом сотень років. Чому СППР-технологія тепер важлива для про­цесу вибору рішення? Як показано на рис. 1.1, чотири головних чинники сприяють важливості СППР та попиту на них на сьо­годнішньому ринку [103].

Рис. 1.1. Факторы, которые оказывают содействие восприятию и распространению СППР

Одна істотна причина, що сприяє застосуванню СППР-технології — це імітація обчислення на робочому столі, що зробило технологію простішою з тією метою, щоб використовувати перено­сний комп'ютер. Раніше у разі обчислень передбачалася взаємодія з універсальною ЕОМ у пакетному режимі з фіксованого термінала, що взагалі міг знаходитися або у відомстві, або в спеціальній лабо­раторії. Мається на увазі, що роботу можна було подати і чекати близько тижня на відповідь. Навіть якщо задача, яка мала бути розв'язаною з застосуванням ЕОМ, була обчислена негайно, відпо­відь надходила повільно і не сприяла відчутності допомоги ОПР. Часто універсальні ЕОМ були недоступні і водночас вони були не-


обхідними. І часто бувало так, що ОПР не була біля машини або в підрозділі, де вона встановлена, або не був можливим доступ через модем, коли дані мали бути проаналізованими. Нині ж у настільні комп'ютери дані можуть завантажуватися й аналізуватися в будь-який час. Ще зручнішим є застосування портативної ЕОМ: можна обробляти дані будь-де і в будь-який час.

Другий чинник, сприяючий застосуванню систем підтримки при­йняття рішень — це розроблення дружніх пакетів (дружнього про­грамного забезпечення), призначених навіть для недосвідчених кори­стувачів. Нині немає необхідності знати спеціальну мову і писати програму на спеціалізованій мові тільки для того, щоб мати можли­вість звернутися до даних комп'ютера. Тепер можна імпортувати да­ні в електронну таблицю і починати розглядати тенденції, графіки і взаємозв'язки, використовуючи тільки меню. На таку дружелюбність користувачі чекали давно. Отже, програмне забезпечення, написане зі спеціальною метою, також має тенденцію до спрощення.

Тенденції до створення дружнього (спрощеного, полегшеного для користувачів) програмного забезпечення сприяли посиленню третього чинника сприйняття СППР — зменшенню комп'ютерної тривоги (побоювання комп'ютера) у користувачів. Адміністрато­ри верхнього рівня зазнають меншої комп'ютерної тривоги, мен­ше побоюються працювати безпосередньо з комп'ютерними сис­темами. Якщо ще десять років тому серед успішних 500 ком­паній США приблизно лише 10 відсотків від СЕО (головних ад­міністраторів) і приблизно 33 відсотки менеджерів високого рів­ня регулярно використовували комп'ютери в процесах прийняття рішень, то зараз це число збільшується з кожним роком. Багато топ-менеджерів і високопоставлених адміністраторів уже пра­цюють з комп'ютерами вдома або в офісі, і, отже, вони, мабуть, менше бояться їх використовувати в процесі прийняття рішень.

Ці три чинники, які сприяють сприйняттю та застосуванню СППР, зумовлені технологічними досягненнями в галузі інформа­тики, проте існує четвертий чинник, що пояснює використання СППР-технологій: ОПР використовують СППР, тому що втрати із-за незастосування комп 'ютерних технологій стають дуже від­чутними, тобто втрати потенційних прибутків стають значними. Раніше бізнесові проблеми переважно були відносно незначними, локальними та стосувалися вузької сфери. Хорошими були ті ад­міністратори, хто міг добре аналізувати проблеми, котрі виникали в процесі досягнення цілей, що стосувалися організації бізнесу.

Багато нинішніх компаній є великими організаціями. Крім того, вони всебічно розвиваються, щоб бути менш вразливими щодо умов


економіки, які змінюються. Нині компанії не переміщують робочу силу з однієї географічної зони в іншу. Тепер деякі частини бізнес-процесу, ймовірніше, будуть здійснюватися в іншій країні, де витра­ти нижчі, або де заводи розташовані ближче до необхідного ресурсу. Наприклад, у деяких корпораціях деталі виробів виготовляються в одних країнах, а вироби складаються в інших. Компанії більше не конкурують між собою в одному місті або області. Тепер змагання з продажу робочої сили відбуваються на всесвітньому рівні. Менші компанії використовують сучасні технології, щоб підтримати свою конкуруючу перевагу над великими різноманітними корпораціями.

Ця зміна на шляху, яким розвивається сучасний бізнес, має наслідком те, що корпорації стають складнішими, ніж будь-коли раніше. Трудність для менеджерів бачити всі аспекти процесу набагато менша, ніж володіти ними. Кількість інформації, яка має бути оброблена, набагато більша, ніж це було колись. Одно­часно кількість часу для розв'язання менеджерами повсякчасних питань скорочується. Зі швидкодіючим зв'язком, факсимільними машинами, електронною поштою і використанням у всьому світі мобільних телефонів будь-яка інформація стає швидкодоступною.

Очевидно, що обсяги інформації і можливі шляхи її отриман­ня збільшилися, головно, за останні кілька років. Далі, якщо мати на увазі, що нові джерела, які були створені недавно, мають «миттєвий доступ», то можна уявити, як запити для прискорених досліджень з великими обсягами даних могли б чинити тиск на ОПР. Коли розглядати разом існування як великих обсягів інфор­мації, так і швидкодії, з якою вона може бути оброблена і подана, а також значну конкуренцію щодо праці і ринків, то стає очевид­ним, що втрати через допущені помилки можуть бути абсо­лютно непередбачуваними. Простота СППР у користуванні за­безпечує ОПР швидкий доступ до даних і інструментальних за­собів, щоб аргументованіше відповідати на запити і тим самим підвищувати конкурентні переваги своєї компанії.

1.4. Посилення конкурентної переваги завдяки СППР

Як загальновідомо, інформаційні системи суттєво вдо­сконалюють виконання бізнесових транзакцій. Менеджери і професіонали ІСМ створили важливі, орієнтовані на транзакції, стратегічні інформаційні системи. У деяких організаціях до цих


пір для пошуку стратегічних можливостей використовують сис­теми оброблення ділових транзакцій. Цей підхід щодо подібних операцій дуже вузький. Хоча бізнесові трансакції і можуть вклю­чати прийняття управлінських рішень, удосконалені системи об­роблення трансакцій створюють переваги, які дуже відрізняються від створюваних за допомогою систем підтримки прийняття рі­шень. СППР може сприяти збільшенню прибутків, розширенню і підтримці клієнтури, прискоренню прийняття рішень. СППР за­довольняє ширші потреби і дає змогу виконувати більше функ­цій, ніж системи оброблення транзакцій. Менеджерам потрібно зрозуміти, що нові стратегічні рішення краще підтримуються но­вими системами, які можуть забезпечити реальні можливості ре­алізації намірів стосовно збільшення обсягів збуту і прибутків. Інформаційні технології створюють нові можливості для СППР, які можуть і мають використовуватися, щоб створювати нові, специфічні системи підтримки прийняття рішень, які надавали б конкурентні переваги для організацій.

СППР може бути стратегічною інформаційною системою і специфічною системою підтримки прийняття рішень щодо ство­рення конкурентних переваг. Менеджерам потрібно знати, коли і чому СППР стає конкурентною зброєю. Очевидно, що менедже­ри можуть у даний момент використовувати удосконалені СППР, орієнтовані на дані чи на документи, щоб отримати інформацію, яка була захована протягом багатьох років у кабінетних записах або архівована на комп'ютерних дисках. Орієнтовані на знання СППР можуть допомогти проаналізувати різні негаразди всере­дині виробничих процесів і вдосконалити управління запасами, а також аналізувати повідомлювані касовим апаратом дані і до­помагати менеджерам знаходити додаткові можливості для збі­льшення збуту і оборотності товарних запасів.

Групові системи підтримки прийняття рішень і орієнтовані на комунікації СППР можуть підтримувати колективну співпрацю у межах усього світу. Інтер-організаційні СППР можуть підтриму­вати компанії постачальників і споживачів. Вони можуть скоро­чувати наявні дефіцити і витрати через надмірні запаси та збіль­шувати чисельність вигідних клієнтів.

Система підтримки прийняття рішень створює конкурентну перевагу за трьома показниками. По-перше, як тільки СППР упроваджена, це має стати головною або суттєвою силою, мож­ливістю організації. По-друге, СППР має бути унікальною і при­стосованою до організації. По-третє, перевага, яка забезпечується СППР, має спостерігатися протягом щонайменше трьох років.


Навіть із стрімкою зміною технології три роки такої переваги є реальними. Менеджери, які розшукують для стратегічних інвес­тицій інформаційні технології, мусять мати ці три критерії на увазі. Засоби конкурентної переваги в організації роблять щось важливе і значно краще, ніж самі конкуренти.

Інтернет-технології також відкрили всюди двері для іннова­ційних, Web-основаних систем підтримки прийняття рішень. Ін-тер-організаційні СППР можуть удосконалити спілкування спо­живачів і постачальників. У деяких ситуаціях групові СППР і Groupware можуть ліквідувати бар'єри стосовно часу і розмі­щення. СППР дає змогу фірмі управляти справами сім днів на тиждень, 24 години на добу, незважаючи на розміщення службо­вця або клієнта. У деяких випадках СППР може допомогти інте­грувати дії фірми. Інтер-організаційні (базовані на Web) СППР можуть створити зв'язок, який важко порушити.

СППР може потенційно допомогти фірмі створити економіч­ну перевагу. СППР може забезпечити багато переваг, включаючи вдосконалення ефективності роботи персоналу і зменшення штатних потреб, сприяючи розв'язуванню проблем і зміцненню організаційного управління. Менеджери, які хочуть створити економічні переваги, мають виявити ситуації, де процеси при­йняття рішень здаються повільними або нудними, і де ті самі проблеми виникають повторно або де розв'язки затримуються чи є незадовільними. СППР можуть зменшувати витрати, якщо се­ред творців рішень має місце висока плинність і де підготовка рішень є повільною і незграбною, а також там, де виконавці, від­діли і проекти слабко контролюються.

СППР може потенційно створити диверсифікаційну перевагу. СППР для покупців може розрізняти продукти і можливо забез­печити новий вид обслуговування. Диверсифікація збільшує прибутковість, коли призначена надбавка до ціни більша, ніж будь-які додаткові витрати, які асоціюються з досягненням дивер­сифікації. Успішна диверсифікація означає, що фірма може при­значити надбавку до ціни і/або продати більше продукції, і/або збільшити заохочення клієнтів щодо обслуговування чи повтор­них покупок. За деяких умов конкуренти можуть швидко іміту­вати диверсифікацію і тоді всі вони зазнають більших витрат для впровадження СППР.

Врешті, СППР може використовуватися, щоб допомогти ком­панії краще зосередитися на специфічній групі клієнтів і відтоді підсилити перевагу, враховуючи потреби цього сегмента. ІСМ можуть допомагати обслуговувати клієнтів, а СППР можуть на-


віть обслуговувати спеціалізовану групу клієнтів специфічними послугами.

Як може менеджер розпізнати можливості створення СППР, яка може забезпечити конкурентну перевагу? Як тільки мене­джер вважає, що можливе підсилення переваги за допомогою СППР, тоді потрібен творчий процес пошуку, щоб розпізнати проблеми і потреби. Менеджерам потрібно зібрати інформацію про конкурентів, фінансувати дослідження СППР і розроблення проекту, провести сеанси мозкової атаки, відстежувати передчут­тя й інтуїцію.

СППР не завжди розв'язують специфічні проблеми; скоріше СППР може створити нові можливості. Оцінювання можливос­тей СППР є інколи важким через проблеми, пов'язані з оціню­ванням витрат і вигід. За деяких умов аналіз зводиться до альтер­нативи: створювати чи купувати, тому що є доступні інду­стріально-специфічні пакети.

Розроблення і впровадження стратегічних інформаційних сис­тем, включаючи системи підтримки прийняття рішень, пов'язані з багатьма ризиками. Підсилення будь-якої переваги може по­требувати великих фінансових інвестицій. Реагування конкурен­тів на нововведення можуть закінчитися «гарячими» перегонами, щоб підсилити або повернути втрачену частку ринку чи забезпе­чити якусь нову можливість. Конкурентні перегони в технології можуть початися швидше, ніж буде досягнута одна із поставле­них цілей. Інколи розробка стратегічної інформаційної системи може вийти далеко за межі конкретної компанії або промислово­го підприємства. До технологічних ризиків належать: помилко­вий відбір продавців, застосування нової технології на дуже ран­ньому життєвому циклі її розроблення, або використання тех­нології, яка незабаром стає незастосовуваною. Нездатність пе­редбачати поведінку і реакцію людей та нехтування основним людським інстинктом — чинити опір змінам, може зумовити найбільший ризик за впровадження нових систем. Байдуже, якою прекрасною буде запропонована СППР, але якщо люди чинять опір змінам, то тоді нова система не функціонуватиме. Щоб під­силити перевагу, нові СППР мають розроблятися узгоджено і так, щоб керівництво компанії змогло помітити стратегічну ви­году для фірми.

Усі типи систем підтримки прийняття рішень скоріше орієн­товані на підвищення ефективності рішень ОПР, ніж просто на збільшення ефективності пошуку і зберігання даних. Менедже­ри мусять обов'язково цікавитися тим, як саме запропонована


комп'ютеризована система підтримки прийняття рішень має це зробити. Якими ж шляхами будь-який тип комп'ютеризованої СППР підвищує управлінську ефективність? Відповідь на це за­питання міститься в таких засадних правилах:

• Удосконалюйте особисту ефективність;

• сприяйте розв'язуванню проблем і вдосконалюйте якість рішень;

• забезпечуйте можливості міжособового (міжабонентського) зв'язку;

• сприяйте навчанню та перепідготовці;

• поліпшуйте організаційне управління (контроль).

СППР сприяють створенню позитивних переваг, але чому де­які менеджери чинять опір їх упровадженню? Давайте дослідимо сімку пояснень управлінського опору щодо застосування СППР, котрі наводяться в літературі.

1. Менеджери можуть мати недостатню комп'ютерну підгото­вку. Оскільки рівень комп'ютерної підготовки цих працівників постійно зростає, то значимість означеної проблеми з часом по­винна зменшуватися.

2. Деякі менеджери вважають застосування СППР принижен­ням їхнього статусу і примушенням їх виконувати роботу секре­таря. Використання СППР не є функцією секретаря. Компанії не можуть дозволити собі платити двом працівникам за роботу, яку може виконувати один. Такий підхід непродуктивний.

3. Застосування СППР може не відповідати стилю розв'я­зування проблем менеджера, який є інколи скоріше інтуїтивним, ніж аналітичним. Проте було б правильніше, якби менеджери ви­користовували як аналіз так і інтуїцію, розв'язуючи проблеми.

4. Застосування СППР не відповідає звичкам менеджера у процесі його праці щодо розв'язування проблем за умов безпосе­редніх контактів віч-на-віч на нарадах. СППР не має і не може замінити безпосередні наради. Орієнтовані на комунікації СППР є доповненням до традиційних засідань, а інші СППР можуть час­то використовуватися в безпосередніх обговореннях на нарадах.

5. Моделі, інтерфейси і загалом СППР, звичайно, ще недостат­ньо розроблені. Недостатнє розроблення є проблемою, але не вічною. Потреби менеджерів, які вже нині враховуються за по­будови СППР, і потреби в більших інформаційних ресурсах ма­ють ураховуватися за проектування СППР у майбутньому.

6. Деякі менеджери намагаються довести, що створення і за­стосування СППР є дорогим і потребує багато часу. Звичайно, побудова СППР потребує певних фінансових витрат та часу на

ЗО


впровадження, але використання її порівняно з традиційними ме­тодами зменшує витрати часу, не є нудним або важким. Отже, насправді СППР може заощадити час менеджерів і прискорити процеси прийняття рішень.

7. Інформаційне перевантаження є головною проблемою для менеджерів, які вже отримують дуже багато інформації, а біль­шість СППР можуть збільшити їх перевантаження. Хоч це і може бути проблемою, проте СППР може допомогти менеджерам краще організувати і продуктивніше використовувати інформа­цію. За високої кваліфікації менеджерів СППР може зменшити інформаційне навантаження користувачів.

Переважна більшість цих причин щодо невикористання СППР є скоріше побажаннями стосовно напрямів раціоналізації таких систем, ніж обгрунтованими запереченнями. Щоб підсилити кон­курентну перевагу, керівникам проекту і розробникам СППР по­трібно подолати проблеми, які створюються менеджерами, що чинять опір застосуванню систем підтримки прийняття рішень.

Врешті, компанії мусять визначити, що саме запропонована СППР має підтримувати і який результат вони хочуть отримати від нової СППР. Інтер-організаційні СППР мають оцінювати пропозиції споживачів і постачальників. Таке оцінювання може привести до удосконалення обслуговування, розроблення нової продукції, зниження витрат на виробництво продукції чи сервіс­не обслуговування, або до виготовлення виробів за замовленнями клієнтів. Часто зростання цих переваг зумовлене допомогою по­стачальників СППР, що потребує короткострокових витрат, але це краще, ніж дозволити конкурентам застосовувати технологіч­ні нововведення і наразитися на небезпеку втрати частки ринку організації впродовж тривалого періоду.


Розділ 2

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ

ЕВОЛЮЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

І ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

2.1. Сучасне розуміння поняття «інформація» Інформація і дані

У контексті автоматизованого оброблення інформації та інформаційних систем термін «інформація» має виключно важ­ливе значення, і від правильної його інтерпретації значною мі­рою залежить ефективність людино-машинних систем. Згідно з Державним стандартом України ДСТУ 2938-94 (Системи оброб­лення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення.) ін­формація (для процесу оброблення даних) — це «будь-які знання про предмети, факти, поняття і т. ін. проблемної сфери, якими обмінюються користувачі системи оброблення даних».

У загальному розумінні інформація — це незвичайний ресурс, ви­користання якого не зменшує його кількості та якості. Через те, що вартість інформації, включаючи витрати на збирання, зберігання, пошук і оброблення, значна, величезну перевагу має її колективне використання. Отже, однією з головних цілей розроблення інформа­ційних систем є полегшення колективного використання інформації.

Головні труднощі колективного користування інформацією ви­никають через ілюзорність поняття інформації в порівнянні з інши­ми ресурсами і через відсутність розуміння її структури і елементів. Для того, щоб колективно використовувати інформацію, споживачі мають відчути зручність і корисність цього. На жаль, потреби в ін­формації для двох споживачів рідко, якщо взагалі це можливо, бу­вають однаковими, хоч вони і подібні та містять спільні компонен­ти. Але ці загальні компоненти можна колективно використовувати, якщо вони виділені й у відповідний спосіб ідентифіковані.

Завдання ідентифікації є нетривіальним. Невдале виділення загальних елементів у інформаційних сукупностях, як правило, зумовлює дублювання і роздільну підтримку цих компонентів кожним із споживачів, яким вони потрібні. Тому невдалий поділ інформації на елементи призводить до надмірності в системах її


оброблення. Все це вимагає чіткого й однозначного трактування інформації як загальної категорії і пов'язаних з нею понять.

Інформація являє собою сукупність відомостей про факти, об'єкти, події та ідеї, які в даному контексті мають цілком певне значення. її можна створювати, передавати, нагромаджувати, збе­рігати, шукати, приймати, розмножувати, обробляти, знищувати. Обов'язковими вимогами до інформації є наявність її носія, дже­рела і приймача інформації та каналів зв'язку між ними.

З іншого боку, інформацію можна визначити як сукупність символів-образів, які несуть змістовне навантаження. Деяка кіль­кість інформації може розглядатися з трьох головних поглядів:

а) з поведінкового погляду створення порції інформації здій­
снюється з деякої причини, а одержання цієї інформації може
привести до певного результату — спостережуваної дії чи розу­
мової операції;

б) з математично-лінгвістичного погляду порція інформації
може бути описана зіставленням її з іншою інформацією, вказів­
кою на її зміст і структуру;

в) з фізико-технічного погляду розглядаються фізичні аспекти
проявів інформації: її матеріальний носій, розв'язувальна здат­
ність і точність, з якими вона фіксується, кількість інформації,
яка виробляється або приймається, тощо.

Важливість інформації як економічної категорії є однією із харак­теристик сучасної «постіндустріальної» епохи. При цьому визнача­льною її особливістю є корисність для користувачів, зокрема, за роз­роблення та впровадження організаційно-керуючих рішень. Фактич­но корисність (релевантність) інформації дає змогу безпосереднім ко­ристувачам відрізняти її від даних, які являють собою відомості про різні об'єкти, подані в формалізованому вигляді, придатному для об­роблення автоматичними засобами за можливої участі людини. Згід­но зі стандартом ДСТУ 2938-94 дані — це «інформація, подана у фор­малізованому вигляді, придатному для пересилання, інтерпретування чи оброблення за участю людини або автоматичними засобами».

Інформація невіддільна від процесу інформування користува­чів, тому відомості стають інформативними, тобто перетворюють­ся в інформацію, лише у разі їх новизни й достовірності, коли вони зменшують невизначеність того чи іншого питання. На шляху від джерела до користувача інформація зазнає ряд перетворень, за яких змістові аспекти повідомлень відходять на другий план. Тому на проміжних стадіях перетворень замість поняття «інформація» використовується поняття «дані» («вхідна інформація», «вихідна ■нформація», але «база даних», а не «база інформації»).


Як буде показано далі, дані (бази даних) і інформація належать до окремого типу ресурсів фірми — інформаційного ресурсу, однак вони не взаємозамінні. Ці терміни часто ототожнюють. Дані скла­даються з фактів і цифр, які можуть бути безглуздими для певного користувача. Наприклад, дані можуть бути кількістю годин праці кожного службовця в компанії. Коли ці дані оброблюються, то вони можуть бути перетворені на інформацію. Якщо години роботи служ­бовця помножені на погодинну ставку, то добуток є його загаль­ним заробітком. Коли величини загальних заробітків кожного служ­бовця підсумуються, то отримуй гь число, яке є загальною величи­ною виплаченої заробітної плати всієї фірми. Ця кількість виплаче­ної зарплати має бути інформацією для власника фірми. Отже, ін­формацією є оброблені або значущі дані. Інформаційні системи якраз і призначені для перетворення даних в інформацію.

Античні дилери і оператори ринку любили проголошувати: «Брухт однієї особи є скарбом іншої особи». Щодо даних і інфор­мації цей вислів можна перефразувати так: «Дані однієї особи є ін­формацією іншої особи». Числа загальної зарплати для службовців фірми ілюструють це твердження. Окремі числа є інформацією для кожного службовця: кожне число означає зароблену кимось із них кількість грошей за останній тиждень. Але для власника фірми ці числа є даними. Власник хоче знати загальну суму нарахованої за­робітної плати по фірмі, а тому індивідуальні числа (дані) мають бу­ти обробленими, щоб отримати що величину. Перетворення даних в інформацію здійснюється інформаційним процесором. Інформацій­ний процесор — один з головних елементів будь-якої концептуаль­ної системи, який може складатися з комп'ютерних і некомп'ю-терних компонентів або деякої їх комбінації.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)