АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Створення користувацького інтерфейсу

Читайте также:
  1. CASE-технологія створення інформаційних систем
  2. Автоматичне створення форм
  3. Банківська система. Процес «створення» банківських грошей.
  4. Будівельна продукція, процеси її створення та реалізації.
  5. Важливість та ефективність користувацького інтерфейсу СППР
  6. Вивчення обсягів та причин створення наднормативних товарних запасів
  7. Види нового товару. Процес створення нового товару
  8. Використання клаузури для створення банку ідей і пропозицій
  9. ВИМОГИ ЩОДО КОРИСТУВАЦЬКОГО ІНТЕРФЕЙСУ ВІС
  10. Вставка або створення звичайних і кінцевих зносок
  11. Глава 16. Створення комітетів ВРУ
  12. Глава 2 СТВОРЕННЯ БАНКІВ

Щоб добре спроектувати інтерфейс, професіоналам з ІСМ потрібно ретельно вивчати запити потенційних користува­чів. Обом групам потрібно бути поінформованими про важливі питання і теми, пов'язані з побудовою й оцінюванням інтерфейсу користувача. Ці теми стосуються: стилю користувацького інтер­фейсу; проекту екрана і його компоновки; послідовності взаємо­дії людини з програмним забезпеченням; використання кольорів, ліній і графіки; інтенсивності потоку інформації; використання піктограм і символів; альтернативних пристроїв введення і виве­дення інформації. Менеджери й аналітики мають зосередити ува­гу на цій сімці питань щодо проектування СППР у разі, коли во­ни оцінюють прототипи або пропоновані екрани для СППР. Систематичне оцінювання інтерфейсу користувача СППР може по суті звузити межі невикористання СППР і сприяти розширен­ню масштабів її застосування.


Можна вирізнити три головні механізми для організації взає­модії користувачів із СППР:

формальний діалог, що ґрунтується на «кмітливості» ком­п'ютера з урахуванням його структури як віртуальної машини;

природна мова, яка відбиває особливості мислення конкрет­ної людини, у результаті чого мова реалізується на лінгвістичній основі подання знань, комунікації і логічного висновку;

графічний діалог, що відтворює задану предметну галузь, зок­рема, із застосуванням піктограм (графічних зображень об'єктів чи дій). Останні мають деякий сенс для користувача, а в комп'ютері — це просто розміщення маркера.

Комп'ютер «надає перевагу» модальності формального діало­гу, причому найперші обчислювальні системи розроблялися ви­ключно для експертів з обчислювальної техніки; такі системи не мали ознак «дружності до користувача» і вимагали від серйозних користувачів знань однієї чи кількох мов програмування. Проте людям зручніше працювати з простішими в користуванні форма­льними засобами мовного інтерфейсу (меню, заповнення форм тощо), а також із графічними інтерфейсами і звичайною мовою.

Формальна і природна мови, графіка, а також різні комбінації цих елементів являють собою альтернативи для створення корис­тувацьких інтерфейсів. До окремих інтерфейсних механізмів і критеріїв належать вибір із меню, кульковий маніпулятор (trackballs), керування за допомогою команд голосом, підказу­вання голосом, клавішні керування курсором, клавіші фіксованих функцій, скролінг (вертикальні чи горизонтальні переміщення зображень у вікні екрана), керування вікнами на екрані дисплея, використання динамічних (електронних) таблиць, миша, визна­чені користувачем функціональні клавіші, сенсорні екрани та ін.

Важливою темою за створення сучасних користувацьких ін­терфейсів є їхня адаптованість. В основу ідеї побудови адаптив­них інтерфейсів покладено концепцію створення адаптивних про­грамних засобів, які можуть пристосовуватися до умов функціонування, непередбачених на етапі розроблення систем.

Стосовно створення інтерфейсу користувача СППР слід зазна­чити: кожна людина, яка працює з комп'ютером, має улюблені синоніми команд, свою інформацію, пристосовану до власних потреб, ураховуючи свій рівень знань, інтересів і навіть самопо­чуття в конкретний період доби. Ці фактори враховуються за по­будови користувацьких інтерфейсів інформаційних систем, тобто ОПР надається можливість вносити до системи зміни, зумовлені особистісними сприйняттями інформаційного середовища. Не-


зважаючи на те, що існують певні складності й технічні труднощі зі створенням і застосуванням адаптивних інтерфейсів (вони не можуть бути придатними до всіх ситуацій), перспектива їх упро­вадження в СППР може вважатися реальною.

Загальні висновки щодо користувацького інтерфейсу

Висновок про те, якому методу чи стилю користуваць­кого інтерфейсу слід віддати перевагу, чи існує взагалі найпріо-ритетніший варіант інтерфейсу, значною мірою залежить від контексту рішень, предметних галузей, користувачів і завдань, що належать до цього процесу.

В інтерфейсах, які працюють під керуванням меню, можливі цілі СППР мають бути цілком передбачені розробниками систе­ми, тобто бути вмонтованими чи заданими завчасно. У системах інтерфейсу на формальній мові користувачеві надається більше можливостей для досягнення цілей, поставлених перед СППР, але це досягається за рахунок вивчення кількох командних мов на рівні операційної системи чи на рівні робочих програм. При­родна мова нині пробиває собі дорогу як потенційний життєздат­ний, робастий і складний інтерфейс для задоволення найвимог-ливіших потреб користувача.

Цінність графіки й кольору безпосередньо пов'язана з тим, наскільки ці елементи підтримують розв'язання завдань у СППР, зокрема, як вони впливають на якість та час прийняття рішення, використання інформації і на сприйняття користувача. Неоднора­зово було доведено, що режим подання дійсно впливає на ефект сприйняття та усвідомлення цінності інформації, але за чітко окреслених умов. Використання графіки зумовлює скорочення часу, необхідного для розв'язування задачі лише в тому разі, ко­ли засоби одержання графічного звіту безпосередньо сприяють розв'язанню поставленої задачі. Багатокольорові протоколи ство­рюють певні переваги, але також за певних умов.

Інтерфейс «користувач—система» забезпечує зв'язок ОПР із СППР та її компонентами. У свою чергу, користувацький інтер­фейс має свої взаємопов'язані три компоненти або ключові аспекти:

мову дій — те, що може робити користувач під час спілкуван­ня із СППР. Мова дій охоплює операції від звичайного користу­вання клавіатурою чи функціональними клавішами та сенсорни­ми панелями до джойстика і усних команд звичайною мовою;


мову відображення — те, що бачить користувач у результаті роботи системи. Варіанти вибору щодо мови відображення досить різноманітні: використання різних принтерів, екранів, графічних за­собів, кольору, графопобудовачів, звукового виводу тощо;

базу знань — те, що необхідно знати користувачеві, щоб вести ді­алог із системою. Базу знань користувач може знати. Вона може бути надрукованою на папері (як посібник) або бути доступною як сукуп­ність діалогових команд підказування (із застосуванням навчальних засобів) чи у вигляді деякої комбінації перелічених компонентів.

Питання про те, який конкретний метод чи пристрій користуваць­кого інтерфейсу необхідний для мов дій і відображень у СППР, може розв'язуватися з двох поглядів — з погляду принципів і керуючих вказівок з проектування інтерфейсів інтерактивних інформаційних систем і з погляду врахування потреб потенційних користувачів.

5.2.2. Компоненти мови дій користувача

Мова дій (активностей) визначає форму введення, яку використовує ОПР, щоб ввести запити в систему підтримки при­йняття рішень. Вона включає способи, якими користувачі отри­мують інформацію, подають запити про нові дані, вибирають мо­делі, задають чутливість і навіть отримують поштові пові­домлення. Нині використовуються вісім головних типів мов дій, короткі характеристики яких наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)